№ 495/1423/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року

м. Київ

справа № 495/1423/18

провадження № 61-8474св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури,

відповідачі: Затоківська селищна рада, ОСОБА_1 , виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та просив:

визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 2924 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 »;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 05 червня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 05 червня 2015 року, індексний номер 21859046, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначав, що між Затоківською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), ФОП ОСОБА_4 18 вересня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,8 га для розміщення, експлуатації та обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресом: АДРЕСА_3, кадастрові номери 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19 вересня 2007 року за № 04.07.506.00090.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29 квітня 2014 року у справі № 916/803/14 розірвано договір оренди, зобов`язано повернути земельну ділянку до комунальної власності.

В подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 15 квітня 2015 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, із земель, раніше наданих у користування ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 .

Рішенням Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 2924 земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, передано у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва. В подальшому державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області згідно рішення від 05 червня 2015 року №21859046 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на цю земельну ділянку.

Розпорядження земельною ділянкою здійснено з порушенням законодавства, оскільки її у порушення статей 79-1 118 ЗК України передано без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва здійснено в порушення положень Генерального плану смт Затока та за відсутності детального плану території; державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності прийнято з порушенням законодавства, так як заявлене право не підлягало державній реєстрації.

Порушення інтересів територіальної громади смт Затока полягає у незаконному набутті ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку комунальної власності площею 0,1000 га.

Чинним законодавством України не визначено суб`єкта контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування рішень щодо відведення земельних ділянок з відповідними повноваженнями на звернення до суду з позовами, у зв`язку з чим прокурор самостійно виступає в якості позивача у цій справі.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 2924 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0, 1000 га (кадастровий номер 5110300000:02:003:0356), для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 38644226, видане 05 червня 2015 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 0, 1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0356).

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 05 червня 2015 року, індексний номер 21859046, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0, 1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0356).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 , кадастрові номери 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, мала цільове призначення «будівництво об`єктів рекреаційного призначення».

Рішенням Затоківської селищної ради № 2924 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0356, яка була сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, для індивідуального дачного будівництва.

Враховуючи приписи чинного земельного законодавства, після поділу цієї земельної ділянки Затоківська селищна рада мала розпорядитись нею відповідно до цього ж цільового призначення, а не передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва.

Отже, у цьому випадку має місце формування нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією, площею та цільовим призначенням), що в свою чергу вимагає виготовлення такого виду документації із землеустрою як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, судом виявленні суттєві порушення у процедурі приватизації спірної земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_1 відведено земельну ділянку з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення», що чинним законодавством не передбачено, державний реєстратор на підставі поданих документів відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 20, 28, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2013 року № 868, був зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2021 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірна земельна ділянка, яка рішенням ради від 5 червня 2015 року №2924 передана у приватну власність ОСОБА_1 , а потому відчужена 11 вересня 2015 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , за категорією землі є землею рекреаційного призначення, мала та має вид використання «Для індивідуального дачного будівництва», що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, входить у вид 07.03 «Для індивідуального дачного будівництва».

В даному випадку зміна цільового призначення землі не відбулася, змінився вид використання землі в межах однієї категорії землі (землі рекреаційного призначення), що, відповідно, не вимагало розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження.

Затоківська селищна рада як власник земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:003:0356 мала право визначати вид її використання в межах категорії землі рекреаційного призначення. На підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, яка раніше перебувала в оренді ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , були сформовані нові земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів та реєстрацією в Державному земельному кадастрі. Лише потім ці сформовані та зареєстровані земельні ділянки були передані громадянам у власність.

Технічна документація щодо поділу земельної ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190 була затверджена рішенням Затоківської селищної ради, що не оспорюється.

Отже, прийняття Затоківською селищною радою рішення від 05 червня 2015 року № 2924 про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва відповідало як документації із землеустрою, так і містобудівній документації.

Вимоги прокурора про визнання незаконним рішення міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку та скасування рішення державного реєстратора не відповідають належному способу захисту.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 22 травня 2019 року в справі № 366/2648/16-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 16 жовтня 2019 року в справі № 365/65/16-ц, від 18 травня 2020 року в справі № 381/3165/17, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 17 червня 2020 року в справі № 395/746/17, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц, від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 07 квітня 2021 року в справі № 912/2518/19, від 10 листопада 2021 року в справі № 495/10983/17, від 08 грудня 2021 року в справі № 495/1494/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржив судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

При винесенні Затоківською селищною радою оспорюваного рішення було сформовано нову земельну ділянку з іншими межами, конфігурацією, площею та цільовим призначенням, тому для правомірного набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку вимагалося виготовлення проекту землеустрою щодо її відведення.

Дачні будинки є об`єктами житлової нерухомості, мають свої будівельно-технічні особливості, які відокремлюють їх від інших об`єктів рекреаційного будівництва.

Спірна земельна ділянка як складова частина земельної ділянки площею 4,8 га, наданої раніше в користування ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , відповідно до Генерального плану смт Затока відноситься до земель з цільовим призначенням «для будівництва та експлуатації об`єктів рекреаційного призначення».

Прокурор не є власником спірної земельної ділянки, вона не вибувала з володіння територіальної громади в особі селищної ради поза її волею, оскільки існує рішення уповноваженого державою органу на розпорядження землею, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статей 387 388 ЦК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

10 лютого 2023року справа № 495/9130/16-ц надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглядати справу з викликом сторін в судове засідання.

Враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 18 вересня 2007 року Затоківська селищна рада уклала з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 4,8 га, кадастрові номери 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, за умовами якого на підставі рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради від 06 березня 2007 року № 419 ця земельна ділянка була передана в довгострокову оренду терміном на двадцять п`ять років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л. С. зареєстрований в реєстрі за № 7191. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплене актом від 29 березня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29 квітня 2014 року розірвано договір оренди від 18 вересня 2007 року, укладений між Затоківською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 ; зобов`язано ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку до комунальної власності смт Затока.

На підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 4,8 га з кадастровими номерами 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190, яка раніше перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 18 вересня 2007 року, було сформовано 20 нових земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, в тому числі й спірній земельній ділянці.

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05 червня 2015 року № 2924 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 5110300000:02:002:0356) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 18 січня 2018 року власником спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2015 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із частинами першою, другою статті 20 ЗК України при зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Статтею 50 ЗК України визначено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Відповідно до статті 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтею 52 ЗК України визначено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об`єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об`єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об`єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) рекреаційного призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

У відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, до земель рекреаційного призначення (секція Е розділ 07) належать земельні ділянки: 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; 07.02 - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; 07.03 - для індивідуального дачного будівництва; 07.04 - для колективного дачного будівництва; 07.05 - для цілей підрозділів 07.01-07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Земельним законодавством встановлено, що з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.

Зміна виду використання земельної ділянки з виду «для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» (секція Е розділ 07 підрозділ 07.01) на вид використання «для індивідуального дачного будівництва» (секція Е розділ 07 підрозділ 07.03) не призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки та відбувається у межах однієї категорії земель (землі рекреаційного призначення), тому відсутні підстави для висновку про незаконність зміни цільового виду використання спірної земельної ділянки.

Позовна заява у цій справі подана прокурором у зв`язку із незаконним, на його думку, заволодінням земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, зокрема для індивідуального дачного будівництва, визначений статтею 118 ЗК України.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у розмірі не більше 0,10 гектара.

Згідно з частинами першою та другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка загальною площею 4,8 га (кадастрові номери 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190), що перебувала в оренді ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_6 , є землею рекреаційного призначення та мала вид використання «Для експлуатації та обслуговування бази відпочинку», що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, входить у вид 07.01 «Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення».

Затоківська селищна рада як власник земельної ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:003:0189, 5110300000:02:003:0190мала право визначати вид її використання в межах категорії земель рекреаційного призначення. На підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки була виділена земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:02:003:0356. Після цього ця сформована та зареєстрована земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у власність.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором порушень вимог земельного законодавства під час прийняття Затоківською селищною радою оскаржуваного рішення від 05 червня 2015 року № 2924, яким передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0, 1000 га.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко