ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 480/726/23
адміністративне провадження № К/990/36308/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 480/726/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, порушеної за
касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович,
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (головуючий суддя Гелета С.М.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Подобайло З.Г., суддів: Присяжнюк О.В., Бартош Н.С.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в ітересах якого діяв адвокат Кириленко Андрій Володимирович, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за період із 01.09.2022 по 08.10.2022 у розмірі до 30000,00 грн пропорційно розрахунку на місяць та у розмірі до 100000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів;
1.2. зобов`язати В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплати означену додаткову винагороду за вказаний період.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проходить військову службу в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації, у період з 08.05.2022 по 08.10.2022 проходив службу у В/ч НОМЕР_1 , у період з 01.09.2022 по 08.10.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи в районі м. Бахмут Донецької області, у зв`язку з чим набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у збільшеному до 100000 грн розмірі, однак відповідачем без жодних пояснень не було нараховано позивачу не тільки додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн розмірі за вересень 2022 року та 8 днів жовтня 2022 року за участь у бойових діях, але й 30000 грн, яка передбачена для всіх військовослужбовців. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
3. У письмовому відзиві на позовну заяву В/ч НОМЕР_1 , заперечуючи проти задоволення позову, просила врахувати такі обставини. З метою захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості України під час триваючої збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, до військовослужбовців 1 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 було доведено бойове розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 від 12.09.2022 №685 щодо залучення військовослужбовців 1 стрілецького батальйону до виконання бойових завдань в районі оборони В/ч НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у тому числі до стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . Однак всупереч відданому бойовому розпорядженню командира В/ч НОМЕР_1 на заміну рубежів оборони, особовий склад в кількості 11 військовослужбовців 2 стрілецького взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону, у тому числі і позивач, 15.09.2022 відмовилися його виконувати, залишили бойові позиції та не прибули до визначеного місця служби 1 стрілецького батальйону.
3.1. Вказані обставини, за повідомленням відповідача, встановлені в результаті проведеного службового розслідування, згідно наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 18.09.2022 № 1080, результати якого оформлені актом, на підставі якого командиром В/ч НОМЕР_1 видано наказ від 15.11.2022 № 1050, пунктом 2 якого передбачено, що у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення «суворої догани» на 11 військовослужбовців 1 стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 , в тому числі позивача, оплату щомісячної премії здійснити у розмірі 80 відсотків за вересень 2022 року, здійснивши перерахунок у жовтні, а відповідно до пункту 10 Постанови № 168 (з урахуванням вимог телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29) не виплачувати додаткову винагороду в розмірі 100000 грн або 30000 грн 11 військовослужбовцям, у тому числі і позивачу, за вересень 2022 року з перерахунком у жовтні 2022 року.
3.2. Відповідач зазначив, що матеріали службового розслідування були направлені до Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об`єднаних сил, а інформація щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, яке має попередню кваліфікацію відповідно до частини четвертої статті 402 КК України, 20.09.2022 внесена до ЄРДР за № 42022052100001285.
3.3. Відповідач також просив урахувати, що згідно наказу командира цієї В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2022 № 251 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що вибув з району виконання бойових завдань на території Донецької, Луганської та Харківської областей та вважати таким, що самовільно покинув місце служби (район виконання бойового завдання в бойовій обстановці) 15.09.2022, про що позивачу відомо принаймні з відповіді В/ч НОМЕР_1 на адвокатський запит представника позивача від 16.12.2022, але він чомусь про це на зазначає в позовній заяві. Підсумовуючи наведене, відповідач вважає, що за цих обставин відсутня протиправна бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування позивачу додаткової винагороди за вересень 2022 року.
3.4. Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за жовтень 2022 року, В/ч НОМЕР_1 зауважила, що винагорода за період з 01.10.2022 по 08.10.2022 виплачена позивачу 30.01.2023, що підтверджено довідкою про розмір грошового забезпечення від 24.02.2023 за № 759.
Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 брав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, крім інших періодів, що не є спірними, в період з 09.09.2022 по 08.10.2022, що підтверджується довідкою від 26.02.2023 № 719-Д.
5. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 05.11.2022 № 1050 «Про результати службового розслідування» ОСОБА_1 серед інших військовослужбовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення вимог статей 11, 16, 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та непокори у відповідності до статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зазначено про оплату щомісячної премії в розмірі 80 % від встановленого розміру щомісячної премії за вересень 2022 року, здійснивши перерахунок у жовтні 2022 року, та відповідно до пункту 10 Постанови № 168 (з урахуванням з урахуванням вимог телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29) не виплачувати додаткову винагороду в розмірі 100000 грн або 30000 грн за вересень 2022 року, перерахунок у жовтні 2022 року.
6. Відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення позивача (на підставі витягів з карток особових рахунків) позивачу за вересень 2022 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн та 49677,42 грн, за жовтень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 0 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
7.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за вересень 2022 року є наслідком накладення на позивача стягнення та передбачено окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та не є окремим видом відповідальності згідно положень Дисциплінарного статуту, як на тому помилково наголошував позивач.
7.2. При вирішенні цього спору суди обох інстанцій урахували, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач оскаржував наказ командира В/ч НОМЕР_1 від 05.11.2022 № 1050 «Про результати службового розслідування» та таких наказ був скасований в установленому порядку, як не оскаржив позивач цей наказ і в межах цієї справи, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не досліджували питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кириленко А.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
8.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
1) пункту 1 Постанови № 168, статті 48 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999, частин першої та другої статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок:
- як власне притягнення їх до юридичної відповідальності (накладення дисциплінарного стягнення та/або накладення адміністративного стягнення);
- так і вирішення питання про притягнення до юридичної відповідальності (проведення службового розслідування, складення протоколу про адміністративне правопорушення);
2) пункту 2-1 Постанови № 168 та в цілому окремому дорученню Міністра оборони України № 9123/29 від 23.06.2022 в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв`язку з використанням зазначеного окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги згідно п. 2-1 Постанови № 168.
8.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом цей касатор наголосив на тому, що, по-перше, рішення у формі телеграми та окреме доручення Міністра оборони України, на які посилається суд апеляційної інстанції, не є актами Міноборони у розумінні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким встановлені умови виплати додаткової винагороди у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях чи заходах та не відповідають формі регуляторних актів згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство оборони України, а тому позивача не може бути позбавлено додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, на підставі цього акту.
8.3. По-друге, касатор наголосив на тому, що ні положеннями Кримінального кодексу України, ні іншими Законами України, не передбачено такого виду покарання для військовослужбовців, як обмеження у виплаті додаткової винагороди (правова природа якого взагалі не визначена в порядку статті 92 Конституції України), а тому, на його переконання, застосування такого обмеження є незаконним, ні в якості основного виду стягнення, ні як додаткового.
8.4. По-третє, перелік видів дисциплінарних стягнень, визначених у статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України є вичерпними і додатковому розширенню не підлягає, такий вид дисциплінарного стягнення як позбавлення військовослужбовця додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачений нормами цього Дисциплінарного Статуту, а отже, на переконання скаржника, знаходиться поза межами правового поля. Своєю чергою Постанова № 168 також не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю за виконання обов`язків військової служби у період дії воєнного стану.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. (суддя-доповідач), Соколова В.М., Уханенка С.А від 02.11.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.02.2024 № 166/0/78-24 (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В.), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Загороднюк А.Г.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 06.02.2024 справу № 480/726/23 прийнято до провадження.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
13. Не погодившись із доводами касаційної скарги В/ч НОМЕР_1 направила Суду письмовий відзив, за змістом якого просила відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги, посилаючись на безпідставність її доводів, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, які, на переконання цього учасника справи, є законними та обґрунтованими.
13.1. В/ч НОМЕР_1 наголосила на тому, що наказ командира цієї військової частини від 05.11.2022 № 1050 «Про результати службового розслідування» позивачем не оскаржувався та не був скасований в установленому порядку.
Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
15. Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо неправильності застосування судами норм матеріального права та необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування у правовідносинах про виплату військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у порядку та за умов, визначених Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в тому числі в аспекті питання можливості невиплати військовослужбовцю, який відмовився від виконання бойового наказу (розпорядження), додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, на підставі підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення.
16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
18. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
19. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
20. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
21. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
22. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
23. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
24. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
25. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
26. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
27. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
28. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
29. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
30. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
31. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
32. Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
33. Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
34. Після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд сформував висновки щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168 у поєднанні з Окремим дорученням від 23.06.2022 № 912/з/29, які мають бути враховані і в цій справі в силу частини третьої статті 341 КАС України, за змістом якої суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
35. Роль і значення у подібних правовідносинах Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 вирішувалися, зокрема, у постановах від 08.05.2024 у справі №620/546/23, від 06.06.2024 у справі № 400/1217/23, від 31.07.2024 у справі №380/2691/23 та багатьох інших. У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах означеного окремого доручення та інших директив Міністра оборони України з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.
36. Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вищевказаних справах, доводи скаржника щодо безпідставності застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 через те, що воно не було зареєстроване, не пройшло правову експертизу та не набрало чинності у встановленому законодавством порядку, не приймаються до уваги, адже прийняття Міністром оборони України такого рішення узгоджується з його повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, отож це рішення підлягало врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування до спірних правовідносин Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у цих постановах.
37. В Окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/з/29, яке діяло протягом спірного періоду, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
38. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
39. Пунктом 5 цього ж Окремого доручення установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
40. Підпунктом 9.7 пункту 9 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн та 30 000 грн не включаються військовослужбовці, які відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).
41. З матеріалів справи слідує, що солдат ОСОБА_1 проходив службу у В/ч НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу.
42. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.11.2022 № 1050 «Про результати службового розслідування» ОСОБА_1 серед інших військовослужбовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення вимог статей 11, 16, 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та непокори у відповідності до статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зазначено про оплату щомісячної премії в розмірі 80 % від встановленого розміру щомісячної премії за вересень 2022, здійснивши перерахунок у жовтні 2022, та відповідно до пункту 10 Постанови № 168 (з урахуванням з урахуванням вимог телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29) не виплачувати додаткову винагороду в розмірі 100000 грн або 30000 грн за вересень 2022, перерахунок у жовтні 2022.
43. У цьому наказі зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що 11 військовослужбовців стрілецького батальйону В/ч НОМЕР_1 через особисту недисциплінованість з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків служби 15.09.2022 відмовилися виконувати бойове розпорядження командира І стрілецького батальйону та не прибули до визначеного місця несення служби.
44. Наказ командира В/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.11.2022 № 1050 «Про результати службового розслідування» є чинним і не оскаржувався позивачем в судовому порядку як окремо, так і цьому судовому провадженні. Отже, цей наказ не є предметом судового контролю в межах цієї справи та не підлягає оцінці адміністративними судами.
45. Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення військовослужбовців, правова природа якої невід`ємно пов`язана з особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
46. Важливо розуміти, що виплата цієї винагороди є тим благом, право на яке у військовослужбовця виникає у зв`язку з участю у бойових діях / заходах, але яке [право] не передбачає (не залежить) від (не)бажання цього військовослужбовця (не)брати цю участь. Тут не йдеться про соціальні та/або економічні права військовослужбовців, а чи права і свободи, гарантовані Конституцією України. Цей дискурс стосується військової служби і в цьому зв`язку колегія суддів виходить з того, що у відносинах, основаних на принципі єдиноначальності, підлеглий [військовослужбовець] зобов`язаний беззастережно виконувати накази командира (начальника), крім випадків віддання очевидно злочинного наказу, а не самостійно вирішувати які бойові завдання і на якому напрямку виконувати, тим більше, що спірні правовідносини виникли в особливий період під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
47. При цьому безпідставними є доводи представника позивача про незаконне позбавлення його права на виплату додаткової винагороди з тих міркувань, що перелік видів дисциплінарних стягнень, визначений частиною першою статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не передбачає такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення, оскільки в цьому випадку позбавлення позивача виплати додаткової винагороди у спірні періоди здійснено з урахуванням вимог окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, а не на підставі Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України як виду застосованого дисциплінарного стягнення.
48. Колегія суддів принагідно звертає увагу на те, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд за подібних правовідносин сформував правовий висновок щодо застосування пункту 2-1 Постанови № 168 у взаємозв`язку з пунктом 17 розділу I Порядку № 260 і підпунктом 9.7 пункту 9 Окремого доручення (у контексті невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за невиконання бойового наказу (розпорядження) командира - за місяць, у якому здійснено таке порушення), який викладено, зокрема, у постановах від 27.06.2024 у справі № 380/5880/23, від 28.06.2024 у справі № 560/8818/23, від 09.09.2024 у справі № 480/1613/23, від 12.09.2024 у справі № 420/1473/23, від 10.10.2024 у справі № 460/9718/23, які є застосовним до обставин цієї справи та мають бути враховані і в цій справі в силу частини третьої статті 341 КАС України.
49. Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що факт відмови позивача від виконання бойове розпорядження командира є підтвердженим, Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності, коли не нарахував та не виплатив позивачу спірну додаткову винагороду за спірний період.
50. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.
51. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
52. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
53. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
54. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 359 350 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович, залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк