ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2804/18
адміністративне провадження № К/9901/15162/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 500/2804/18
за позовом Приватного підприємства «Фабрика меблів «Нова» до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Тернопільводпроект», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фабрика меблів «Нова»
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2019, ухвалене у складі головуючого судді Дерех Н.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Курильця А.Р., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.12.2018 Приватне підприємство «Фабрика меблів «Нова» (далі - ПП «Фабрика меблів «Нова») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконними та протиправними дії Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управлінню Держгеокадастру у Тернопільські області щодо:
формування нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 6110100000:03:00160117, що знаходиться за адресою: вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль) із застосуванням таких локальних коефіцієнтів: знаходження земельної ділянки у зоні магістралей містоформувального значення, знаходження земельної ділянки у прирейковій зоні, знаходження земельної ділянки у водоохоронній зоні;
встановлення коефіцієнту Км2, який визначає містобудівну цінність території, як завищеного, та зобов`язати встановити новий коефіцієнт згідно з місцем розташування земельної ділянки та відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів;
віднесення земельної ділянки (кадастровий номер 6110100000:03:00160117) до економіко-планувальної зони № 55 та зобов`язати віднести цю земельну ділянку до економіко-планувальної зони № 56.
Також позивач просив зобов`язати: Тернопільську міську раду внести зміни у рішення від 25.03.2004 № 4/10-134, яким затверджено проект Приватному акціонерному товариству «Тернопільводпроект» щодо визначення водоохоронних зон і безпідставно віднесено вул. Лук`яновича у м. Тернополі до водоохоронної зони; Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області сформувати нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6110100000:03:00160117) без урахування зазначених вище локальних коефіцієнтів та завищеного коефіцієнта Км2; Тернопільську міську раду ініціювати проведення державної експертизи земельної ділянки (кадастровий номер 6110100000:03:00160117) для встановлення відповідності наявної земельної документації, що стосується цієї земельної ділянки, вимогам законодавства, визначеним стандартам, нормам і правилам, а також підготовки обґрунтованого висновку щодо об`єкта експертизи.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 20.06.2020 ПП «Фабрика меблів «Нова» подало до Верховного Суду касаційну скаргу (а 20.09.2020 письмові пояснення до неї), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права внаслідок неналежного його повідомлення судом апеляційної інстанції про дату, час і місце судового засідання, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 07.07.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 17.08.2020 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що 11.05.2012 між ПП «Фабрика меблів «Нова» та Тернопільською міською радою укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8; строк дії договору - з 16.02.2012 по 16.02.2017.
Після закінчення строку дії цього договору позивач, для звернення щодо поновлення його на новий строк, отримав у Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2018 № 572, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, кадастровий номер 6110100000:03:001:0117, площею 12, 4914 га.
Згідно з Витягом, ця земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. При цьому зазначено номер економіко-планувальної зони 55, коефіцієнт Км2 - 1,310 та локальні коефіцієнти місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,1; у прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) - 1,1; у водоохоронній зоні - 1,05. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62740554,78 грн.
Не погодившись із номером економіко-планувальної зони 55, коефіцієнтом Км2-1,310 та локальними коефіцієнтами місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, вказаними у даному Витязі, які впливають на нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що параметри водоохоронної зони були визначені у спеціально розробленому проекті ВАТ «Тернопільводпроект» - «Встановлення зовнішніх меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг Тернопільського ставу і річки Серет», затвердженому рішенням Тернопільської міської ради від 25.03.2004 № 4/10/134, тому до спріної земельної ділянки правомірно застосовано коефіцієнт 1,05 як до такої, що розташована у водоохоронній зоні; магістраллю підвищеного містоформуючого значення, у зону якої потрапляє спірна земельна ділянка, є вулиця Промислова (віднесена до магістралей підвищеного містоформуючого значення відповідно до генерального плану м. Тернопіль), тому до земельної ділянки правомірно застосовано коефіцієнт 1,1 як до земельної ділянки, яка розташована у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення; оскільки ця земельна ділянка містить під`їзну колію, то до оцінки вказаної земельної ділянки застосовано коефіцієнт 1,1; у витязі всі показники, які розраховують значення нормативної грошової оцінки вищезгаданої земельної ділянки застосовані із затверджених матеріалів з нормативної грошової оцінки земель міста Тернополя.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Тернопільської міської ради внести зміни у рішення від 25.03.2004 № 4/10-134, яким затверджено проект Приватному акціонерному товариству «Тернопільводпроект» про визначення водоохоронних зон, суд зазначив, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки воно було ухвалене з урахуванням меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг Тернопільського ставу та річки Серет, затверджених рішенням Тернопільської міської ради від 24.03.2004 № 243, яке, не оскаржене та не скасоване.
Крім цього, суд зауважив, що вимога про зобов`язання Тернопільської міської ради ініціювати проведення державної експертизи земельної ділянки не підлягає до задоволення, оскільки позивач не позбавлений права самостійно звернутися з цим питанням у процесі розроблення землевпорядної документації.
8. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані щодо окремої земельної ділянки; витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради; оскарження даних витягу, які внесені на підставі затвердженої у встановленому порядку технічної документації з землеустрою в період чинності такої документації, є неможливим.
Також апеляційний суд зазначив, що відповідно до укладеного в 2013 році між Тернопільською міською радою та Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя» договором розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Тернополя. Цю документацію у 2013 році передано на державну експертизу землевпорядної документації в Держземагентство України, за результатами розгляду якої отримано позитивний висновок. Вказана технічна документація з нормативної грошової оцінки земель є чинною, щодо неї вже проводилась експертиза, а тому така підлягає застосуванню.
9. Касаційна скарга ПП «Фабрика меблів «Нова» мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель»; пунктів 27, 36 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»; підпунктів 6, 10, 15, 18, 20, 29 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308; Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
Також касатор посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права внаслідок неналежного повідомлення його про дату, час і місце судового засідання.
Так, за його доводами внаслідок відсутності на роботі всіх працівників у зв`язку з запровадженими заходами карантину, повідомлень про призначення апеляційним судом справи до розгляду він не отримував, тому був позбавлений можливості подати клопотання про відкладення розгляду справи, надати докази та заперечення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із наступного.
11. За правилами статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
12. Відповідно до частини першої статті 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
13. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (частина перша статті 310 КАС України).
14. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частини перша, друга статті 194 КАС України).
15. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою (частини перша, друга статті 124 КАС України).
16. Згідно з частиною третьою статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
17. За змістом частини четвертої цієї статті, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
18. Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
19. За правилами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
20. Як видно з матеріалів справи, 05.03.2020 ПП «Фабрика меблів «Нова» отримало ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 28.02.2020 за його апеляційною скаргою.
21. Ухвалою від 05.03.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд призначив справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 25.03.2020.
22. 11.03.2020 апеляційний суд на вказану ПП «Фабрика меблів «Нова» адресу для листування направив повістку-повідомлення, в якій повідомив про те, розгляд справи призначено на 25.03.2020.
23. 23.03.2020 на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення про те, що лист не було доставлено адресату у зв`язку з відсутністю його за адресою.
24. 25.03.2020 секретарем судового засідання апеляційного суду складено довідку про те, що розгляд справи, призначений на 25.03.2020, відкладено на 15.04.2020.
25. 25.03.2020 апеляційний суд на юридичну адресу ПП «Фабрика меблів «Нова» направив повістку-повідомлення, в якій повідомив про те, розгляд справи відбудеться 15.04.2020.
26. 01.04.2020 апеляційний суд на вказану ПП «Фабрика меблів «Нова» адресу для листування направив повістку-повідомлення, в якій повідомив про те, розгляд справи відбудеться 29.04.2020.
27. Ці повістки-повідомлення не були вручені ПП «Фабрика меблів «Нова» у зв`язку з відсутністю його за вказаною для листування, а також юридичною адресами та повернулися до апеляційного суду.
28. 24.04.2020 апеляційний суд телефонограмою (яку прийняв адвокат Веклич А.О.) повідомив ПП «Фабрика меблів «Нова» про те, що розгляд справи за його апеляційною скаргою відбудеться 29.04.2020.
29. 29.04.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд у відкритому судовому засіданні розглянув справу за відсутності учасників справи, на його думку, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
30. Колегії суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність у нього підстав для розгляду цієї справи за відсутності, зокрема представника ПП «Фабрика меблів «Нова», оскільки адресовані йому поштові відправлення із повістками не були вручені з незалежних від суду причин, а відтак відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України такі повістки вважається врученими йому належним чином.
31. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про неналежне повідомлення його щодо дати, часу та місця слухання справи апеляційним судом, зокрема не враховує його посилання на неможливість отримання судових повідомлень у зв`язку з відсутністю працівників на роботі у період карантину.
32. Так, до матеріалів касаційної скарги додано копії наказів ПП «Фабрика меблів «Нова», згідно з якими оголошено з 16.03.2020 до 04.04.2020 (продовжено до 22.06.2020) неробочими днями для всіх працівників, крім директора, головного бухгалтера та відділу охорони.
33. Окрім того, колегія суддів враховує, що звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ПП «Фабрика меблів «Нова» клопотання про розгляд справи за його участі не заявляло.
34. Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
35. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
36. При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства (рішення ЄСПЛ від 7.09.1999 у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania).
37. Щодо доводів про неправильне застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. За правилами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
40. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
41. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша, друга статті 20 Закону № 1378-IV).
42. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV).
43. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
44. Згідно з підпунктом 29 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
46. У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 викладено висновок про те, що чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку; дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
Тобто спір у цій справі стосувався визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).
47. Спірним у цій справі є, зокрема питання зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2018 № 572: номера економіко-планувальної зони - 55; коефіцієнта Км2 - 1,310; локальних коефіцієнтів Км3 (знаходження у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, у прирейковій та водоохоронній зонах).
48. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).
49. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
50. Відповідно до пунку 1 розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
51. За змістом пункту 3 цього розділу нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою, одним із показників якої є Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
52. За правилами пункту 6 цього ж розділу коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 * Км2 * Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
53. У пунктах 9, 10 розділу ІІ Порядку № 489 передбачено, що числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.
Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
54. У пункті 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, зокрема визначено, що Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів.
55. Застосування вимог Порядку № 489, який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
56. Отже, надаючи правову оцінку діям щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суди мають перевірити чи сформовано його відповідно до вимог цього Порядку.
57. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, який виходив із того, що всі показники оскаржуваного витягу сформовано правильно, апеляційний суд не перевірив законність та обґрунтованість цих висновків, помилково пославшись на те, що оскарження даних витягу, які внесені на підставі затвердженої у встановленому порядку технічної документації з землеустрою в період чинності такої документації, є неможливим.
58. Також, апеляційний суд не дав оцінку доводам позивача щодо позовних вимог про зобов`язання Тернопільської міської ради внести зміни у її рішення від 25.03.2004 № 4/10-134 (яким Приватному акціонерному товариству «Тернопільводпроект» затверджено проект визначення водоохоронних зон) та про ініціювання нею проведення державної експертизи земельної ділянки (кадастровий номер 6110100000:03:00160117), не перевірив висновків суду першої інстанції у цій частині.
59. Так, у затвердженому рішенням Тернопільської міської ради від 25.03.2004 № 4/10-134 проекті були встановлені межі водоохоронної зони, до яких було віднесено, зокрема і спірну земельну ділянку.
60. Рішенням Тернопільської міської ради від 12.07.2013 № 6/35/14 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Тернополя, розроблену Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя», а також затверджено економіко-планувальне зонування території та грошову оцінку одного квадратного метра земель міської забудови різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон та значення локальних коефіцієнтів, що враховують функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні особливості, місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
61. Водночас за доводами позивача формування грошової оцінки спірної земельної ділянки помилково здійснено на підставі даних проекту щодо встановлення водоохоронної зони, розробленого у 2004 році та експертизи нормативної вартості земельної ділянки, проведеної у 2013 році, без урахування суттєвих змін характеристик земельної ділянки, які відбулися станом на 2018 рік. На думку позивача, проведення нової державної експертизи земельної ділянки та перегляд проекту щодо встановлення водоохоронної зони підтвердило б, зокрема, що спірна земельна ділянка не знаходиться у водоохоронній зоні та в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення.
62. Проте вказаним доводам позивача судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки на підставі належних доказів, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги.
63. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.
64. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Наведеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідає, оскільки під час апеляційного перегляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги не перевірено законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, отже неповно з`ясовано обставини у цій справі.
66. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
67. Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
68. Ураховуючи наведене, касаційна скарга Приватного підприємства «Фабрика меблів «Нова» підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
69. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно повно і всебічно з`ясувати обставини у цій справі, дати належну оцінку діям відповідача та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 341 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика меблів «Нова» задовольнити частково.
Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко