Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа 450/657/19
провадження № 61-19094св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О.,
Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки у праві спільної часткової власності.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку
АДРЕСА_1 , загальною площею 168,5 кв. м, житловою площею 82,4 кв. м, що складається
з першого поверху та мансарди, має п`ять житлових кімнат, у якому йому належить 1/2 частка на підставі договору дарування від 24 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Леськів Г. М. за реєстровим № 1190, а інша 1/2 частка належить
ОСОБА_2 . Також йому належить 1/2 частка у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0625 га, на якій знаходиться зазначений будинок. Він бажає виділити в натурі свою частку у праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок та на земельну ділянку, надану для обслуговування цього будинку.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
виділити в натурі ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомості належну йому
1/2 частку у праві спільної часткової власності на будинковолодіння
АДРЕСА_1
та 1/2 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0625 га, за цією ж адресою таким чином: ОСОБА_1 виділити у власність наступні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 : на 1 поверсі частину холу, літ. 1-1
(в тому числі частково під запланованою перегородкою) площею 9,2 кв. м; суміщений санвузол літ. 1-2 площею 7,7 кв. м; коридор літ. 1-3 площею
6,6 кв. м; житлова кімната літ. 1-4 площею 11,1 кв. м; житлова кімната літ. 1-5 площею 19,1 кв. м; кухня літ. 106 площею 14,7 кв. м. Загальна площа приміщень
і елементи житлового будинку, а також господарські будівлі і споруди,
які виділяються ОСОБА_1 : на першому поверсі - 68,4 кв. м, в тому числі, частина прибудови літ. «А-1» площею 23,9 кв. м; тамбур літ. «а-1», частина житлового будинку літ. «А'-1», яка рахується за цим житловий будинок; частина погреба літ. «А'-1» площею 17,28 кв. м; частина сходів літ. «В»; сарай
літ. «Г»; гаражна частина сараю літ. «Ж»; вбиральня літ. «У»; 10,28 п. м. огорожі
№ 2; хвіртки №4, які знаходяться біля сараю літ. «З» і літньої кухні літ. «В».
ОСОБА_1 передати у власність земельну ділянку загальною площею
254,4 кв. м з такими геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою від т. А: 5,0 м; 2,84 м; 14,03 м; 7,75 м; 4,8 м; 5,3 м; 1,0 м;
3,01 м; 18,85 м; 10,28 м - зелений заштрихований колір таблиці № 6 додатка
до висновку експерта від 06 травня 2019 року № 013/19, в тому числі і земельна ділянка площею 5,27 кв. м біля частини житлового будинку на відстані 1 м
від стін, для технічного обслуговування конструктивних елементів будинку
1 співвласником (сервітут), з такими геометричними розмірами по периметру:
по будинку 5,3 м; 1,0 м; 5,25 м; 1,0 м - чорний штрихований колір таблиці № 6 додатка до висновку експерта від 06 травня 2019 року № 013/19; у спільній частковій власності залишити земельну ділянку площею 104,92 кв. м,
що знаходиться під частиною будинку, з такими геометричними розмірами
по периметру за годинниковою стрілкою: по будинку - 5,3 м; 2,54 м; 5,02 м;
11,46 м; 6,92 м; 8,83 м; 0,85 м; 0,22 м; 2,45 м; 5,13 м - оранжевий заштрихований колір таблиці № 6 додатка до висновку експерта від 06 травня 2019 року
№ 013/19.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку
у праві спільної часткової власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 та 1/2 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0625 га,
яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право індивідуальної приватної власності на виділену частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на виділену частину земельної ділянки.
Визнати за ОСОБА_1 право спільної власності з ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 104,92 кв. м, що знаходиться під частиною будинку
АДРЕСА_1 ,
з такими геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою:
по будинку - 5,3 м; 2,54 м; 5,02 м; 11,46 м; 6,92 м; 8,83 м; 0,85 м; 0,22 м; 2,45 м;
5,13 м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2020 року позов задоволено.
Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 згідно з варіантом № 1 розподілу житлового будинку та варіантом № 2 розподілу земельної ділянки, господарських будівель і споруд відповідно до висновку експерта № 013/19 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 450/657/19, складеного 06 травня 2019 року.
Виділено в натурі ОСОБА_1 частину житлового будинку
АДРЕСА_1 з такими приміщеннями, господарськими будівлями та спорудами відповідно до варіанту № 1 розподілу житлового будинку та варіанту № 2 розподілу земельної ділянки, господарських будівель і споруд відповідно до висновку експерта № 013/19 за результатами будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 450/657/19, складеного
06 травня 2019 року (таблиці № 2, 6 додатка до висновку експерта № 013/19): частина холу, літ. 1-1 (в тому числі частково під запланованою перегородкою) площею 9,2 кв. м; суміщений санвузол літ. 1-2 площею 7,7 кв. м; коридор літ. 1-3 площею 6,6 кв. м; житлова кімната літ. 1 -4 площею 11,1 кв. м; житлова кімната літ. 1-5 площею 19,1 кв. м; кухня літ. 1-6 площею 14,7 кв. м; всього по першому поверху 68,4 кв. м, частина прибудови літ. «А'-1» площею 23,9 кв. м; тамбур
літ. «а-1»; частина житлового будинку літ. «А-1», яка рахується за цим житловим будинком; частина погреба літ. «А'-1» площею 17,28 кв. м; частина сходів літ. сх. площею 2,8 кв. м; літня кухня літ. «В»; сарай літ. «Г»; погріб літ. «Д»; сарай літ. «3»; гаражна частина сараю літ. «Ж»; вбиральня літ. «У»; 10,28 п. м огорожі № 2; хвіртки № 4, які знаходяться біля сараю літ. «З» і літньої кухні літ. «В», загальною вартістю 660 955,70 грн.
Виділено в натурі ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 254,4 кв. м
з такими геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою
від т. А: 5,0 м; 2,84 м; 14,03 м; 7,75 м; 4,8 м; 5,3 м; 1,0 м; 3,01 м; 18,85 м; 10,28 м відповідно до таблиці № 6 додатка до висновку експертизи № 013/19,
в тому числі і земельну ділянку площею 5,27 кв. м біля частини житлового будинку на відстані 1 м від стін, для технічного обслуговування конструктивних елементів будинку 1 співвласником (сервітут), з такими геометричними розмірами по периметру: по будинку - 5,3 м; 1,0 м; 5,25 м; 1,0 м відповідно
до таблиці № 6 додатка до висновку експертизи № 013/19.
Іншу частину будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою залишено у власності
ОСОБА_2 .
У спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 104,92 кв. м, що знаходиться під частиною досліджуваного будинку,
з такими геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою:
по будинку - 5,3 м; 2,54 м; 5,02 м; 11,46 м; 6,92 м; 8,83 м; 0,85 м; 0,22 м; 2,45 м;
5,13 м відповідно до таблиці 6 в додатках до висновку експертизи
№ 013/19.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
6 297,65 грн.
Додатковим рішення Пустомитівського районного суду Львівської області
від 28 жовтня 2020 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з залученням експерта та проведенням експертизи, у розмірі 12 000,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що є технічна можливість виділу позивачеві як співвласнику частини спірного житлового будинку, належної йому частки житлового будинку і земельної ділянки в натурі та припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1
та земельну ділянку за цією ж адресою. Перший варіант поділу житлового будинку з другим варіантом поділу земельної ділянки, господарських будівель
і споруд є найбільш оптимальним, крім того, на нього вказав позивач,
як на найбільш бажаний.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про відмову
в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки отримання відповідних дозвільних документів на переобладнання та перепланування житлового будинку необхідне лише в разі втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що визначений експертом та обраний судом варіант поділу спірного житлового будинку неможливий без втручання в несучу конструкцію, і через те, що житловий будинок АДРЕСА_1 фактично обладнано єдиною інженерною системою, а тому переобладнання при поділі житлового будинку без втручання в інженерні системи загального користування також не є можливим, то колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про можливість поділу житлового будинку АДРЕСА_1 згідно із запропонованим експертом варіантом розподілу, взятим до уваги судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про неможливість поділу домоволодіння в натурі згідно із запропонованими
у висновку експерта варіантами поділу є безпідставними і такими,
що не відповідають нормам матеріального права. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість виділу частки із спільної часткової власності за існуючих обставин, оскільки не врахував, що при вирішенні питання про поділ будинку було встановлено технічну можливість розподілу інженерних мереж.
Суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16, від 03 квітня
2013 року у справі № 6-12цс13.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 450/657/19, витребувано її з Пустомитівського районного суду Львівської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 грудня 2009 року № 24867471 видно, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно
від 22 грудня 2009 року № 24867184 ОСОБА_2 на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 549521 земельна ділянка площею 0,0625 га, кадастровий № 4623683300:01:001:0627, розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Висновком експерта від 06 травня 2019 року № 013/19 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у даній цивільній справі
№ 450/657/19, запропоновано три варіанти поділу спірного будинковолодіння.
Відповідно до першого варіанту поділу ОСОБА_1 слід виділити у власність такі приміщення, господарські будівлі і споруди житлового будинку
АДРЕСА_1 відповідно до таблиць № 2, 6 додатка до висновку експерта № 013/19: частину холу, літ. 1-1 (в тому числі частково під запланованою перегородкою) площею 9,2 кв. м; суміщений санвузол літ. 1-2 площею 7,7 кв. м; коридор літ. 1-3 площею 6,6 кв. м; житлову кімнату літ. 1 -4 площею 11,1 кв. м; житлову кімнату літ. 1-5 площею
19,1 кв. м; кухню літ. 1-6 площею 14,7 кв. м; всього на першому поверсі 68,4 кв. м; частину прибудови літ. «А'-1» - 23,9 кв. м; тамбур літ. «а-1»; частину житлового будинку літ. «А-1», яка рахується за цим будинковолодінням; частину погреба
літ. «А'-1» площею 17,28 кв. м; частину сходів літ. сх. площею 2,8 кв. м; літню кухню літ. «В»; сарай літ. «Г»; погріб літ. «Д»; сарай літ. «3»; гаражну частину сараю літ. «Ж»; вбиральня літ. «У»; 10,28 п. м огорожі № 2; хвіртки № 4, які знаходяться біля сараю літ. «З» і літньої кухні літ. «В».
З висновку експерта № 013/19 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 450/657/19, складеного 06 травня 2019 року, вбачається, що при цьому варіанті поділу житлового будинку та земельної ділянки на АДРЕСА_1 необхідно провести такі будівельно-монтажні роботи, які проводимуться обома співвласниками: з наявного віконного отвору в приміщенні холу літ. «1-1» будинку влаштувати дверний проріз для входу 1 співвласнику; переробити частину сходів літ «сх.» для входу в будинок 1 і 2 співвласникам; влаштувати перегородку в приміщенні літ «1-1» будинку з метою його розподілу на 2 частини; влаштувати перегородку в приміщенні погреба літ «А*-1» з метою його розподілу на 2 частини; з наявного віконного отвору в приміщенні погреба літ «А*-1» влаштувати дверний проріз для входу в погріб 2 співвласнику; 1 співвласнику
в приміщенні літ 1-12 облаштувати кухню; 2 співвласнику облаштувати вхід
і заїзд через влаштовані хвіртку і ворота із західної сторони земельної ділянки. При цьому варіанті поділу житлового будинку також необхідно відокремити інженерні мережі - газопостачання, водопостачання, каналізації
та електропостачання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє
та розпоряджається своїм майном.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб
із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників
є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника
на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки
в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки
із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ»
не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права
на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).
Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року
у справі №6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки
зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати інтереси обох сторін, оскільки у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Таким чином, Верховний Суд констатує, що враховуючи, що співвласників зазначеного будинку двоє, тому в результаті виділу частки в натурі одного
із співвласників відбувається припинення права спільної власності їх обох щодо спільного об`єкта нерухомості.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених
у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) та від 29 червня 2022 року у справі № 466/3008/17 (провадження № 61-12132ск21), про необхідність забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє
їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі. Суд апеляційної інстанції не врахував,
що, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові, фактично залишив спір не вирішеним. Належним чином не дослідив висновок експерта
від 06 травня 2019 року № 013/19 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого запропоновано три варіанти поділу спірного будинковолодіння, не надав йому належної оцінки з урахуванням доводів учасників справи, не сприяв врегулюванню спору між сторонами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Частиною четвертої статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції в силу своїх процесуальних повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України, позбавлений такої можливості, апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити наведені обставини.
Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суд повинен виконати вимоги процесуального закону, врахувати викладені у постанові висновки суду касаційної інстанції, встановити фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та впливають на права й інтереси учасників спору, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення на підставі встановлених обставин.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400 409 411 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун