Постанова
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 469/261/21
провадження № 61-12308св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області у складі судді
Тавлуя В. В. від 21 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В., від 26 жовтня 2022 року, і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненими правочинів.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 05 червня
2007 року між нею та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», було уклало кредитний договір №640/269-К269, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 10 000,00 дол. США.
Посилалася на те, що вона сплатила банку, а банк прийняв від неї грошові кошти в сумі 72 459,31 грн, а тому вважала, що заборгованість за кредитним договором є повністю погашеною.
З урахуванням наведеного, а також уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненими кредитний договір від 05 червня 2007 року № 640/269-К269, укладений між нею та АТ «Укрсоцбанк», та похідний від нього договір іпотеки від 05 червня 2007 року, предметом якого є житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції відповідача
АТ «Альфа-Банк» заперечувало проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність доводів ОСОБА_1 . Зазначало, що позивачка не виконувала належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2021 року у справі № 469/654/17 задоволено позов АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2007 року № 640/269-К269 у загальному розмірі 16 517,15 дол. США, яке не виконане позивачкою. З урахуванням наведеного, вважало доводи ОСОБА_1 про припинення зобов`язання за указаним кредитним договором у зв`язку із його виконанням є необґрунтованими.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із необґрунтованості доводів
ОСОБА_1 про відсутність заборгованості за кредитним договором
від 05 червня 2007 року, які спростовуються обставинами, встановленими рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2007 року у справі № 469/654/17 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені доводи касаційної скарги
05 грудня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, справу направити на новий розгляду.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також необґрунтовано відхилили її клопотання про витребування доказів та застосування наслідків спливу позовної давності (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що 10 квітня 2012 року
АТ «Укрсоцбанк», надіславши їй листа з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 74 051,15 грн, змінив строк виконання зобов`язання, а тому його звернення банку у травні 2017 року до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості на суму 16 517,15 дол. США є таким, що здійснено з пропуском позовної давності.
Посилається на те, що вона повністю повернула банку отримані у кредит кошти, більш того переплата становить 5 578,57 грн, а тому вважає, що будь-яка заборгованість за кредитним договором станом на 01 вересня 2021 року відсутня. При цьому зазначає про не урахування судами попередніх інстанцій того, що вона отримала кредит у іноземній валюті та не має впливу на здешевлення гривні і коливання валютного курсу.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не розглянув її клопотання про витребування доказів у АТ «Альфа-Банк» (даних бухгалтерського обліку по виконанню договору від 05 червня 2007 року № 640/269-К269, балансу за період з 2007 по 2022 роки, а також передавального балансу від АТ «Укрсоцбанк» до
АТ «Альфа-Банк» і копій кредитної справи).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 469/261/21, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
У січні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 червня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 640/269-К269, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі
10 000,00 дол. США, зі сплатою 13 % річних та строком повернення до 04 червня 2022 року.
В подальшому сторони кредитного договору внесли до нього зміни в частині графіку щомісячних платежів, збільшення процентної ставки за користування кредитом до 15 % річних та кінцевого терміну повернення кредиту до 04 червня 2027 року
З метою забезпечення кредитних зобов`язань, 05 червня 2007 року між
Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку АТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, предметом якого є належний останній житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2021 року у цивільній справі № 469/654/17 задоволено позов АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2007 року № 640/269-К269 в розмірі
16 517,15 дол. США.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609 ЦК України. Зокрема, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Встановивши, що зобов`язання за кредитним договором не виконане, рішенням суду, яке набрало законної сили, стягнуто з позивачки суму заборгованості, при цьому відсутні докази виконання позивачкою зазначеного судового рішення та погашення визначеної суми заборгованості за кредитним договором, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання припиненими зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами.
При цьому суди попередніх інстанцій на підставі положень частини четвертої статті 82 ЦПК України, правильно врахували преюдиційні обставини, встановлені рішенням Березанського районного суду Миколаївської області
від 02 липня 2021 року (справа № 469/654/17), яке набрало законної сили, у зв`язку із чим посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість вимог
АТ «Альфа-Банк», відсутності заборгованості за кредитним договором є такими, що не підлягають доведенню в межах цієї справи.
Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 922/2391/16).
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанови Верховного Суду
від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 15 жовтня 2019 року у справі № 908/1090/18).
Доводи ОСОБА_1 загалом зводяться до незгоди з наявністю заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2007 року № 640/269-К269, підтвердженою рішенням суду, що набрало законної сили. Такі доводи можуть бути підставою для оскарження рішення суду у справі № 469/654/17, а не подання іншого позову із взаємовиключними вимогами.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, а також витребовувати докази (подібна правова позиції висловлена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Доводи касаційної скарги щодо не розгляду судами попередніх інстанцій клопотань заявниці про витребування доказів, які, на її думку, підтверджують факт відсутності заборгованості по кредитному договору (даних бухгалтерського обліку по виконанню договору від 05 червня 2007 року
№ 640/269-К269, балансу банку за період з 2007 по 2022 роки, а також передавального балансу від АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», копій кредитної справи), спростовуються ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 02 вересня 2021 року у цій справі, та з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 02 липня 2021 року (справа № 469/654/17), не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня
2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович