№ 520/4334/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року

м. Київ

справа № 520/4334/21

адміністративне провадження № К/990/34957/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя Зоркіна Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (колегія у складі суддів Жигилія С.П., Русанової В.Б., Перцової Т.С.) за заявами ОСОБА_1 та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявників

02 квітня 2024 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 , подана в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №520/4334/21, в якій заявник просив замінити в порядку правонаступництва відповідача у цій справі, виключивши із числа її учасників реорганізоване шляхом приєднання Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та включити як відповідача його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, код ЄДРПОУ: 43316700).

Свої вимоги заявник мотивував тим, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року в справі №520/4334/21 задоволено його позов до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення, поновлено на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Однак, під час його виконання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Станом на час звернення із цією заявою постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року в справі №520/4334/21 не виконана, водночас реорганізація відповідача унеможливлює її виконання, тому, за позицією заявника, задоволені судом вимоги мають бути звернуті до правонаступника відповідача - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

03 квітня 2024 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла також заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій заявник просив суд замінити боржника - Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 43315445) на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, код ЄДРПОУ: 43316700) в частині задоволених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивована тим, що рахунки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) закриті.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2024 року, яку залишив без змін Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 липня 2024 року, відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну боржника у виконавчому листі №520/4334/21.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, керувався тим, що оскільки суть спору в цій справі не стосується публічно-владних функцій, що передані Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, і на момент вирішення питання про заміну відповідача/боржника у виконавчому листі до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) не внесено запис про припинення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), то вимога про його заміну на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції є передчасною.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року й ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оспорювані судові рішення, неправильно застосували положення статей 52 379 КАС України, оскільки загалом їх позиція зводиться до відсутності в Реєстрі запису про припинення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), однак, на думку скаржника, це суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 вересня 2020 року у справі №296/443/16-ц, від 12 червня 2018 року в справі №2а-23895/09/1270, від 20 лютого 2019 року в справі №826/16659/15, від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17, від 11 жовтня 2019 року в справі № 812/1408/16, від 27 травня 2021 року в справі № 2а/1215/98/2012.

Спираючись на зазначені висновки Верховного Суду, скаржник доводить, що моментом припинення органу державної влади, є момент переходу прав та обов`язків до новоутвореного органу державної влади з моменту оголошення про проведення реорганізації. Відповідно таким моментом, є момент винесення наказу про проведення реорганізації. У справі №520/4334/21, моментом переходу прав та обов`язків від відповідача - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код - 43315445), до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код 43316700) є дата винесення постанови Кабінету Міністрів України № 912, тобто 16 серпня 2022 року.

Позиція інших учасників справи

Від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли відзиви на касаційну скаргу.

Відповідач у відзиві просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви позивача та зауважує, що це відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 грудня 2023 року в справі №240/21521/22. Водночас, щодо висновків Верховного Суду, на які послався ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, наполягає на їх незастосовності в розглядуваному випадку з огляду на неподібність спірних правовідносин та їх нормативного регулювання.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції у відзиві також просить залишити касаційну скаргу позивача (заявника) без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Наведені у цьому відзиві мотиви загалом відтворюють висновки, якими керувалися суди попередніх інстанцій, зокрема, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №912 мало місце компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво, тобто йдеться про перехід до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції функцій Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у сфері реалізації державної політики Міністерством юстиції, проте оскільки спір у справі виник у відносинах публічної служби і стосується поновлення позивача на посаді із одночасним стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то в такому випадку заміна боржника на його правонаступника могла б мати місце виключно у випадку фактичного вибуття боржника унаслідок припинення, однак таких обставин не встановлено.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2024 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в цій справі, поновлено зазначений строк та відкрито касаційне провадження за поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою.

Ухвалою від 16 травня 2025 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою від 19 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначені судові рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За нормами статті 370 КАС України Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня .2011 року №1074 (далі - Порядок №1074; у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою та її розгляду судом) орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За змістом пункту 7 Порядку №1074 майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та наказу Міністерства юстиції від 22 вересня 2022 року №4011/5, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та наказу Мін`юсту від 22 вересня 2022 року №4011/5, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в повному обсязі здійснює повноваження на підставі та в порядку, передбаченому Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за №759/19497 (зі змінами та доповненнями).

Оцінка висновків суду, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині перерахунку та виплати заробітної плати.

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та ухвалено нову постанову, якою:

- визнано протиправним та скасовано наказ Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 16 лютого 2021 року № 769/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з 17 лютого 2021 року у зв`язку з ліквідацією державного органу, з припиненням державної служби відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 закону України "Про державну службу";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків);

- стягнуто зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №520/4334/21.

Отже, в межах названої справи спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 і Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) з огляду на звільнення позивача з публічної служби. Предмет судового спору стосується скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки спір у справі №520/4334/21 виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судами встановлено, що 23 вересня 2022 року до Реєстру внесено запис №1004801270015082677 про перебування Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в стані припинення за рішенням засновників в результаті реорганізації.

Проте запис про припинення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у реєстрі на момент звернення із заявою та вирішення судом першої інстанції питання про заміну відповідача / боржника у виконавчому листі його правонаступником відсутній.

Водночас судом установлено, що на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) позивача поновлено на посаді відповідно до наказу від 30 грудня 2022 року №6966/к.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві у задоволенні його заяви, неправильно застосували норми матеріального права чи порушили норми процесуального права, оскільки та обставина, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №912 та наказу Мін`юсту від 22 вересня 2022 року №4011/5 мало місце компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво, тобто перехід до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції функцій Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у сфері реалізації державної політики у сфері дії Міністерства, у розглядуваному випадку не утворює підстав для заміни відповідача / боржника у виконавчому листі його правонаступником в межах спору №520/4334/21, де спір виник з відносин публічної служби.

У такому випадку заміна Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) як відповідача може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 у справі №826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 10 лютого 2022 року у справі №803/172/16, від 18 квітня 2022 року у справі №805/3965/16-а та ін.

Доводи скаржника висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та ґрунтуються на помилковому тлумаченні зазначених правових норм.

Колегія суддів відхиляє наведені у касаційній скарзі мотиви щодо неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 вересня 2020 року у справі №296/443/16-ц, від 12 червня 2018 року в справі №2а-23895/09/1270, від 20 лютого 2019 року в справі №826/16659/15, від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17, від 11 жовтня 2019 року в справі № 812/1408/16, від 27 травня 2021 року в справі №2а/1215/98/2012, з огляду на неподібність як спірних правовідносин, так і їх нормативно-правового регулювання у названих справах відносно справи, яка переглядається.

Зокрема, у справі №2а-23895/09/1270 Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до частини першої статті 264 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) вибуття однієї із сторін виконавчого провадження у межах спірних відносин місця не мало, що унеможливлює заміну сторони виконавчого провадження. Крім цього, на той час Уряд не запровадив порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, про що також зазначив Верховний Суд.

У справі №826/16659/15 вирішувалося питання правильного застосування статті 264 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року та Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», а вимоги заявника ґрунтувалися першочергово на тому, що до Реєстру було внесено запис про припинення Державної виконавчої служби України (боржника, відповідача).

У справі №524/4478/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про заміну первісного відповідача - виконкому Автозаводської райради на належного відповідача - виконком Кременчуцької міськради, з тих міркувань, що за даними Реєстру первісний відповідач - виконком Автозаводської райради 29 листопада 2017 року ліквідовано за рішенням засновників.

У справі №812/1408/16 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, викладеного в постанові від 22 жовтня 2018 року (справа № 812/658/17), та зазначив, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон №1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Із цих міркувань Верховний Суд у складі названої палати не погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність у цій справі підстав для застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження, передбаченого статтею 379 КАС України, скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про заміну сторони виконавчого провадження

У справі №2а/1215/98/2012 питання про заміну Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області у відповідному виконавчому провадженні його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області розглядалося у межах спору, пов`язаного з реалізацією суб`єктом владних повноважень (пенсійним органом) його компетенції (виплатою пенсії позивачеві). Потреба в такій заміні була зумовлена саме тим, що боржник - відповідне управління ПФУ не виконувало покладені на нього функціональні обов`язки з огляду на проведення АТО.

Справу №296/443/16-ц розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, висновки Верховного Суду, на неврахування яких судами вказав заявник у касаційній скарзі, зроблено за інших порівняно з розглядуваною справою фактичних обставин та нормативного регулювання спірних правовідносин.

Беручи до уваги викладене, Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили оскаржувані судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає. Наведені скаржником доводи висновків судів не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в справі №520/4334/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду