ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
справа №460/872/19
адміністративне провадження № К/9901/7205/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (головуючий суддя: Шевчук С.М., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі № 460/872/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська» про припинення права користування надрами,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України або позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська» (далі - ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» або відповідач), в якому просила:
припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6061 від 30.06.2015, наданого відповідачу;
припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6062 від 30.06.2015, наданого відповідачу.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 01.07.2019 у задоволенні позову відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.12.2019 скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 і ухвалив нову постанову про задоволення позову. Припинив право користування надрами шляхом анулювання спеціальних дозволів на користування надрами № 6061 від 30.06.2015 та № 6062 від 30.06.2015, наданих ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська».
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення, а праву направити на новий розгляд до апеляційного суду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визнаний новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод, придатних для промислового розливу та лікувальних цілей; видобування питних підземних вод, придатних для промислового розливу видано спеціальні дозволи на користування надрами від 30.06.2015 № 6061 та № 6061 строком дії на 20 років.
За умовами названих дозволів, відповідач зобов`язаний, зокрема: виконувати умови визначені в листі Міністерства екології та природних ресурсів №5/3-6/12731-14 від 20.10.2014; виконувати умови визначені в листі Дергірпромнагляду України №758/0/3.1-12/6/15; розробити та затвердити зони санітарної охорони та суворо дотримуватись їх режиму.
Невід`ємною частиною цих дозволів є угоди № 6062 та № 6061 про умови користування надрами.
Пунктом 5.3 зазначених Угод, зокрема, передбачено обов`язок надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.
28.11.2017 Держгеонадра прийнято наказ №523 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік».
Наказом Держгеонадра від 12.07.2018 №243 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у серпні 2018 року» Департаменту державного геологічного контролю доручено провести планові перевірки надрокористовачів, зазначених у доданому до наказу переліку, зокрема, ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» на предмет дотримання законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні).
18.07.2018 позивачем надіслано відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, повідомлення про проведення планової перевірки, проте поштове відправлення було повернуто на адресу відправника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Листом від 10.08.2018 №708-14/06 позивачем було надіслано відповідачу наказ на проведення перевірки у строк з 13 по 23 серпня 2018 року. Обставини щодо надіслання такого наказу підтверджуються зворотнім повідомленням, яке повернулось не врученим.
З метою проведення планової перевірки, 22.08.2018 службовими особами Держгеонадр здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача, зазначеною в спеціальному дозволі на користування надрами № 6062 (35013, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170), однак, за вказаною адресою провести перевірку не вдалося у зв`язку із неможливістю потрапити на огороджену парканом територію цеху з розливу мінеральної води. Разом з тим, позивачем встановлено факт, що невстановленими особами, за вказаною адресою, проводиться відвантаження продукції (розлитої у пластикові пляшки мінеральної води) у вантажний автомобіль «Opel» з номерними знаками НОМЕР_1 , охорона для спілкування з перевіряючими не виходила, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 6062 від 30.06.2015, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю.
Вказані обставини зафіксовані позивачем в акті від 22.08.2018 №06-06/25/208-25/п (146) про недопущення до перевірки.
Також 22.08.2018 позивачем було складено акт №06-06/25/2018-15/п (145) про недопущення до перевірки, в якому зазначено про те, що провести перевірку відповідача не вдалося у зв`язку із неможливістю потрапити на огороджену парканом територію цеху з розливу мінеральної води, охорона для спілкування з перевіряючими не виходила, чим порушено вимоги статті 11 Закону № 877-V та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 6061 від 30.06.2015 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр України для здійснення державного геологічного контролю. Крім того, у вказаному акті зафіксовано, що посадовими особами позивача було додатково проведено виїзд за місцезнаходженням Великомидського родовища (свердловина №1) (Рівненська обл., Костопільський р-н, південно-східна околиця с. Великий Мидськ) та встановлено, що невідомими особами за вказаною адресою проводиться видобуток, розлив та відпуск питної води. Зазначено, що такі громадяни повідомили перевіряючим про те, що є працівниками ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» за усним договором, а місце знаходження керівництва відповідача та документів, необхідних для проведення перевірки їм невідоме. Також у акті недопущення до перевірки зазначено, що під час огляду свердловини та приміщення, де проводиться розлив води, виявлено, що на території зони санітарної охорони І порядку свердловини, знаходиться велика кількість сміття, працівники працюють у брудному одязі, приміщення засмічені, мають поганий запах, у приміщеннях перебуває велика кількість комах.
23.08.2018 позивачем складено та надіслано на адресу відповідача приписи №777-14/06, №776-14/06, у яких вимагалося від надрокористувача у строк до 24.09.2018 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю. Також запропоновано у вказаний вище строк подати в письмовій формі до центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали згідно з додатком 1, які підтверджують факт усунення порушень. Додатком №1 до припису від 23.08.2018 №776-14/06 та Додатком №1 до припису від 23.08.2018 №777-14/06 визначено перелік питань, які підлягають перевірці та відповідний перелік документів до них.
У зв`язку із невиконанням ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» в установлений строк вимог приписів приписи №777-14/06, №776-14/06, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю державної служби геології та надр України було внесено відповідні подання від 28.09.2018 №966-14/06 та №965-14/06 про зупинення дії спеціальних дозволів від 30.06.2015 №6062 і №6061.
Наказом Держгеонадр від 31.10.2018 № 405 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами від 30.06.2015 №6062 і №6061 та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.
Листом від 09.11.2018 за №22586/03/14-18 позивач повідомив відповідача про зупинення дії вказаних вище дозволів на підставі наказу від 31.10.2018 №405, проте поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою поштового відділення про відмову адресата від одержання.
13.12.2018, у зв`язку з недопуском органу контролю до перевірки та невиконанням в установлений строк приписів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю державної служби геології та надр України внесено відповідні подання № 1571-14/06 та № 1570-14/06 про анулювання дії спеціальних дозволів №6062, №6061 від 30.06.2015, виданих ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська».
Згодом позивач надіслав відповідачу листа № 335/03/14-19 від 08.01.2019, в якому просив надати у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно із спеціальними дозволами на користування надрами №6061, №6062 від 30.06.2015, який був повернений на адресу відправника у зв`язку із відмовою адресата від одержання.
З огляду на те, що інформації від ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» про усунення останнім порушень законодавства про надра до Держгеонадра України не надходило, так само, як і згоди/незгоди щодо анулювання спеціальних дозволів, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» у порушення вимог статті 11 Закону №877-V, пункту 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра, а також пункту 5.3 Угод не допустив посадових осіб Держгеонадра України до проведення планової перевірки, незважаючи на законні підстави її проведення та дотримання посадовими особами Держгеонадра порядку здійснення державного нагляду (контролю); вимоги приписів від 23.08.2018 №777-14/06 та №776-14/06 надрокористувачем не виконані. Стверджує, що порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, спеціальними дозволами на користування надрами та Угодами до них, є підставою для анулювання раніше зупинених спеціальних дозволів на користування надрами. Також позивач зазначив, що відсутність будь-якої інформації, зокрема заперечень проти припинення права користування надрами, ототожнюється із наявністю незгоди, що дає підстави для розгляду питання про припинення права користування надрами в судовому порядку.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що недопущення посадових осіб Держгеонадра України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) та недотримання вимог Угод про умови користування надрами від 30.06.2015, які є невід`ємними частинами спеціальних дозволів на користування надрами №6061, №6062 від 30.06.2015, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр України для здійснення державного геологічного контролю не може бути правовою підставою для анулювання спеціального дозволу, оскільки така підстава не передбачена статтею 26 Кодексу України про надра та частиною сьомою статті 4-1 Закону № 2806-IV.
Також суд першої інстанції зазначив, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, адже його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.
За висновками суду першої інстанції, оскільки проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, його результат повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов`язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду (контролю), який в силу вимог частини восьмої статті 7 Закону № 877-V є обов`язковим до виконання суб`єктом господарювання.
Також суд першої інстанції послався на те, що приписи від 23.08.2018 №777-14/06 та №776-14/06 не відповідають встановленій формі, що затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 № 133, оскільки їх складено не на підставі акта перевірки, а на підставі актів про недопущення до проведення перевірки.
Одночасно, зважаючи на відсутність з боку надрокористувача інформації щодо згоди/незгоди із припиненням права користування надрами, суд першої інстанції погодився із позицією позивача щодо наявності правових підстав для вирішення цього питання в судовому порядку.
Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції та скасував судове рішення місцевого суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Проаналізувавши положення статті 11 Закону № 877-V пункти 5.3 Угод №6061, №6062, суд апеляційної інстанції констатував, що відповідач, як надрокористувач зобов`язаний допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю. Натомість, незважаючи на вижиті позивачем заходи щодо проведення планової перевірки ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська», останнім чинилися перешкоди у її проведенні шляхом відмови у отриманні поштової кореспонденції, яка надходила від позивача. Як наслідок мало місце недопущення посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що складено акти від 22.08.2018 №06-06/25/208-25/п (146) та № 06-06/25/2018-15/п (145). Своєю чергою, порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, спеціальними дозволами на користування надрами та Угодами до них, є підставою для припинення права на користування надрами.
Касаційна скарга, з урахуванням уточнень до неї, обґрунтована неповним з`ясуванням судом апеляційної інстанції обставин справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2018 у справі № 826/2384/16, від 12.09.2019 у справі №817/1984/17, від 22.01.2019 у справі № 816/1481/17, скаржник наполягає, що порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства можливе лише в ході здійснення заходу державного нагляду. Відповідно, оскільки посадовими особами Держгеонадра України перевірка не проводилася у зв`язку із недопущенням посадових осіб до перевірки, позивач не може посилатися на порушення законодавства про надра. У справі № П/811/1162/17 (постанова від 24.10.2018) Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання дозволу, оскільки не було встановлено порушень вимог законодавства у сфері надрокористування у зв`язку із відсутністю самого факту проведення перевірки. Застосовуючи наведені вище підходи до обставин цієї справи, відповідач стверджує про незаконність вимог приписів Держгеонадра України та відповідно про відсутність підстав для припинення права користування надрами. Наполягає, що оскільки фактично перевірка не проводилася, що зафіксовано у актах про недопущення до перевірки від 22.08.2018, то позивач не може стверджувати про порушення відповідачем законодавства про надра.
Також скаржник зазначає, що недопуск посадових осіб до об`єкту перевірки відбувся через неналежне його повідомлення про запланований захід контролю.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу відповідача без задоволення. Зазначає, що на порушення вимог статті 11 Закону № 877-V та пунктів 5.3 Угод, відповідачем не було допущено посадових осіб Держгеонадра до проведення планової перевірки. Також відповідач не виконав легітимні вимоги приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом подання витребуваних Держгеонадра України документів. За таких обставин, позивач вважає, що наявні правові підстави для припинення права користування надрами у судовому порядку.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, згідно з якими, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
За приписами статті 4 Кодексу України про надра вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 60 цього Кодексу визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр встановлює стаття 62 Кодексу України про надра, згідно із пунктом 5 частини першої якої орган державного геологічного контролю перевіряє: дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.
Орган державного геологічного контролю має право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр (пункт 3 частини третьої статті 62 Кодексу України про надра).
На відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, поширюється і дія Закону № 877-V (частина перша статті 2), у частині восьмій статті 7 якого міститься визначення припису, яким, у розумінні вказаної норми, є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Обов`язки суб`єкта господарювання у відносинах, пов`язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлює стаття 11 Закону №877-V, за приписами якої суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, з поміж іншого: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулює й Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (зі змінами), який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Такі приписи закріплені у абзаці першому пункту 1 вищевказаного Порядку, а абзацом четвертим цього ж пункту визначено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Зі змісту пункту 12 цього ж Порядку вбачається, дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу. У дозволі зазначаються, окрім іншого, особливі умови.
Права та обов`язки користувачів надр визначає стаття 24 Кодексу України про надра, згідно з частиною третьою якої такі виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Згідно із пунктом 5 частини другої наведеної норми, користувачі надр зобов`язані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
За приписами положень пункту 10 Порядку № 615, невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування ділянкою, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.
У пункті 5.3 Угод № 6061 та № 6062 про умови користування надрами передбачений обов`язок надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.
Згідно із підпунктами 1, 4 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV).
Частиною сьомою статті 41 Закону № 2806-IV передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами від 30.06.2015 № 6061 та № 6062 та, як наслідок, звернення позивача з цим позовом до суду, стало неусунення відповідачем порушень, зазначених у приписах від 23.08.2018 № 777-14/06 та № 776-14/06, в яких, зокрема, зазначено про недопуск посадових осіб Держгеонадра України до здійснення державного нагляду (контролю), які проводились із дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю), чим порушено вимоги 11 Закону № 877-V, пункту 5.3 Угод № 6061 та № 6062; визначено обов`язок відповідача у строк до 24.09.2018 надати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документи згідно із додатком №1 до приписів, які підтверджують факт усунення порушень.
Приписи від 23.08.2018 № 777-14/06 та № 776-14/06 відповідачем не оскаржувався, а тому відповідно до статті 7 Закону №877-V є обов`язковими до виконання.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є не правомірність винесення зазначених приписів, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих відповідачу.
Відповідно посилання скаржника на протиправність зазначених приписів колегією суддів не приймаються до уваги.
Отже, оскільки відповідачем недопущено позивача до перевірки та невиконані вимоги приписів і, як наслідок, порушено вимоги статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угод №6061 та № 6062 про умови користування надрами, які є невід`ємною частиною спеціальних дозволів, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю та надання документів і матеріалів щодо користування надрами відповідно до умов спеціального дозволу на користування надрами, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про допущення ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» порушень вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, що є підставою для припинення користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра та частини сьомої статті 41 Закону №2806-IV .
Такий висновок узгоджується із актуальною правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 09.09.2021 у справі №824/160/19-а, від 08.12.2021 у справі №240/5395/18, від 17.12.2021 у справі №822/1076/16, від 20.05.2022 у справі №811/1163/17, від 02.08.2022 у справах №320/6202/19, №824/467/20-а, від 17.01.2023 у справі №240/129/20, від 02.03.2023 у справі №160/12332/21, а також від 04.05.2023 у справі №160/3894/19, і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такого.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 22.01.2019 у справі № 816/1481/17 та від 24.10.2018 у справі № П/811/1162/17, оскільки фактичні обставини у зазначених справах та у справі, що розглядаються, є відмінними. Зокрема у справі № 816/1481/17 припис та наказ Держгеонадра, яким було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, визнані протиправними та скасовані в судовому порядку. Також у вказаній справі суди встановили порушення відповідачем встановленої законом процедури проведення перевірки, що слугувало обґрунтованою причиною для недопуску посадових осіб Держгеонадра до перевірки. У справі № П/811/1162/17 також мало місце скасування у судовому порядку наказу Держгеонадра в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Також колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 14.03.2018 у справі № 826/2384/16 та від 12.09.2019 у справі № 817/1984/17, оскільки правовідносини у вказаних справах і у справі, що розглядається не збігаються за предметом позову і підставами (предметом оскарження у справах № 826/2384/16 та № 817/1984/17 є припис).
Не заслуговують на увагу також і доводи скаржника про неналежне його повідомлення про проведення планової перевірки, оскільки матеріалами справи підтверджується та встановлено судом апеляційної інстанції, що Держгеонадрами надсилалася поштова кореспонденція на адресу відповідача, проте була повернута з підстав закінчення терміну зберігання та у зв`язку із відмовою адресата від її одержання.
За наведеного правового регулювання та враховуючи правові позиції Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами в судовому порядку.
Правильність висновків суду апеляційної інстанції доводами касаційної скарги не спростовано.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною першою статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська» залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №460/872/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа