№ 459/762/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

м. Київ

справа № 459/762/16-а

адміністративне провадження № К/9901/36745/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Дашутіна І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (головуючий суддя Богаченко С. І., судді: Рибачук А. І., Старунський Д. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 24.02.2016 №0258/20514/2016 в справі про порушення митних правил та звільнити його від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 8500 грн за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу (МК) України.

На обґрунтування позовних вимог позивач доводив, що звільняється від відповідальності за невивезення транспортного засобу в режимі транзит за межі митної території України у зв`язку з його поломкою та ремонтом, про що було повідомлено найближчий митний орган засобами телефонного зв`язку.

Червоноградський міський суд Львівської області постановою від 08.07.2016 (суддя Кріль М. Д.) у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в позові, суд, зокрема, виходив з того, що перевищення позивачем строку тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на десять діб є встановленим в ході розгляду справи, а ремонт транспортного засобу не може бути прирівняно до обставин, що звільняють від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 470 МК України.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.12.2016 скасував постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнив частково, скасувавши постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Терещука Ю. В. від 24.02.2016 №0258/20514/2016 в справі про порушення митних правил, в решті позову суд відмовив.

Скасовуючи спірну постанову про порушення митних правил, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції дійшов протилежного висновку щодо обставин ремонту позивачем транспортного засобу, як підстави, що звільняє від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 470 МК України.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що несправність автомобіля була об`єктивною перешкодою перетнути у встановлений законом строк митний кордон.

Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права внаслідок неправильної оцінки обставин справи, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Зокрема, відповідач зазначає, що надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті на станції технічного обслуговування у зв`язку з поломкою. Однак, наведена причина порушення строку транзитних перевезень не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.01.2017 відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/1604/17.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, зважаючи на проведення ремонтних робіт автомобіля у зв`язку з його поломкою з 23.11.2015 по 15.02.2016, повідомлення відповідача про ці обставини, а також обставини заборони йому на в`їзд на територію Польщі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального права до встановлених у цій справі обставин, процесуального права, з урахуванням доводів відповідача у касаційній скарзі, заперечень позивача на касаційну скаргу, суд виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 06.02.2016 під час здійснення митних формальностей відповідно до бази даних АСМО ''Інспектор-2006'' та ЄАІС ДФС, головний державний інспектор митного поста ''Піща'' Волинської митниці ДФС Нагорнюк С. І. склав протокол №0258/20514/2016 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України, оскільки ввезений ним транспортний засіб (легковий автомобіль марки ''Ford Focus'', реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ) на митну територію України в режимі "транзит" перебував на митній території України з перевищенням строку, передбаченого статтею 95 МК України. Термін перебування на митній території України становив 77 днів. У протоколі вказано, що автомобіль ввезено 21.11.2015, термін вивезення (транзиту) вказаного автомобіля з митної території України закінчився 01.12.2015, станом на 06.02.2016 транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не заявлено. Із повідомленням (заявою) щодо неможливості вивезення за межі митної території України транспортного засобу ОСОБА_1 до органів ДФС не звертався.

24.02.2016 заступник начальника Волинської митниці ДФС виніс постанову про порушення митних правил №0258/20514/2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 8500 грн.

Незгода позивача з цією постановою стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Позивач не заперечував, що пропустив строк транзитного перевезення автомобільного транспорту, але доводив відсутність своєї вини, оскільки з 23.11.2015 по 15.02.2016 транспортний засіб перебував на станції технічного обслуговування для проведення ремонтних робіт: ремонтно-кузовні роботи, ремонт двигуна, заміна прокладки картера, схід-розвал, що підтверджено довідкою ПП''Автоцентр-Червоноград'' від 15.02.2016. Також позивач зазначив, що вчасно повідомив найближчий митний орган - Львівську митницю ДФС про обставини вказаної події засобам телефонного зв`язку, на підтвердження чого надав деталізацію телефонних дзвінків за 30.11.2015. Крім того, позивач посилався на те, що був обмежений у праві надати докази на спростування висновків протоколу про порушення ним митних правил, оскільки не був повідомлений про розгляд справи про порушення митних правил.

З огляду на ці обставини позивач вважає, що не може нести адміністративну відповідальність за порушення митних правил відповідно до частини третьої статті 470 МК України, якою встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 93 МК України встановлено вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту. За змістом частини першої цієї статті транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту строки транзитних перевезень становлять 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Своєю чергою статтею 192 МК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Статтею 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі - Порядок).

За змістом положень розділу VIII ''Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили'' Порядку №657 аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України в разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Однак, поломка автомобілю в розумінні наведених норм законодавства не є аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов`язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 11.06.2020 у справі №461/3667/16-а, від 05.07.2022 у справі №459/3035/16-а, від 10.08.2022 у справа №466/5031/16-а, але не виключно. Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зазначив, що технічну несправність (ремонт транспортного засобу) неможливо визнати аварією, оскільки аварія, як небезпечна подія, має носити техногенний характер, а такі факти, як вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили, з чим законодавець пов`язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.

Разом з тим, на думку колегії суддів, несправність транспортного засобу за певних обставин може розцінюватися як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до статті 460 МК України. Але у такому випадку ця обставина повинна мати належне документальне підтвердження, оскільки з нею закон пов`язує настання юридичних наслідків.

Зміст довідки ПП''Автоцентр-Червоноград'' від 15.02.2016 свідчить лише про те, що автомобіль перебував на ремонті. Жодної інформації, що такий ремонт відбувся в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, довідка не містить. Доводів того, що необхідність ремонту у період перебування транспортного засобу на станції технічного обслуговування ПП''Автоцентр-Червоноград'' була обумовлена обставинами аварії або дії обставин непереборної сили, позивач не наводив та доказів на підтвердження цього не надавав.

Також суд касаційної інстанції вважає слушними доводи відповідача у касаційній скарзі про те, що ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України у інший спосіб, як-то причепом для перевезення автомобілів тощо, що, як було встановлено судом апеляційної інстанції, і було зроблено позивачем 15.02.2016.

Зважаючи на це деталізація телефонних дзвінків, які були надані позивачем на підтвердження того, що він повідомляв митницю про неможливість вивезення транспортного засобу у зв`язку з ремонтом, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги. Крім того, деталізація дзвінків свідчить про факт здійснення дзвінка і не є належним та допустимим доказом про повідомлення обставини події, як того вимагає норма статті 192 МК України.

Суд першої інстанції також правильно відхилив доводи позивача про те, що йому було заборонено в`їзд до Польщі рішенням коменданта підрозділу прикордонної варти Республіки Польща від 24.10.2015, як обставина, що вплинула на пропуск строку транзитних перевезень, оскільки вказане рішення коменданта було ним же скасовано рішенням від 18.01.2016, і ця обставина жодним чином не вплинула на вивезення транспортного засобу лише 15.02.2016.

Аргументи позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд митної справи, що обмежило його у праві надати докази під час її розгляду, спростовується наявними у справі доказами (виклики, повідомлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), які були враховані судом першої інстанції під час вирішення спору (а.с. 42-46).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на підставі частини третьої статті 470 МК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити касаційну скаргу Волинської митниці ДФС.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 і залишити в силі постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 08.07.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко І.В. Дашутін