Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 462/389/19
провадження № 61-14746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - приватне підприємство «Торгово-виробнича компанія «Львівпромліс»,
боржник - приватне підприємство «Евекта»,
заінтересована особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «Львівпромліс» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Ліуша А. І. від 04 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М. від 14 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ПП «ТВК «Львівпромліс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, посилаючись на те, що на виконанні державного виконавця перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 74,7 кв.м. на вул. Хотинській, 2 у м. Львові для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 267 297,69 грн. 20 грудня 2018 року між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» було укладено договір факторингу. 20 грудня 2018 року ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» уклала з ПП «ТВК «Львівпромліс» договір факторингу. Унаслідок наведеного кредитором та іпотекодержателем є ПП «ТВК «Львівпромліс», що зумовлює необхідність заміни стягувача в межах ВП № 57937476 з ПАТ «Укрсоцбанк» на ПП «ТВК «Львівпромліс». Просить замінити стягувача в межах ВП № 57937476 з ПАТ «Укрсоцбанк» на ПП «ТВК «Львівпромліс».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2019 року в задоволенні заяви ПП «ТВК «Львівпромліс» про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПП «ТВК «Львівпромліс» не є фінансовою установою, а відтак не набуло прав вимоги до ПП «Евекта» за договором кредиту № 600/02.2-09/189 від 25 грудня 2007 року, укладеного між ПП «Евекта» та АТ «Укрсоцбанк» та за договорами забезпечення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП «ТВК «Львівпромліс» залишено без задоволення, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду про відмову в задоволенні заяви, зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному виконавчому провадженні заявник не може бути замінений як стягувач.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «ТВК «Львівпромліс» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПП «ТВК «Львівпромліс» 20 грудня 2018 року було укладено договір № 20/12/18ВП відступлення прав вимоги, а не договір факторингу. Указує на те, що суди вийшли за межі розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, надавши правову оцінку договору про відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПП «ТВК «Львівпромліс» 20 грудня 2018 року та зазначивши, що такий договір є договором факторингу. Також звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 5, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статті 1077 1079 ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПП «ТВК «Львівпромліс» було укладено договір відступлення прав вимоги, що регулюється статтями 512 514 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 462/380/19 з Залізничного районного суду м. Львова.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського В. А. № 13410 від 10 липня 2017 року звернуто стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 74,7 кв.м. на вул. Хотинській, 2 у м. Львові для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на загальну суму 267 297,69 грн.
Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від 18 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57937476 з виконання виконавчого напису № 13410 від 10 липня 2017 року, боржник - ПП «Евекта», стягувач - ПАТ «Укрсоцбанк».
20 грудня 2018 року між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» було укладено договір уступки права вимоги, відповідно до якого АТ «Укрсоцбанк» відступив ТОВ ФК «Укрфінанс Груп» права грошової вимоги за договором кредиту № 600/02.2-09/189 від 25 грудня 2007 року, укладеного між ПП «Евекта» та АТ «Укрсоцбанк» та права за іпотечними договорами від 24 квітня 2008 року та 25 грудня 2007 року.
У подальшому права вимоги за кредитними та іпотечними договорами відступлені ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» на користь ПП «ТВК «Львівпромліс» на підставі договору відступлення права вимоги від 20 грудня 2018 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПП «ТВК «Львівпромліс» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні, здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 (провадження № 11-1172апп18) вказано, що «законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК, в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) за аналогією із нормами КАС також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження (стаття 378 ЦПК). Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС (статті 287 КАС у чинній редакції). Отже нормами ЦПК та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 264 КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства».
За таких обставин, встановивши, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, суди зробили помилковий висновок про те, що це питання повинно вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.
З огляду на те, що вказана справа судами першої та апеляційної інстанцій розглянута з порушенням правил юрисдикції, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись статтями 255 256 400 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «Львівпромліс» задовольнити частково.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за заявою приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «Львівпромліс» про заміну сторони виконавчого провадження закрити.
Роз`яснити приватному підприємству «Торгово-виробнича компанія «Львівпромліс», що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, воно може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун