ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 489/115/22
провадження № 61-7970св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 січня 2023 року в складі судді Кокорєва В. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (АТ «Альфа Банк»), після зміни найменування - Акціонерне товариство «Сенс Банк» (АТ «Сенс Банк»), у якому просила визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 01 серпня 2008 року, укладеного між нею та ПАТ «Сведбанк», припиненою.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що01 серпня 2008 року між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 1401/0808/88-018. На забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між нею та банком укладений договір іпотеки, на підставі якого вона передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору про переведення боргу від 02 грудня 2011 року всі права та обов`язки за кредитним договором перейшли до нового позичальника ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 березня 2015 року стягнено в солідарному порядку з неї та ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 196 517,65 грн, що складається з заборгованості за кредитом - 191 370,77 грн, заборгованості за відсотками - 4 014,19 грн та пені в сумі 1 132,69 грн.
Вказана сума заборгованості погашена позичальником у повному обсязі, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2016 року.
Крім того, рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 березня 2017 року, з урахуванням змін, внесених рішенням Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2017 року, стягнено в солідарному порядку з неї та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 074,93 доларів США, що еквівалентно 27 469,87 грн, з яких: заборгованість за відсотками - 691,08 доларів США, що еквівалентно 17 660,57 грн, та 9 809,30 грн пені.
ОСОБА_2 добровільно виконав це рішення суду, що підтверджується відповідними квитанціями.
Отже, позичальник повністю та належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому наявні підстави для припинення іпотеки.
У листопаді 2021 року вона звернулася до відповідача з вимогою про вилучення обтяження про іпотеку з відповідних реєстрів, однак у задоволенні такої вимоги банк відмовив, посилаючись на те, що в позичальника існує заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, позов задоволено.
Визнано припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 01 серпня 2008, укладеного між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 4182.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позичальник виконав основне зобов`язання за кредитним договором. Доказів наявності в нього невиконаних зобов`язань, що випливають з кредитного договору, банк не надав.
Відтак, основне зобов`язання є таким, що припинилося у зв`язку з належним виконанням, а оскільки зобов`язання за договором іпотеки є похідним від основного зобов`язання, обґрунтованими є вимоги про визнання іпотеки припиненою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2023 року АТ «Сенс Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 січня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 910/16461/16, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 500/4127/16-ц, від 27 березня 2019 року в справі № 711/4556/16-ц, від 06 серпня 2020 року в справі № 337/1000/19, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 31 березня 2021 року в справі № 686/4303/18, від 23 лютого 2022 року в справі № 204/3806/20.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позичальник своєчасно не виконав судові рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому питання про припинення зобов`язань за кредитним договором не може ставитись. Крім того, позивач обрала неналежний спосіб захисту, оскільки такий спосіб захисту як визнання договору припиненим не передбачений законом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 серпня 2023 року справа № 489/115/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
01 серпня 2008 року між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 1401/0808/88-018 на суму 33 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом на строк до 31 липня 2018 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір від 01 серпня 2008 року, за умовами якого позивач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі договору про переведення боргу від 02 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , до останнього перейшли всі права та обов`язки за кредитним договором № 1401/0808/88-018 від 01 серпня 2008 року. Розмір невиконаного основного зобов`язання складає 21 237,00 доларів США.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 березня 2015 року в справі № 2/489/785/15 стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі у розмірі 196 517,65 грн, що складається з заборгованості за кредитом - 191 370,77 грн, заборгованості за відсотками - 4 014,19 грн та пені в сумі 1 132,69 грн.
Вказане судове рішення ОСОБА_2 виконав, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2016 року.
У серпні 2016 року АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а саме процентів та штрафних санкцій.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 березня 2017 року, з урахуванням змін, внесених рішенням Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2017 року, стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 074,93 доларів США, що еквівалентно 27 469,87 грн, з яких: заборгованість за відсотками - 691,08 доларів США, що еквівалентно 17 660,57 грн, та 9 809,30 грн пені.
Відповідно до квитанцій від 02 червня 2017 року, від 07 червня 2017 року та від 07 лютого 2018 року на виконання цього рішення суду ОСОБА_2 перерахував на користь банку грошові кошти в загальній сумі 28 235,54 грн, що на день здійснення платежів відповідало за офіційним курсом долара США 1 074,93 доларам США, тобто повністю виконав рішення суду.
У відповідь на вимогу позивача про припинення обтяження квартири іпотекою АТ «Альфа-Банк» листом від 29 листопада 2021 року повідомило, що наявність рішення суду або його виконання не звільняє від виконання договірних зобов`язань і сплати заборгованості за кредитом. Після винесення рішення суду нарахування за договором не зупинялися. Станом на 29 листопада 2021 року за кредитним договором № 1401/0808/88-018 від 01 серпня 2008 року обліковується прострочена заборгованість.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Отже, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання.
При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості іпотека припиняється за фактом виконання основного зобов`язання.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За встановленими в справі обставинами, АТ «Сенс Банк» ще в 2015 році достроково стягнуло заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2008 року. Крім того, у 2017 році банк додатково стягнув заборгованість за процентами та неустойку за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.
Судові рішення про стягнення цієї заборгованості набрали законної сили та виконані позичальником у повному обсязі.
Заперечуючи проти позову з підстав наявності в позичальника заборгованості за кредитним договором, АТ «Сенс Банк» жодних доказів на підтвердження такої обставини суду не надало.
Таким чином, установивши, що основне зобов`язання, на забезпечення виконання якого був укладений іпотечний договір, припинилося у зв`язку з належним виконанням, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення іпотеки.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судовіе рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 січня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко