09.03.2023

№ 520/2032/17

Постанова

Іменем України

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 520/2032/17

провадження № 61-1062св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса,

третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року у складі судді Васильків О. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С.,Сегеди С. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса, третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (далі - КП «БТІ» ОМР), про визнання недійсними заяв, визнання права власності на частину домоволодіння, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- визнати недійсною заяву ОСОБА_4 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та відмови на користь ОСОБА_2 ;

- визнати недійсною заяву ОСОБА_3 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та відмови на користь ОСОБА_2 ;

- визнати недійсною заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м, яка належала ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є онукою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді права власності на частину домоволодіння у АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м.

За життя ОСОБА_5 не склала заповідальне розпорядження, а тому спадкування здійснюється за законом.

Вказувала, що єдиними спадкоємцями на майно ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , були її онуки: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожний з яких має право на отримання спадщини у вигляді 1/8 частини будинку у АДРЕСА_1 .

25 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В. була заведена спадкова справа № 768/09 щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31 липня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31 липня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2

14 серпня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2

ОСОБА_1 вважає, що заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не відповідають вимогам чинного законодавства, та саме вона є єдиним спадкоємцем на майно ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нею одною була подана заява про прийняття спадщини, яка повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Однак, державний нотаріус Третьої Одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просить визнати за нею право власності на 3/8 частки житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті її бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у вигляді права власності на частину домоволодіння у АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м.

Вказувала, що право на спадкування вказаного майна мають четверо онуків померлої, по 1/8 частині кожному.

Всі онуки своєчасно, в рамках встановленого чинним законодавством строку звернулися до державної нотаріальної контори з відповідними заявами щодо спадщини.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 письмово відмовились від спадщини на користь ОСОБА_2 . Тому вважає, що вона має право на 3/8 частини домоволодіння у АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м.

06 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Третьої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте у видачі вказаного свідоцтва їй було відмовлено на підставі того, що вже існує постанова про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 799 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необгрунтованості.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та законними, надані документи у повному обсязі підтверджують її право власності на 3/8 частки спірного житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса про визнання права власності на частину домоволодіння скасовано та ухвалено нову постанову.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку домоволодіння АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 799 кв.м, в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

В інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 має право на 3/8 частки спадкового майна, у зв`язку з відмовою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини її користь.

При цьому, ОСОБА_1 має право на 1/8 частку спадкового майна, оскільки вона також є спадкоємицею спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13 січня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у вказаній цивільній справі.

В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса про визнання права власності на частину домоволодіння задовольнити в повному обсязі, а позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 23 лютого 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Кириленко А. В. просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

17 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , про що 11 квітня 2009 року складено відповідний актовий запис № 611 Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_5 не склала заповідальне розпорядження, а тому спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцями ОСОБА_5 є її онуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

25 травня 2009 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Різой Н. В. на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 768/09 щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31 липня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була зареєстрована за № 2996 та долучена до матеріалів спадкової справи № 768/09.

31 липня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , що була зареєстрована за № 2995 та долучена до матеріалів спадкової справи № 768/09.

14 серпня 2009 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , що була зареєстрована за № 3253 та долучена до матеріалів спадкової справи № 768/09.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтями 1217 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

У відповідності до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 1266 ЦК України якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Згідно з частиною першою статті 1273 ЦК України спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною другою статті 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка за життя не склала заповідальне розпорядження. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді права власності на частину домоволодіння у АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці, площею 799,00 кв.м.

Спадкоємцями ОСОБА_5 за правом представлення є її онуки: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ураховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 права власності на 3/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 799 кв.м, в порядку спадкування за законом.

При цьому обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 має право на 1/8 частку спадкового майна, оскільки вона також є спадкоємицею спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Посилання заявника, як на підставу касаційного оскарження, на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Посилання ОСОБА_1 на те, що подані іншими спадкоємцями нотаріусу заяви щодо спадкового майна не відповідають вимогам чинного законодавства, є безпідставними, оскільки такі висновки зроблені внаслідок хибного (помилкового) тлумачення положень діючого законодавства.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року у нескасованій апеляційним судом частині та постанову Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов