17.02.2024

№ 462/3575/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа №462/3575/17

адміністративне провадження № К/990/40940/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №462/3575/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Затолочного В.С., суддів: Довгополова О. М., Качмара В.Я.),-

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , заявник) звернувся із заявою про заміну сторони стягувача та ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд замінити стягувача ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.04.2019 у справі № 462/3575/17 на його правонаступника ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2023 заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Замінено сторону стягувача у виконавчому листі № 462/3575/17 із ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника ОСОБА_2 .

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.11.2023 скасував ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2023 в частині заміни сторони стягувача у виконавчому листі № 462/3575/17 та прийняв в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача правонаступником. В іншій частині ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2023 залишена без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

05.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в якій заявник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 в частині заміни сторони стягувача у виконавчому листі, ухвалити нове рішення, яким залишити ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2023 в силі.

В касаційній скарзі заявник зазначив, що рішенням Залізничного районного суду від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до законодавства України. Рішення суду набрало законної сили 10.09.2019, але не виконано.

ОСОБА_1 , 1951 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем майна ОСОБА_1 є його син ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом, тому у відповідності до статті 1227 ЦК України та статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набув право на отримання суми пенсії, нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплаченої за його життя.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху. У строк, встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху, заявник усунув зазначені у ній недоліки.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 30.01.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.1994 призначена пенсія за вислугою років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.04.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» та провести виплату за весь період заборгованості починаючи з 01.01.2016 на підставі наданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області 03.07.2018 довідки № 91-11743 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням фактично виплачених сум.

ОСОБА_1 , 1951 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_1 , відповідач не виконав рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.04.2019.

Спадкоємцем майна ОСОБА_1 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори 31.05.2021 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_2 успадкував майно після смерті ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення у спірних правовідносинах є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зміст статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 та від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що висновки апеляційного суду щодо питання заміни сторони виконавчого провадження, не відповідають висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах: від 15.03.2023 (№ 2-а/2508/7209/2011), від 16.03.2020 (справа № 673/544/19), від 05.08.2020 (справа № 673/393/19), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 (справа № 286/3516/16-ц), є безпідставними. У перелічених заявником справах, питання заміни сторони у виконавчому провадженні вирішувалось у справах, в яких спірними були правовідносини щодо перерахунку та виплати пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як особі, яка має правовий статус дитини війни, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, заявник касаційної скарги послався на правову позицію, викладену у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19.

Так, у справі № 428/6685/19 Верховний Суд переглядав рішення судів попередніх інстанцій, які прийняті за результатом вирішення спору про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У цій справі Суд наступного висновку: «Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину».

Отже, у справі № 428/6685/19 спірними були правовідносини, що стосувались отримання у спадок суми недоотриманої пенсії, яка набула іншого правового статусу - спадщини та виникли після звернення спадкоємця до пенсійного органу за отриманням пенсії.

Тоді як у цій справі, оскаржуваним рішенням вирішено питання заміни сторони виконавчого провадження в адміністративній справі при виконанні судового рішення про зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Таким чином, наведені судові рішення та висновки, викладені у них не є релевантними до правовідносин у цій справі при вирішенні питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні судового рішення у справі, в якій вирішено спір щодо правовідносин, пов`язаних із перерахунком та виплатою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з його висновками.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №462/3575/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець