№ 520/32598/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Київ

справа № 520/32598/23

адміністративне провадження № К/990/45690/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (головуючий суддя - Владислав Єгупенко)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., cудді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.)

у справі № 520/32598/23

за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального некомерційного підприємства «ВАЛКІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ»,

третя особа: Валківська міська рада,

про зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «ВАЛКІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» (код ЄДРПОУ 02002859) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту ПРУ 76764 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пров. Майський, 34 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року з метою використання її за призначенням, а саме виконати пункти припису № 37 від 29 вересня 2020 року, зокрема згідно з пунктами 35-45 вказаного припису необхідно усунути наступні порушення, що стосуються ПРУ № 76764: Захисну споруду забезпечити первинними засобами пожежогасіння; захисну споруду забезпечити пожежною сигналізацією; забезпечити відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; створити об`єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі - формування) або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд; ПРУ забезпечити переносними баками для питної води з розрахунку 2 л на добу на одну особу, які підлягають укриттю; забезпечити вільний доступ до захисної споруди осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення; споруди фонду захисних споруд, їх інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) утримувати в належному технічному стані; експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди здійснити відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок; захисну споруду доукомплектувати необхідним майном розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2021 року Балаклійським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПЖКГ Донецьке вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

6. Перевірка стосувалася стану ПРУ № 76093, яке знаходиться на балансі ПЖКГ Донецьке.

7. За результатами вказаного заходу 25 травня 2021 року складено Акт № 71 з зазначенням усіх виявлених порушень, примірник якого надано ПЖКГ "Донецьке". Встановлено, що фактично ПРУ № 76093 перебуває у не готовому для використання за призначенням стані.

8. З метою усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки, Балаклійським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено припис від 25 травня 2021 року № 69 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

9. Згідно з пунктами 24-42 вказаного припису необхідно було усунути такі порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ): ПРУ № 76093 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до п.3, 4 розділу II Вимог; ПРУ № 76093 забезпечити первинними засобами пожежогасіння, обладнати системою внутрішнього протипожежного водопостачання та системами пожежної автоматики і сигналізацією (п. 3, 4 розділу II Вимог); привести у відповідність до вимог стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093, забезпечити її доступність для усіх категорій населення, зокрема

- для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог);

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093, привести у відповідність до вимог з утримання: комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди привести в належний технічний стан (пункт 7 розділу II Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76093 захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8, розділу II Вимог);

- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди ПРУ № 76093 привести у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (пункт 9 розділу II Вимог);

- системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди ПРУ № 76093, привести в справний стан та захистити від корозії (пункт 9 розділу II Вимог);

- інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093, пофарбувати відповідно до їх призначення (пункт 13 розділу II Вимог);

- забезпечити належне ведення документації захисної споруди ПРУ № 76093, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (пункт 13 розділу II Вимог);

- визначити та забезпечити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди ПРУ № 76093 (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд) (пункти 1, 2 глави 1 розділу VI Вимог);

- визначити особовий склад формування ПРУ № 76093 (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість (глава 2 розділу VII Вимог);

- забезпечити формування ПРУ № 76093 спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку (пункт 5 глави І розділу VII Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76093 забезпечити майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. Укомплектувати лікарськими засобами та медичними виробами (пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог);

- провести перевірку системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) ПРУ № 76093 в подальшому проводити щорічно (пункт 2 Додатку 10 до Вимог);

- в ПРУ № 76093 провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди) в подальшому проводити щорічно (пункт 1-3 глави 6 розділу III Вимог);

- в ПРУ № 76093 провести перевірку та обслуговування систем каналізації сховищ (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) в подальшому проводити щорічно (пункт 21 глави 9 розділу ПІ Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76093 (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення (глава 7 розділу III Вимог);

- експлуатацію споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів ПРУ № 76093 здійснювати у відповідно до загальних вимог до утримання та експлуатації фонду захисних споруд (пункт 1 розділу V Вимог);

- забезпечити технічний стан приміщення захисної споруди ПРУ № 76093 і його ремонт у відповідності до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення (пункт 2 глави 3 розділу VI Вимог).

10. Примірник цього акту № 71, додатків до нього, припису № 69 вручено 25 травня 2021 року директору ПЖКТ "Донецьке", про отримання свідчить підпис особи на документах. Строк усунення виявлених порушень сплив 12 серпня 2021 року.

11. Відповідач у судовому порядку дії посадових осіб Балаклійського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, які проводили плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, не оскаржував.

12. В жовтні 2021 року Ізюмським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області також проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПЖКГ "Донецьке" вимог законодавства/сфері техногенної та пожежної безпеки.

13. За результатами вказаного заходу складено акт № 250 від 23 жовтня 2021 року та надано ПЖКГ "Донецьке" припис від 23 жовтня 2021 року № 234 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

14. Відповідно до пункту 6 припису ПЖКГ "Донецьке" повторно пропонується:

- привести захисну споруду ПРУ № 76093 у відповідність Вимогам щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579, що й пропонувалося з 25 травня 2021 року (попередній припис від 25 травня 2021 року № 69).

15. Примірники акту № 250 та припису № 234 відповідачем отримано 23 жовтня 2021 року (про що свідчить підпис уповноваженої особи у відповідному полі документу), у судовому порядку дії посадових осіб Балаклійського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, які проводили плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, не оскаржені.

16. Відповідно до інформації, наданої ПЖКГ Донецьке за вих. № 453 від 06 червня 2023 року, за невиконання вимог приписів про усунення порушень вимог техногенної чи пожежної безпеки № 234 від 23 жовтня 2021 року та № 69 від 25 травня 2021 року посадових осіб підприємства притягнуто до відповідальності.

17. Відповідно до положень діючого законодавства балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

18. Як вбачається з акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093, складеного 21 вересня 2022 року заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шинкаренко Н.О., директором ПЖКГ "Донецьке" Курочкою Ю.С., головним інженером ПЖКГ "Донецьке" Грещенко В.В., захисна споруда - протирадіаційне укриття № 76093 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

19. У вказаному акті встановлені наступні недоліки захисної споруди: - Загальний стан приміщень - стали не придатними для експлуатації, оскільки втратили свої властивості внаслідок фізичного зношення, самовільно побудовані кладові приміщення мешканцями будинку: стан входів і аварійних виходів відсутні; стан систем вентиляції, зокрема: повітропроводи, вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції, електроручні вентилятори - відсутні; стан системи водопостачання: запірна арматура, покажчики руху води, безнапірні та напірні баки для питної води, водопровідні труби - відсутні, система централізована, з джерела; cтан каналізаційної системи: санвузли, труби каналізації, резервуари для збирання фекальних вод. насоси відкачування, запірна арматура відсутні; справність системи опалення: запірна арматура та трубопроводи - відсутні; справність системи електропостачання та електроосвітлення - відсутні; справність систем зв`язку та оповіщення - відсутня; cтан заземлення електрообладнання - відсутнє; cтан гідроізоляції - відсутня; протипожежний стан, автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - відсутні. пожежні крани, труби системи пожежогасіння та первинні засоби пожежогасіння, схеми евакуації відсутні; забезпеченість вимірювальними приладами та стан - відсутні; наявність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди - відсутній; наявність документації захисної споруди - відсутня, окрім журналу експлуатації фільтраційного обладнання; проведення навчання та рівень знань і навичок формування з обслуговування захисної споруди - відсутнє; наявність документів, що підтверджують проведення щорічних оглядів захисної споруди - відсутнє; результати перевірки експлуатації захисної споруди в режимі сховища протягом 6 годин з перевіркою у режимах чистої вентиляції та фільтровентиляції - не проводилось; стан дизельної електростанції - відсутнє.

20. Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області з огляду на актуальність збереження фонду захисних споруд та поширення публікацій у ЗМІ щодо неналежного стану їх утримання та використання, ураховуючи триваючий військовий стан в Україні внаслідок російської агресії та ведення активних бойових дій саме на території Ізюмського району Харківської області, вивчається питання повноти виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та дотримання балансоутримувачами і власниками таких приміщень вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо їх збереження за функціональним призначенням та утримання у стані, що відповідає вимогам і стандартам.

21. В межах Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту - ПРУ № 76093, яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093 є Підприємство житлово-комунального господарства "Донецьке".

22. Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76093, площа споруди складає 394,63 кв.м., вона розрахована на 718 осіб.

23. Окружною прокуратурою 13 березня 2023 року скеровано запит до ПЖКГ "Донецьке" щодо стану усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

24. Відповідно до інформації, наданої ПЖКГ "Донецьке" (листом від 23 березня 2023 року № 233), укриття, які перебувають на балансі підприємства, не готові для використання за призначенням. Усунення зазначених порушень планувалося у 2022 році, однак не було здійснено вчасно у зв`язку з початком військової агресії російської федерації і запровадженням воєнного стану. На сьогоднішній день, у зв`язку з відсутністю фінансування з місцевого бюджету та відсутністю можливості фінансувати вказані заходи за власні кошти заходи, щодо приведення захисних споруд у належний стан не вживалися.

25. Окружною прокуратурою встановлено, що відповідачем не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у придатний для використання стан.

26. Ізюмською окружною прокуратурою 05 червня 2023 року на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області скеровано запит з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 76093, що перебуває на балансі ПЖКГ "Донецьке".

27. Відповідно до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 19 червня 2023 року, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

28. Незважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноважений орган у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання ПЖКГ "Донецьке" привести захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 76093 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, а відтак зазначене стало підставою для звернення керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду з вказаним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області обґрунтовує тим, що ГУ ДСНС у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «ВАЛКІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» щодо приведення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ 76764 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пров. Майський, 34, у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

30. Однак, суд виснував, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

31. Суд зауважив, що Кодекс цивільного захисту населення України (далі - КЦЗ України) не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача, а тому прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду, який не має права на звернення до суду з ним. При цьому, суд першої інстанції застосував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22, від 09 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 400/4238/22.

32. Апеляційний суд, підтримуючи позицію суду першої інстанції, додав, що керівник прокуратури не зазначив причини, які перешкоджають уповноваженому органу держави (ГУ ДСНС у Харківській області) виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог КЦЗ України та Положення про ДСНС. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції постановлені при неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), статей 17-1 68 КЦЗ України, статті 28 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон № 3166-VI), та з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 9 53 54 240 242 КАС України.

34. Як стверджує автор касаційної скарги, на час звернення прокурора до суду, повноваження ГУ ДСНС у Харківській області щодо звернення з таким позовом у порядку адміністративного судочинства визначалися пунктом 61 статті 17-1 та пунктом 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України, які надають право органу ДСНС звертатися до суду з будь-якими позовами в межах власної компетенції. Проте суди на зазначені обставини уваги не звернули та протиправно залишили без розгляду позов прокурора.

35. Зауважує, що судом першої інстанції не враховано при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновки щодо правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів ДСНС до суб`єктів господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди, з позовними вимогами, що спрямовані насамперед на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я, у разі військової агресії, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16 та Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 820/5164/15, від 09 серпня 2019 року у справі № 520/2796/19.

36. До того ж, залишаючи без розгляду позов прокурора, виключно через відсутність в законі чітко визначеного обов`язку органів ДСНС звертатися з позовами про приведення у готовність споруд цивільного захисту, суди не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18 та підтриману Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17 та застосовану Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/3165/18, від 03 грудня 2019 року у справі № 810/3164/18 та від 13 грудня 2019 року у справі № 810/3160/18.

37. Також судами не враховано висновки Верховного Суду щодо недопустимості обмеження центральних органів виконавчої влади у виборі способів захисту інтересів держави з метою реалізації своїх повноважень, викладені у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20.

38. Ураховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, свідчить, на переконання скаржника, про доведеність підстав для звернення прокурора із цим позовом.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

40. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позову керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області без розгляду та постанова суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали без змін.

41. Спірним у випадку, що розглядається, є питання наявності або відсутності у керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «ВАЛКІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» про зобов`язання привести у стан готовності захисну спору цивільного захисту.

42. Застосовуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, дійшла до таких висновків.

43. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

44. Згідно зі статтею 46 КАС України (тут і далі - у редакції на час звернення прокурора до суду з позовом) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

45. Частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

46. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

47. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

48. Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

49. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

50. У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

51. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

52. Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

53. Повноваження прокурора у спірних правовідносинах, визначено, зокрема Конституцією України та Законом № 1697-VII.

54. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України обумовлено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

55. Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

56. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

57. З аналізу конструкції частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

58. Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

59. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

60. Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

61. Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

62. При цьому прокурор, звертаючись з позовною заявою та обґрунтовуючи підстави звернення до суду через протиправність «не здійснення захисту» суб`єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту повинен навести не лише свою суб`єктивну думку щодо «не здійснення захисту» або «неналежність» такого захисту, але й підтвердити це для суду відповідними доказами (тобто таким обставинам повинна бути надана юридична оцінка). Як приклад, притягнення керівника суб`єкта владних повноважень до юридичної відповідальності за протиправне «не здійснення захисту» суб`єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту.

63. У статті 131-1 Конституції України наголошено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді лише у виключних випадках. Тобто прокурор може звертатися в інтересах держави, в особі визначеного ним суб`єкта владних повноважень, в особливих, поодиноких ситуаціях, як виняток із загальних правил. У кожному такому виключному випадку прокурор повинен довести, що на момент звернення до суду з позовом суб`єкт владних повноважень, в інтересах якого звертається прокурор, не міг зробити це самостійно.

64. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у виключних випадках може виконувати субсидіарну роль, замінючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом та чи є обґрунтованими підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

65. Аналогічний правовий підхід наведено Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

66. У цій справі звернення керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області до суду обґрунтовано бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання. У позові зазначено, що ГУ ДСНС у Харківській області, яке повинно бути позивачем, не виконує своїх функцій та, відповідно, не здійснює захисту інтересів держави, а тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах цього органу як позивача у цій справі.

67. Отож першочергового значення набуває питання, чи наділено ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, що дозволяє йому набути статусу позивача у справі.

68. Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

69. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 КЦЗ України).

70. Згідно з пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

71. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку № 138).

72. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

73. Пунктом 1 Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052), передбачено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

74. Згідно із пунктом 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

75. Відповідно до пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

76. Законом України від 21 квітня 2021 року № 2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із КЦЗ України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

77. Одночасно, указаним Законом КЦЗ України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно з пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

78. Пізніше, Законом України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», який набрав чинності 29 жовтня 2022 року, внесено зміни до КЦЗ України.

79. Пунктом 48 частини другої статті 17-1 цього Кодексу в редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ установлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

80. На відміну від попередньої редакції КЦЗ України, якою було передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, у новій редакції законодавець розширив перелік випадків, за яких ДСНС має право на звернення до суду. Зокрема, пунктом 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України в редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ визначено право ДСНС на звернення до суду з підстав: допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), та з інших підстав, визначених законом.

81. Як вказує у касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури, такі законодавчі зміни (формулювання «з інших підстав, визначених законом» у нормі пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України) розширили повноваження органів ДСНС щодо звернення до суду з позовами та фактично усунули спірність питання.

82. Між тим, із такими міркуваннями скаржника Суд не погоджується через те, що ДСНС як суб`єкт владних повноважень при застосуванні своєї компетенції має право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом. Натомість, ні положеннями КЦЗ України, ні іншими законами України не встановлено додаткових підстав для звернення ДСНС до адміністративного суду з питань щодо належного виконання нею своїх повноважень, окрім тих, які визначені законом.

83. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 23 січня 2025 року у справі № 520/16197/23, від 24 січня 2025 року у справах № 520/13228/23, № 520/30126/23, № 400/9970/23, від 06 лютого 2025 року у справах № 280/7883/23, № 160/18617/23, № 320/11439/22, від 20 березня 2025 року у справі № 620/5694/24, від 26 березня 2025 року у справі № 520/29483/23 та ін.

84. До того ж, у постанові від 23 січня 2025 року у справі № 520/16197/23 Верховний Суд, аналізуючи положення пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України в редакції Закону України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ, підкреслив, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду з нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.

85. Проаналізувавши чинне законодавство щодо обсягу повноважень ДСНС, Верховний Суд у названій постанові дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.

86. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

87. Тож саме прокурор мав довести правові підстави звернення до суду із цим позовом як у частині компетенції ГУ ДСНС у Харківській області, так і своїх повноважень на звернення до суду в інтересах держави.

88. Разом із тим, прокурор не зазначив конкретних норм закону (законів), які б наділяли визначеного ним позивача правом на звернення до суду з таким позовом [обраним способом захисту порушеного права шляхом зобов`язання балансоутримувача привести у готовність до використання захисну споруду].

89. За таких обставин ДСНС та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду в якості позивача з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту. Відповідно, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, визначив орган, в інтересах якого подано позов, який не має права на таке звернення.

90. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

91. Отож з`ясувавши, що керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в особі ГУ ДСНС у Харківській області не має права на звернення до суду з цим позовом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення цього позову без розгляду.

92. Доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) № 78600 у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення), колегія суддів уважає необґрунтованими з огляду на таке.

93. Як свідчить аналіз змісту згаданої постанови, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, при цьому межі касаційного оскарження не охоплювали спірність підстав звернення прокурора в інтересах держави.

94. Окрім того, на момент звернення прокурора з позовом в інтересах держави у справі № 820/4717/16 діяльність органів прокуратури була врегульована розділом VII (статті 121- 123) Конституції України (на час подання цього позову розділом VIIІ, стаття 131-1) та статтею 23 Закону № 1697-VII, яка відрізняється від діючої редакції цієї статті, на момент звернення прокурора з цим позовом.

95. Також принагідно зауважити, що правова позиція у справі № 820/4717/16 була сформована Великою Палатою Верховного Суду з урахуванням положень статті 67 КЦЗ України, яка на час звернення з цим позовом утратила чинність на підставі Закону України від 21 квітня 2022 року № 2228-IX.

96. Так само є відмінними від обставин цієї справи обставини справи № 820/4717/16 (проведення органами ДСНС перевірки, внесення позивачу припису, накладення адміністративного штрафу, невиконання відповідачем вимог припису).

97. З огляду на наведене, фактичні обставини у справі № 820/4717/16 та їх нормативне регулювання є відмінними від цієї справи, колегія суддів вважає, що висновки суду у справі № 820/4717/16 не є релевантними до цієї справи.

98. Колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 02 листопада 2023 року в справі № 260/4199/22 надавала відповідь на питання, яке ставить скаржник у касаційній скарзі, а саме, щодо застосовності зроблених нею у справі № 820/4717/16 висновків у контексті права ДСНС на звернення до суду, та буквально зазначила таке: «Водночас Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16, вказуючи на публічно-правовий характер спору за участю прокурора, який звернувся до суду на реалізацію повноважень щодо захисту інтересів держави, пов`язаного з усуненням порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі із забезпеченням захисту мирного населення, не вирішувала питання щодо наявності в ДСНС повноважень на самостійне подання до суду відповідного позову, зокрема й у розумінні пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України.».

99. Так само, з міркувань неоднакового порівняно із цією справою нормативно-правового регулювання, не заслуговують на увагу посилання скаржника на висновки Верховного Суду в справах № 820/5164/15, № 520/2796/19.

100. Також Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на незастосування судами у цій справі правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17, від 13 лютого 2019 у справі № 810/2763/17, у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/3165/18, від 03 грудня 2019 року у справі № 810/3164/18 та від 13 грудня 2019 року у справі № 810/3160/18, позаяк правовідносини у наведених справах відрізняються від розглядуваної справи. Зокрема, у справах № 826/2793/18, № 810/3046/17, № 810/2763/17 предмет спору стосувався невиконання товариством рішення Державної авіаційної служби України про припинення будівництва на приаеродромній території та зобов`язання знести самочинне будівництво. У справах № 810/3165/18, № 810/3164/18, № 810/3160/18 предмет спору стосувався скасування містобудівних умов та обмежень, оскарження бездіяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо відсутності реагування на порушення вимог містобудівного законодавства та зобов`язання скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

101. Окрім того, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17 та від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20, оскільки вони були зроблені за інших спірних правовідносин. Зокрема, у справах № 924/1237/17 та № 912/9/20 предметом розгляду було визнання недійсними угод, укладених за результатами проведених публічних закупівель.

102. З огляду на наведене колегія суддів уважає, що доводи та аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладених у зазначених у касаційній скарзі постановах, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду судових рішень.

103. Зважаючи на те, що оскаржувані судові акти є законними і підстави для їх скасування відсутні, касаційну скаргу відповідно до статті 350 КАС України необхідно залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

104. З огляду на результат касаційного розгляду справи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 345 350 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 520/32598/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду