19.04.2024

№ 466/8925/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 466/8925/17

провадження № 61-15553св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «ОГС «Львівгаз») про відшкодування завданої майнової шкоди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 30 липня 2015 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Львівгаз» (далі - ПАТ «Львівгаз») укладено договір на приєднання до газових мереж № ЄВ НП ЯВ 30071517, предметом цього договору було приєднання до мережі чотирьох індивідуальних житлових будинків, за адресою: АДРЕСА_1 .

07 жовтня 2015 року під час проведення працівниками ПАТ «Львівгаз» робіт із газопостачання виникла пожежа, внаслідок чого знищено належний йому житловий будинок.

08 жовтня 2017 року за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12015140350001360 за частиною першою статті 272 КК України.

23 жовтня 2017 року кримінальне провадження закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 24 травня 2017 року № 19/14-2/4-СЕ/17 причиною пожежі в будівлі було займання горючих матеріалів (пінопласт, дерево, полімерні матеріали) від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета, під час проведення газозварювальних робіт були порушені правила пожежної безпеки.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на його користь 3 144 929,00 грн завданої майнової шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2022 року, ухваленим у складі судді Невойта П. С., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у справі не представлено суду належних доказів неправомірності дій відповідача, не доведено наявності безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та завданою шкодою, не доведена вина особи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2022 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 3 144 929,00 грн майнової шкоди.

Стягнуто з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 12 000,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем доведено належними та достовірними доказами наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення завданої шкоди.

Визначаючи розмір такої шкоди, суд прийняв до уваги висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні від 18 серпня 2017 року № 120151403500011360, згідно з яким розмір вартості відновлюваного ремонту будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 3 144 926,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У жовтні 2023 року АТ «ОГС «Львівгаз» через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просило суд скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга АТ «ОГС «Львівгаз» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що повне приєднання житлового будинку до газорозподільних мереж включає приєднання об`єкта нерухомості як до мереж зовнішнього, так і до мереж внутрішнього газопостачання, а технічна послідовність виконання робіт з будівництва як мереж зовнішнього, так і внутрішнього газопостачання визначається на підставі окремо укладених оплатних договорів. Судом першої інстанції було вірно встановлено, що договору на проведення робіт з мереж внутрішнього газопостачання укладено не було.

Апеляційним судом встановлено, що осередок входу на територію знаходиться в місті прокладання газових мереж внутрішнього газопостачання, тобто в місці, де були відсутні будь-які договірні зобов`язання між сторонами спору, тому суд апеляційної інстанції мав з`ясувати, чи була дійсна воля юридичної особи ПАТ «Львівгаз» на проведення в цій ділянці робіт його працівниками, чи ОСОБА_1 домовився про підробіток із майстром за спиною його роботодавця, адже в залежності від встановленого судом, для позивача в цій ситуації наступають діаметрально протилежні правові наслідки.

Підставою касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17, а також посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме з приводу застосування: абзацу 3 пункту 15 Глави 3 Розділу 5, абзацу 8 пункту 4 Глави 1 Розділу 1, абзацу 9 пункту 4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем в сукупності з частиною першою статті 629 та частиною першою статті 1172 ЦК України. Крім того, зазначив на порушення судом норм процесуального права, зокрема не дослідження зібраних у справі доказів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Геш І. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи АТ «ОГС «Львівгаз» про те, що його працівники повинні були виконувати зовнішнє підключення газопостачання, а не внутрішнє, жодного значення не має, оскільки судами встановлено, хто проводив роботи в будинку ОСОБА_1 , на підставі чого такі роботи проводилися, що і стало причиною пожежі, яка зруйнувала будинок, та яка залежність винних осіб від відповідача.

Отже, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 04 листопада 2014 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0532 га, кадастровий номер 4625882900:06:001:0171, за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Солуки, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1, а. с 199, 200).

Згідно з повідомленням про початок будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Інспекцією ДАБК у Львівській області 12 липня 2013 року, за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Солуки почало здійснюватися нове будівництво індивідуального житлового будинку, загальною площею 292,59 кв. м, житловою площею 123,71 кв. м, та господарських будівель і споруд, код об`єкта 1110,3, будівельний паспорт № НОМЕР_2 , виданий КП «Архітектурно-планувальне бюро Яворівської районної ради» від 04 липня 2013 року, ІІ категорія складності (т. 1, а. с. 201, 202).

Будівельним паспортом на два індивідуальні житлові будинки за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Солуки, земельна ділянка кадастровий номер 4625882900:06:001:0009, встановлені вимоги до забудови земельної ділянки (т. 1, а. с. 203-228).

30 липня 2015 року між ПАТ «Львівгаз» та ОСОБА_1 укладено договір на приєднання до газових мереж № ЄВ НП ЯВ30071517, предметом цього договору було приєднання чотирьох індивідуальних житлових будинків, за адресою: АДРЕСА_1 , та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання об`єкта від місця забезпечення потужності до точки приєднання відповідно до схеми зовнішнього газопостачання або проектно-кошторисної документації на зовнішнє газопостачання, а також здійснення підключення об`єкта замовника до власних газових мереж на умовах цього договору (т. 1, а. с. 4-8).

07 жовтня 2015 року під час проведення робіт із газопостачання виникла пожежа, внаслідок чого знищено житловий будинок, про що складено акт про пожежу від 07 жовтня 2015 року, згідно з яким пожежею знищено двоповерхову дерев`яну будівлю з цокольною поверхнею, місце виникнення пожежі на фасаді першого поверху від займання пінопласту (т. 1, а. с. 21, 22).

08 жовтня 2017 року за даним фактом внесено відомості до ЄДРДР № 12015140350001360 за частиною першою статті 272 КК України.

Відповідно до пункту 3 Звіту про причини пожежі, яка виникла 07 жовтня 2015 року в дерев`яному двоповерховому будинку з цокольним поверхом за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 12 жовтня 2015 року інспектором Яворівського РВ ГУДСНС України у Львівській області Андрухівом Д. І., найбільш ймовірною причиною загорання в дерев`яному двоповерховому новозбудованому будинку з цокольним поверхом на АДРЕСА_1 , є порушення правил пожежної безпеки при виконанні будівельних робіт, але не виключається версія виникнення пожежі від необережного поводження з вогнем при зварювальних роботах (т. 1, а. с. 18-20).

Згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 24 травня 2017 року № 19/14-2/4-СЕ/17 осередок пожежі знаходився на зовнішній поверхні правої стіни будинку відносно входу на територію, в місці розміщення труби. Причиною пожежі в будівлі було займання горючих матеріалів (пінопласт, дерево, полімерні матеріали) від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета. Під час проведення газозварювальних робіт були порушені правила пожежної безпеки, підпункту 1.1 пункту 1 розділу VII наказу МВС України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» від 30 грудня 2014 року № 1417. При проведенні газозварювальних робіт з недотриманням правил пожежної безпеки вбачається причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил пожежної безпеки та виникненням пожежі (т. 1, а. с. 40-133).

Відповідно до висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру міністерства внутрішніх справ України від 20 серпня 2018 року № 12/77 осередок пожежі у будинку ОСОБА_1 розташованого: АДРЕСА_1 , що виникла у будинку 07 жовтня 2015 року, знаходився на зовнішній поверхні правої стіни будинку відносно входу на територію, в місці розміщення металевої труби. Причиною пожежі в будинку 07 жовтня 2015 року було займання горючих матеріалів (пінопласт, дерево, полімерні матеріали) від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета. Під час проведення газозварювальних робіт працівниками ПАТ «Львівгаз» у будинку ОСОБА_1 07 жовтня 2015 року були порушені правила пожежної безпеки, підпункту 1.1 пункту 1 розділу VII наказу МВС України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» від 30 грудня 2014 року № 1417. При проведенні газозварювальних робіт працівниками ПАТ «Львівгаз» у будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з недотриманням правил пожежної безпеки вбачається причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил пожежної безпеки та виникненням пожежі (т. 2, а. с. 102-188).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 28 лютого 2020 року № 22766/18-46/5808/20-46, виконаної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України, первинний осередок пожежі знаходився в пінополістирильному утеплювачі зовнішньої стінки будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в місці монтажу металевої газової труби, яка була виведена в приміщення кухні з зовні. Місце розташування осередку пожежі встановлене при вирішенні першого питання. В наданих на дослідження матеріалах дані щодо технічного стану згаданого житлового будинку на його відповідність протипожежним нормам відсутні, тому вирішити питання чи відповідає технічний стан житлового будинку, де відбулась пожежа протипожежним нормам, не видається можливим. Відповідно до п. 1.2 ДСТУ Б. В. 2.6-35.2008 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком», його вимоги на конструкції зовнішніх стін досліджуваного житлового будинку, який являє собою каркасну дерев`яну споруду, не поширюються. Проектом передбачено утеплення стін будинку пінополістирольними плитами та тинькуванням (оштукатуренням) за технологією «Драйвіт». В проекті на згаданий житловий будинок передбачено застосування несучих та огороджувальних конструкцій з регламентованою межею вогнетривкості і межею поширення вогню в конструкціях відповідно до другого ступеню вогнетривкості за рахунок пофарбування усіх дерев`яних конструкцій сертифікованими антипіренами. Виконання зазначених заходів не дає можливості забезпечення досягнення ІІ-го ступеня вогнетривкості конструкцій, а тільки ступеня вогнетривкості ІІІб. Між допущеними недотриманнями правил та умов пожежної безпеки при виконанні робіт з будівництва, що зазначені при вирішенні питання 4, та причиною виникнення пожежі, розповсюдження (поширення) полум`я по горючих поверхнях конструктивних елементів будинку, а також ускладненням умов й гасіння причинний зв`язок існує. Згідно наданих матеріалів не видається за можливе встановити чи є причинний зв`язок між поширенням пожежі та діями пожежних підрозділів, які здійснювали гасіння зазначеної пожежі (т. 3, а. с. 3-26).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи у сфері безпеки життєдіяльності в цивільній справі № 466/8925/17 від 30 вересня 2020 року № 22765/18-44/20869/20-46, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України, у зв`язку з тим, що дослідити процес виконання будівельних робіт при будівництві будинку ОСОБА_1 в с. Солуки Яворівського району Львівської області у минулому часі неможливо, на дослідження не надано проект організації будівництва, проекти виконання робіт, робочі креслення, звітну та виконавчу будівельну документацію (клопотання експертів не задоволено), то вирішити поставлене на експертизу питання не вбачається можливим. Причинний зв`язок між незадовільним технічним станом інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій та споруди і пожежею в будинку ОСОБА_1 в с. Солуки Яворівського району Львівської області, існує. Під час монтажу металевої труби у стіні будинку не було здійснено заходів щодо захисту горючих конструктивних елементів стін від теплової дії розжареної металевої труби чи відкритого полум`я. Не виконано вимоги підпункту 1.1 пункту 1 розділу VII наказу МВС України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (т. 3, а. с. 33-48).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи від 21 жовтня 2021 року № 718, проведеної Львівським науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки будинок на АДРЕСА_1 на дату натурного обстеження знаходиться в стані, непридатному для детального огляду конструктивних елементів, а з наданих матеріалів цивільної справи та кримінального провадження не відомо, чи здійснювався виробничий контроль над будівництвом у вигляді авторського та технічного нагляду, не надається можливим встановити, чи були дотримані вимоги нормативно-правових документів технології будівельного виробництва при будівництві будинку ОСОБА_1 в с. Солуки Яворівського району Львівської області. Враховуючи той факт, що між датою пожежі (07 жовтня 2015 року) та датою натурного обстеження (09 вересня 2021 року) існує значний проміжок часу, та експертам не були надані документальні дані про стан інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій до пожежі, встановити причинний зв`язок між незадовільним станом інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій та споруд і пожежею в будинку в с. Солуки Яворівського району Львівської області, не надається можливим (т. 3, а. с. 125-135).

Відповідно до висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні від 18 серпня 2017 року № 120151403500011360 розмір матеріальної шкоди, тобто вартості відновлювального ремонту будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 3 144 926,00 грн (т. 1, а. с. 26-37).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ «ОГС «Львівгаз» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Згідно з частиною другою статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом апеляційної інстанції встановлено, не спростовано матеріалами справи та сторонами те, що із врахуванням всіх наявних в справі експертних висновків очевидним являється те, що всі експертні висновки в тій чи іншій мірі вказують на те, що працівниками ПАТ «Львівгаз» при проведенні робіт у будинку ОСОБА_1 за адресою: с. Солуки Яворівського району Львівської області, 07 жовтня 2015 року були порушені норми та правила пожежної безпеки, зокрема підпункту 1.1 пункту 1 розділу VII наказу МВС України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» від 30 грудня 2014 року № 1417, внаслідок чого виникла пожежа, що зруйнувала будинок та завдала майнових збитків ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем доведено належними та достовірними доказами наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення завданої шкоди.

АТ «ОГС «Львівгаз» при розгляді справи не було спростовано дані обставини, зокрема, що пожежа виникла внаслідок дій (бездіяльності) інших осіб (зокрема, позивача). Відповідач не довів відсутність вини у діях (бездіяльності) своїх працівників та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням зварювальних робіт та виниклою пожежею.

Крім того, працівники АТ «ОГС «Львівгаз» зобов`язані були вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки проведення робіт та несуть відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.

Висновок суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечить висновку Верховного Суду, на якій містяться посилання в касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник