ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 463/2177/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/811/317/22
Провадження № 51 - 1389 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2.,
суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 06.03.2022 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2022 року повернуто апелянту на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 14 квітня 2022 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Посилаючись на вимоги ст.ст. 115 395 КПК України зазначає, що розгляд його скарги слідчим суддею відбувався у його відсутність, у зв`язку із чим строк на апеляційне оскарження цієї ухвали слідчого судді для нього необхідно було рахувати з дня отримання ним копії цього судового рішення, чого апеляційним судом не було враховано. Зазначає, що текст оскаржуваної ухвали слідчого судді йому надано 06 квітня 2022 року та в межах строку на апеляційне оскарження він 11 квітня 2022 року подав апеляційну скаргу. Вважає, що апеляційний суд допустився помилки при обрахуванні строку на апеляційне оскарження, що перешкоджає його праву на апеляційний розгляд.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_7. в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст.24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 116 ч. 1 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням вказаних вимог закону та положень ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України про те, що суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цих підстав має містити встановлені обставини щодо початку строку на апеляційне оскарження, дати звернення із апеляційною скаргою особою та відповідні мотиви, з яких виходив суд при прийнятті такого рішення.
Відповідно до ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що строк апеляційного оскарження для особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, у разі, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
З матеріалів провадження вбачається, що оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова постановлено 01 квітня 2022 року з викликом ОСОБА_1 , про що в матеріалах провадження є відповідна довідка (т. 1, а.п. 9). Крім того, в цих же матеріалах є заява ОСОБА_1 адресована судді Личаківського районного суду м. Львова з проханням здійснити розгляд справи № 463/2177/22 у його відсутність (т. 1 а.п. 13).
За таких обставин, останнім днем строку, передбаченого ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України, на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова постановленої 01 квітня 2022 року для ОСОБА_1 було 06 квітня 2022 року, а не 11 квітня 2022 року, як він зазначає про це в касаційній скарзі.
Отже, суддя апеляційного суду виконав вищезазначені вимоги процесуального закону, належним чином з`ясував обставини звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу подано ним із пропуском передбаченого ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку та відповідно до ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України постановив відповідну ухвалу, якою повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Таке рішення узгоджується із висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформульованому в постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3ОСОБА_4