ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа №480/4321/19
адміністративне провадження №К/9901/13487/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 480/4321/19
за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стадника С.В.
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Подобайло З.Г., суддів Григорова А.М., Бартош Н.С.
УСТАНОВИВ:
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи "Сумський слідчий ізолятор", в якому просив:
1.1 зобов`язати відповідача планувати проведення режимних та інших заходів в установі так, щоб цим не порушувалось право ув`язнених на щоденну прогулянку;
1.2 призначити йому за періодичні, системні та вчинене 11 жовтня 2019 року позбавлення щоденної прогулянки - відповідну справедливу компенсацію моральної шкоди.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" щодо не виведення ОСОБА_1 , засудженого до довічного позбавлення волі, на щоденну прогулянку 11 жовтня 2019 року.
2.2. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
2.3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. На зазначене рішення суду адвокатом Стадником С. В. від імені ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
4. До апеляційної скарги адвокатом Стадником С. В. додано: копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 січня 2020 року № 000-70 та копію довіреності на надання правової допомоги ОСОБА_1 , які не засвідчені у визначеному законом порядку.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Стадника С. В. від імені ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року в справі № 480/4321/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди повернуто скаржнику.
6. Повертаючи апеляційну скаргу адвокату Стаднику С.В. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження адвоката позивача не підтверджені належними документами, а саме: копії доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 січня 2020 року № 000-70 та довіреність на надання правової допомоги ОСОБА_1 , які не засвідчені у визначеному законом порядку.
ІІ. Касаційне оскарження
7. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 25 травня 2020 року.
9. У касаційній скарзі представник позивача посилається на порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що він до апеляційної скарги додав копії доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 січня 2020 року № 000-70 та довіреність на надання правової допомоги ОСОБА_1 , які були засвідчені адвокатом шляхом проставлення відтиску на них штампу з написом «Копія вірна» та підписом адвоката, що дає можливість встановити наявність статусу адвоката у представника на день подання апеляційної скарги».
10.1. Також заявник касаційної скарги зауважує, що його право засвідчувати копії документів передбачено приписами пункту 9 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та частиною другою статті 25 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
10.2. Додатково заявник касаційної скарги посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року в справі № 454/2012/17, в якій зауважено, що повернення апеляційної скарги позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, що ксерокопія довіреності, яка подана до апеляційної скарги, засвідчена підписом повіреної особи, а не довірителем, є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності апеляційної скарги вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом.
11. 02 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Смоковича М.І. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 480/4321/19 із Сумського окружного адміністративного суду.
12. 27 липня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" на касаційну скаргу в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
13. 14 вересня 2020 року справа № 480/4321/19 надійшла до Верховного Суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.
ІV. Позиція Верховного Суду
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
20. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
21. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
22. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
23. Статтею 59 КАС України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.
24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
25. Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
26. Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
27. Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
28. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
29. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
30. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження адвоката для представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
31. Відповідно до положень частини другої статті 25 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.
32. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
33. За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
34. За частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, визначені частиною першою цієї статті дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові докази.
35. Відповідно до статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
35.1. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
35.2. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
35.3. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
35.4. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
36. Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга від імені позивача підписана адвокатом Стадником С.В., який на підтвердження своїх повноважень надав копії доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 січня 2020 року № 000-70 та довіреність на надання правової допомоги ОСОБА_1 , які не засвідчені належним чином, а саме: вказані докази жодним чином не засвідчені учасником справи.
37. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки надані до апеляційної скарги докази, на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Стадника С.В., не засвідченими належним чином, апеляційна скарга підлягала поверненню відповідно до норм пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
38. Доводи касаційної скарги стосовно посилання на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року в справі № 454/2012/17, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки у вказаній позиції Верховного Суду предметом розгляду були обставини належного засвідчення копій доказів в справі, а саме: засвідчення підписом повіреної особи, а не довірителем. Проте в цій справі докази жодним чином не засвідчені учасником справи, в тому числі адвокатом Стадником С.В.
39. Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
40. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи представника позивача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.
41. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стадника С.В. залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 480/4321/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: Н.А. Данилевич
М.І. Смокович