Постанова
Іменем України
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 468/1325/17-ц
провадження № 61-15036св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Баштанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у складі колегії суддів: Данилової О. О.,Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті.
Заява мотивована тим, що його мати ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 1984 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, але мати заявника не вжила заходів для медичного оформлення та подальшої державної реєстрації його смерті.
За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 8,14 га на території колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» (с. Новобирзулівка Баштанського району Миколаївської області), яку фактично успадкувала мати, оскільки інших родичів та спадкоємців у померлого не було.
У 2016 році ОСОБА_3 померла.
Він є спадкоємцем матері.
Відсутність актового запису про смерть ОСОБА_4 перешкоджає належному оформленню спадкових прав, зокрема, земельної ділянки.
Просив встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року заяву задоволено, встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Новобирзулівка Баштанського району Миколаївської області.
Задовольнивши заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, дослідивши надані заявником докази, дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новобирзулівка Баштанського району Миколаївської області, проте через відсутність медичних документів про смерть - реєстрація його факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану неможлива.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванової Т. В. задоволено частково. Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті залишено без розгляду. Роз`яснено заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд апеляційної інстанції, залишивши заяву без розгляду, оскільки згідно із встановленими обставинами між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право на спадок, тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, просив її скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не звернув увагу, що ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначила, які її права порушуються судовим рішенням і за яких обставин вважає, що ОСОБА_6 (особа щодо якої просять встановити факт смерті) є її чоловіком ОСОБА_7 .
Суд апеляційної інстанції, вказавши, що існує спір про право на земельну ділянку, не звернув увагу, що право на неї належало ОСОБА_4 , а не чоловіку ОСОБА_2 - ОСОБА_7 .
Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 352 ЦК України та частини четвертої статті 315 ЦК України.
Аргументи інших учасників справи
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_2 , особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката Іванової Т. В., згідно з якими зазначає, що ОСОБА_1 ігнорує той факт, що дата народження чоловіка ОСОБА_2 і особи, факт смерті якої необхідно встановити, є однаковою - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також є майже однаковими прізвища - « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_9 ».
ОСОБА_1 просив встановити факт смерті ОСОБА_4 , проте надав суду докази, які фактично підтверджують факт розбіжності написання прізвища та навіть імені особи, в деяких з документів ОСОБА_4 значиться як ОСОБА_7 .
Зокрема, такими документами є медична довідка, видана на ім`я саме ОСОБА_7
ОСОБА_1 просив суд визнати факт смерті саме ОСОБА_4 , оскільки у правовстановлюючому документі на земельну ділянку було невірно зазначено власника такої земельної ділянки - замість ОСОБА_7 державний акт видано на ім`я ОСОБА_4 .
Крім того, сам факт наявності розбіжностей в доказах, що були надані заявником, є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки, розбіжність в написанні прізвища або імені має суттєві юридичні наслідки та унеможливлює вчинення будь-яких дій органом, до якого звертається особа, що надає відповідні документи, які мають такі розбіжності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, письмові пояснення, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , надав:
- довідки Привольнянської сільради від 28 липня 2017 року щодо місця проживання ОСОБА_4 на час смерті за даними погосподарської книги на АДРЕСА_1 та відсутність реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_4 ;
- відповіді органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо неможливості повторно видати свідоцтва про смерть та відсутність державної реєстрації смерті ОСОБА_4
- відповідь Баштанського відділу Головного управління Держгеокадастру від 20 липня 2017 року та Баштанської райдержадміністрації від 09 серпня 2017 року щодо права ОСОБА_4 на земельну частку (пай);
- копію повідомлення начальника Баштанського РО УМВД України в Миколаївській області від 25 березня 2005 року за фактом смерті ОСОБА_4 (рос.);
- акт від 28 липня 2017 року, підписаний депутатом сільської ради щодо показань свідків за фактом смерті та поховання ОСОБА_4 ,
- архівну довідку від 31 серпня 2017 року про відомості про роботу у сільськогосподарських підприємствах «Нове життя» ОСОБА_11 ;
- медичні документи за ім`я ОСОБА_12 , в тому числі і довідку на ім`я ОСОБА_13 (рос.).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 234 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У такому порядку розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (частина 2).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 256 ЦПК суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з частиною четвертою статті 256 ЦПК України 2004 року суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Верховний Суд зазначає, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження суд з`ясує, що є спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Верховний Суд зазначає, що спір про право має встановлюватися за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18, зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_1 надав: довідки Привольнянської сільради від 28 липня 2017 року щодо місця проживання ОСОБА_4 на час смерті за даними погосподарської книги на АДРЕСА_1 та відсутність реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_4 , відповіді органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо неможливості повторно видати свідоцтва про смерть та відсутність державної реєстрації смерті ОСОБА_4 , відповідь Баштанського відділу Головного управління Держгеокадастру від 20 липня 2017 року та Баштанської райдержадміністрації від 09 серпня 2017 року щодо права ОСОБА_4 на земельну частку (пай), копію повідомлення начальника Баштанського районного управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 25 березня 2005 року за фактом смерті ОСОБА_4 (рос.), акт від 28 липня 2017 року, підписаний депутатом сільської ради щодо показань свідків за фактом смерті та поховання ОСОБА_4 , архівну довідку від 31 серпня 2017 року про відомості про роботу у сільськогосподарських підприємствах «Нове життя» ОСОБА_11 , медичні документи за ім`я ОСОБА_12 , в тому числі і довідку на ім`я ОСОБА_13 (рос.).
Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані заявником докази, які суд першої інстанції вважав достатніми для встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійшов обґрунтованого висновку, що суд не звернув належної уваги на те, що ці документи містять суперечності у прізвищі ( ОСОБА_4 ОСОБА_4 або ОСОБА_4 ) та імені ( ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ) особи, щодо якої встановлюється факт смерті.
Ці суперечності суд першої інстанції не усунув.
Крім того, суд першої інстанції не вжив заходів щодо отримання первинних документів, що встановлюють особу (відомостей про реєстрацію народження, одруження, видачі паспорту), а також правовстановлюючих документів на його ім`я (сертифікат на право на земельну частку (пай) тощо).
Надані суду відповіді органів реєстрації актів цивільного стану не містять відмови в реєстрації події смерті ОСОБА_4 .
Встановивши вказані порушення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розгляд заяви ОСОБА_1 не відповідає вимогам глави 6 розділу ІV ЦПК, а судове рішення про встановлення факту смерті громадянина ОСОБА_4 - не є законним та обґрунтованим (стаття 213 ЦПК), що є підставою для його скасування.
Суд апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги та доданих до неї документів, встановив, що особу, стосовно якої необхідно встановити факт смерті ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_2 вважає своїм чоловіком - ОСОБА_7 , з яким шлюб не розірвано, іншим спадкоємцем ОСОБА_7 вона зазначає сина - ОСОБА_18 . Крім того, у апеляційній скарзі є посилання на спадок ОСОБА_7 - земельну частку (пай).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України 2017 року (чинної на час розгляду справи судом апеляційної інстанції), оскільки встановлення факту смерті пов`язується із наступним вирішенням спору про правоміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про право на спадок, тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Доводи касаційної скарги про недоведення ОСОБА_2 того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є однією особою, є безпідставними, оскільки оскаржуваним рішенням встановлено факт, у зв`язку з яким виникає право на спадок. Це право, як вважає ОСОБА_2 , належить саме їй.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про наявність спору про право. Висновок суду апеляційної інстанції про наявність спору є обґрунтованим та відповідає нормам цивільного процесуального закону.
Безпідставним є посилання заявника на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 352 ЦК України та частини четвертої статті 315 ЦК України, з огляду на сталу судову практику застосування вказаних норм права у спірних правовідносинах.
Верховний Суд зауважує, що ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав та інтересів не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко