Постанова
Іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 459/3604/14-ц
провадження № 61-9720св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Червоноградська міська рада,
треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державна реєстраційна служба Червоноградського міського управління юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградської міської ради, треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державна реєстраційна служба Червоноградського міського управління юстиції, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Звернувшись до державної нотаріальної контори у межах шестимісячного строку, довідалася про складений ОСОБА_6 05 червня 2012 року заповіт, яким спадкодавець заповіла належне їй майно ОСОБА_5 . У подальшому при розгляді справи за її позовом про визнання заповіту недійсним стало відомо, що ніхто із спадкоємців, в тому числі і ОСОБА_5 , до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались.
Посилаючись на зазначене, а також на відсутність у неї свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного позивач вважала, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому просила позов задовольнити.
Справу суди розглядали неодноразово.
Червоноградський міський суд Львівської області рішенням від 29 травня 2015 року позов задовольнив. Визначив ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем поважних причин пропущення строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 28 жовтня 2015 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29 травня 2015 року залишив без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивоване законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 01 червня 2017 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 жовтня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що, вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивач знала про те, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулася та не надала доказів наявності перешкод для подання відповідної заяви і наявності підстав для визнання цих обставин поважними, а відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця і те, що вона дізналася про неприйняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 після спливу 6-місячного строку, не може бути перешкодою для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Червоноградський міський суд Львівської області рішенням від 12 січня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила без поважних причин.
Апеляційний суд Львівської області постановою від 07 травня 2018 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 січня 2017 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи.
Верховний Суд постановою від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову апеляційного суду Львівської області від 07 жовтня 2018 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, щовсупереч Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державний нотаріус заяву ОСОБА_1 про прийняття нею спадщини, подану у межах визначеного частиною другою статті 1270 ЦК України строку, не прийняв, спадкову справу не завів і не повідомив заявника про необхідність особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Проте мотивів, з яких виходив апеляційний суд, відхиляючи такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції не наведено, не надано і оцінки листу Червоноградської державної нотаріальної контори від 10 лютого 2017 року.
Львівський апеляційний суд постановою від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 січня 2017 року скасував. Ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив. Визначив ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щоправо ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_6 пов`язане з не прийняттям спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 і ОСОБА_1 в межах тримісячного строку з часу закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини. ОСОБА_5 надіслала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини від 28 листопада 2013 року, однак її не було прийнято, а тому є підстави для визначення позивачу додаткового строку у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач довела існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів при поданні заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзиву, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 11 червня 2021 року, ОСОБА_5 просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 554/5866/18, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17, від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що постанова апеляційного суду є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Мотивація оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, рішення суду є однобічним, неповним, незаконним, необ`єктивним та упередженим, жодних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясовувалось та оцінка їм не надана.
ОСОБА_1 у строк, визначений статтею 1270 ЦК України із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася, чого вона не заперечувала і в позовній заяві, і в своїх поясненнях у судових засіданнях у судах першої та апеляційної інстанцій, що також підтверджується повідомленням Червоноградської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2013 року № 1864/01-16, згідно з яким спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена не була.
В порушення вимог частини шостої статті 368 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Однак суд апеляційної інстанції розглянув як підставу позову частину другу статті 1270 ЦК України, хоча ця правова підстава із самого початку пред`явлення позову не зазначалась позивачем, підставою позову була стаття 1272 ЦК України.
Крім цього, суд неналежно повідомив усіх учасників справи, в тому числі і її, що є підставою для скасування рішення апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 вересня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_6 на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
За життя, а саме 05 червня 2012 року, ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори, згідно з яким належну їй на праві власності квартиру, а також все інше майно заповіла ОСОБА_5
ОСОБА_1 і ОСОБА_6 були двоюрідними сестрами, тобто відповідно до статті 1265 ЦК України позивач належить до п`ятої черги спадкоємців за законом.
Спадкоємців після смерті ОСОБА_6 першої - четвертої черг за законом немає.
Відповідно до повідомлення Червоноградської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2013 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася, що також підтверджується Інформаційною довідкою із спадкового реєстру від 07 листопада 2014 року.
З листа Червонорградської державної нотаріальної контори від 10 лютого 2017 року № 176/01-16 відомо, що після смерті ОСОБА_6 в передбачений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори зверталося багато родичів, у тому числі ОСОБА_1 , яким роз`яснено, що у зв`язку із заповітом померлої на користь ОСОБА_5 , питання про прийняття спадщини може бути вирішено лише після того, як спадщину не прийме ОСОБА_5 . Щодо письмової заяви ОСОБА_1 від 28 листопада 2013 року, яку вона надіслала поштою поза межами шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, то для прийняття цієї заяви необхідно було її особисте подання до нотаріальної контори, за умови, що ОСОБА_5 спадщину не прийняла і ОСОБА_1 буде визначено додатковий строк для прийняття спадщини.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_6 п`ятої черги.
Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Так, ОСОБА_6 05 червня 2012 року склала заповіт, яким належну їй на праві власності спірну квартиру, а також все інше майно заповіла ОСОБА_5 .
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Суди встановили, що ОСОБА_5 в установлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 не звернулася.
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, прийнятою у справі № 459/3458/14-ц, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Відповідно до частини другої статті 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 28 листопада 2013 року направила поштою до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Пунктом 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції передбачено, що якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Проте державний нотаріус заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини, подану у межах визначеного частиною другою статті 1270 ЦК України строку, не прийняв, спадкову справу не завів і не повідомив заявника про необхідність особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, встановивши, що виникнення у ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом п`ятої черги права на спадкування після смерті ОСОБА_6 залежало від неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 , 28 листопада 2013 року, тобто в межах строку визначеного частиною другою статті 1270 ЦК України, ОСОБА_1 зверталася із заявою про прийняття спадщини, однак всупереч пункту 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкова справа не була заведена, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, адже саме за таких обставин позивач вимушена повторно подавати заяву про прийняття спадщини, що потребує визначення їй додаткового строку для її подання.
Аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не заявляла позов з підстав передбачених частиною другою статті 1270 ЦК України на увагу не заслуговують, адже згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 554/5866/18, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17, від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц.
Доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомленя всіх учасників справи, в тому числі її, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що є підставою для скасування рішення апеляційного суду, спростовуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким 28 травня 2021 року ОСОБА_5 отримала повістку-повідомлення про виклик до апеляційного суду 09 червня 2021 року на 11:00. Дотримання апеляційним судом норм ЦПК України щодо інших учасників справи Верховний Суд не перевіряє, адже це не впливає на права та обов`язки ОСОБА_5 , а інші учасники справи з касаційною скаргою не зверталися.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні суд апеляційної інстанції дотримав норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні
підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду - без змін.
Оскільки дію постанови Львівського апеляційного суду від 09 червня 2021 року зупинено ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року, то у зв`язку із залишенням цієї постанови без змін її дію необхідно поновити.
Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2021 року залишити без змін.
Поновити дію постанови Львівського апеляційного суду від 09 червня 2021 року.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов