Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 483/1450/21
провадження № 61-5877св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Очаківська багатопрофільна лікарня» Очаківської міської ради,
третя особа - управління Держпраці у Миколаївській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Очаківська багатопрофільна лікарня» Очаківської міської ради, третя особа - управління Держпраці у Миколаївській області, про скасування рішення комісії з розслідування гострого професійного захворювання, визнання гострого професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом, та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою адвоката Грушко Жанни Вячеславівни як представника ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2022 року у складі судді Шевиріної Т. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 березня 2023 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Крамаренко Т. В., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив : скасувати рішення комісії, викладене в акті від 11 червня 2021 року розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання, що стався 06 квітня 2021 року о 14:00 в Комунальному некомерційному підприємстві «Очаківська багатопрофільна лікарня» Очаківської міської ради (далі - КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня», лікарня), складеного за формою Н-1/НП, затвердженого 14 червня 2021 року головним лікарем КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня»; визнати захворювання старшої медичної сестри поліклінічного відділення лікарні ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, таким, що пов`язане з виробництвом; зобов`язати відповідача провести спеціальне розслідування гострого професійного захворювання ОСОБА_2 і скласти за його результатами акт за формою Н-1/НП з урахуванням висновків суду.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що його дружина ОСОБА_2 працювала старшою медичною сестрою кабінету ультразвукової діагностики поліклінічного відділення лікарні. 31 березня 2021 року у ОСОБА_2 піднялася температура тіла, тому вона 01 квітня 2021 року звернулася до сімейного лікаря, де їй встановлено попередній діагноз: коронавірусна хвороба COVID-19 і позагоспітальна пневмонія, одночасно відкрито лист непрацездатності та направлено її на дообстеження. Того ж дня ОСОБА_2 госпіталізовано до інфекційного відділення лікарні з діагнозом коронавірусна хвороба (COVID-19) і позагоспітальна правобічна пневмонія. 06 квітня 2021 року о 08:00 стан здоров`я ОСОБА_2 погіршився, її переведено до реанімаційного відділення, де о 14:00 констатовано смерть. Причинною смерті став набряк головного мозку; тромбоз судин головного мозку; коронавірусна хвороба (COVID-19).
06 квітня 2021 року на підставі наказу головного лікаря КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» № 88-л утворено комісію з розслідування гострого професійного захворювання на COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, за результатом якого складено акт, затверджений 20 квітня 2022 року, в якому гостре професійне захворювання визнано таким, що не пов`язане з виробництвом.
Не погодившись із таким рішенням комісії, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення повторного розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання.
Наказом відповідача від 03 червня 2021 року № 109-л призначено комісію з повторного розслідування, за результатами якого 11 червня 2021 року складено акт за формою Н-1/НП, в якому дійшла висновку, що випадок захворювання старшої медичної сестри ОСОБА_2 стався не на підприємстві і не в робочий час.
Вважаючи, що комісія в повному обсязі не встановила фактичних обставин захворювання ОСОБА_2 і наявність причинно-наслідкового зв`язку між захворюванням на COVІD-19 та виконанням нею трудових (посадових) обов`язків старшої медичної сестри поліклінічного відділення лікарні, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 21 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю заявлених позивачем вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Миколаївський апеляційний суд постановою від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Грушко Ж. В. як представника ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у квітні 2023 року, адвокат Грушко Ж. В. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Предметом доказування у цій справі є встановлення причинного зв`язку між смертю старшої медичної сестри поліклінічного відділення лікарні та виконанням нею професійних обов`язків, а також порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування нещасного випадку смерті ОСОБА_2 , що суттєво вплинуло на його результати.
При формуванні висновку про відсутність підстав вважати, що смерть ОСОБА_2 не пов`язана з виконанням нею професійних обов`язків, суди не надали жодної оцінки посадовим обов`язкам старшої медичної сестри ОСОБА_2 , адже фактично вона свою роботу проводила безпосередньо в умовах інфекційного осередку, тому контакт з інфекційними хворими на коранавірусну хворобу не виключається при переміщенні коридором закладу та відвідуванні кабінетів підпорядкованих фахівців. Суди не встановили не місця зараження, ні джерела інфікування, а також того, що захворювання ОСОБА_2 відбулося поза межами виконання її професійних обов`язків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2023 року у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є дружиною позивача, яка працювала на посаді старшої медичної сестри кабінету ультразвукової діагностики поліклінічного відділення КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня».
Розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов`язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), від 27 жовтня 2020 року № 123, до переліку закладів охорони здоров`я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою SARS-CoV-2, включене КНП «Очаківська центральна районна лікарня», назву якого змінено на КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня».
Наказом головного лікаря КНП «Очаківська центральна районна лікарня» від 28 жовтня 2020 року № 143 розгорнуто на базі інфекційного, терапевтичного та хірургічного відділень лікарні спеціалізований шпиталь на 80 ліжок для надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19.
Наказом головного лікаря КНП «Очаківська центральна районна лікарня» від 28 жовтня 2020 року № 147-л переведено до спеціалізованого шпиталю з 28 жовтня 2020 року окремих працівників медичного закладу, до переліку яких ОСОБА_2 включена не була.
Згідно з посадовою інструкцією старшої медичної сестри поліклінічного відділення КНП «Очаківська центральна районна лікарня», яка затверджена головним лікарем 01 січня 2020 року, метою діяльності старшої медичної сестри поліклінічного відділення є керівництво роботою середнього та молодшого медичного персоналу, спрямованою на поліпшення якості та підвищення ефективності медичного обслуговування населення; профілактика внутрішньолікарняних інфекцій; контроль за дотриманням необхідного протиепідемічного та санітарно-гігієнічного режимів, раціональним використанням медичної апаратури, обладнання, інструментарію та медичних препаратів. До обов`язків старшої медичної сестри поліклінічного відділення входить: складати графіки роботи середнього та молодшого медичного персоналу поліклінічного відділення та контролювати їх виконання, здійснювати належну розстановку середнього та молодшого медичного персоналу відділення по робочим місцях; контролювати дотримання середнім та молодшим медичним персоналом відділення санітарно-протиепідемічного режиму та правил внутрішнього трудового розпорядку; організовувати та контролювати роботу середнього та молодшого медичного персоналу щодо виконання призначень лікарів; забезпечувати та контролювати порядок одержання, обліку, зберігання та використання медикаментів та матеріалів; організовувати та контролювати підготовку пацієнтів до консультативних прийомів, збирання біологічних матеріалів для аналізів, доставку їх в лабораторію, своєчасне одержання з лабораторії результатів дослідження та занесення їх до індивідуальних карт амбулаторного хворого; проводити систематичні обходи поліклінічного відділення та служб; здійснювати та контролювати своєчасне та якісне проведення дезінфекції і дератизації приміщень.
31 березня 2021 року у ОСОБА_2 піднялася температура тіла, у зв`язку із чим 01 квітня 2021 року вона звернулася до сімейного лікаря ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, причиною смерті є набряк головного мозку, тромбоз судин головного мозку, короновірусна хвороба (лікарське свідоцтво про смерть від 07 квітня 2021 року № 31).
Згідно з актом від 20 квітня 2021 року розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання, що сталося 06 квітня 2021 року о 14:00, випадок захворювання старшої медичної сестри ОСОБА_2 стався не на підприємстві і не в робочий час, загостренню хвороби могли сприяти супутні фактори, а саме злоякісне новоутворення та цукровий діабет; контакт з хворими на ковід ОСОБА_2 заперечувала.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснила, що вранці 01 квітня 2021 року до неї як до сімейного лікаря звернулася ОСОБА_2 , яка скаржилася на підвищення температури тіла, головний біль і загальну слабкість. При зверненні ОСОБА_2 про джерела інфікування не повідомляла, зазначила, що контакту з хворими на ковід не мала.
Зі змісту довідки завідувача Очаківського МРВЛД щодо захворюваності та смерті від COVID-19 старшої медичної сестри поліклінічного відділення КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» від 07 квітня 2021 року № 13/3-182 вбачається, що ОСОБА_2 не пов`язувала свою хворобу із зараженням на робочому місці, контакт із хворими заперечувала.
03 червня 2021 року головний лікар КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» Степанова О. В. підписала наказ № 109-л «Про призначення комісії з повторного розслідування гострого професійного захворювання на COVІD-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку». До складу комісії увійшли ОСОБА_4 (голова комісії), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Комісія з розслідування цього випадку направляла ОСОБА_1 запрошення про співпрацю від 03 червня 2021 року та повідомляла про засідання.
Зі змісту акта, складеного 11 і затвердженого 14 червня 2021 року, відомо, що комісія дійшла висновку, що випадок захворювання старшої медичної сестри поліклінічного відділення ОСОБА_2 стався не на підприємстві і не в робочий час. Тому цей нещасний випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом. Акт підписано головою та всіма члена комісії без зауважень чи окремих думок.
Згідно з висновком лікаря-інфекціоніста КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня» причинно-наслідковий зв`язок гострого професійного захворювання -коронавірусної інфекції старшої медичної сестри ОСОБА_2 з професійною трудовою діяльністю не встановлений.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює у відповідача на посаді головної медичної сестри. ОСОБА_2 як старша медсестра отримувала у неї необхідні засоби для кабінету ультразвукової діагностики та процедурного кабінету. У березні 2021 року ОСОБА_2 приходила 02 і 15 березня. До лабораторії ОСОБА_2 не ходила, з хворими не контактувала, біоматеріали не збирала та їх не передавала.
Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює на посаді заступника головного лікаря та брав участь у розслідуванні нещасного випадку, що стався із ОСОБА_2 . Він особисто телефонував позивачу та повідомляв його про засідання комісії (повторне розслідування). Раніше позивач працював у лікарні, однак на момент проведення розслідування перебував у Вінницькій області. Про засідання комісії позивача було повідомлено приблизно за 3-4 дні, однак у телефонній розмові ОСОБА_1 назвав лише адресу адвокатської контори для направлення йому всіх документів. Під час проведення розслідування комісія дослідила робочий кабінет ОСОБА_2 , в якому вона проводила більшу частину робочого часу, а також пояснювальну записку сімейного лікаря. Повторне розслідування було розпочате за заявою позивача, який не з`явився, інформації, яка могла б допомогти встановити джерело інфікування, не надав.
Свідок ОСОБА_5 , який є завідувачем поліклінічного відділення, пояснив, що ОСОБА_2 як старша медсестра здійснювала контроль за роботою молодшого медичного персоналу, підготовку до консультативного прийому, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та забезпечення кабінетів усім необхідним.
Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які працюють медсестрами, пояснили, що отримували від ОСОБА_2 засоби індивідуального захисту та необхідні для роботи матеріали. ОСОБА_2 у вільний від роботи час здійснювала реалізацію меду на Очаківському ринку. Крім того, ОСОБА_2 надавала послуги з масажу.
Із довідки директора КП «Очаківський ринок» відомо, що за ОСОБА_2 у період з 01 до 31 березня 2021 року заброньовано торговельне місце.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Не погоджуючись з висновком комісії з повторного розслідування гострого професійного захворювання на COVІD-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смерті ОСОБА_2 , який викладений в акті розслідування від 11 червня 2021 року, а саме, що її смерть не пов`язана з виконанням трудових обов`язків, ОСОБА_1 звернувся до суду, адже вважав, що смерть його дружини пов`язана саме з виконанням нею професійних обов`язків.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання -захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.
Частиною другою статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2020 року № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» внесено зміни до переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 липня 1995 року № 133, такий Перелік доповнено особливо небезпечною хворобою «COVID-19».
Процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 окремо передбачена пунктами 141-1- 141-14 Порядку № 337.
Так, відповідно до пунктів 141-1-141-4, 141-13, 141-14 Порядку № 337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - медичні працівники), внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку (далі - комісія), утвореною керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.
Керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (далі - медичний працівник, що помер внаслідок інфікування), зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформації про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно з додатком 2 у паперовій формі: територіальному органу Держпраці; робочому органу Фонду; уповноваженому органу управління або наглядовій раді закладу охорони здоров`я (у разі її утворення).
Комісія утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров`я не пізніше наступного робочого дня з дня надсилання повідомлення про настання нещасного випадку.
Протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров`я щодо призначення повторного розслідування у зв`язку із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров`я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.
Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.
Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише в судовому порядку.
Суди не встановили, а позивач не надав доказів того, що зараження ОСОБА_2 відбулося внаслідок контакту з інфекційними хворими, які перебували на лікуванні у лікарні, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань; що ОСОБА_2 безпосередньо була зайнята у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ураховуючи наведене та встановивши, що до обов`язків ОСОБА_2 не входило надання медичної допомоги пацієнтам, в тому числі, з підозрою або встановленим захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19; контактів ОСОБА_2 з особою з підозрою або встановленим захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19 на робочому місці не встановлено; в карті епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання підтверджено, що контакт з хворими на короновірусну хворобу ОСОБА_2 заперечувала, що підтвердила і сімейний лікар ОСОБА_3 , до якої звернулася ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 не була включена до персонального переліку працівників лікувального закладу, котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та лікуванням пацієнтів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позивачем вимог, адже сам по собі факт її роботи на посаді старшої медичної сестри не може автоматично кваліфікуватись як отримання професійного захворювання, у зв`язку з цим.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, фактично зводяться до необхідності здійснення переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Оскаржувані судові рішення містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та оцінку доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
За встановлених судами фактичних обставин справи висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, що зазначені в касаційній скарзі.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції і постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Грушко Жанни Вячеславівни як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов