№ 461/8656/17

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 461/8656/17

провадження № 61-7433св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство «Монтана»,

треті особи: Управління Держпродспоживслужби в місті Львові, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Монтана», треті особи: Управління Держпродспоживслужби в місті Львові, ОСОБА_2 , про зобов`язання до вчинення дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи та просив: заборонити Приватному підприємству «Монтана» (далі - ПП «Монтана», підприємство) в нічний час з 22:00 до 8:00 години здійснювати підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 , включно проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення, а також експлуатацію систем вентиляції та кондиціювання; заборонити ПП «Монтана» здійснювати в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 спеціалізовану розважальну клубну діяльність із використанням створеного ним фіктивного «Ренесанс Клуб», як закладу, експлуатація якого призводить до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищеними понад допустимі рівні шуму; заборонити закладу громадського харчування ПП «Монтана» здійснювати господарську діяльність в підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є мешканцем квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві приватної власності та знаходиться на другому поверсі житлового будинку. На першому поверсі та в підвальному приміщені будинку (безпосередньо під його квартирою), знаходиться та здійснює нічну розважальну діяльність суб`єкт підприємницької діяльності ПП «Монтана» під вивіскою «Ренесанс Клуб», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. На його думку, діяльність вказаного підприємства є протиправною та несумісною, як із діючими законодавчими заборонами такої діяльності в нічний час в житлових будинках і обов`язкових до виконання санітарно-безпекових норм шуму, так і порушення його конституційних прав, зокрема на відпочинок, безпечні умови на проживання та здоров`я. Зокрема, вважає, що діями ПП «Монтана» в житловому будинку, грубо порушується встановлений громадський порядок та дотримання тиші в нічний час, що унеможливлює умови проживання в цю пору доби позивачу та його сім`ї. Він неодноразово звертався до правоохоронних органів, місцевого самоврядування, а також в інші інстанції, однак належного реагування з боку правоохоронців не було, у зв`язку із чим він звернуся з позовом до суду.

У відзиві на позов ПП «Монтана» зазначило, що згідно з експлуатаційними дозволами, установчих документів та відомостей, одним з видів його діяльності є «діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Жодного разу його посадових осіб не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог санітарного законодавства України, що в свою чергу підтверджує відсутність будь-яких порушень з його боку. Зокрема, численними замірами рівнів шуму, встановлено, що рівні шуму в денний та нічний час від його діяльності не перевищують допустимі значення згідно відповідних вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Галицький районний суд міста Львова рішенням від 07 травня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позивачем не надано доказів про притягнення посадових осіб ПП «Монтана» до адміністративної відповідальності за порушення вимог санітарного законодавства України. Окрім цього вважав, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, а питання заборони чи припинення діяльності ПП «Монтана» знаходиться в компетенції органів Держсанепідслужби, які відповідно, на даний час такого права не реалізували.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Львівський апеляційний суд постановою від 06 березня 2019 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 07 травня 2018 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Заборонив ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 8:00 години наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення. Зобов`язав ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 08:00 години наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку № 2 АДРЕСА_1 , налагодити та експлуатувати систему припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що через здійснювану ПП «Монтана» підприємницьку діяльність відбувається систематичне порушення громадського порядку та тиші, що підтверджується численними скаргами на телефонну службу № 102, а також відповідач порушує встановлені санітарні норми в закладі громадського харчування, перевищуються норми шуму. Так як діяльність ПП «Монтана» пов`язана з роботою звуковідтворювальної апаратури та експлуатацією систем вентиляції і кондиціювання, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність захистити порушене право позивача у спосіб заборони в нічний час з 22:00 до 8:00 години наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 , проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та зобов`язання ПП «Монтана» в цей же час налагодити та експлуатувати систему припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму. При цьому суд не знайшов підстав для задоволення вимог в частині заборони ПП «Монтана» здійснювати в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 спеціалізовану розважальну клубну діяльність із використанням створеного ним фіктивного «Ренесанс Клуб», як закладу, експлуатація якого призводить до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищеними понад допустимі рівні шуму, та заборони закладу громадського харчування ПП «Монтана» здійснювати господарську діяльність в підвальному приміщенні житлового будинку, оскільки ці вимоги в частині порушених прав позивача охоплюються задоволеними позовними вимогами про заборону проводити в нічний час дискотеки, карооке та їх музичне озвучення і зобов`язання експлуатації системи припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не призводить до перевищення допустимих рівнів шуму.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив частково скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, ухваливши нове рішення, яким задовольнити його вимоги про заборону ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 08:00 години здійснювати підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_1 . В іншій частині постанова не оскаржена. Також просив постановити окрему ухвалу стосовно незадовільної (на його думку) роботи Галицького відділу поліції у місті Львові та окрему ухвалу стосовно незаконних дій, несумісних з відправленням правосуддя суддею Волоско І. Р.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги подані ним докази в яких, серед іншого, зафіксовані порушення в діяльності ПП «Монтана» пов`язані з перевищенням кількості посадкових місць та з проведенням забороненої законодавством нічної розважальної діяльності в житловому будинку (дискотеки, караоке, тощо) та їх озвучення після 23:00 години Не враховано судом і те, що ПП «Монтана» майже втричі перевищено кількість посадкових місць, що взагалі унеможливлює продовження будь-якої діяльності вказаного підприємства в житловому будинку, оскільки будь-яка функціональна діяльність підприємства харчування в нічний час заборонена.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року № 1758/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 жовтня 2019 року визначено суддю-доповідача Зайцева А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві приватної власності.

ПП «Монтана» є юридичною особою, яка функціонує на підставі статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника єдиного внеску. Основним видом діяльності підприємства - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10). Місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 . За цією адресою, на першому та в підвальному поверхах житлового будинку з 27 вересня 2013 року здійснює нічну розважальну діяльність під вивіскою «Ренесанс Клуб» заклад громадського харчування кафе ПП «Монтана».

Листом Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12 грудня 2013 року № 23-1309 адміністрація кафе ПП «Монтана» було офіційно проінформована про скасування раніше погодженого режиму роботи для кафе ПП «Монтана» (рішення № 23-1767 від 09 липня 2013 року) у зв`язку з надходженням скарг мешканців, що проживають за адресою: АДРЕСА_3 через «надходження шуму у нічний час доби від озвучення закладу та порушення громадського порядку під час роботи закладу, та у зв`язку із зміною спеціалізації».

Актом обстеження об`єкта ресторанного господарства по АДРЕСА_1 від 20 грудня 2013 року за комісійної участі головного спеціаліста відділу торгівлі та тендерних закупівель Львівської міської ради А. Кременець, начальника відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Л. Пілюк, ДІМ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС А. Прокопчак та начальника Галицького відділу ЛМУ ГУ Держсанепідслужби О. Чушак, у зв`язку з надходженням скарг мешканців цього ж будинку, було здійснено виїзну нараду щодо обстеження закладу ресторанного господарства та нічного клубу «Ренесанс» «на предмет дотримання вимог чинного законодавства», встановлено наступне: «У приміщенні нічного клубу здійснює діяльність ПП «Монтана». Дозвільних документів на функціонування нічного клубу «Ренесанс» адміністрацією підприємства не представлено. На першому поверсі закладу, під житловою квартирою № 4 , розміщений танцювальний зал та встановлено звуковідтворювальну апаратуру для проведення караоке».

Через діяльність вказаного підприємства, мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово зверталися з відповідними скаргами в органи місцевого самоврядування, а також в інші інстанції.

Внаслідок скарг мешканців будинку була проведена перевірка кафе ПП «Монтана», за результатами перевірки були виявлені грубі порушення санітарного законодавства.

18 липня 2014 року комісією проведено перевірку (лист Галицького відділу Львівської міської ради ГУ Держсанепідслужби у Львівській області від 26 серпня 2014 року № 1062/04).

Під час перевірки встановлено, що незважаючи на скасування департаментом економічної політики Львівської міської ради цілодобового режиму роботи закладу розважальний клуб «Ренесанс» працює цілодобово.

Львівським міським відділом ДУ «ЛОЛЦ ДЕС України», 18-19 липня 2014 року проведено інструментальні заміри рівнів шуму на території житлової забудови, у внутрішньому дворі на АДРЕСА_1 від роботи вентиляційної системи, зовнішніх блоків кондиціонера та витяжної системи від електроводогрійного котла, в денний та нічний період часу. Згідно з протоколом від 18-19 липня 2014 року № 223 проведення досліджень шумового навантаження зареєстровані перевищення допустимих рівнів шуму на території житлової забудови (внутрішній двір), в нічний та денний період часу. Зокрема в денний період часу, при максимальному режимі роботи механічна припливно-витяжна система кухні на позначці «5», кондиціонери, витяжна система від водогрійного котла рівень шуму становить 58 дБА, при виключеному кондиціонері - 48 дБА, при виключеній вентиляційній системі кухні та кондиціонерах - 42 дБА. Допустимий рівень шуму в денний період часу становить 50 дБА, згідно з СН 3077-84.

В нічний період часу при роботі - механічної припливно-витяжної вентиляції кухні, кондиціонерів, витяжної системи від водогрійного котла рівень шуму становить 54 дБА, при виключеній вентиляційній системі кухні, кондиціонерах, водонагрівачів - 38 дБА. Допустимий рівень шуму в нічний період часу становить 40 дБА, згідно з СН 3077-84.

Приписом Галицької СЕС від 24 липня 2014 року № 1043/04 ПП «Монтана» по результатам перевірки було зобов`язано усунути наступні виявлені порушення: пункт 1 припису - забезпечити роботу систем припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціювання повітря, що не приводить до перевищень допустимих рівнів шуму на прилеглій до житлової забудови території у денний та нічний час доби; пункт 2 припису - надати проектну документацію на проведення реконструкції нежитлових приміщень під розважальний клуб, затверджену автором проекту, зокрема розділи «Вентиляція та кондиціювання повітря» та «Захист від шуму» з відповідними акустичними розрахунками очікуваних рівнів шуму у житлових приміщеннях, а також паспорти на системи припливно-витяжної механічної вентиляції закладу.

Листом від 11 серпня 2014 року № 91 ПП «Монтана» повідомило про виконання припису наступне: ПП «Монтана» забезпечує роботу систем припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря в приміщенні закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму на прилеглій до житлової забудови території у денний та нічний час доби. Зокрема, з п`яти можливих рівнів інтенсивної роботи вентиляції, використовуються лише найменші рівні «1», «2», «3», а рівні «4» та «5» є заблокованими та не можуть бути використані працівниками підприємства. Також ПП «Монтана» проводить періодичні технічні огляди та технічне обслуговування систем кондиціонування повітря з метою належного їх функціонування; ПП «Монтана» не проводило реконструкцію нежитлових приміщень та системи вентиляції по АДРЕСА_1 у зв`язку з чим відсутня така документація; кількість посадкових місць ПП «Монтана» в закладі громадського харчування приведена до 50 та відповідає вимогам ДБН В.2.2.-25 -2009.

Згідно з протоколом замірів шуму від 12 липня 2016 року № 107 та приписом Управління Держпродспоживслужби в місті Львів від 12-13 вересня 2016 року були виявлені ті ж порушення, що були вказані в приписі за 2014 рік № 1043/04. За результатами обстеження та інструментальних досліджень складено акт санітарного епідеміологічного обстеження об`єкту, у якому керівнику закладу надано пропозиції щодо забезпечення дотримання вимог діючого санітарного законодавства з терміном виконання до 13 жовтня 2016 року.

З пропозиціями керівник закладу ознайомилася, про що засвідчила своїм підписом у акті. Однак жодної вимоги акту станом на 13 жовтня 2016 року виконано не було, натомість від керівника ПП «Монтана» 14 жовтня 2016 року надійшов лист про те, що належного виконання пропозицій необхідний більш тривалий час, до 3-х місяців, пов`язано з термінами виготовлення, поставки та монтажу нових безшумних вентиляторів для систем вентиляції. На даний лист Управлінням Держпродспоживслужби в місті Львові 18 жовтня 2016 року повідомлено керівника закладу, що пропозиціями було запропоновано налагодити та експлуатувати роботу систем припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не призводить до перевищення допустимих рівнів шуму в житлових квартирах та на території житлової забудови, тому вони не можуть бути відтерміновані, а у разі технічної неможливої експлуатувати вентиляційні системи в такому режимі, роботу закладу до завершення ремонтних робіт необхідно призупинити. Також керівника закладу попереджено, що у випадку невиконання пропозицій та повторних підтверджених звернень мешканців про порушення закладом режиму тиші, Управління Держпродспоживслужби в місті Львові буде вимушене звернутися з позовом до адміністративного суду про призупинення роботи закладу.

В матеріалах справи знаходяться Протоколи інструментальних замірів шуму ДУ ЛОЛЦ МОЗ (ДСЕС) за 2014, 2016, 2017 роки в яких зафіксовано перевищення санітарних норм шуму на 1, 15, 11, 8, 17, 16, 9, 12/13 дБА.

Матеріалами справи підтверджується, що мешканці будинку АДРЕСА_1 зверталися із скаргами до правоохоронних органів з приводу порушення тиші в нічний час, зокрема: листом Галицької районної адміністрації від 04 листопада 2011 року за № 31-5550 про скерування скарги в Галицький РВ ЛМУ ГУМВС для вжиття заходів до власників та завідувачів бару «Покер»; листом Галицької районної адміністрації від 26 грудня 2013 року за № 31-5118 про комісійне обстеження закладу, функціювання нічного закладу без дозвільних документів і скерування в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС для вжиття заходів у випадку порушень нічним клубом громадського порядку; листом Галицької районної адміністрації від 20 червня 2014 року № 31-1894 скерування скарги в ЛМУ ГУ Держсанепідслужби для перевірки дозвільних документів на початок роботи нічного клубу, проведення замірів шуму і вжиття заходів для приведення роботи закладу у відповідність до санітарних норм і правил; листом Галицької районної адміністрації від 23 липня 2014 року № 31-2357 про скерування звернень у Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС щодо дієвих рейдових перевірок на предмет діяльності вищезазначеного закладу по АДРЕСА_1 та у випадку виявлення фактів порушення громадського порядку вжити необхідні заходи щодо їх усунення»; листом Галицької районної адміністрації від 19 серпня 2014 року № 31-2617 про скерування скарги в контролюючі та правоохоронні органи для вжиття заходів відповідно до наданих повноважень (ЛМУ ГУ Держсанепідслужби щодо дотримання закладом вимог санітарних норм та правил, ГУ МВС України у Львівській області щодо законності діяльності ПП «Монтана»); листом Галицької районної адміністрації від 17 серпня 2016 року № 3108-602 про скерування заяв у Галицький відділ поліції міста Львова та УПП щодо посилення патрулювання АДРЕСА_1. У випадку виявлення порушень тиші та громадського порядку притягнути суб`єкта підприємницької діяльності до відповідальності відповідно до чинного законодавства».

01 серпня 2016 року відносно керівника ПП «Монтана» було складено адміністративний протокол за порушення нічної тиші в житловому будинку перевищенням встановлених норм шуму від роботи вентиляційної системи закладу, чим були порушені спокій мешканців та вимоги статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», що підтверджується листом Управління патрульної поліції у місті Львові № Р-47/41/12-2016. Факт перевищення рівнів шуму також підтверджується протоколом досліджень шумового навантаження від 11 липня 2016 року № 73, проведених авторизованою державною установою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судове рішення апеляційного суду оскаржене в частині відмови в задоволенні вимоги про заборону ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 08:00 години здійснювати підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_1 , а тому переглядаються Верховним Судом лише в частині вирішення вказаних вимог.

Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. В мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не у повній мірі.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до статті Конституції України є частиною національного законодавства.

Частина перша статті 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany), заява № 25735/94, пункт 45, ECHR 2000-VIII).

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує, що кожна особа має право вільно володіти своїм майном.

Положеннями частин перших статей 316, 317, частин першої та другої статей 319 321 ЦК України визначено поняття, зміст права власності, а також принципи здійснення такого права та його непорушність і суть його полягає у можливості власника за своєю волею та на власний розсуд, у буд-який спосіб, але не заборонений Законом, вчиняти дії щодо свого майна (речі).

Права власника житлового будинку, квартири конкретизовані статтею 383 ЦК України. Зазначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Крім цього, в статті 150 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Власник майна, згідно зі статтею 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналізуючи викладені вище конституційні, конвенційні гарантії прав людини, а також законодавчі вимоги їх реалізації, забезпечення та захисту, можливо констатувати, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на її майно, житло, не може бути обмежена у праві мирно володіти своїм житлом та безпечно його використовувати. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Підставою позову в цій справі є порушення/обмеження права позивача (членів його сім`ї) як власника належної йому на праві власності квартири щодо належних умов проживання через діяльність відповідача як суб`єкта господарювання, який використовує нерухоме майно, розташоване у цьому ж багатоквартирному будинку як «нічний клуб». Способом захисту порушеного права позивач обрав вчинення дій з обмеження відповідача у діяльності в нічний час доби з метою усунення йому перешкод в користуванні власністю.

Частково задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що через здійснювану ПП «Монтана» підприємницьку діяльність відбувається систематичне порушення громадського порядку та тиші, що підтверджується численними скаргами на телефонну службу № 102, а також відповідач порушує встановлені санітарні норми в закладі громадського харчування, перевищуються норми шуму. Так як діяльність ПП «Монтана» пов`язана з роботою звуковідтворювальної апаратури та експлуатацією систем вентиляції і кондиціювання, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність захистити порушене право позивача у спосіб заборони в нічний час з 22:00 до 8:00 години наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 , проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та зобов`язання ПП «Монтана» в цей же час налагодити та експлуатувати систему припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не приводить до перевищення допустимих рівнів шуму. При цьому, суд не знайшов підстав для задоволення вимог в частині заборони ПП «Монтана» здійснювати в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 спеціалізовану розважальну клубну діяльність із використанням створеного ним фіктивного «Ренесанс Клуб», як закладу, експлуатація якого призводить до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищеними понад допустимі рівні шуму, та заборони закладу громадського харчування ПП «Монтана» здійснювати господарську діяльність в підвальному приміщенні житлового будинку, оскільки ці вимоги в частині порушених прав позивача охоплюються задоволеними позовними вимогами про заборону проводити в нічний час дискотеки, карооке та їх музичне озвучення і зобов`язання експлуатації системи припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу в режимі, що не призводить до перевищення допустимих рівнів шуму.

Верховний Суд вважає необґрунтованою відмову в задоволенні вимог позивача в частині заборони ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 8:00 години здійснювати підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 , оскільки часткове задоволення вимог позову у задоволений судом спосіб не призведе до поновлення прав позивача на безпечне використання належної йому квартири з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви, матеріалів справи та встановлених апеляційним судом у справі обставин випливає, що порушення прав позивача (членів його сім`ї) на використання власності у вигляді квартири для проживання полягає у високому рівні шуму, спричиненого безпосередньою діяльністю відповідача після 22:00 і до 08:00 години.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи на здоров`я майбутніх поколінь.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

«Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях жилих і громадських будівель та на території житлової забудови», затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 03 серпня 1984 року № 3077-84, встановили науково обґрунтовані рівні допустимого шуму в житлових приміщеннях, громадських будівлях, на територіях житлової забудови, закритих приміщеннях, відкритих площадках для відповідного часу доби. Зазначені рівні шуму встановлені на підставі проведених наукових досліджень щодо впливу шуму та його специфічної і не специфічної дії на організм людини.

Науково обґрунтовані допустимі рівні шуму диференційовані залежно від призначення приміщення/території та часу доби (з 7-00 до 23-00 годин та з 23-00 до 7-00 години).

Вказаною вище нормою Закону також встановлено, що сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Так, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини восьмої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1218 (було чинне на час виникнення спірних правовідносин) державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльність яких спрямовується, зокрема, на запобігання шкідливому впливу на стан здоров`я і життя людей факторів середовища життєдіяльності, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров`я людини продукції та середовища життєдіяльності. Крім того, державна санітарно-епідеміологічна служба України видає обов`язкові для виконання постанови, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров`я і життя людини факторів середовища життєдіяльності (абзац одинадцятий пункту 4 вказаного вище Положення).

За наведених вище обставин громадяни можуть реалізувати своє право на тишу шляхом звернення до органів місцевого самоврядування, Національної поліції та санітарно-епідеміологічної служби, до обов`язків яких входить здійснення ряду заходів щодо усунення небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач та інші мешканці будинку в якому відповідач здійснює підприємницьку діяльність неодноразово зверталися до уповноважених державних органів з вимогою забезпечити їх право на належні санітарні умови використання їх квартир для проживання шляхом обмеження діяльності відповідача, яка супроводжується підвищеним шумом у нічний час на захищеному об`єкті (житловий будинок і прибудинкова територія).

Зокрема, апеляційним судом встановлено, що актом обстеження об`єкта ресторанного господарства по АДРЕСА_1 від 20 грудня 2013 року за комісійної участі головного спеціаліста відділу торгівлі та тендерних закупівель Львівської міської ради А. Кременець, начальника відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Л. Пілюк, ДІМ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС А. Прокопчак та начальника Галицького відділу ЛМУ ГУ Держсанепідслужби О. Чушак, у зв`язку з надходженням скарг мешканців цього ж будинку, було здійснено виїзну нараду щодо обстеження закладу ресторанного господарства та нічного клубу «Ренесанс» «на предмет дотримання вимог чинного законодавства», встановлено наступне: «У приміщенні нічного клубу здійснює діяльність ПП «Монтана». Дозвільних документів на функціонування нічного клубу «Ренесанс» адміністрацією підприємства не представлено. На першому поверсі закладу, під житловою квартирою № 4 , розміщений танцювальний зал та встановлено звуковідтворювальну апаратуру для проведення караоке».

Разом з тим вказані вище порушені права позивача (його членів сім`ї, в тому числі неповнолітніх та інших власників квартир) залишилися не відновленими у позасудовий спосіб, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити

які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись з позовом до суду,

має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права,

яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення,

і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України). Власник майна згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Встановивши порушення вимог закону та прав позивача у цій справі, апеляційний суд дійшов правильних висновків про необхідність захистити порушене право, проте обмежився лише забороною проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення у нічний час, що на переконання Верховного Суду не призведе до поновлення прав позивача на безпечне використання належної йому квартири, оскільки використання відповідачем приміщень, які розміщені у багатоквартирному будинку призначеного для проживання людей та їх відпочинку, у нічний час як нічний клуб, ресторан чи інший розважальний заклад з відвідуванням його великої кількості людей у таку пору часу та з відповідними очевидними наслідками такої нічної діяльності, буде фактично продовжувати порушувати законні права позивача та інших мешканців на використання власного житла і спокій, що кваліфікується як порушення не тільки права власності позивача на вільне розпорядження належною йому квартирою і використання її за призначенням, а й права на повагу до його сімейного життя.

На підставі викладеного Верховний Суд вважає частково обґрунтованими вимоги позову щодо заборони відповідачу підприємницької діяльності у підвальному приміщенні житлового будинку із забороною саме здійснюваної розважальної діяльності у нічний час, оскільки саме підприємницька діяльність з використанням приміщень підвалу як нічний клуб у нічний час призводить, як встановлено судами, до порушення прав позивача. Заборона ж відповідачу іншої підприємницької діяльності у належних йому приміщеннях виходить за межі встановленого обсягу порушених прав, які можуть бути захищені судом у цій справі та може призвести до обмеження прав відповідача на не заборонену законом підприємницьку діяльність, яка не порушує права інших осіб.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови з ухваленням нового судового рішення в частині вирішення вимог про заборону ПП «Монтана» в нічний час з 22:00 до 08:00 години здійснювати розважальну клубну діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Верховним Судом не встановлено підстав для постановлення окремих ухвал стосовно незадовільної (на думку ОСОБА_1 ) роботи Галицького відділу поліції у місті Львові та стосовно незаконних дій, несумісних з відправленням правосуддя суддею Волоско І. Р., оскільки достатніх обґрунтувань цього позивачем не наведено і судом касаційної інстанції не встановлено грубих порушень, які давали б підстави для їх постановлення.

Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1 536,80 грн, які підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року в частині відмови в задоволенні вимог про заборону Приватному підприємству «Монтана» здійснювати підприємницьку діяльність в нічний час з 22:00 до 08:00 години в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Заборонити Приватному підприємству «Монтана» в нічний час з 22:00 до 08:00 години здійснювану розважальну діяльністьв нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з Приватного підприємства «Монтана» на користь ОСОБА_1 1 536 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн) 80 коп. судових витрат, які сплачені за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. ЗайцевСудді: С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило