Постанова
Іменем України
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 461/6137/19
провадження № 61-3698св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Львівський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей
та молоді Управління соціального захисту Львівської міської ради, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування на постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого
2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про народження від 28 липня 2011 року, серія НОМЕР_1 , батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, відомості про батька ОСОБА_4 записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Згідно із свідоцтвом про народження від 27 грудня 2012 року серія
НОМЕР_2 батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відомості про батька ОСОБА_6 записані за вказівкою матері згідно
з частиною першою статті 135 СК України.
Вказувала, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою:
АДРЕСА_1 .
04 червня 2019 року до відділу «Служба у справах дітей» Галицького району в телефонному режимі надійшло повідомлення від адміністрації середньої загальноосвітньої школи № 9 про те, що до них звернулись мешканці квартири АДРЕСА_2 з повідомленням
про те, що учениця їхнього навчального закладу ОСОБА_3 разом
з молодшим братом ОСОБА_5 вже чотири дні перебувають у квартирі самі без нагляду дорослих, діти голодні, оскільки в помешканні відсутні будь-які продукти харчування. За адресою: АДРЕСА_1 , виявлено двох малолітніх дітей, які були самі
в квартирі без нагляду дорослих. Зі слів дітей встановлено, що їхня мати ОСОБА_1 вже деякий час не з`являється вдома, кілька днів вони були голодні, потім звернулись по допомогу до сусідів з квартири АДРЕСА_2 . Працівником відділу «Служба у справах дітей» Галицького району викликано бригаду швидкої медичної допомоги та складено акти оцінки рівня безпеки дитини. Дітей доставлено в Львівську міську клінічну лікарню для проведення медичного огляду. За результатами огляду встановлено діагноз: практично здорові.
На підставі наказу управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 04 червня 2019 року
№ 117 «Про взяття на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та тимчасове влаштування» малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .
Відповідно до розпорядження голови Галицької районної адміністрації
від 06 червня 2019 № 3 «Про влаштування в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 » малолітніх дітей влаштовано на тимчасовий догляд та виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 ,
на термін до 05 вересня 2019 року.
Наказом управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 07 червня 2019 року № 123 «Про затвердження персонального складу міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 » затверджено склад міждисциплінарної команди з метою здійснення соціального захисту малолітніх дітей.
20 червня 2019 року мати дітей - ОСОБА_1 звернулась до органу опіки
та піклування із заявою про повернення їй дітей. На що у листі Галицької районної адміністрації від 25 червня 2019 року № 2608-2799 для повернення дітей в сім`ю ОСОБА_1 були поставлені такі умови, а саме: надати пояснення, щодо залишення без догляду дітей та відсутності її вдома протягом чотирьох днів; надати довідку з медичного закладу, де вона проходить лікування (оскільки під час засідання міждисциплінарної команди ОСОБА_1 заявила, що на даний момент проходить лікування
в приватному медичному закладі за межами Львова, назву якого повідомляти відмовилась); надати можливість працівникам відділу «Служба у справах дітей» Галицького району провести обстеження житла, де вона буде проживати з дітьми; вирішити питання щодо працевлаштування
з метою матеріального забезпечення дітей та надати довідку з місця праці. У зазначений термін ОСОБА_1 вказані умови не виконала, усно повідомила, що вона працевлаштувалася, однак жодної довідки з місця роботи
не надала.
Відповідно до інформаційної довідки від 30 липня 2019 року № 4-2607-396, № 28, наданої психологом Львівського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_9 , якою проводилась робота з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , що були вилучені із сім`ї та наразі перебувають в патронатній сім`ї, психолог звернула увагу на наявність явних ознак батьківської занедбаності, матеріальної та психологічної, на що вказують особливості поведінки та мовлення дітей, таких як: низька самооцінка, скованість та невпевненість у власних проявах, постійне наголошування на власній некомпетентності навіть у простих завданнях, емоційна холодність та недовіра до нових людей.
На засіданні міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке відбулось 08 серпня 2019 року, вирішено надати висновок про продовження терміну перебування малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_2 ще на три місяці.
Ураховуючи зазначене, Галицька районна адміністрація просила суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 грудня 2019 року
у складі судді Юрківа О. Р. позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у повному обсязі ухилилася та ухиляється від обов`язків з виховання дітей, тому позовні вимоги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обґрунтованими
та підлягають до задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 задоволено.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 грудня 2019 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування
до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Львівського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Управління соціального захисту Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та виключною мірою щодо батьків, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так
і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків
у кращу сторону неможливо, враховуючи обставин цієї справи, апеляційний суд вважав, що питання про можливу зміну поведінки матері (яка не втратила інтерес до дітей) в кращу сторону при подачі позову позивачем не було в достатній мірі з`ясовано, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду,
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не врахував того, що про зустріч з матір`ю просили діти, а не відповідач, що свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків.
Зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги й те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції третя особа у справі - патронатний вихователь ОСОБА_2 , пояснювала, що малолітні ОСОБА_3
та ОСОБА_5 про свою матір не згадували, питань не ставили та під час розмови про матір малолітні діти помітно нервували.
Вказує, що в матеріалах справи міститься інформація середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Львова, у якій зазначено, що малолітній ОСОБА_5 не зарахований до спискового складу учнів 1-го класу, оскільки мати не подала заяви та необхідних документів Працівники середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Львова намагались зв`язатись із ОСОБА_1 щодо зарахування малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1-го класу, однак вона на телефонні дзвінки не відповідала.
Також відповідно до довідки, складеної класним керівником середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Львова 11 червня 2019 року, учениця 2-А класу ОСОБА_3 протягом навчального 2019 року пропустила 40 днів без відповідних довідок чи пояснювальних записок.
У характеристиці учениці 2-А класу середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Львова ОСОБА_3 зазначено, що з другого семестру мати не цікавилася поведінкою та успіхами дитини у школі, ігнорувала телефонні дзвінки і не виходила на контакт із вчителем.
Також за інформацією сімейного лікаря Комунального некомерційного підприємства «3-я міська клінічна лікарня м. Львова» ОСОБА_12 малолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно зробити щеплення від кору та дифтерії, однак мати на щеплення дитину
не привела.
Вважає, що всі ці факти в сукупності свідчать про те, що матір не піклувалася про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
28 листопада 2019 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради видала розпорядження № 444 «Про вибуття малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_2 ».
Вказує, що в подальшому діти були влаштовані на тимчасове проживання та виховання в Центр підтримки дітей при ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради, відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 04 грудня 2019 року № 455 «Про тимчасове влаштування малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Центр підтримки дітей при ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради.
22 січня 2020 року, у зв`язку з тим, що рішення суду не оскаржувалося
і набрало законної сили, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради видала розпорядження № 19 «Про надання малолітнім ОСОБА_3
та ОСОБА_5 статусу дітей, позбавлених батьківського піклування».
Вказане розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради чинне та не оскаржувалося.
Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв зазначеного до уваги, як
і не звернув увагу на висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки.
Зазначає, що апеляційний суд безпідставно поновив ОСОБА_1 строк
на апеляційне оскарження.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі
№ 209/2821/15-ц (провадження № 61-2357св18), від 12 вересня 2018 року
у справі № 753/5150/16-ц (провадження № 61-35781св18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18),
від 21 листопада 2018 року у справі № 201/6232/17 (провадження
№ 61-41214св18), від 28 листопада 2018 року у справі № 759/9995/16-ц, (провадження № 61-19864св18), від 28 серпня 2020 року у справі
№ 753/18590/16-ц (провадження № 61-673св19), від 10 лютого 2021 року
у справі № 761/10887/17 (провадження № 61-3077св20).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про народження від 28 липня 2011 року, серія НОМЕР_1 , батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження
від 28 липня 2011 року № 00009288149, відомості про батька ОСОБА_4 записані зі слів матері згідно з частиною першою статті 135 СК України.
Згідно із свідоцтвом про народження від 27 грудня 2012 року, серія
НОМЕР_2 , батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження
від 27 грудня 2012 року № 00011561608, відомості про батька ОСОБА_6 записані зі слів матері згідно з частиною першою статті 135 СК України.
Малолітні діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку з виявленням за адресою:
АДРЕСА_1 , двох малолітніх дітей, які кілька днів перебували в квартирі без нагляду дорослих, були голодні, зверталися за допомогою до сусідів
з квартири АДРЕСА_2 , за сприянням працівників відділу «Служба у справах дітей» Галицького району було викликано бригаду швидкої медичної допомоги та складено акти оцінки рівня безпеки дитини. Дітей доставлено в Львівську міську клінічну лікарню (вул. П. Орлика, 4) для проведення медичного огляду. За результатами огляду встановлено діагноз: практично здорові.
На підставі наказу Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 04 червня 2019 року
№ 117 «Про взяття на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та тимчасове влаштування» малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .
Відповідно до розпорядження голови Галицької районної адміністрації
від 06 червня 2019 року № 3 «Про влаштування в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 », малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано на тимчасовий догляд
та виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 за адресою:
АДРЕСА_4 , на термін до 05 вересня 2019 року.
Згідно з наказом Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 07 червня 2019 року
№ 123 «Про затвердження персонального складу міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 » затверджено склад міждисциплінарної команди з метою здійснення соціального захисту малолітніх дітей. 20 червня 2019 ОСОБА_1 звернулась до органу опіки та піклування із заявою про повернення їй дітей.
Відповідно до листа Галицької районної адміністрації від 25 червня
2019 року № 2608-2799 для повернення дітей в сім`ю ОСОБА_1 були поставлені такі умови, а саме: надати пояснення, щодо залишення без догляду дітей, та відсутності її вдома протягом чотирьох днів; надати довідку з медичного закладу, де вона проходить лікування (оскільки під час засідання міждисциплінарної команди ОСОБА_1 заявила, що на даний момент проходить лікування в приватному медичному закладі за межами Львова, назву якого повідомляти відмовилась); надати можливість працівникам відділу «Служба у справах дітей» Галицького району провести обстеження житла, де вона буде проживати з дітьми; вирішити питання щодо працевлаштування з метою матеріального забезпечення дітей
та надати довідку з місця праці.
ОСОБА_1 не виконала наведені умови, а лише усно повідомила, що вона працевлаштувалась, однак довідки з місця праці не надала.
Згідно з інформаційною довідкою № 28 від 30 липня 2019 року, наданою психологом Львівського міського центру соціальних служб для сім`ї дітей
та молоді ОСОБА_9 , з малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що були вилучені з сім`ї
та наразі перебувають в патронатній сім`ї, проведена робота. Підставою
до залучення психолога була необхідність стабілізації психоемоційного стану після вилучення з сім`ї дітей, компенсація психологічної травматизації внаслідок цього та батьківського занедбання, що переживали діти в сім`ї.
За період з 21 червня 2019 року до 25 липня 2019 року відбулося чотири корекційно-розвивальні заняття, направлені на стабілізацію психоемоційного стану дітей, розвиток емоційного інтелекту
та психодіагностику їхніх психологічних особливостей та стосунків
з матір`ю.
Відповідно до висновку Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 12 серпня 2019 року № 2608-вих-3496 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітня ОСОБА_3 виявляє достатньо сильну невпевненість в собі в різних видах діяльності, виражає сумнів, проте поруч з братом виявляє лідерські якості, радіє компліментам та похвалі її творчості. Малолітній ОСОБА_5 дещо відрізняється за психолого-характерологічними проявами, виявляє себе як доволі замкнутий та сором`язливий. Тому, коли сестра часто його перебиває, він своєї думки не продовжує. На похвалу та заохочення реагує добре. У спілкуванні з матір`ю хлопчик поводив себе доволі холодно та відсторонено, самостійно не підходив то неї.
Згідно з довідкою, складеною класним керівником середньої загальноосвітньої школи № 9 м. Львова 11 червня 2019 року
та характеристики учениці 2-А класу ОСОБА_3 , протягом навчального
2019 року дівчинка пропустила 40 днів без відповідних довідок чи пояснювальних записок, з другого семестру мати не цікавиться поведінкою та успіхами дитини у школі, ігнорувала телефонні дзвінки і не виходила на контакт із вчителем.
За інформацією середньої загальноосвітньої школи № 9 малолітній
ОСОБА_5 не зарахований до спискового складу учнів 1-го класу, оскільки мати не подала заяви та необхідних документів (лист середньої загальноосвітньої школи № 9 від 07 серпня 2019 року № 01-26/108).
На засіданні міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке відбулось 08 серпня 2019 року, вирішено надати висновок про продовження терміну перебування малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_2 ще на три місяці.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною
в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню в нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Верховний Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України»
від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина
не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне
в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним
у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться
з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Судом встановлено, що сім`я раніше не перебувала на обліку як така, що потрапила в складні життєві обставини.
Після вилучення дітей мати намагалася повернути дітей, навідувала їх
в медичному закладі, куди вони були поміщені після вилучення, оскаржила рішення про позбавлення її батьківських прав, працевлаштувалася.
За результатами медичного огляду, який проводився Львівською міською клінічною лікарнею (вул. П. Орлика, 4) діти практично здорові. Ознак фізичної занедбаності чи систематичного недоїдання медичним оглядом не встановлено.
Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що для застосування такої підстави для позбавлення батьківських прав, як ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, необхідним є встановлення винної поведінки матері (батька), свідомого нехтування нею (ним) своїми обов`язками. Водночас існування вказаних обставин позивачем належними та допустимими доказами не доведено.
Апеляційний суд врахував положення статті 9 Конвенції про права дитини, статті 164 СК України, установивши, що ОСОБА_1 заперечує проти позбавлення її батьківських прав та вказує, що не втратила інтересу
до участі у вихованні дітей, має намір на відновлення відносин із ними, апеляційний суду дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем необхідності застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого органом опіки та піклування належно не аргументовано, оскільки засідання комісії з вирішення вказаного питання відбувалося без урахування думки відповідача та його ставлення до вирішення спору.
Доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно її неповнолітніх дітей, не заслуговують на увагу, оскільки такий висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини п`ята, шоста статті 19 СК України). Судом апеляційної інстанції зазначеному висновку надано належну оцінку.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, оскільки у апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилався на те, що такий пропущено з поважних причин, а саме: оскаржуване рішення ухвалено у судовому засіданні без участі ОСОБА_1 та повний текст такого нею не отримано, він як представник відповідача не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи через запровадження Кабінетом Міністрів України з 11 березня 2020 року карантинних заходів, які суттєво обмежили можливість підготовки апеляційної скарги, вказаним обставинам апеляційний суд надав належну оцінку.
Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не врахував висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 209/2821/15-ц (провадження № 61-2357св18), від 12 вересня 2018 року у справі
№ 753/5150/16-ц (провадження № 61-35781св18), від 17 жовтня 2018 року
у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 201/6232/17 (провадження № 61-41214св18),
від 28 листопада 2018 року у справі № 759/9995/16-ц, (провадження
№ 61-19864св18), від 28 серпня 2020 року у справі № 753/18590/16-ц (провадження № 61-673св19), від 10 лютого 2021 року у справі
№ 761/10887/17 (провадження № 61-3077св20) не заслуговують на увагу, оскільки у справах різні фактичні обставини.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції
не спростовують, на законність судового рішення апеляційного суду
не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 402 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого
2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк