ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа №520/4365/19
провадження № К/9901/29878/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді Перцова Т.С., Жигилій С.П.)
у справі №520/4365/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання нечинною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01 березня 2019 року №ХК4233/297/3НД/АВ/П/ТД-ФС.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 18 січня 2019 року №01.01-07/132 в частині призначення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області з приводу проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 18 січня 2019 року №01.01-07/132; визнано протиправним та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області від 01 березня 2019 року №ХК4233/297/3НД/АВ/П/ТД-ФС.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
4. ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року.
5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18 січня 2019 року №62/0781/7 Головним управлінням Держпраці у Харківській області отримано лист старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області щодо порушень законодавства про працю, встановлених в рамках кримінального провадження № 12018220540000781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).
Також у вказаному листі старший слідчий СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області з посиланням на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18 порушив питання про виділення працівника Управління для участі в обшуку.
7. 18 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ №01.01-07/132 з приводу проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеріті", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Підстава: пункт 5.4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295), лист старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області від 18 січня 2019 року № 62/0781/7.
8. 18 січня 2019 року працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненаданням необхідних документів. В той же день відповідачем була складена вимога №ХК4233/297/ПД з приводу надання підприємцем усіх документів про організацію та провадження діяльності у період 2017-2018 років.
9. 28 січня 2019 року працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненадання необхідних документів. В той же день відповідачем була складена вимога №ХК4233/297/ПД з приводу надання підприємцем усіх документів про організацію та провадження діяльності у період 2017-2018 років.
10. 04 лютого 2019 року працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненадання необхідних документів.
11. Актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, від 08 лютого 2019 року № ХК4233/297/3НД/АВ зафіксовано порушення частин 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині того, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 допущено 6 працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
12. На підставі вказаного Акту від 08 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено Припис про усунення виявлених порушень від 08 лютого 2019 року № ХК4233/297/3НД/АВ, а також постанову про накладення штрафу від 01 березня 2019 року № ХК4233/297/3НД/АВ, якою вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 751 140 грн.
13. Не погодившись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з пунктом 4 статті 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду про порушення законодавства про працю. У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодного рішення суду, яке б надавало підстави для проведення заходу позапланового державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування стосовно саме заявника. Отримавши ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18, відповідач кваліфікував таке рішення суду як дозвіл на проведення інспекційного відвідування, хоча насправді судовий акт стосувався виключно дозволу на проведення обшуку як слідчої дії.
15. Додатково суд першої інстанції взяв до уваги і ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 була визнана нечинною у повному обсязі постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, якою були затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю і Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
16. Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що повідомлення правоохоронних органів про виявлені порушення законодавства про працю, є окремою підставою для видання наказу про проведення перевірки органами Держпраці. Той факт, що посадова особа органів Держпраці брала участь у проведенні обшуку як спеціаліст відповідно до частини 1 статті 236 КПК України не нівелювало її право на проведення інспекційного відвідування за наявності дотримання порядку та підстав його призначення у виді належним чином оформленого наказу про призначення перевірки та направлення на проведення інспекційного відвідування.
17. Колегія суддів зазначила, що станом на момент здійснення інспекційного відвідування позивача та винесення оскарженої постанови про накладення штрафу, Порядок № 295 був чинним, а тому викладені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду (набрала законної сили лише у травні 2019 року) обставини до спірних правовідносин наразі застосовуватись не можуть.
18. Другий апеляційний адміністративний суд зробив висновок про те, що надані цивільно-правові договори, які укладені позивачем із фізичними особами, не містять ані виду робіт, які підлягають виконанню, ані їх обсягів, ані строку та порядку їх виконання, не визначено за рахунок яких матеріалів вони виконуються та хто має зберігати їх результати, відсутні акти виконаних робіт. Водночас, вищевказані особи фактично виконували посадові обов`язки таких найманих працівників, як машиніст станків, сторож, менеджер з постачання, брошурувальник, друкар, різноробочий, що встановлено відповідачем, підтверджено письмовими поясненнями цих осіб та не спростовано позивачем.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
19. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
20. Зокрема, скаржник посилається на те, що позиція суду апеляційної інстанції грубо порушує приписи норм КПК України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18 не містить дозволу на залучення слідчим спеціалістів щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, а лише конкретного технічного спеціаліста, Бурди С.М. Натомість, у своєму листі від 18 січня 2019 року №62/0781/7 старший слідчий СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області зазначає, протиправно посилаючись на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18, що має право залучити в якості спеціаліста представника Держпраці. Відповідач не мав права призначати інспекційне відвідування наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 18 січня 2019 року №01.01-07/132 стосовно позивача, оскільки отримав як додаток до листа від 18 січня 2019 року №62/0781/7 і ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18, в якій суд не передбачав участь представників відповідача при проведенні обшуку.
21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про те, що посилання позивача на відсутність правових підстав Управління Держпраці під час здійснення контрольних повноважень використовувати норми Порядку №295, не ґрунтується на нормах матеріального права.
22. З посиланням на постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17, відповідач зазначає про те, що відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
24. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
25. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
26. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
27. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
28. Приписами частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
29. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
30. Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
31. У силу положень статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
32. На виконання частини 1 статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №295, який, згідно з його пунктом 1, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
33. Суд зважає на ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26 квітня 2017 року № 295 визнано нечинною.
Водночас, за змістом частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26 квітня 2017 року № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14 травня 2019 року.
Тому, норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26 квітня 2017 року №?295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
34. Пункт 5 Порядку №295 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
35. Суди попередніх інстанцій встановили, що підставами для призначення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування зазначено лист від 18 січня 2019 року №62/0781/7 старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області, який відсилає до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18.
36. Як вірно зазначає позивач, у резолютивній частині ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_8 .
37. Про те, що за вказаною адресою здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 було встановлено в ході подальшого розслідування і повідомлено слідчим органам Держпраці.
38. Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18 не містить дозволу на залучення слідчим спеціалістів щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, а лише конкретного технічного спеціаліста, ОСОБА_9 .
39. Водночас, у вказаній ухвалі слідчого судді описано те, що ОСОБА_10 працював на посаді оператора висічної машини у цеху, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
15 серпня 2017 року під час роботи за вестатом ОСОБА_10 отримав травму правої кисті (зламані і роздроблені 2-5 пальці правої руки, які були у подальшому ампутовані). Потерпілим вказано про несправність верстата, а також повідомлено про те, що на фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 працюють неоформленні працівники, у тому числі й за адресою АДРЕСА_1 .
40. У листі від 18 січня 2019 року №62/0781/7 старший слідчий СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області зазначає, посилаючись на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2018 року у справі №641/9373/18, що має право залучити в якості спеціаліста представника Держпраці. У вказаному листі вказано, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підприємства та фізичні особи-підприємці, які використовують приміщення можуть використовувати працю своїх працівників без оформлення трудових договорів.
41. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що правовими підставами для призначення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування у даному конкретному випадку є повідомлення - лист від 18 січня 2019 року №62/0781/7 старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області про виявлення порушення норм законодавства про працю, а не ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року справі №641/9373/18, як помилково зазначив суд першої інстанції.
42. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити додатково про те, що Головне управління Держпраці у Харківській області, отримавши листа від 18 січня 2019 року №62/0781/7 старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області про виявлення порушення норм законодавства про працю та ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року справі №641/9373/18, дізналося про те, що за адресою АДРЕСА_1 стався нещасний випадок на виробництві, який призвів до травми, в результаті якої ОСОБА_10 втратив працездатність.
43. Тобто, додатковою підставою для позапланової перевірки (крім повідомлення правоохоронних органів) відповідач міг визначити нещасний випадок на об`єкті, де здійснював свою господарську діяльність у тому числі й позивач відповідно до положень статті 6 Закону № 877-V.
44. Колегія суддів вважає, що у контексті обставин цієї справи, проведення перевірки головним управлінням Держпраці у Харківській області без зазначення у документах на перевірку такої підстави як нещасний випадок на об`єкті, де здійснював свою господарську діяльність, у тому числі й позивач, відповідно до положень статті 6 Закону № 877-V, а зазначення в якості підстави тільки повідомлення правоохоронного органу (з якого відповідач фактично і дізнався про нещасний випадок на виробництві, де застосовувалися машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки) є формальним недоліком.
45. Враховуючи ризик для життя та здоров`я людей, а також повідомлення правоохоронного органу про те, що "у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підприємства та фізичні особи-підприємці, які виступають орендарями або використовують приміщення, можуть використовувати працю своїх працівників без оформлення трудових договорів", Верховний Суд вважає, що постанова Головного управління Держпраці у Харківській області від 01 березня 2019 року №ХК4233/297/3НД/АВ/П/ТД-ФС не може бути скасована через формальні недоліки.
46. Отже, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про необґрунтованість позовних вимог.
47. Доводи касаційної скарги спростовуються вищенаведеними висновками Верховного Суду.
48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 345 349 350 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №520/4365/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя О.П. Стародуб