ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 460/10992/21
касаційне провадження № К/990/12974/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво»
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Глушко І.В.; судді - Довга О.І., Запотічний І.І.)
у справі № 460/10992/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво»
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» (далі - ТОВ «Українське тютюнове виробництво»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - митниця; відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 04 травня 2021 року № UA100000/2021/100018/2 про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2021/00032.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 06 грудня 2021 року позов задовольнив повністю з огляду на те, що ТОВ «Українське тютюнове виробництво» для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені Митним кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митницею безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено існування в нього обґрунтованого сумніву щодо заявлення позивачем повних та достовірних відомостей про митну вартість товару з огляду на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. При цьому митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та необхідності визначення митної вартості товару за резервним методом.
ТОВ «Українське тютюнове виробництво» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу на те, що саме на митницю покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали в неї відповідні сумніви, чого відповідачем у розглядуваній ситуації зроблено не було.
Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Українське тютюнове виробництво».
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 квітня 2021 року позивачем заявлено до митного оформлення партію тютюну у вигляді смужок, шириною від 0,5 мм до 0,8 мм (+/-0,1), довжиною не більше 20 мм, із рівно та паралельно обрізаними краями, коричневого кольору різних відтінків, закручені, не спресовані у блоки, із запахом, характерним для тютюну сорту SKІ, 99 коробок по 100 кг кожна.
У вантажній митній декларації № UA100410/2021/686166 митну вартість товару визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 34930,26 доларів США.
На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Українське тютюнове виробництво» подано митниці: контракт від 15 лютого 2021 року № СТІ-003/ТС-2021; додаткову угоду від 12 березня 2021 року № 1 до контракту від 15 лютого 2021 року № СТІ-003/ТС-2021; специфікацію від 12 березня 2021 року; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 13 квітня 2021 року № 13042021/07; інвойс № 005-2/CTI; експортну декларацію країни відправлення № 10323010/150421/0062893; сертифікат про походження товару № 1165000170; пакувальний лист від 13 квітня 2021 року № 21; фітосанітарний сертифікат № 804232909130421002; фумигаційний сертифікат від 22 березня 2021 року; банківський платіжний документ від 08 квітня 2021 року; лист виробника з описом виробництва тютюново-різаної суміші; договір про надання послуг митного брокера та інші документи.
За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів відповідачем прийнято рішення від 04 травня 2021 року № UA100000/2021/100018/2 про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2021/00032.
В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що до митного оформлення позивачем надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, від 08 квітня 2021 року на суму 102960,00 доларів США з відповідними посиланнями на інвойс від 13 квітня 2021 року № 005-2/СТІ та контракт від 15 лютого 2021 року № СТІ-003/ТС-2021. Однак, сума інвойсу становить 33858,00 доларів США.
Крім того, в графі 16 «перевізник» CMR від 13 квітня 2021 року № 13042021/07 зазначений перевізник «D.M.V. s.r.o.», тоді як для підтвердження вартості міжнародних транспортних витрат, включених до митної вартості, надано договір на транспортно-експедиційні послуги від 09 квітня 2021 року № 1-09/04 та рахунок від 13 квітня 2021 року № 763 щодо вартості міжнародного перевезення від іншого перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС».
Також, 19 квітня 2021 року позивачем додатково надано копію митної декларації країни відправлення, де в графі 46 зазначено вартість на рівні 34931,45 доларів США, що перевищує вартість, зазначену в інвойсі від 13 квітня 2021 року № 005-2/СТІ.
Поміж іншого, ТОВ «Українське тютюнове виробництво» не надано документів щодо страхування товару.
Надаючи оцінку правомірності прийняття митницею оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Утім, відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції достеменно не перевірив факт наявності в митниці саме обґрунтованих сумнів щодо правильності обрахування позивачем митної вартості імпортованого товару, а також об`єктивність визначення відповідачем митної вартості за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Зокрема, судом не перевірено доводи ТОВ «Українське тютюнове виробництво» про те, що імпортований товар ним не страхувався, оскільки відповідно до контракту від 15 лютого 2021 року № СТІ-003/ТС-2021 товар постачався на умовах FCA згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких ні у покупця, ні у продавця немає обов`язку щодо укладення договору страхування перед продавцем та покупцем відповідно.
Що стосується доводів відповідача про наявність розбіжностей щодо ваги імпортованого товару, то позивач зазначав, що при підготовці супровідних документів на партію товару було допущено технічну помилку, а саме вказано вагу брутто 11267,00 кг, замість 11267,50 кг, у сертифікаті про походження товару, інвойсі та пакувальному листі. Пізніше контрагентом виправило помилку та надано експедитору правильні сертифікат про походження товару, інвойс та пакувальний лист з масою брутто 11267,50 кг. Разом з тим, при поданні декларації 19 квітня 2021 року до митного оформлення помилково надано документи з допущеною технічною помилкою.
Суд першої інстанції визнав таку позицію обґрунтованою та при цьому встановив, що під час митного оформлення митницею не пропонувалося ТОВ «Українське тютюнове виробництво» надати пояснення щодо такої розбіжності, крім того вказані обставини не відображені в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості та не мали вплив на визначення відповідачем ціни товару.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відхиляючи такий довід Рівненського окружного адміністративного суду, не навів обґрунтованих причин цього.
Щодо твердження митниці, підтриманого судом апеляційної інстанції, про неузгодженість зазначення перевізника в графі 16 декларації із наданими документами на підтвердження вартості міжнародних транспортних витрат, включених до митної вартості, то судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором на транспортно-експедиційні послуги від 09 квітня 2021 року № 1-09/04, укладеного між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» (експедитор), замовник замовляє, а експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також з організації таких перевезень.
Відповідно до підпункту 1.2.3 пункту 1.2 цього договору експедитор надає експедиційні послуги (планування та організація перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків тощо). При цьому експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника. Залучення інших експедиторів здійснюється у разі, коли Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» не має можливості здійснити перевезення власним автотранспортом. Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» від імені замовника укладає договори з такими експедиторами і оплачує їхні послуги грошовими коштами, які надійшли від замовника.
На підставі договору на транспортно-експедиційні послуги від 09 квітня 2021 року № 1-09/04 позивачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» заявку на перевезення вантажу (тютюнової сировини різаної) за маршрутом м. Абінск - м. Рівне.
У зв`язку з відсутністю можливості здійснити перевезення товару самостійно, Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» залучило для виконання заявки позивача третю особу в якості перевізника - компанію «D.M.V. s.r.o.», яка і зазначена в графі 16 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 13042021/07, що надавалася митниці під час декларування.
Утім, Восьмий апеляційний адміністративний суд наведені докази до уваги не прийняв без наведення відповідних мотивів.
За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Таким чином, постановлене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
С. С. Пасічник