№ 520/5995/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2024 року

Київ

справа №520/5995/23

адміністративне провадження №К/990/551/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 520/5995/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Бартош Н.С., Присяжнюк О.В.), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» (далі - позивач, ТОВ «Родоніт-Р») звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Північне МУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку № 1529/6/35-0 від 19 жовтня 2022 року (далі - Рішення № 1529) та податкове повідомлення-рішення № 157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року (том 1 а.с.1-10).

Підставою подання адміністративного позову слугувала незгода позивача із висновком податкового органу про можливість виконання ТОВ «Родоніт-Р» податкового обов`язку, про що було ухвалене рішення відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Порядок № 225).

На переконання позивача, Північне МУ ДПС під час розгляду заяви № 354 від 29 вересня 2022 року (далі - Заява № 354) безпідставно не врахувало об`єктивні та документально підтверджені обставини, які вказують на те, що ТОВ «Родоніт-Р» дійсно не мало можливості виконувати податкові обов`язки з лютого по серпень 2022 року. Такими обставинами платник податків вважав: знищення великого обсягу первинної, організаційно-розпорядчої та іншої документації, а також серверного обладнання; обмеженість доступу до приміщень ТОВ «Родоніт-Р» для відновлення таких документації та інформації; постійні знеструмлення електромереж та обмеженість роботи інтернет-провайдерів; відсутність необхідного обсягу трудових ресурсів; місцезнаходження ТОВ «Родоніт-Р» на території Харківської міської територіальної громади, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 жовтня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (в редакції наказу від 17 жовтня 2022 року № 233; далі - Перелік територіальних громад). Крім того, позивач наголосив, що податковий орган протиправно не прийняв попереднє рішення, якщо вважав, що наданих документів було недостатньо, а одразу ухвалив Рішення № 1529 по суті Заяви № 354.

З приводу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач вказав, що порушення строків реєстрації податкових накладних на суму 21 448 052,40 грн якраз і зумовлено обставинами неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку. Також платник податків зауважив, що камеральна перевірка була проведена Північним МУ ДПС до 30 вересня 2022 року, тобто, до граничного строку подання заяви про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку згідно з абзацом 2 пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225. Крім того, податкове повідомлення-рішення було прийняте до спливу 10 робочих днів, передбачених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на оскарження Рішення № 1529.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17 серпня 2023 року (суддя Заічко О.В.) у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Родоніт-Р» задовольнив. Скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року та ухвалив нове рішення про задоволення позову. Визнав протиправними та скасував рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку № 1529/6/35-0 від 19 жовтня 2022 року та податкове повідомлення-рішення № 157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року. Здійснив розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з таких обставин.

ТОВ «Родоніт-Р» є юридичною особою, зареєстрованою за податковою адресою: вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, 61121.

29 вересня 2022 року позивач звернувся до Північного МУ ДПС із Заявою № 354 про неможливість виконання податкового обов`язку (том 1 а.с.38-39).

Заяву обґрунтовував тим, що 06 та 27 березня 2022 року внаслідок обстрілів м. Харкова та потрапляння снарядів стались пожежі в приміщеннях, що використовувались ТОВ «Родоніт-Р», що призвело до повного знищення документації та серверного обладнання. На серверному обладнанні містились електронні бази підприємства та необхідне програмне забезпечення. Через постійні обстріли доступ до вказаних приміщень був обмежений, а внаслідок знеструмлення електромереж та припинення надання послуг інтернету діяльність офісу компанії обмежено. Заявник навів перелік документів за період з жовтня 2018 року по березень 2022 року, що були знищені внаслідок пожежі.

На підтвердження наведених обставин позивачем разом із заявою до контролюючого органу направлено наступні документи:

- копії акта про пожежу від 07 березня 2022 року та додатка до нього від 28 вересня 2022 року;

- копії акта про пожежу від 27 березня 2022 року та додатка до нього від 23 вересня 2022 року;

- копія майнової заяви ТОВ «Родоніт-Р» від 22 вересня 2022 року;

- копія наказу про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх знищення від 08 вересня 2022 року № 58;

- копія акта комісії про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх знищення № б/н від 28 вересня 2022 року.

У Заяві № 354 ТОВ «Родоніт-Р» також визначило перелік податкових обов`язків, які неможливо виконати, та відповідний період, а саме:

- своєчасна реєстрація податкових накладних за період з лютого по серпень 2022 року;

- своєчасна подача звітних податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та сплата ПДВ за період з лютого по серпень 2022 року;

- своєчасна подача звітності за період І квартал та півріччя: Ф.1 Баланс, Ф.2 Звіт про фінансові результати;

- своєчасна подача звітності за І квартал та півріччя та сплата податків: податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал, півріччя;

- своєчасна подача звітності та сплата податків з лютого по серпень 2022року: декларація з акцизного податку;

- своєчасна подача статистичної звітності (щомісячна, щоквартальна) за період 9 місяців 2022 року.

За результатами розгляду Заяви № 354 Північне МУ ДПС прийняло Рішення № 1529 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (том 1 а.с.12). Підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що згідно з інформаційними базами ДПС України встановлено, що відповідно до статті 16 «Обов`язки платників податків» ПК України ТОВ «Родоніт-Р» (код ЄДРПОУ 42568442) протягом 2022 року виконує податкові обов`язки платника податку, а саме:

подає податкову звітність (річна податкова звітність за 2021 рік, щомісячна, квартальна), здійснює реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій здійснює роздрібну реалізацію товарів;

звітує по податках (зборах) та своєчасно сплачує нараховані суми грошових зобов`язань, податковий борг відсутній;

здійснює нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства з виплатою податків.

У період з 21 липня 2022 року по 20 вересня 2022 року посадові особи Північного МУ ДПС провели камеральну перевірку даних у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Родоніт-Р» за лютий - травень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2022 року № 120/35-00-04-03-14/42568442 (том 1 а.с.14-16).

Перевіркою, серед іншого, встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 21 448 052, 40 грн, чим порушено абзац 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки Північним МУ ДПС 25 жовтня 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 157/3500040336, яким згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1, абзацом 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до позивача застосовано штраф у сумі 5 819 404,89 грн (том 1 а.с.13).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків не надав достатнього переліку документів, які б підтверджували неможливість своєчасно виконати податковий обов`язок, зокрема, тих документів, що передбачені у Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Перелік № 225). Суд звернув увагу, що під час оцінки відповідних обставин та документів мають враховуватись індивідуальні обставини, що перешкоджають платнику податків виконати податковий обов`язок саме в його ситуації. В протилежному випадку усі суб`єкти господарювання, які мають податкову адресу або виробничі потужності у м. Харків, будуть вважатись такими, що не можуть виконувати податковий обов`язок. Оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що позивач мав можливість своєчасно виконати податковий обов`язок, зокрема, щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, суд першої інстанції визнав також правомірним і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Апеляційний суд не погодився з такими висновками, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про задоволення позову. Мотивував таке рішення тим, що прийнятий Північним МУ ДПС акт індивідуальної дії не відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо його змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості. Зокрема, суд апеляційної інстанції звернув увагу на суперечливість висновків мотивувальної частини Рішення № 1529 та підстав ухвалення рішення саме про можливість виконання ТОВ «Родоніт-Р» податкового обов`язку. Також апеляційний суд вважав, що всупереч приписам Порядку № 225 податковий орган не прийняв попереднє рішення, якщо вважав, що наданих платником податків документів було недостатньо для підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку. Поряд з цим жодних зауважень до тих документів, що були долучені до Заяви № 354, наведено не було. Суд апеляційної інстанції визнав помилковими посилання податкового органу в оскаржуваному рішенні на обставини подання ТОВ «Родоніт-Р» податкової звітності, сплату податків та реєстрацію податкових накладних як на підставу для визнання підприємства позивача таким, що має можливість виконувати податковий обов`язок, оскільки чинне законодавство таких підстав не містить.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення № 157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень податкового законодавства шляхом скасування на період воєнного стану мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановленого на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте, Закон № 2260-ІХ передбачив звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише для тих платників, граничний термін реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування яких припадав на період з 24 лютого 2022 року по 27 травня 2022 року, за умови, що вони їх зареєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) до 15 липня 2022 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що норми Закону № 2260-ІХ не передбачали для платників податків перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, що не були вчасно зареєстровані з огляду на запроваджений в Україні карантин та на які до 27 травня 2022 року поширювалась дія мораторію. Застосування штрафних санкцій до позивача за таких обставин апеляційний суд визнав порушенням принципу стабільності, передбаченого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України. Враховуючи викладене, а також те, що застосування до платників податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних можливе лише за наявності їхньої вини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій у спірному випадку.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Північне МУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник навів наступні доводи:

1) суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225 в частині визначення критеріїв обґрунтованості рішення податкового органу про можливість / неможливість виконання платником податків податкового обов`язку під час воєнного стану;

2) Порядок № 225 не передбачає обов`язку для податкового органу в усіх випадках ухвалити попереднє рішення. Таке рішення приймається лише у разі недостатності документів, наданих платником податків на підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку;

3) підставою для прийняття Рішення № 1529 слугувало саме те, що у період з лютого 2022 року по дату розгляду Заяви № 354 ТОВ «Родоніт-Р» виконувало податкові обов`язки шляхом подання звітності, реєстрації податкових накладних, сплати податків та відсутності податкового боргу. Ці доводи суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та правовою оцінкою;

4) Порядок № 225 передбачає прийняття рішення щодо можливості або неможливості своєчасного виконання платником свого податкового обов`язку відносно платника податків в цілому, а не щодо будь-якого окремого податку/збору, про що помилково просив платник податків;

5) посилання апеляційного суду на відомості зазначені у мотивувальній частині Рішення № 1529 є хибними, оскільки процитований судом абзац є незмінною частиною затвердженої Порядком № 225 форми рішення і підлягає врахуванню лише у разі прийняття попереднього рішення;

6) суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення Переліку № 225. Так, всупереч пункту 16 вказаного Переліку позивач не звертався до контролюючого органу із повідомленням згідно з пунктом 44.5 статті 44 ПК України або з повідомленням про неможливість вивезення первинних документів згідно з пунктом 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Інформації та її документального підтвердження щодо втрати документів за період з березня по серпень 2022 року не надано ні до Заяви № 354, ні до суду. Щодо доводів позивача про знищення серверного обладнання скаржник вважає, що у такому випадку позивач мав долучити до Заяви № 354 документи, передбачені пунктами 2-4, 14, 15, 17 Переліку;

7) апеляційний суд неправильно застосував норми пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 52-1, підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в розрізі можливості притягнення платника податків до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року та граничним строком реєстрації для них - 15 липня 2022 року. Помилковим є висновок про відсутність перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином. Для реєстрації таких податкових накладних було надано достатньо часу, а саме до 15 липня 2022 року. Крім того, для притягнення до фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН ПК України не передбачено встановлення вини. Північне МУ ДПС просить врахувати, що частково позивач здійснював і своєчасну реєстрацію в ЄРПН (тобто, до 15 липня 2022 року) податкових накладних, виписаних у період з лютого по травень 2022 року.

Північне МУ ДПС вважало, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 52-1, підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та норм Порядку № 225.

Верховний Суд ухвалою від 18 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Північного МУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Акцентував увагу на тому, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення строків подання звітності та реєстрації податкових накладних, оскільки ТОВ «Родоніт-Р» відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України виконало означені податкові обов`язки протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Заява про відновлення можливості повного складення податкової звітності та реєстрації податкових накладних була надіслана Північному МУ ДПС 15 серпня 2022 року.

Позивач вважає хибними доводи скаржника про відсутність у нього обов`язку із направлення платнику податків попереднього рішення із пропозицією надати конкретні додаткові документи. Про наявність такого обов`язку свідчать приписи пунктів 1, 5-8 Порядку № 225. Звертає увагу на те, що долучені до Заяви № 354 документи податковим органом також взагалі не досліджувались та не оцінювались.

Щодо штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних позивач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування таких штрафних санкцій в умовах правової невизначеності покладає на платника податків додатковий надмірний тягар, що в умовах воєнного стану, є неприпустимим. Просить врахувати, що неналежне виконання вимог податкового законодавства щодо своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось не з вини позивача.

Ухвалою від 06 листопада 2024 року Верховний Суд, керуючись статтями статтями 4, 12, 262, 345 КАС України, відмовив у задоволенні клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за участю його представника та призначив справу № 520/5995/23 до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 07 листопада 2024 року без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду від представника ТОВ «Родоніт-Р» - адвоката Гайдамаки Ю. Б. надійшла заява про розгляд справи № 520/5995/23 за участю представника позивача.

Частина друга статті 345 КАС України передбачає, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до касаційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи правила розгляду касаційної скарги, що передбачені статтею 345 КАС України, колегія суддів зазначає, що питання наявності / відсутності підстав для задоволення клопотання адвоката Гайдамаки Ю. Б. про розгляд справи № 520/5995/23 за участі представника позивача підлягає вирішенню під час письмового провадження виходячи з обставин достатності наявних у справі матеріалів для прийняття рішення судом касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі пов`язані із наявністю / відсутністю підстав для визнання ТОВ «Родоніт-Р» таким, у якого відсутня можливість своєчасно виконувати свій податковий обов`язок у період з лютого по серпень 2022 року, зокрема в частині реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що зумовлено знищенням певної документації та комп`ютерного обладнання внаслідок пожеж, спричинених ракетними обстрілами, а також з огляду на місцезнаходження підприємства на території Харківської міської територіальної громади, яка згідно з Переліком територіальних громад віднесена до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Позивач у цій справі вважав, що належить до передбаченої абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України категорії платників податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, з огляду на що подав відповідну заяву до податкового органу. У зв`язку з цими ж обставинами наполягав, що підлягає звільненню від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Контролюючий орган не погодився з такою позицією платника податків і з огляду на те, що у спірний період ТОВ «Родоніт-Р» реєструвало податкові накладні, сплачувало податки і збори, подавало звітність, прийняв Рішення № 1529, яким визнав останнього таким, що має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки. За таких обставин відповідач також притягнув позивача до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період з 28 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

Отже, у світлі викладених вище обставин слід враховувати, що вирішення питання щодо правомірності / неправомірності прийняття Рішення № 1529 має безпосередній вплив і на правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, підстав позову, висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на які були ухвалені протилежні за змістом судові рішення, а також доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ключовими питаннями, на які має бути надана відповідь за наслідками касаційного перегляду (в порядку черговості їх вирішення), є:

1) наявність / відсутність у податкового органу обов`язку із прийняття попереднього рішення під час розгляду заяви про відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, поданої відповідно до Порядку № 225;

2) критерії вмотивованості рішення податкового органу щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, прийнятого відповідно до Порядку № 225.

Указані вище питання підлягають вирішенню у розрізі застосування підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у взаємозв`язку з нормами Порядку № 225;

3) наявність вини як обов`язкової умови для притягнення платника податків до фінансової відповідальності на підставі пункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України. Це питання підлягає вирішенню у розрізі застосування пункту 109.3 статті 109, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 52-1, підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд касаційної інстанції зазначає, що для правильного вирішення спору між сторонами необхідним є врахування наступних особливостей врегулювання податкових відносин у спірний період.

Так, правовідносини між сторонами стосуються періоду, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Введений вказаним Указом воєнний стан триває і досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року.

Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено в іншій редакції.

Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац четвертий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року законодавець шляхом внесення змін до ПК України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій. Натомість, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних (зокрема, але не виключно, аналогічні висновки вже викладались Верховним Судом в постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 240/27062/22, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23).

Таким чином, ті платники податків, які вважають, що у них відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, подання податкової звітності, своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо, та претендують на звільнення від відповідальності на умовах, визначених абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, повинні заявити податковому органу про такі обставини за встановленим законодавцем алгоритмом.

Вважаючи, що знищення документації та серверного обладнання внаслідок пожеж, викликаних ракетними обстрілами, разом з обставинами місцезнаходження підприємства на території Харківської міської територіальної громади, спричинило неможливість виконання певної частини податкових обов`язків у період з лютого по серпень 2022 року, ТОВ «Родоніт-Р» звернулось із відповідною заявою та долученими до неї документами до Північного МУ ДПС. Контролюючий орган за результатами розгляду такої заяви одразу прийняв Рішення № 1529, з чим не згоден позивач, наполягаючи, що прийняттю такого рішення обов`язково мало б передувати ухвалення попереднього рішення як це передбачено Порядком № 225.

Вирішуючи перше ключове у цій справі питання, яке стосується наявності / відсутності у податкового органу обов`язку із прийняття попереднього рішення за результатами розгляду відповідної заяви платника податків, поданої згідно з Порядком № 225, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України, був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.

Так, у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 225 наведено вичерпний перелік підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів), серед яких, зокрема вказано: втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (підпункт 1); перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації (підпункт 6).

Пункт 3 розділу ІІ Порядку № 225 встановлює, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.

Так, за змістом пункту 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Суд касаційної інстанції враховує, що Верховний Суд (зокрема, але не виключно, у постановах від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 280/6527/22) за результатами аналізу наведених вище положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225 сформулював наступні висновки. Затвердження Порядку № 225 обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, податкової звітності тощо. Метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку з об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків тощо. Платник податків, який у зв`язку з проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Колегія суддів у цій справі погоджується із такими підходами, сформованими Верховним Судом в контексті вирішення питання щодо підтвердження платниками податків можливості / неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку, і не вбачає підстав відступу від них.

У розвиток наведених підходів та з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, які стосуються особливостей процедури отримання платником податків рішення щодо неможливості своєчасного виконання своїх податкових обов`язків, суд касаційної інстанції вважає за необхідне також вказати про таке.

За наявності підстав, передбачених пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 225 платник податків, який на дату набрання чинності указаним Порядком має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, подає таку заяву у строк до 30 вересня 2022 року. Вичерпний перелік документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку, приведений у Переліках документів (для юридичних і фізичних осіб відповідно). Поряд з цим платник податків не позбавлений права надати інші документи / інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок і які разом із документами, наведеними у Переліках документів, підлягають дослідженню та оцінці податковим органом.

В тому випадку, якщо контролюючий орган за результатами розгляду долучених платником податків до заяви документів вважатиме, що їх недостатньо для прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків, він приймає Попереднє рішення, в якому пропонує додатково надати конкретні документи, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення по суті заяви. Після спливу встановленого Порядком № 225 строку на надання додаткових документів податковий орган розглядає заяву платника податків (з урахуванням додаткових документів, якщо платник податків скористався правом на їх подання). При цьому протягом усього строку розгляду заяви платника податків, поданої відповідно до Порядку № 225, контролюючий орган наділений правом самостійного звернення до компетентних органів з метою додаткового підтвердження наведених у такій заяві обставин.

Узагальнюючи викладене, у суду касаційної інстанції наявні підстави для формулювання такого висновку. Визначена розділом ІІІ Порядку № 225 процедура розгляду заяви платника податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок передбачає, що у разі достатності долучених до заяви документів для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися внаслідок збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку, контролюючий орган приймає рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. У такому випадку обов`язку із прийняття попереднього рішення у контролюючого органу не виникає.

Якщо ж контролюючий орган вважає, що долучених платником податків до заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків документів недостатньо для прийняття позитивного рішення за результатами розгляду такої заяви, то в такому випадку контролюючий орган обов`язково приймає попереднє рішення із пропозицією платнику податків надати конкретні додаткові документи (копії документів) протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Ненадання або несвоєчасне надання платником податків документів, перелічених у попередньому рішенні контролюючого органу, має наслідком прийняття рішення на підставі наявних у контролюючого органу документів. У разі ж надання платником податків за пропозицією контролюючого органу відповідних документів контролюючий орган приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, залежно від наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними у заяві обставинами та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку.

При цьому недотримання контролюючим органом встановленої розділом ІІІ Порядку №225 процедури розгляду документів платників податків в частині забезпечення права таким платникам (у разі недостатності попередньо долучених документів) надати конкретні додаткові документи (копії документів) за пропозицією, викладеною у попередньому рішенні, має наслідком визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками розгляду заяви про неможливість виконання податкового обов`язку.

У справі, що розглядається, не є спірним між сторонами, що Північне МУ ДПС не скористалось правом на прийняття Попереднього рішення, одразу ухваливши Рішення № 1529, відповідно до якого не знайшло підстав для визнання ТОВ «Родоніт-Р» таким, що не має можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки. При цьому за змістом указаного Рішення підставою його прийняття слугувала не недостатність певних документів на підтвердження зазначених ТОВ «Родоніт-Р» в Заяві № 354 обставин, а те, що позивач протягом усього 2022 року виконував податкові обов`язки (подавав звітність, здійснював реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, здійснював роздрібну реалізацію товарів, сплачував податки і збори, а також заробітну плату працівникам). Зазначені ж у заяві позивача обставини залишилися без оцінки.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок апеляційного суду, що відповідач, вважаючи недостатніми долучені до Заяви №354 документи для прийняття рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «Родоніт-Р» свого податкового обов`язку та не ухваливши поряд з цим попереднє рішення, позбавив позивача можливості подати додаткові документи на підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку та створив передумови для прояву негативної дискреції. Відповідно, порушення процедури ухвалення рішення за результатами розгляду заяви про неможливість виконання податкового обов`язку має характер істотного як таке, що обмежує реалізацію платником податків його прав, а тому має наслідком визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Суд касаційної інстанції відхиляє довід скаржника, що він мав право на ухвалення Рішення № 1529 без прийняття Попереднього рішення, оскільки такі посилання були б доречними лише у випадку визнання достатніми долучених позивачем до заяви документів для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними у заяві обставинами та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку і прийняття рішення саме про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. З огляду на викладене незмістовними є і доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, відзиві на апеляційну скаргу та у касаційній скарзі, що ТОВ «Родоніт-Р» не надало документи, передбачені Переліком № 225.

Вирішуючи друге ключове у цій справі питання, яке стосується критеріїв обґрунтованості рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, прийнятого відповідно до Порядку № 225, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Частина друга статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 380/4746/22 Верховний Суд, серед іншого, вирішував питання вмотивованості рішення податкового органу про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та дійшов наступних висновків. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Колегія суддів у цій справі в повній мірі погоджується із такими висновками Верховного Суду щодо критеріїв вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень та не вбачає підстав для відступу від них.

У розрізі обставин цієї справи суд касаційної інстанції зазначає, що процитований вище абзац восьмий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає обов`язок керівника контролюючого органу прийняти саме вмотивоване рішення за результатами розгляду відповідної заяви. Слід зазначити, що приписи Порядку № 225 покладають обов`язок із доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок на контролюючий орган, що реалізується шляхом встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, спричиненими збройною агресією російської федерації та про які вказує платник податків у заяві, та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку станом на відповідну дату.

Відповідно до Додатку до Порядку № 225 затверджено форму Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Так, зі змісту вказаної форми вбачається, що вона є єдиною у разі прийняття як рішення по суті заяви, так і попереднього рішення. Серед іншого, ця форма містить незмінний блок наступного змісту: «У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків *» із можливістю заповнення відповідних граф. Поряд з цим у примітках до форми Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зазначено, що «* інформація не зазначається у разі прийняття Рішення / попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку».

У блоці «Прийнято рішення» посадова особа контролюючого органу повинна проставити відповідну відмітку навпроти прийнятого рішення. У наступному блоці «Підстави» контролюючий орган має відобразити мотиви, якими він керувався при прийнятті відповідного рішення (позитивного чи негативного для платника податків).

Враховуючи викладені вище підходи Верховного Суду та нормативно-правове регулювання спірного питання, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку. Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку має бути належним чином вмотивоване шляхом відображення таких мотивів у блоці «Підстави». Обов`язковою вимогою, що висувається Порядком № 225, є оцінка тих обставин і документів, що зазначені платником податків у заяві, та встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та можливістю виконання податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Як уже вказувалось, Заява № 354 була обґрунтована тим, що у березні 2022 року було знищено певну документацію та комп`ютерне обладнання ТОВ «Родоніт-Р» внаслідок пожеж, спричинених ракетними обстрілами. У сукупності з обставинами місцезнаходження підприємства на території Харківської міської територіальної громади, яка згідно з Переліком територіальних громад віднесена до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, позивач вважав, що наявні підстави для віднесення його до категорії платників податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Із змісту оскаржуваного Рішення № 1529 слідує, і на цьому наполягає скаржник у касаційній скарзі, що підставою для прийняття негативного для ТОВ «Родоніт-Р» рішення слугувало те, що платник податків у 2022 році виконує податкові обов`язки, в тому числі реєструє податкові накладні. Фактично, вказані у Заяві № 354 обставини та докази податковим органом не досліджувались.

Варто зазначити, що у Заяві № 354 ТОВ «Родоніт-Р» вказало про неможливість саме своєчасного виконання відповідного переліку податкових обов`язків (в тому числі, своєчасної реєстрації податкових накладних) і вказало період, у якому виникли такі обставини.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 36.1 статті 36 ПК України встановлює, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Отже, одним із елементів належного виконання платником податків податкового обов`язку є своєчасність його виконання (тобто, у встановлені законом строки).

За таким обставин суд касаційної інстанції критично сприймає посилання контролюючого органу у спірному Рішенні № 1529 на те, що ТОВ «Родоніт-Р» загалом сплачує податки, подає звітність і реєструє податкові накладні в ЄРПН як на підставу для прийняття негативного рішення за результатами розгляду Заяви № 354. Такий висновок податкового органу жодним чином не вказує на те, що платник податків мав можливість вчиняти такі дії своєчасно.

У контексті наведеного суд касаційної інстанції також не може погодитись із позицією скаржника, що рішення щодо можливості або неможливості своєчасного виконання платником свого податкового обов`язку відносно платника податків в цілому, а не щодо будь-якого окремого податку / збору і періоду. Так, абзаци 12, 13 пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 передбачають, що заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, серед іншого, має містити перелік тих податкових обов`язків, які платник податків не мав / не має можливості своєчасно виконати, та інформацію про податкові періоди, за які неможливо неможливо виконувати податкові обов`язки.

Отже, зміст заяви передбачає, що платник податків у ній окреслює те коло податкових обов`язків, які він не може виконати взагалі чи не може виконати своєчасно, а також період, в якому мають місце такі обставини. Відповідно, у випадку ухвалення рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку до такого платника податків не застосовуватиметься відповідальність лише стосовно тих податкових обов`язків і за ті періоди, що зазначені ним у відповідній заяві.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Рішення № 1529 не містить достатніх і переконливих мотивів для відхилення доводів позивача про неможливість саме своєчасного виконання окресленого ним у Заяві № 354 переліку податкових обов`язків. При цьому в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня і будь-яка вмотивована оцінка й указаних позивачем в заяві обставин, на що правильно вказав апеляційний суд.

З огляду на викладене наявні підстави для висновку, що всупереч приписів абзацу восьмого пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 та внаслідок неналежного розгляду та ненадання оцінки усім долученим до Заяви №354 документам рішення Північного МУ ДПС про можливість ТОВ «Родоніт-Р» своєчасно виконати свій податковий обов`язок є необґрунтованим та неналежним чином вмотивованим.

З приводу зауважень скаржника щодо недоліків документів, долучених позивачем до Заяви № 354, суд касаційної інстанції зазначає, що зміст доводів Північного МУ ДПС у цій справі зводиться до того, що такі документи ним не досліджувались, а підставою для прийняття Рішення № 1529 слугували виключно обставини виконання ТОВ «Родоніт-Р» податкових обов`язків. Оскільки податковий орган не мав претензій до наданих позивачем документів під час розгляду Заяви № 354, не надав платнику податків можливості додатково надати документи за визначеним конкретним переліком, такі доводи, що висловлені вже на етапі судового оскарження Рішення № 1529 не можуть перевірятись судом як такі, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції вважає хибним висновок апеляційного суду про суперечливість мотивувальної частини Рішення № 1529 та підстав ухвалення рішення про можливість виконання ТОВ «Родоніт-Р» податкового обов`язку. Процитований судом абзац дійсно є незмінною частиною затвердженої Порядком № 225 форми рішення і підлягає врахуванню лише у разі прийняття попереднього рішення. Відповідні пусті графи у вказаному абзаці Північним МУ ДПС не заповнювались, тому згідно із змістом приміток така інформація не підлягає врахуванню і не є частиною Рішення № 1529. Разом з тим, означений висновок не призвів до неправильного вирішення спору в цій частині.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів за наслідками вирішення першого і другого ключових питань у цій справі, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку по суті позовної вимоги про наявність підстав для визнання протиправним та скасування Рішення № 1529. Наведені Північним МУ ДПС у касаційній скарзі доводи такого висновку не спростовують.

Поряд з цим суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частина четверта статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Родоніт-Р» обмежилось лише вимогою про визнання протиправним та скасування Рішення № 1529, яка правильно було задоволена судом апеляційної інстанції. Разом з тим, саме по собі скасування вказаного рішення жодним чином не свідчить про те, що позивач автоматично відноситься до категорії платників податків, у яких відсутня можливість своєчасного виконання своїх податкових обов`язків. Таким платник податків може бути визнаний лише шляхом прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком № 225. Відповідно, позивач, який подавав Заяву № 354 з метою незастосування до нього відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, статусу платника податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, так і не набув.

В ході розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий орган фактично не розглянув долучені позивачем до Заяви № 354 документи, можливості надати додаткові документи за конкретним переліком не надав. Відповідно, підстави вважати, що у спірній ситуації були виконані усі умови для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення, відсутні. За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Північне МУ ДПС повторно розглянути заяву про неможливість виконання податкового обов`язку № 354, подану ТОВ «Родоніт-Р» 29 вересня 2022 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цій постанові.

При вирішенні третього ключового у цій справі питання, яке стосується правомірності податкового повідомлення-рішення № 157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року, суд касаційної інстанції першочергово виходить з такого.

Підставою прийняття указаного рішення слугувало те, що ТОВ «Родоніт-Р» порушило граничні строки реєстрації податкових накладних, складених у період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, але зареєстрованих у період з 12 серпня 2022 року по 01 вересня 2022 року.

Водночас, до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення позивач, керуючись приписами підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225, звернувся із Заявою № 354 до Північного МУ ДПС, маючи на меті отримання позитивного рішення за результатами її розгляду та набуття права на звільнення від відповідальності, зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Розглянувши вказану заяву, податковий орган прийняв Рішення № 1529.

За результатами судового оскарження указаного рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його протиправність, що знайшло своє підтвердження і під час касаційного перегляду цієї справи. У постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 520/1179/23 Верховний Суд погодився із висновком апеляційного суду, що у разі визнання протиправним та скасування рішення про визнання платника податків таким, що має можливість виконувати податковий обов`язок в судовому порядку, всі подальші дії податкового органу щодо застосування до такого платника відповідальності є незаконними. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було передчасним.

Поряд з цим суд касаційної інстанції враховує, що підставою для висновку апеляційного суду про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало те, що із прийняттям Закону № 2260-ІХ не було передбачено перехідного періоду для платників податків для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином, та на які до 27 травня 2022 року поширювалась дія мораторію, встановленого на період карантину. Апеляційний суд визнав, що застосування до позивача штрафних санкцій у такому випадку є порушенням принципу стабільності, передбаченого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України.

Такий висновок апеляційного суду щодо умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного», відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанова від 24 вересня 2024 року у справі № 520/24541/23). Верховний Суд зауважував, що всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року. В той же час, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

Враховуючи викладене, доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 52-1, підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, суд касаційної інстанції встановив, що такі висновки сформовані апеляційним судом безвідносно до обставин, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Так, з додатку № 2 до акта камеральної перевірки слідує, що усі податкові накладні, своєчасність реєстрації яких перевірялась відповідачем, були складені у період з 26 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року. Реєстрація вказаних податкових накладних в ЄРПН відбулась у період з 12 серпня 2022 року по 01 вересня 2022 року, тобто, після 15 липня 2022 року. За таких обставин посилання на те, що законодавець не передбачив однакового перехідного періоду - до 15 липня 2022 року, для податкових накладних, що були складені під час «ковідного» мораторію», та тих податкових накладних, що складались вже під час дії воєнного стану, не є релевантним до обставин цієї справи. Дослідженню та правовій оцінці суду підлягали саме обставини реєстрації, що відбувалась у період після 15 липня 2022 року, в ЄРПН податкових накладних, що складались після введення в Україні воєнного стану.

Щодо наявності/відсутності вини в діях платника податків як підстави для застосування фінансової відповідальності у постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 520/9294/21 Верховний Суд сформував правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, та зауважив на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У цій справі позивач вважав, що у нього відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, із реєстрації податкових накладних в ЄРПН із дотриманням встановлених ПК України граничних строків, у зв`язку з чим відповідно до Порядку № 225 подав відповідну заяву до Північного МУ ДПС.

За результатами судового оскарження Рішення № 1529 суд апеляційної інстанції встановив протиправність такого рішення, з чим погоджується і суд касаційної інстанції. Ця обставина у сукупності з проведенням контрольного заходу у період з 21 липня 2022 року до 20 вересня 2022 року (тобто, до спливу наданого законодавством строку для подання платником податків заяви про звільнення від такої відповідальності на підставі приписів абзацу першого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України) є підставою для визнання протиправним та скасування і спірного податкового повідомлення-рішення.

Законодавець передбачив, що право на подання таких заяв мало б бути реалізоване до 30 вересня 2022 року (у разі виникнення та існування обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання платником податків своїх податкових обов`язків, до набрання чинності Порядком № 225).

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд ухвалив правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Рішення № 1529 та податкового повідомлення-рішення №157/3500040336 від 25 жовтня 2022 року, проте з частково неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції щодо мотивів його прийняття. Крім того, з метою ефективного захисту порушених прав позивача у цій справі суд касаційної інстанції вважає за необхідне доповнити резолютивну частину постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року абзацом наступного змісту: «Зобов`язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву вих. № 354 від 29 вересня 2022 року про неможливість виконання податкового обов`язку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р», з урахуванням висновків суду». В іншій частині постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

В ході розгляду справи № 520/5995/23 в порядку письмового провадження суд касаційної інстанції не встановив з огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, необхідності надання сторонами додаткових пояснень у зазначеній справі під час її касаційного перегляду. При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін (їх представників) (том 2 а.с. 134-136, 241-243). Отже, публічний розгляд справи № 520/5995/23 відбувся, в ході якого сторони (їх представники) надали свої пояснення. У надісланому 05 лютого 2024 року поштою відзиві на касаційну скаргу, який було продубльовано через підсистему "Електронний суд" 07 листопада 2024 року, ТОВ «Родоніт-Р» навело відповідне обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відтак, позивач та відповідач повною мірою скористалися своїми процесуальними правами. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає відсутніми підстави для задоволення заяви представника ТОВ «Родоніт-Р» - адвоката Гайдамаки Ю. Б. про розгляд справи № 520/5995/23 за участю представника позивача, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із статтею 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням результату касаційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 139 341 345 351 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та доповнивши резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Зобов`язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву вих. № 354 від 29 вересня 2022 року про неможливість виконання податкового обов`язку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р», з урахуванням висновків суду».

В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко