ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 520/2002/23
адміністративне провадження № К/990/34973/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 (головуючий суддя - М.Д. Кухар)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 (головуючий суддя - Н.С. Бартош, судді - А.О. Бегунц, З.Г. Подобайло)
у справі № 520/2002/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській областіпро визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.08.2022 № 399 о/с про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.08.2022 № 404 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
- поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді з дня звільнення 17.08.2022;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з дати звільнення по день поновлення на роботі, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, оскільки звільнення за систематичне невиконання умов контракту можливе після вчинення потворного дисциплінарного проступку після застосування дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили. Зауважує, що позивач не допускав систематичних невиконань умов контракту та раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Позивач зазначає, що мав поважні причини невиходу на службу та продовжував нести службу наскільки це було можливо, однак у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю був вимушений евакуюватись у безпечне місце.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджується допущення позивачем порушення службової дисципліни.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати у повному обсязі, прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
6. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник касаційної скарги вказує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20 та від 23.09.2020 у справі № 990/743/18 щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах.
8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги заявник касаційної скарги наголошує, що висновок судів попередніх інстанцій щодо законності звільнення позивача на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту, суперечить дійсним обставинам справи, оскільки відсутня систематичність невиконання умов контракту.
9. Позивач акцентує увагу на тому, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції спирались виключно на доведеність факту скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби, однак, як підкреслює позивач, основною підставою позову не є оскарження факту наявності чи відсутності дисциплінарного проступку та його тяжкість, а ним оскаржується неправомірне звільнення позивача саме за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту при відсутності такої систематичності з боку позивача.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
11. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
12. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. Позивач проходив службу у званні сержанту служби цивільного захисту на посаді командира відділення 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, що розташований у с. Липці Харківської області.
14. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 13.06.2022 № 105 «Про призначення службового розслідування» створено комісію та наказано провести службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни сержантом служби цивільного захисту на посаді командиром відділення 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ОСОБА_1 .
15. За результатами проведеного службового розслідування 08.08.2022 затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що з 24.02.2022 с. Липці, де розташований підрозділ 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, знаходиться на тимчасово окупованій території військами рф. До 05.05.2022, за інформацією наявною у комісії 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області продовжувало функціонування в умовах ведення бойових дій на території с. Липці Харківського району Харківської області та виконувало завдання за призначенням. Особовий склад чергових караулів заступав на чергування та за можливості виїжджав на ліквідацію пожеж та надзвичайних ситуацій.
Як стало відомо, 05.05.2022 приблизно о 22 год вечора до 33 ДПРЧ 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області прибули особи у військовій формі, які були озброєнні (попередньо військовий контингент рф) та наказали покинути пожежно-рятувальний підрозділ у зв`язку із погіршенням оперативної обстановки та евакуацією населеного пункту с. Липці. У разі невиконання вищевказаного наказу погрожували використанням силового примусу до осіб рядового і начальницького складу, які будуть в подальшому знаходитись у пожежної-рятувальній частині. Задля недопущення загострення конфліктної ситуації з озброєними військовими, яка б загрожувала життю і здоров`ю особового складу було прийнято рішення покинути підрозділ в повному складі. Приміщення частини були зачиненні та опечатані 05.05.2022. Особовий склад 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та прикомандировані особи залишили приміщення у повному складі. Таким чином, станом на момент проведення службового розслідування інформація, яка б підтверджувала перебування ОСОБА_1 за постійним місцем несенням служби, а саме у 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у період з 05.05.2022 по момент закінчення службового розслідування відсутня. За попередньою інформацією отриманою від начальника 5 ДПРЧ 3 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області особовий склад та прикомандировані співробітники вимушено покинули підрозділ, з 05.05.2022 переховувалися в підвалах власних житлових будинків с. Стрілеча, а деякі співробітники покинули територію України. Вказані факти вказані начальником 5 ДПРЧ 3 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області перевірити на достовірність у членів комісії не було фактичної можливості в умовах ведення активної фази бойових дій не території с. Липці Харківського району Харківської області.
До 30.05.2022 інформації щодо виїзду за межі окупованої території ОСОБА_1 та прибуття його до 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області або до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з метою подальшого проходження служби цивільного захисту відсутня. Відповідно до доповіді начальника 5 ДПРЧ 3 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області стало відомо, що позивач з 30.05.2022 у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю його сім`ї був змушений виїхати з окупованої військовими рф території України, а саме населених пунктів Липецької сільської ради. Після виїзду за межі населеного пункту Липецької сільської ради позивач на зв`язок із керівництвом 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області або особовим складом 33 ДПРП 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не виходив.
11.06.2022, 12.06.2022, 26.06.2022 були здійснені спроби зв`язатися з ОСОБА_1 за останнім відомим мобільним номером телефону через месенджери Telegrem, Viber, відповіді на повідомлення не надходили.
09.07.2022 було прийнято рішення призупинити службове розслідування з метою надання можливості ОСОБА_1 повернутися на територію України, прибути до найближчого підрозділу служби цивільного захисту для виконання завдань за призначенням або повідомити про своє місце знаходження керівництву 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Відповідно до рапорту начальника 4 ДПРЧ 3 ДПРЗ від 11.06.2022 позивачу з 30.05.2022 призупинено виплату грошового забезпечення.
З 09.07.2022 по 25.07.2022 ОСОБА_1 на зв`язок із керівництвом не вийшов, на службу цивільного захисту не прибув, інформація щодо його місце знаходження відсутня.
13.06.2022 відповідно до наказу № 105 4 ДПРЗ було призначено службове розслідування за фактом відсутності на службі позивача.
Комісією опрацьована інформація щодо можливого прибуття ОСОБА_1 до інших підрозділів на території України з метою подальшого проходження служби в умовах введеного воєнного стану, але жодної інформації щодо його прибуття на момент проведення службового розслідування не надходило. Станом на дату завершення службового розслідування та складанням висновку, позивач на зв`язок не виходив, про своє місцеперебування не повідомляв, рапорту із проханням прикомандируватися до будь-якого підрозділу не надав, рапорт про необхідність евакуювати з тимчасово окупованої території членів його сім`ї не надав.
В подальшому, впродовж 01.08.2022, 04.08.2022, 08.08.2022 на зв`язок із керівництвом позивач не виходив. Комісією враховані вищезазначені обставини при прийнятті рішення у зв`язку із відсутністю іншої достовірної інформації щодо перебування особи на момент проведення службового розслідування.
Щодо вищевикладених обставин були складені Акти про відсутність зв`язку із позивачем та зафіксовано неприбуття на службу. Комісією враховані обставини та наявні факти невиходу на службу та з урахуванням введення воєнного стану в Україні та проголошення загальної мобілізації зроблені висновки щодо невиходу на службу без поважних причин та ухилення від проходження служби цивільного захисту під час проведення бойових дій на території Харківської області.
16. Згідно резолютивної частини висновку службового розслідування, відомості щодо призначення службового розслідування підтвердились, факт порушення службової дисципліни у вигляді невиходу на службу без поважних причин ОСОБА_1 підтвердився. Комісією вирішено клопотати перед начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту.
17. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.08.2022 № 399 о/с «Про накладення дисциплінарного стягнення» за невихід на службу без поважних причин ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту.
18. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.08..2022 № 404 о/с звільнено сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
19. Прийняття відповідачем вказаних наказів зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно із частинами першою - третьою статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
22. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
23. Згідно з пунктами 1, 3, 6 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, з-поміж іншого, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів.
Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
24. Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
25. На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи (пункт 75 Дисциплінарного статуту).
26. Відповідно до пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
27. За приписами пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
28. Згідно з пунктом 29 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593) особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
29. Відповідно до підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.
30. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
32. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.
33. Зі змісту ухвали від 06.11.2023 слідує, що касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на посилання заявника касаційної скарги на неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20 та від 23.09.2020 у справі № 990/743/18 щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах.
34. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що у спорах, які стосувалися законності звільнення зі служби цивільного захисту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо юридичного змісту цього поняття.
35. Зокрема, у постанові від 23.11.2020 у справі № 814/1722/16 Верховний Суд зазначив, що систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією зі сторін одного із зобов`язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались два чи більше разів протягом останнього року служби.
36. У постанові від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, на яку слушно посилається позивач в обґрунтування доводів касаційної скарги, Верховний Суд навів висновок, що під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти вчинення дисциплінарного проступку особою рядового і начальницького складу після застосування дисциплінарного стягнення до такої особи, яке не втратило юридичної сили.
Наявність у особи рядового і начальницького складу двох або більше дисциплінарних стягнень, накладених на вказаних осіб протягом року, є підставою для звільнення їх із служби цивільного захисту, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.
37. Наведена судова практика суду касаційної інстанції свідчить про те, що для кваліфікації поведінки особи рядового чи начальницького складу як «систематичне невиконання умов контракту» достатньо вчинення нею двох дисциплінарних проступків протягом останнього року служби за тієї умови, що попереднє стягнення має юридичну силу (постанова Верховного Суду від 09.08.2021 у справі № 340/448/19).
38. З матеріалів справи встановлено, що обґрунтовуючи доводи щодо незаконності оскаржуваних наказів позивач стверджував, що на час звільнення до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
39. Суд першої інстанції залишив такі доводи позивача поза увагою.
40. Суд апеляційної інстанції розцінив констатовані відповідачем порушення як систематичне невиконання позивачем умов контракту під час служби з огляду на те, що їх вчинено в умовах воєнного стану.
41. У постанові від 04.04.2024 у справі 520/2001/23 Верховний Суд зауважив, що юридичний зміст підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 та правила застосування цієї правової норми, зокрема, щодо розуміння «систематичності», не може ставитися у залежність від зміни об`єктивних умов її застосування, у цьому випадку - факту оголошення в Україні воєнного стану, якщо самою нормою цього не передбачено або до неї не було внесено відповідних змін.
42. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не з`ясували тієї обставини, чи мав позивач на час його звільнення за підпунктом 6 пункту 176 Положення № 593 непогашене дисциплінарне стягнення, що має визначальне значення при оцінці законності звільнення за цією підставою.
43. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
44. Отже, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.
45. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.
46. Враховуючи наведене, Суд констатує, що викладені в касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.
47. Водночас, Верховний Суд відхиляє посилання позивача у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23.09.2020 у справі № 9901/743/18, оскільки такі не є релевантними до спірних правовідносин та стосувалися застосування пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
49. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
50. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Висновки щодо розподілу судових витрат
51. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
52. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі № 520/2002/23 скасувати.
3. Справу № 520/2002/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк