ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа №489/2628/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42772/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 489/2628/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Танасогло Т.М., Яковлєва О.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови від 17 травня 2016 року № 99 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2016 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано постанову № 99, винесену 17 травня 2016 року головним інспектором будівельного відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Миколаївській області стосовно позивача ОСОБА_1 про накладення на неї стягнення - штрафу за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП в розмірі 17 000 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Як встановлено, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок Дзержинський» на об`єкті будівництва: «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 ».
За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки від 04 травня 2016 року.
В акті перевірки зазначено, що проектна документація по вказаному об`єкту будівництва розроблена ПП «АБМ Проектні роботи», головний інженер проекту ОСОБА_1 . Авторський нагляд здійснює ОСОБА_1 .
В ході проведення перевірки було встановлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства.
Так, контролюючим органом встановлено, що в порушення вимог п. 8 Порядку затвердження проектної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 під час розроблення проектної документації змінено назву об`єкта будівництва з «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по вул. Дзержинського ріг пр. Леніна » на «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 ».
Також встановлено порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 3 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність». Такого висновку перевіряючий дійшов з огляду на те, що в даному випадку ПП «АБМ Проектні роботи» не розроблявся розділ цивільного захисту об`єкту «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 », завдання на розробку розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) не отримувався, тоді як п. 6 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки було передбачено необхідність отримання від територіального управління ДСНС України в Миколаївській області завдання на розробку розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).
Крім цього, перевіряючим було виявлено порушення вимог ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», що виразилось у розробленні проектної документації на об`єкт будівництва без отримання вихідних даних для проектування, зокрема, технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки.
У зв`язку з виявленими порушеннями, 17 травня 2016 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було прийнято постанову № 99 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 ст. 96-1 КпАП України та накладено на неї штраф у розмірі 17 000 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою по праві про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 оскаржила її до суду першої інстанції, посилаючись на її протиправність та необґрунтованість.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи. Однак, оскаржувана постанова в описовій частині взагалі не зазначає винну дію або бездіяльність позивача по відношенню до будь-якої події або факту. Особа, яка винесла цю постанову обмежилася лише зазначенням у вступній частині переліку нормативних актів. Узагальнення переліку порушень по відношенню до розробки проектної документації не конкретизує винну дію або бездіяльність позивачки.
Суд першої інстанції зазначив, що оскаржувана постанова не є конкретною, з її змісту не можна дійти висновку щодо суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, яке інкриміноване, і не може вважатися такою, що відповідає закону, а тому підлягає скасуванню.
Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в оскаржуваній постанові Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області зазначено суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується позивачці. При цьому, позивачем, як головним інженером проекту, було допущено при розробці проекту будівництва «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 » порушення вимог ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», тобто допущено порушення вимог містобудівного законодавства, за що передбачена відповідальність за ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 4 зазначеної статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування щодо якого здійснено перевірку.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Таким чином, за наслідками проведення перевірки органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право, відповідно до положень Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» накладати штрафи за порушення вимог містобудівного законодавства.
Як встановлено, ОСОБА_1 є головним інженером проекту будівництва: «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 », місце роботи позивача - ПП «АБМ Проектні роботи».
За наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення: акта перевірки від 04 травня 2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.05.2016 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 04 травня 2016 року № 145, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області дійшло висновку про те, що ОСОБА_1 є винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП (порушення законодавства під час планування і забудови територій).
При цьому, в описовій частині постанови № 99 по справі про адміністративне правопорушення зазначено, в чому саме полягає порушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, зазначено, що проектна документація для будівництва об`єкту «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 » розроблена з порушенням вимог законодавства та перелічено, які саме положення містобудівного законодавства порушено.
Вказані обставини свідчать на користь висновку суду апеляційної інстанції відносно того, що в оскаржуваній постанові Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області зазначено суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується позивачці, та є достатнім, щоб встановити, за яке саме правопорушення особа притягається до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова містить всі необхідні реквізити та складена у відповідності до вимог КУпАП.
Що стосується суті виявлених під час проведення 04 травня 2016 року перевірки порушень, за які ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, слід зазначити наступне:
Як встановлено судом апеляційної інстанції, назва об`єкту будівництва як у завданні на проектування, так і у проекті будівництва повністю співпадають та є ідентичними; зміна назви проекту будівництва не відбувалась.
Таким чином, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, при розробці проекту будівництва позивачкою не було порушено вимог п. 8 Порядку затвердження проектної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45.
Крім того, законодавством не передбачено обов`язкового отримання в органах ДСНС України завдання на розробку розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), а також необхідності розробки розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) при проектуванні такого об`єкту будівництва як реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів.
Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність порушення позивачкою вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 3 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Разом з тим, перевіркою встановлено, що проектною документацією на об`єкт будівництва «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 » передбачається обладнання запроектованих приміщень пожежною сигналізацією та системою до вибухових концентрацій паливного газу в повітрі.
Проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» проектна документація на об`єкт будівництва розроблена без отримання вихідних даних для проектування, зокрема, технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватись державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
В свою чергу, згідно ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.
Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об`єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
Згідно Правил надання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, затверджених Наказом Міністерства оборони України 14.11.2013 року № 771 технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки (далі - технічні умови) - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, які відповідають його розрахунковим параметрам і є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва.
Технічні умови надаються безоплатно на добровільних засадах за зверненням фізичних чи юридичних осіб Державною службою України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) та її територіальними органами.
Для одержання технічних умов фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у її власності або користуванні, подає до ДСНС України та її територіальних органів заяву довільної форми, копію містобудівних умов та обмежень забудови, копію ситуаційного плану з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території, опитувальний аркуш (додаток 1), у якому викладено відомості про розрахункові параметри об`єкта будівництва.
Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, позивачка, заперечуючи проти вказаного порушення, посилалась на те, що законодавцем передбачено отримання технічних умов на забудову земельної ділянки, тобто нове будівництво, тоді як проектною організацією було виготовлено проекту документацію на реконструкцію комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 , тобто вже на існуючу забудову.
Аналогічні аргументи позивачка наводить і в касаційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції надав вказаним доводам належну правову оцінку, з якою погоджується і колегія суддів з огляду на таке.
Так, у законодавстві «забудова земельної ділянки» не означає здійснення особою лише нового будівництва на земельній ділянки, а охоплює всі види будівництва, в тому числі і реконструкцію об`єкта.
Зокрема, за змістом статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об`єкта архітектури включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
При цьому, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Тобто, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що при проектуванні об`єкта будівництва - «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по вул. Дзержинського, 50 Б в м. Миколаєві» замовник будівництва повинен був отримати технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, які є частиною вихідних даних на проектування.
Однак, у порушення вимог містобудівного законодавства, цього зроблено не було.
Таким чином, в даному випадку проектною організацією, в тому числі головним інженером проекту, було розроблено проектну документацію без належних вихідних даних, тобто у порушення вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Згідно ст. 96-1 КУпАП передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об`єкта будівництва - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем, як головним інженером проекту, було допущено при розробці проекту будівництва «Реконструкція комплексу павільйонів, кіосків, торгівельних рядів по АДРЕСА_1 » порушення вимог ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», тобто допущено порушення вимог містобудівного законодавства, за що передбачена відповідальність за ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З врахуванням вищезазначеного, постанова Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 99 від 17.05.2016 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 489/2628/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук