ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №520/4398/19
адміністративне провадження №К/9901/31435/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/4398/19
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (головуючий суддя: Зінченко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Любчич Л.В., судді: Присяжнюк А.В., Спаскіна О.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ( далі - відповідач, ГУ ДМС України в Харківській області), в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 03.12.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України від 01.09.2006 року про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2. В обґрунтування позову представник позивачів зазначила, що вважає рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 03.12.2013 року протиправним та таким, що грубо порушує законодавство України, порушує права, свободи та законні інтереси позивачів, оскільки, відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Проте, відповідачем не надано доказів того, що позивач набула громадянство України разом з її неповнолітніми дітьми шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
3. Відповідач позов не визнав. У відзиві на адміністративний позов наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася у м. Тбілісі Республіки Грузія.
5. 07.06.2006 року ОСОБА_1 звернулася до ВГІРФО УМВС України в Харківській області з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
6. На підтвердження свого постійного проживання на території України позивач надала рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 червня 2006 року, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 в Україні постійно з квітня 1989 року по листопад 1990 року.
7. 1 вересня 2006 року ВГІРФО УМВС України в Харківській області було прийнято рішення про набуття ОСОБА_1 разом з її дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 громадянства України згідно зі статтею 8 Закону України «Про громадянство України».
8. 04 вересня 2006 року ВГІРФО УМВС України в Харківський обл. ОСОБА_1 надано довідку «Про реєстрацію особи громадянином України» № 51498.
9. 02 листопада 2006 року МВМ Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
10. 11 вересня 2002 року Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
11 . 19 липня 2011 року Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
12. 11 вересня 2002 року Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
13 . 07 липня 2012 року Виконавчим комітетом Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області зареєстровано шлюб між громадянкою України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянином України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
14. Після державної реєстрації шлюбу громадянка України ОСОБА_3 отримала прізвище - ОСОБА_3 .
15. 30 серпня 2012 року Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області громадянці України ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 у зв`язку зі зміною нею прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .
16. 14 січня 2014 року Харківським РВ ГУ МВС України в Харківській області зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_2. 17 . 24 січня 2017 року Харківським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області в паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 30.08.2012 Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, на ім`я громадянки України ОСОБА_3 здійснено вклейку фотокартки у з зв`язку з досягненням нею 25- річного віку.
18. Також встановлено, що 25.03.2019 адвокат Вітер Н .В. у рамках надання правничої допомоги громадянці ОСОБА_1 , звернулася до ГУ ДМС України в Харківській області із адвокатським запитом № АЗ-86/19, в якому просила надати копію рішення про набуття громадянства України громадянкою Грузії ОСОБА_1 , повідомити про стан чинності на теперішній час громадянства України громадянки ОСОБА_1 , у разі втрати чинності (скасування, припинення) на теперішній час громадянства України громадянки ОСОБА_1 надати копію рішення про втрату (скасування, припинення) громадянства України та надати копії матеріалів на підставі яких прийнято рішення про втрату (скасування, припинення) громадянства України громадянки ОСОБА_1 .
19. ГУ ДМС України в Харківській області письмовою відповіддю № 6301.6.2- 7720/63.3-19 від 04.04.2019 на адвокатський запит №АЗ-86/19 від 25.03.2019 зазначає, що рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 03.12.2013 було скасовано рішення про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України».
20. Крім того, відповідач у відповіді № 6301.6.2-7720/63.3-19 від 04.04.2019 зазначив, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про громадянство України» паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.11.2006 МВМ Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_1 вважається таким, що підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку.
21. До відповіді № 6301.6.2-7720/63.3-19 від 04.04.2019 надано завірену належним чином копію рішення УМВС України в Харківській області від 01.09.2006 про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
22. Також, надано копію рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 03.12.2013 про скасування рішення ГУ МВС України від 01.09.2006 про оформлення набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
23. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 адміністративний позов задоволено.
24. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 03.12.2013 про скасування рішення ГУ МВС України від 01.09.2006 про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
25. Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
26. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року по справі №520/4398/19 залишено без змін.
27. Судові рішення мотивовано тим, що оскільки факт підробки рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2006 у цивільній справі № 07-011-06 не встановлено належними органами, тому відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України позивачам за територіальним походженням за відсутності правових підстав.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
28. Не погоджуючись з рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
29. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про наявність в нього права відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» скасувати рішення про набуття громадянства України внаслідок подання неправдивих відомостей.
30. Факт надання неправдивих відомостей відповідач пов`язує з наявністю довідки з Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2019 № 01-22/-132/19 про відсутність справи про встановлення факту постійного проживання позивача разом із неповнолітніми доньками.
31. Разом з тим, копія рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2006, яким встановлено факт постійного проживання позивача в Україні, додавалася позивачем до заяви про оформлення набуття громадянства України, за результатом розгляду якої відповідачем було прийнято рішення про набуття позивачем разом з дітьми громадянства України.
32. Тому, відповідач вважає наявними підстави для скасування такого рішення у зв`язку з поданням позивачем неправдивих відомостей. При цьому, відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28.08.2018 по справі № 820/2921/18.
V. Джерела права й акти їх застосування
33. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
34. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Стаття 25 Конституції України визначає, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
37. Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
38. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 37. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
39. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
40. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
41. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
42. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
43. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
44. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
45. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України».
46. Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.
47. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
48. Згідно з положеннями статті 17 вказаного Закону громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
49. Пунктом 2 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
50. Відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
51. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006) (далі - Порядок № 215).
52. Відповідно до пункту 25 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 16 липня 1990 на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 22 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника до 16 липня 1990 на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника з батьком чи матір`ю.
53. Згідно з пунктом 38 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням), у разі відсутності документів про постійне проживання на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку, або документів, що підтверджують родинні стосунки, подається відповідне рішення суду.
54. Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
55. Пунктом 96 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) передбачено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
56. Згідно з пунктом 97 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
57. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
58. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
VI. Висновок Верховного Суду
59. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. З аналізу наведених норм законодавства, скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
61. Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
62. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули громадянство України за територіальним походженням відповідно до рішення ВГІРФО УМВС України в Харківській області від 01.09.2006 року. Підставою для набуття громадянства було постійне проживання ОСОБА_1 з квітня 1989 року по листопад 1990 року, що підтверджується рішенням Жовтевого районного суду м. Харкова від 7 червня 2006 року у цивільній справі №07-011-06 про встановлення факту постійного проживання на території України.
64. 03.12.2013 року ГУ ДМС України в Харківській області прийнято рішення про скасування попереднього рішення від 01.09.2006 року про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_1 разом з її дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України».
65. Єдиною підставою для скасування відповідачем рішення від 01.09.2006 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є інформація, яка зазначена у листі Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2012 року № К-2 про те, що згідно алфавітних покажчиків цивільних справ за 2006 рік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з квітня 1989 року по листопад 1990 року, а тому і рішення Жовтневого районного суду від 07.06.2006 року за справою №07-11-06 не може бути.
66. Доказів здійснення відповідачем перевірки, встановлення та підтвердження вказаних у листі обставин, матеріали справи не містять і про такі відповідач у запереченнях на позов не зазначав.
67. Матеріали справи містять лише копію листа Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2012 року № К-2 на підставі якого скасовано рішення ВГІРФО УМВС України в Харківській області від 01.09.2006 року, а також копію листа Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2019 №01-22/132/19, яким ще раз надано інформацію про те, що справа про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 не зареєстрована.
68. Разом з тим, як правильно зазначає суд апеляційної інстанції, з чим погоджується і суд касаційної інстанції, лист Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2019 №01-22/132/19 не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки останній не був наявний у відповідача на момент прийняття оскаржуваного рішення. До того ж, цей лист лише підтверджує інформацію, викладену у листі Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2012 року № К-2 про відсутність такого провадження, але не підтверджує факт підробки рішення суду.
69. При цьому, обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
70. Отже, скільки факт підробки рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2006 року у цивільній справі №07-11-06 не встановлено належними органами, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за відсутності правових підстав.
71. Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем недотримано принципу пропорційності, балансу між несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призводить для настання несприятливих наслідків для позивача.
72. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, а саме з визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві», суд оцінює пропорційність обмежень, застосованих до права на повагу сімейного життя, по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть сторони при застосуванні таких обмежень. Тому, Верховний Суд вважає правильним, зробити висновок, що будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
73. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі, має двох дітей, одна з яких народилась у 1995 році в Україні. Позивач є власником квартири, яку придбала відповідно до договору купівлі-продажу від 27.07.2002 року, а також власником земельної ділянки (договір купівлі-продажу від 22.03.2008 року). ОСОБА_3 у 2007 році закінчила Харківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 148 Харківської міської ради Харківської області. У 2012 році закінчила Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Облік та аудит» та здобула кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту. У 2014 році закінчила Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Облік та аудит», здобула кваліфікацію спеціаліста з обліку і аудиту.
74. ОСОБА_2 у 2011 році закінчила Харківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 159 Харківської міської ради Харківської області. У 2013 році закінчила Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківський базовий медичний коледж №1» та здобула повну загальну середню освіту. У 2015 році закінчила Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківський базовий медичний коледж №1» за спеціальністю «лікувальна справа» та здобула кваліфікацію «фельдшер».
75. З огляду на викладене, скасування рішення про набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини. Проте, дані обставини не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 03.12.2013.
76. За цих обставин Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
77. При цьому, Суд зазначає про безпідставність посилання скаржника в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28 серпня 2018 року в справі № 820/2921/18, оскільки в подібних правовідносинах підлягають врахуванню та застосуванню висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14 листопада 2018 року в справі № 820/1293/16, від 24 квітня 2019 року в справі № 2040/5642/18, від 25 червня 2019 року в справі № 820/7130/16, від 24 жовтня 2019 року в справі № 2040/7797/18, від 19 грудня 2019 року в справі № 815/3575/15.
78. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій рішень.
79. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
80. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
81. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
82. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
83. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 520/4398/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді О.В. Калашнікова
А.Г. Загороднюк