ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 501/2247/16-ц
провадження № 61-15507св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 травня 2017 року, ухвалене у складі судді Максимович Г. В., та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Черевка П. М., Громіка Р.Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 19 липня 1996 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_4 . Позивач вказує на те, що вони з відповідачем не підтримують шлюбно-сімейних стосунків, не ведуть спільне господарство, між ними відсутнє взаємопорозуміння та бажання зберегти сім`ю. З урахуванням викладеного позивач просив про задоволення позову.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2016 року надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення до 14 травня 2017 року і зупинено провадження у справі.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 травня 2017 року позов задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19 липня 1996 року, актовий запис № 491, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної Ради народних депутатів у м. Одеса.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не проживають разом однією сім`єю, не введуть спільне господарство та не підтримують шлюбно-сімейних стосунків.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2018 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 травня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2018 року ОСОБА_2 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила заочне рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 15 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2018 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій розглянули справу за її відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим обмежили у можливості реалізувати процесуальні права і порушили принципи рівності сторін і змагальності.
На думку заявника, вказане призвело до неправильного вирішення справи, тому просила про задоволення касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 6 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторони з 19 липня 1996 року перебувають у шлюбі, у якому народилися син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторони не ведуть спільне господарство і не підтримують шлюбно-сімейних відносин.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у тій же редакції).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції вжив заходів щодо примирення подружжя, надавши сторонам шість місяців для примирення. Судом встановлено, що після закінчення зазначеного строку сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 вважав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи заявника стосовно неповідомлення її про дату, час і місце судового засідання судом першої інстанції, касаційний суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_2 про належне повідомлення її про судове засідання, яке призначено судом першої інстанції на 15 травня 2017 року.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вказував на те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, належним чином дослідив зібрані у справі докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і застосував закон, який підлягає застосуванню і як, наслідок, залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції передчасні, оскільки до них апеляційний суд дійшов у порушення принципу змагальності сторін, розглянувши справу за відсутності відповідача без доказів її належного повідомлення про місце, дату та час судового засідання.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У статті 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Дана цивільна справа призначалася апеляційним судом до розгляду на 10 січня 2018 року.
Про дату, час і місце розгляду справи суд апеляційної інстанції повідомляв відповідача шляхом направлення їй судової повістки за місцем проживання засобами поштового зв`язку.
В матеріалах справи міститься лист з відміткою про невручення судової повістки відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні.
Таким чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , щодо якої не було відомостей про вручення їй судової повістки.
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою ( пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки апеляційним судом справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, і відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, касаційний суд скасовує рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов