Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 500/4299/16-ц
провадження № 61-6537 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представник позивачів - ОСОБА_4 ,
відповідач - ОСОБА_5 ,
треті особи: Ізмаїльська міська рада Одеської області, ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 березня 2019 року у складі судді Грубіян Л. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_5 , треті особи: Ізмаїльська міська рада Одеської області, ОСОБА_6 , про поділ спільної сумісної власності.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ізмаїльської міської ради від 08 липня 2010 року № 898 1/2 частка будинку по АДРЕСА_1 приватизована у рівних частках між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , а також двома їх синами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У результаті приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали у власність 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .
16 липня 2010 року 1/2 частка вказаного житлового будинку по АДРЕСА_1 була зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , тобто кожному належить по 1/8 частці житлового будинку.
18 лютого 2012 року шлюб між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. 28 вересня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували інший шлюб, після реєстрації шлюб відповідачка змінила прізвище на ОСОБА_9 , без згоди позивачів поселила у вказаному будинку ОСОБА_8 .
Сторони у добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо розділу спірного нерухомого майна, а саме 1/2 частки зазначеного житлового будинку та згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій він розташований.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили суд здійснити розподіл 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 80,9 кв. м, житловою площею 41,0 кв. м, та виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожному по 1/8 частки житлового будинку з відповідними приміщеннями. Також просили припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 на 1/2 частку зазначеного житлового будинку; визнати право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кожним на 1/8 частку спірного житлового будинку з відповідними приміщеннями.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 березня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Здійснено розподіл 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з літ. «а» - квартира № 2 , приміщення № 1 - коридор, № 2 - ванна, № 3, 4 - коридори, № 5 кухня, № 6 - житлова, № І сходова клітина, № 7, 8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, № ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв. м, житлова площа - 41,0 кв. м, 1/2 літ. «г» - сарай, літ. «ж» - гараж та передано на праві загальної часткової власності ОСОБА_1 - 1/8 частку житлового будинку, ОСОБА_2 - 1/8 частку житлового будинку, ОСОБА_3 1/8 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з 3/8 частки житлового будинку літ. «а» - квартира № 2 з наступними приміщеннями: № 2-3 коридор, площею 1,0 кв. м, № 2-4 коридор, площею 2,7 кв. м, № 2-6 житлова, площею 15,9 кв. м, № 2-8 житлова, площею 15,8 кв. м, № І сходова клітина, площею 2,3 кв. м, № ІІ сходова клітина, площею 5,8 кв. м, № 2-1 коридор, площею 4,6 кв. м, № 2-3 - ванна, площею 3,6 кв. м, № ІІІ - веранда, площею 10,4 кв. м, загальною площею 62,1 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м, гараж літ. «ж».
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з літ. «а» - квартира № 2 , приміщення № 1 - коридор, № 2 - ванна, № 3, 4 - коридори, № 5 - кухня, № 6 - житлова, № І - сходова клітина, № 7, 8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, № ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв. м, житловою площею 41,0 кв. м, 1/23 літ. «г» - сарай, літ. «ж» - гараж.
Визнано право власності ОСОБА_1 на 1/8 частку житлового будинку, ОСОБА_2 на 1/8 частку житлового будинку, ОСОБА_3 на 1/8 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з 3/8 частки житлового будинку літ. «а» - квартира № 2 з наступними приміщеннями № 2-3 коридор, площею 1,0 кв. м, № 2-4 коридор, площею 2,7 кв. м, № 2-6 житлова, площею 15,9 кв. м, № 2-8 житлова, площею 15,8 кв. м, № І сходова клітина, площею 2,3 кв. м, № ІІ сходова клітина, площею 5,8 кв. м, № 2-1 коридор, площею 4,6 кв. м, № 2-3 - ванна, площею 3,6 кв. м, № ІІІ - веранда, площею 10,4 кв. м, загальною площею 62,1 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м, гараж літ. «ж».
Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 закласти двірний отвір між приміщеннями № 4 - коридор і № 5 - кухня, закласти двірний отвір між приміщеннями № ІІ сходова клітина та № 7 - житлова, обладнати вхід до приміщення № 7 - житлова.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , та виділено у загальне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_10 земельну ділянку, загальною площею 4,5 кв. м, межі якої вказані у висновку експерта.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , та виділено у загальне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 першу земельну ділянку, загальною площею 77,9 кв. м, межі якої вказані у висновку експерта.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , та виділено у загальне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 другу земельну ділянку, загальною площею 96,6 кв. м, межі якої вказані у висновку експерта.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виділення часток позивачів та відповідачки зі спільної сумісної власності у спірному житловому будинку підлягає на підставі висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи приватного підприємства «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С. С.» (далі - ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С. С.») від 06 жовтня 2017 року № 089/2017.
ОСОБА_5 неодноразово подавала до суду заяви різного характеру та змісту, проте зустрічного позову не пред`являла, з клопотанням про призначення додаткової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи не зверталася, у зв`язку з чим міськрайонний суд не прийняв пропозиції ОСОБА_10 щодо здійснення розподілу спірного нерухомого майна, оскільки вони не обґрунтовані положеннями закону.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_10 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С. С.» від 06 жовтня 2017 року № 089/2017 запропоновано варіанти виділення сторонам часток спірного житлового будинку, а саме позивачам 3/8 частки, а відповідачці 1/8 частки, що відповідає ідеальним часткам сторін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_10 про призначення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи було відмовлено, оскільки на запитання відповідачки було надано відповідь у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С. С.» від 06 жовтня 2017 року № 089/2017. ОСОБА_10 неодноразово надавала до суду першої інстанції відповідні заяви, проте зустрічного позову не заявляла, не просила призначити додаткову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, у зв`язку з чим не прийнято до уваги пропозиції відповідачки щодо здійснення розподілу спірного майна, оскільки вони не обґрунтовані будівельними нормами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У травні 2021 року ОСОБА_5 подала скаргу щодо фальсифікації факту розгляду Одеським апеляційним судом справи 04 березня 2021 року, так як вона у цей день прибула до суду, але він був замінований. Проте, оскільки вимогами ЦПК України не передбачено повноваження Верховного Суду щодо розгляду скарг та проведення службової перевірки, тому скарга ОСОБА_5 підлягає залишенню без розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 500/4299/16-ц з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом у порушення прав відповідачки здійснено фальсифікацію розгляду справи 04 березня 2021 року, оскільки у цей день ОСОБА_5 прибула до апеляційного суду, де їй судовою охороною було повідомлено про замінування будівлі суду, унаслідок чого 04 березня 2021 року справи розглядатися судом не будуть. Проте саме на зазначену дату апеляційним судом було ухвалено оскаржуване нею судове рішення.
Судами при виділенні сторонам належних їм часток у спірному житловому будинку фактично позбавлено відповідачку належної їй частки у нерухомому майні, оскільки не вказано, що виділена їй кімната № 7 розташована на другому поверсі будинку, а кухня № 5 на першому поверсі, при цьому сходи переходять у власність позивачів. Таким чином, ОСОБА_5 фактично позбавлена можливості користуватися кімнатою № 7 .
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_11 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 15 (а.с. 4). Від шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 422 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 08 липня 2010 року № 898 власниками 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 (а.с. 3).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Аналізуючи доводи касаційної скарги про обмеження апеляційним судом ОСОБА_5 у праві брати участь у судовому засіданні 04 березня 2021 року, Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
До безпосередніх обов`язків суду на стадії підготовки справи до судового розгляду, визначених цивільним процесуальним законодавством України, входить, зокрема повідомлення належним чином учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи розгляд справи, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
За змістом положень статті 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, серед іншого, є верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з положеннями частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»).
Відповідно до довідки Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року слухання справи № 500/4299/16-ц відкладено на 04 березня 2021 року на 12 год 00 хв (а.с. 27, т. 2).
Згідно з інформацією, розміщеною 04 березня 2021 року о 10 год 47 хв на офіційному сайті Одеського апеляційного суду, у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі, Одеський апеляційний суд вимушений припинити свою роботу для проведення дій, спрямованих на відшукання та знешкодження вибухо-небезпечних речовин і предметів. На місці події працюють слідчо-оперативна група та вибухотехніки. Ведуться заходи щодо негайної евакуації працівників та відвідувачів суду.
Відповідно до інформації, розміщеної 04 березня 2021 року о 13 год 03 хв на офіційному сайті Одеського апеляційного суду, повідомлено, що інформація про замінування будівлі суду не підтвердилася. Під час проведення відповідних перевірочних дій фахівцями вибухотехнічної служби та Національної поліції в адміністративній будівлі вибухових пристроїв не виявлено. Наразі Одеський апеляційний суд відновив роботу у звичному режимі.
Згідно з протоколом судового засідання Одеського апеляційного суду розгляд справи № 500/4299/16-ц відбувся 04 березня 2021 року у період часу з 13 год 50 хв до 14 год 11 хв, за участю ОСОБА_1 та представника позивачів - ОСОБА_4 (а.с. 46-47).
Верховний Суд звертає увагу на те, що з урахуванням повідомлення про замінування приміщення суду і припинення його роботи та здійснення відповідних заходів як правоохоронними органами, так і апеляційним судом, вирішальним в оцінці обставин дотримання інтересів ОСОБА_5 у вказаній ситуації є факт непроведення апеляційним судом судового засідання у конкретно визначений час 04 березня 2021 року та зміна часу судового засідання, про що всупереч вимогам частини першої статті 8, частини третьої статті 368 ЦПК України не було повідомлено відповідачку.
Доказів повідомлення відповідачки про зміну часу розгляду справи 04 березня 2021 року (смс-повідомлення тощо), а також клопотань про можливість розгляду цієї справи без участі відповідачки матеріали справи не містять.
Ураховуючи викладене, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, при новому розгляді справи апеляційному суду слід перевірити доводи відповідачки про наявність підстав для призначення додаткових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, оскільки вона позбавлена можливості користуватися виділеною їй кімнатою № 7 , яка розташована на другому поверсі будинку, а виділена відповідачці кухня № 5 розташована на першому поверсі, при цьому сходи переходять у власність позивачів. Також апеляційному суду слід перевірити чи надавала згоду ОСОБА_5 на таке переобладнання спірного житлового будинку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець