ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа №520/7193/19
адміністративне провадження №К/9901/1499/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Ліквідаційної комісії Харківського апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, ухвалене у складі судді Білової О.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лукманової О.М. (доповідач), суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Ліквідаційної комісії Харківського апеляційного адміністративного суду і зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату позивачеві суддівської винагороди відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) із урахуванням регіонального коефіцієнту, з відрахуванням виплачених сум і податків та обов`язкових платежів, за період з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що при розрахунку їй у період з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року суддівської винагороди до базового розміру посадового окладу регіональний коефіцієнт (1,25), установлений частиною четвертою статті 135 Закону №1402-VIII, не застосовувався, що є протиправною бездіяльністю відповідачів.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року позов залишено без задоволення.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року - без змін.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що умовою застосування регіонального коефіцієнту, який входить до базового розміру посадового окладу судді, є фактичне здійснення суддею правосуддя, а ОСОБА_1 з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року продовжувала обіймати посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду, який з початком роботи Другого апеляційного адміністративного суду 28 грудня 2018 року припинив здійснювати правосуддя, тобто позивач фактично не здійснювала правосуддя, тому відсутні підстави для включення до її базового розміру посадового окладу в спірний період регіонального коефіцієнту.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, ухваленими судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 зазначає, що здійснення правосуддя є її посадовим обов`язком і законодавець, застосовуючи у частині четвертій статті 135 Закону №1402-VIII словосполучення - «якщо суддя здійснює правосуддя у суді … », визначився лише з місцем розташування суду (розташування у населеному пункті з відповідною кількістю населення) або місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду, а не з випадками здійснення чи нездійснення суддею правосуддя. Суд апеляційної інстанції, як указує скаржник, не дотримався принципу верховенства права та його елементу - концепції «якості закону», сформованого Європейським судом з прав людини, згідно з якими юридичні норми мають бути чіткими, ясними і однозначними, оскільки інше не може забезпечити їхнє однакове застосування та не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. ОСОБА_1 зауважує, що невиплата їй посадового окладу з урахуванням регіонального коефіцієнту пов`язана із несвоєчасним переведенням до Другого апеляційного адміністративного суду, тобто через обставини, що не залежали від неї особисто та не обумовлені її поведінкою. Суд апеляційної інстанції, як зазначає ОСОБА_1 , не застосував до спору принципу «належного урядування», фактично переклав на неї помилки та обов`язки державних інституцій, не захистив від втручання в її право власності.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідачами подано відзиви на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року - без змін, оскільки вони є обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Дашутіна І.В., Шевцової Н.В. ухвалою від 16 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року №1213/0/78-22 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Дашутіна І.В. на суддю Радишевську О.Р.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 11 серпня 2022 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_1 з 21 жовтня 2008 року обіймала посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду.
13. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» постановлено ліквідувати Харківський апеляційний адміністративний суд та утворити Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.
14. Відповідно до вимог частини шостої статті 147 Закону №1402-VIII Харківський апеляційний адміністративний суд припинив здійснення правосуддя, у зв`язку з початком роботи Другого апеляційного адміністративного суду 28 грудня 2018 року.
15. Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2019 року №432/0/15-19 суддю Харківського апеляційного адміністративного суду Донець Л.О. переведено на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду.
16. При розрахунку ОСОБА_1 у період з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року суддівської винагороди до базового розміру посадового окладу регіональний коефіцієнт, установлений частиною четвертою статті 135 Закону №1402-VIII, не застосовувався, з чим ОСОБА_1 не погодилася та звернулася до суду з позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
19. У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
20. Згідно зі статтею 1 Закону №1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
21. Систему судоустрою складають: місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди (частина третя статті 17 Закону №1402-VIII).
22. Приписами частини третьої статті 26 Закону №1402-VIII визначено, що апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються у відповідних апеляційних округах.
23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону №1402-VIII апеляційний суд здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Суддя апеляційного суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом (частина друга статті 28 Закону №1402-VIII).
24. Суддівська винагорода, як закріплено у частині першій статті 135 Закону №1402-VІІІ, регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
25. Згідно з абзацом першим пункту 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
26. Відповідно до частини другої статті 135 Закону №1402-VІІІ суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
27. Згідно з частиною четвертою статті 135 Закону №1402-VІІІ до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
28. У пункті 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
29. Приписами частини шостої статті 147 Закону №1402-VІІІ визначено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов`язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
30. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 53 Закону №1402-VІІІ суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
31. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
32. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із таких міркувань.
33. Як слідує із матеріалів справи, Харківський апеляційний адміністративний суд, у якому ОСОБА_1 обіймала посаду судді, у зв`язку з початком роботи Другого апеляційного адміністративного суду 28 грудня 2018 року припинив здійснення правосуддя. Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2019 року №432/0/15-19 суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Донець Л.О., яка рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 квітня 2018 року №211/ко-18 визнана такою, що відповідає займаній посаді, переведена на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду.
34. Згідно із висновками, зробленими судами попередніх інстанцій, регіональний коефіцієнт до базового розміру посадового окладу судді застосовується лише у разі здійснення суддею правосуддя, а оскільки з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Харківського апеляційного адміністративного суду, не здійснювала правосуддя, то немає підстав для включення до її базового розміру посадового окладу в указаний період регіонального коефіцієнту.
35. Суддівська винагорода за Законом №1402-VІІІ визначається його нормами статті 135, якою встановлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. До того ж, до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою вказаної статті Закону №1402-VІІІ, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
36. Отже, статтею 135 Закону №1402-VIII передбачена можливість застосування до базового розміру посадового окладу судді регіональних коефіцієнтів, визначених частиною четвертою цієї статті, які є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.
37. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року в справі №804/3609/18, передбачений частиною четвертою статті 135 Закону №1402-VІІІ регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою. Водночас застосування регіонального коефіцієнту залежить від розташування суду, в якому суддя здійснює судочинство, тобто від кількості населення відповідного населеного пункту і факту здійснення суддею судочинства. Нарахування регіонального коефіцієнту судді, який не має повноваження на здійснення правосуддя, Законом №1402-VІІІ не передбачено.
38. Відповідну правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2020 року в справі №280/602/19, у якій зробив висновки про те, що регіональний коефіцієнт застосовується до базового розміру посадового окладу та не є доплатою. Розмір регіонального коефіцієнту встановлюється у різних розмірах, проте обов`язковою умовою є здійснення суддею правосуддя. Застосування регіонального коефіцієнту залежить від розташування суду, в якому суддя здійснює судочинство, тобто від кількості населення відповідного населеного пункту і факту здійснення суддею правосуддя. Оскільки умовою нарахування регіонального коефіцієнту є фактичне здійснення правосуддя суддею, а позивач на час виникнення спірних правовідносин продовжував обіймати посаду судді суду, який з початком роботи іншого суду того самого рівня припинив здійснювати правосуддя, то, здійснюючи, зокрема, нарахування та виплату позивачеві суддівської винагороди без застосування до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
39. Таку правову позицію також підтримав Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року в справах №280/1688/19, №280/3954/19 та від 30 серпня 2021 року в справі №280/1067/19, у яких виклав висновки про те, що з дати припинення здійснення правосуддя суддею, регіональний коефіцієнт перестає виплачуватися, оскільки умовою його виплати є здійснення суддею правосуддя.
40. Пославшись на правову позицію, викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі №804/3609/18 та від 21 квітня 2021 року в справі №280/3954/19, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2022 року в справі №640/13975/20 зробив висновки про те, що посадовий оклад судді складається з базового розміру посадового окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту. Що застосування регіонального коефіцієнту до посадового окладу безпосередньо пов`язується законодавцем із розташуванням суду, в якому суддя здійснює судочинство (тобто від кількості населення відповідного населеного пункту), а також із фактом здійснення суддею правосуддя у відповідному суді. Таким чином, застосування регіонального коефіцієнту до посадового окладу судді, який не здійснює правосуддя, не передбачено Законом №1402-VIII.
41. Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, на яке посилається ОСОБА_1 , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): - положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII (далі - Закон №192-VIII). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат»; - положення частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, за яким «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону №1402-VІІІ, зі змінами, а саме: - частини першої статті 55 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду; - частини восьмої статті 56, частин першої, другої статті 89 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з обов`язковим проходженням підготовки у Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації; - частини третьої статті 82, частин шостої, сьомої статті 147 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
42. Конституційний Суд України у Рішенні від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 зазначив, що юридичне регулювання, встановлене положенням частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, яке поширюється на суддів, які не здійснюють правосуддя через обставини, що не залежать від них особисто або не обумовлені їхньою поведінкою, звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів, створює загрозу для незалежності як суддів, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддів. Отже, положення частини десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII для цілей застосування окремих положень Закону №1402-VІІІ суперечить частинам першій, другій статті 126 Конституції України.
43. Разом із тим, Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 не надано офіційного тлумачення норм Закону №1402-VІІІ з приводу застосування регіонального коефіцієнту до базового розміру посадового окладу судді у випадку нездійснення ним правосуддя.
44. На вказане також звернув увагу Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2020 року в справі №280/602/19, від 21 квітня 2021 року в справах №280/1688/19, №280/3954/19 та від 30 серпня 2021 року в справі №280/1067/19.
45. Ураховуючи висновки щодо застосування норми права, а саме частини четвертої статті 135 Закону №1402-VІІІ, викладені Верховним Судом у вищенаведених постановах, і те, що ОСОБА_1 з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року продовжувала обіймати посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду, який з початком роботи Другого апеляційного адміністративного суду 28 грудня 2018 року припинив здійснення правосуддя, тобто у період з 28 грудня 2018 року по 13 лютого 2019 року позивач фактично не здійснювала правосуддя у відповідному суді, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для застосування до базового розміру посадового окладу судді ОСОБА_1 у зазначений період регіонального коефіцієнту, та, відповідно, задоволення позову.
46. Аргументи, викладені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для задоволення позову, не знайшли підтвердження.
47. Висновки судів попередніх інстанцій є правильними та обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
48. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року - без змін.
IХ. Судові витрати
49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в справі №520/7193/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова