№ 466/566/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 466/566/22

адміністративне провадження № К/990/25689/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року (в складі колегії cуддів: судді-доповідача - Носа С.П., суддів: Обрізка І.М., Шевчук С.М.) у справі №466/566/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка мала місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00006025 від 06.01.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.

3. Представником Державної службои України з безпеки на транспорті - адвокатом Доготер О.Г. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на вказане рішення.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2022 року у справі № 466/566/22 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» адвокатом Доготер Оксаною Георгіївною і на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ №1029832 від 12.08.2022, в якому не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога та відсутній підпис адвоката. Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що до апеляційної скарги не додано жодного допустимого документу в розумінні статті 59 КАС України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правової допомоги саме у Восьмому апеляційному адміністративному суді; в матеріалах справи такий документ теж відсутній.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

6. Не погодившись із таким судовим рішенням, Державна служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №466/566/22 та повернути апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі суддів.

7. В обґрунтування касаційної скарги, зазначається, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновків, що ордер поданий разом із апеляційною скаргою не підтверджує повноважень представника апелянта, оскільки його було скріплено кваліфікованим електронним підписом, а тому відсутні підстави вважати, що ордер не підписано.

8. Скаржник вказує, що під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Відповідні зміни до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги внесла Рада адвокатів України, рішенням №45 від 29 квітня 2022 року.

9. Окрім того, скаржник вказала на безпідставне посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 та в ухвалі від 12 червня 2020 року у справі №580/3478/19, а також посилається на постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, яка, на її думку, не врахована судом апеляційної інстанції і яка підтверджує неправильне застосування цим судом норм процесуального права.

10. 21 березня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті до Верховного Суду надійшла 22 вересня 2022 року.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №466/566/22.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

17. Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

18. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

19. Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

20. Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

21. Статтею 296 КАС України визначено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, відповідно до частини 1 якої апеляційна скарга подається у письмовій формі.

22. Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

23. При цьому, пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України обумовлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

24. За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

25. У частині другій статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

26. Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).

27. Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

28. За приписами пункту 6 Положення №41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

29. Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

30. Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов`язкових реквізитів ордера.

31. При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.

32. Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов`язкові реквізити, передбачені Положенням №41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.

33. Водночас відповідно до положень частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

34. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

35. Згідно з пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

36. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

37. Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

38. Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

39. Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

40. Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

41. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у справі № 755/1549/22 (постанова від 22 березня 2023 року) досліджував поняття електронного документу та електронного підпису.

42. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

43. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

44. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

45. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частина друга статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

46. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверта-шоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

47. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

48. Створення паперового примірника електронного документа відбувається шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги в електронній формі).

49. Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

50. Електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг).

51. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

52. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

53. Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992).

54. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, дійшов висновків, що до апеляційної скарги було додано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ №1029832 від 12.08.2022, в якому не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога та відсутній підпис адвоката; таким чином, до апеляційної скарги не додано жодного допустимого документу в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правової допомоги саме у Восьмому апеляційному адміністративному суді; в матеріалах справи такий документ теж відсутній.

55. Так, положення статті 59 КАС України регламентують, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина 4 вказаної статті).

56. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7 статті 59 КАС України).

57. Проаналізувавши конструкцію пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, слід дійти висновку, що вказана норма наділяє повноваженнями суд апеляційної інстанції повертати апеляційну скаргу у таких випадках:

1) якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) якщо апеляційна скарга не підписана;

3) якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати;

4) якщо апеляційна скарга підписана особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, застосовною у цій справі була частина процесуальної норми, яка регламентувала повернення апеляційної скарги у випадку, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

58. Матеріалами справи підтверджується, що апеляційна скарга була сформована Доготер О.Г. через підсистему «Електронний суд», та на підтвердження повноважень адвоката було надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ №1029832 від 12.08.2022.

59. Виходячи із примірнику справи, що сформована в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) в електронному вигляді та в підсистемі «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua), перелік документів, що надавались скаржником через підсистему «Електронний суд» місить, зокрема, файл під назвою «order_Мисак_566.pdf», який є вказаним ордером на підтвердження повноважень Доготер О.Г. представляти відповідача у цій справі.

60. При підготовці даної справи до розгляду Суду стало відомо, що ордер, який міститься в матеріалах електронної справи, відрізняється від його роздрукованої копії, що міститься у паперовому вигляді а матеріалах справи (а.с.76).

61. Так, роздрукований із АСДС та вшитий у матеріали справи ордер справді містить певні дефекти, а саме: в графах «прізвище, ім`я, по-батькові або найменування особи, якій надається правова допомога», «назва органу, у якому надається правова допомога», «назва органу, що видав посвідчення» присутні лінії та фігури чорного кольору, які не в повній мірі дають можливість розпізнати наявність в них (графах) тексту.

62. Натомість, виходячи із оригіналу ордеру, який долучався Доготер О.Г. до апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд», у ньому відсутні зазначені вище дефекти, а в наведених графах міститься відповідний текст. Зокрема і в графі «назва органу, у якому надається правова допомога».

63. Повертаючи апеляційну скаргу, сформовану та подану заявником через підсистему «Електронний суд», апеляційний суд не врахував, що оригіналом документа є саме документ у електронній формі, а його паперова форма є копією документа, відтвореною на папері. Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію. Помилка, допущена працівниками апарату суду під час формування паперової копії апеляційної скарги, не може мати своїм процесуальним наслідком для заявника повернення його апеляційної скарги як такої, що не підписана ним, оскільки це зумовлено діями (бездіяльністю) працівників апарату суду та не залежало від дій заявника під час подання апеляційної скарги засобами підсистеми «Електронний суд».

64. Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22.

65. Таким чином, в повній мірі не пересвідчившись у достовірності видрукуваного у письмовому вигляді ордеру із тим, що міститься і відображається в АСДС та в підсистемі «Електронний суд», суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків у цій справі щодо «дефектності» вказаного ордеру, поданого Доготер О.Г. як представника Держаної служби України з безпеки на транспорті.

66. Верховний Суд наголошує, що та обставина, що паперова копія ордера не містить всіх необхідних реквізитів, не може безумовно свідчити, що його оригінал - електронний примірник також не містить цих реквізитів.

67. Відтак, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що до апеляційної скарги не додано жодного допустимого документу в розумінні статті 59 КАС України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правової допомоги саме у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

68. Окрім того, як видно зі змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції, окрім наведеного вище, встановив, що згаданий вище ордер не підписаний адвокатом. Натомість, скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що долучений нею ордер до суду апеляційної інстанції був підписаний електронним цифровим підписом за допомогою застосунку «ДІЯ».

69. З приводу зазначеного слід зазначити наступне.

70. За висновками, зробленими вище, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ №1029832 від 12.08.2022, що був долучений до матеріалів апеляційної скарги в електронному вигляді, не є ордером в електронній формі (електронним ордером) у розумінні частини сьомої статті 59 КАС України, оскільки він не сформований за допомогою засобів ЄСІТС.

71. Водночас, його слід вважати електронною копією письмового документа - ордера, що відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видається лише в письмовій формі.

72. А відтак, з огляду на те, що поданий Доготер О.Г. примірник ордеру є електронною копією письмового документа, сформованого за допомогою інтернет-ресурсу та на якому відсутній власноручний підпис адвоката, то з урахуванням наведених вище висновків та законодавчих приписів, такий документ може бути підписаний електронним цифровим підписом, який, як вже зазначалось, прирівнюється до власноручного.

73. Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

74. Законом України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що до складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису (статті 18, 20 цього Закону).

75. Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

76. Згідно із наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, Державне підприємство «ДІЯ» визначено адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу, що здійснює технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу.

77. Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі - офіційний вебсайт ЦЗО) є: www.czo.gov.ua.

78. Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП, має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 2-317/11 (провадження № 61-6880св22)).

79. Проте на момент вирішення апеляційним судом питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, Доготер О.Г. матеріали справи не містили відомостей про те, що Восьмий апеляційний адміністративний суд проводив перевірку на предмет підписання ордеру ЕЦП або, що за результатами такої перевірки було встановлено відсутність ЕЦП на електронному документі.

80. Верховний Суд наголошує на тому, що суд, отримавши процесуальні документи в електронній формі, має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов`язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного.

81. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

82. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

83. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

84. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

85. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

86. Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

87. При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

88. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

89. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №640/3040/21.

90. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

91. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

92. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, дійшовши передчасних висновків, які стали підставою для повернення апеляційної скарги, допустив порушення норм процесуального права та ухвалення судового рішення, яке може перешкоджати подальшому провадженню у справі.

93. А відтак, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

94. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №466/566/22 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду