ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 520/7954/22
адміністративне провадження № К/990/34979/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 (колегія суддів у складі: Кононенко З. О., Мінаєвої О. М., Калиновського В. А.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): призначення до військової частини НОМЕР_1 , згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 кулеметником 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - НОМЕР_3 ; призначення та зарахування до списків особового складу військової частини, відповідно до мобілізаційного призначення - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А.
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2022 № 3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на думку позивача, є протиправним. Також зазначено, що протягом терміну проходження військової служби останній неодноразово повідомляв командуванню військової частини про незаконність наказу про призов позивача на строкову військову службу, на що не було жодних відповідей.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 є студентом Харківського національного університету будівництва та архітектури, 3 курсу (на момент виникнення спірних правовідносин), факультету «Інформаційних технологій», освітньо-професійна програма «Фінанси, банківська справа та страхування», денного відділення, СВО «Бакалавр», що підтверджується довідкою Харківського національного університету будівництва та архітектури від 04.08.2022 № 11-09/607, копією залікової книжки студента № 2020-49 та копією студентського квитка серії НОМЕР_4 .
У березні 2022 року позивач через оголошення в мережі «Інтернет» звернувся до представництва територіальної оборони м. Харкова з метою проходження добровольчих навчань з подальшою можливістю добровільного укладання контракту на проходження служби.
По закінченню підготовки позивач отримав посвідчення про приписку з відміткою про призов позивача на військову службу, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», військовою частиною НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2022 № 3, позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач у своєму відзиві підтверджує зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 позивача.
У позовній заяві позивачем зазначено, що протягом терміну проходження військової служби останній неодноразово повідомляв командуванню військової частини про незаконність наказу про його призов на строкову військову службу, на що не було жодних відповідей.
Позивач, уважаючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2022 № 3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині: призначення до військової частини НОМЕР_1 , згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 кулеметником 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - НОМЕР_3 ; призначення та зарахування до списків особового складу військової частини, відповідно до мобілізаційного призначення - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А. Зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що військові частини не уповноважені здійснювати безпосередній призов солдатів запасу в обхід територіальних центрів комплектування та СП та позивач не може бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу здобувача фахової вищої освіти.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що на позивача, як на призовника, покладено обов`язок повідомляти відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку, зокрема, про його освіту. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивачем до військової частини НОМЕР_1 надавалися будь-які документи на підтвердження того, що він є студентом та має право на відстрочку від призову. Крім того, суд урахував, що доказів примусового призову позивача на військову службу матеріли справи не містять, 22.03.2022 позивач добровільно прибув до одного з місць дислокації територіальної оборони м. Харкова, де пройшов навчання. Доказів того, що у позивача наявні обставини, які звільняють від призову, під час винесення спірного наказу матеріали справи також не містять, що на думку суду, свідчить про його добровільну згоду на призов на військову службу та реалізацію ним конституційного обов`язку, визначеного статтею 65 Конституції України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинне законодавство України не забороняє у добровільному порядку, без відповідного виклику, приходити на збірні пункти чи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чи військової частини, чи СБУ, чи органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з метою призову по мобілізації. При цьому, законодавець не розділяє осіб, які прийшли добровільно, а які викликані повісткою під час оформлення документів та фактичного призову.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що надана позивачем до суду довідка Харківського державного національного університету будівництва та архітектури від 04.08.2022 № 11-09/607 про те, що він є студентом 3 курсу факультету «Інформаційних технологій», освітньо-професійна програма «Фінанси, банківська справа та страхування», денного відділення, СВО «Бакалавр», видана лише 04.08.2022, тобто через п`ять місяців після його призову на військову службу, а тому не могла бути взята до уваги при призові на військову службу під час мобілізації. Крім того, суд звернув увагу на те, що позивач з моменту його призову на військову службу до вересня 2022 року жодних дій, які б свідчили про його незгоду з призовом та проходженням військової служби не вчиняв.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 залишити в силі.
Підставами звернення з касаційною скаргою відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту), у взаємозв`язку із частиною дев`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», відповідно до якої щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період, у взаємозв`язку із статтею 19 Конституції України та у взаємозв`язку з абзацом 2 частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про те, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти з урахуванням відсутності в законодавстві України прямої норми закону про дозвіл призову на військову службу командирами військових частин - призовників, а не військовозобов`язаних.
Скаржник наголошує, що він не надавав добровільної згоди на його мобілізацію командиром військової частини, доказів які б це спростовували відповідачем не надано. Оскільки позивач є призовником а не військовозобов`язаним, призов його на військову службу під час мобілізації командиром військової частини, був здійснений в порушення указаних вище норм Законів.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що позивач на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він перебуває на обліку призовників з 09.02.2018, не призивався. На даний час користується правом на відстрочку від призову на військову службу, згідно пунктом 8 статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», до 30.06.2023, яка йому була надана згідно з довідкою ф. 20 (на той час ф. 17). Довідка була надана особисто громадянином ОСОБА_1 на розгляд районної призовної комісії 29.09.2020. На підставі цієї довідки, на засіданні районної призовної комісії, протокол від 05.10.2020 № 3, було прийняте рішення «Надана відстрочка».
Також, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: статей 2, 90, частин першої, другої та третьої статті 242, частини четвертої статті 246 КАС України, що полягає у ненаданні належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
18.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/7954/22.
Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 з 5 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб; від 18.04.2022 № 259/2022 з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб та триває на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частинами п`ятою, шостою статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України. Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
Відповідно абзацу другого частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також добувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 4 Закону № 2232-XII передбачено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
За приписами частини восьмої статті 17 Закону № 2232-XII відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу; у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти; у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти; у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання; в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом;.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Предметом судового контролю у цій справі є правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2022 № 3 про призначення до військової частини НОМЕР_1 , згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметником 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А та про призначення та зарахування до списків особового складу військової частини, відповідно до мобілізаційного призначення, - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є студентом Харківського національного університету будівництва та архітектури, 3 курсу (на момент виникнення спірних правовідносин), факультету «Інформаційних технологій», освітньо-професійна програма «Фінанси, банківська справа та страхування», денного відділення, СВО «Бакалавр», що підтверджується довідкою Харківського національного університету будівництва та архітектури від 04.08.2022 № 11-09/607, копією залікової книжки студента № 2020-49 та копією студентського квитка серії НОМЕР_4 , які містяться в матеріалах справи.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач зарахований на перший курс Харківського національного університету будівництва та архітектури - 15.09.2020, тобто задовго до введення воєнного стану в Україні та затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що у свою чергу виключає наявність у позивача умислу здобуття вищої освіти з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2023 № 117/ВП, рішенням районної призовної комісії, протокол від 05.10.2020 № 3, позивачу була надана відстрочка у зв`язку з навчанням. Також у довідці зазначено, що на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 він не призивався.
Отже, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2023 № 117/ВП підтверджено наявність у ОСОБА_1 права на відстрочку від призову на строкову військову службу, відповідно до частини восьмої статті 17 Закону № 2232-XII.
Колегія суддів зазначає, що питання призову на строкову військову службу та на військову службу під час мобілізації регулюються окремими нормами законодавства.
Так, частина шоста статті 2 Закону № 2232-XII передбачає перелік видів військової служби, серед яких, зокрема: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Частина дев`ята статті 1 Закону № 2232-XII передбачає перелік категорій громадян у сфері військового обліку, серед яких, зокрема: призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Частина перша статті 15 Закону № 2232-XII передбачає, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Особи, які перебувають на військовому обліку призовників, визначені в пункті 1 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII.
Щодо відстрочки від призову на строкову військову службу, то це питання регулює стаття 17 Закону № 2232-XII.
Так, частина восьма статті 17 Закону № 2232-XII встановлює право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання громадянам призовного віку, які навчаються, зокрема: у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти; у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти.
Абзац 2 частини першої статті 39 Закону № 2232-XII передбачає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, визначені в пункті 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII.
Щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то це питання регулює стаття 23 Закону № 3543-XII.
Так, статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, відповідно до абзацу 2 частини третьої якої призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, серед інших, не підлягають здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що:
призовник і військовозобов`язаний - це різні категорії громадян у сфері військового обліку;
строкова військова служба і військова служба за призовом під час мобілізації - це різні види військової служби. До строкової служби можуть бути призвані призовники, до військової служби за призовом під час мобілізації - військовозобов`язані;
призовники можуть отримати відстрочку від строкової служби, військовозобов`язані - від служби за призовом під час мобілізації.
Водночас колегія суддів наголошує на тому, що станом на час виникнення спірних у розглядуваній справі правовідносин, в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію.
Згідно із вимогами Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20, 22 цього Закону).
При цьому призов на строкову військову службу був скасований Указами Президента України від 11.04.2022 № 230/2022 та від 30.09.2022 № 678/2022.
Крім того, у подальшому Законом України від 18.10.2022 № 2678-IX «Про внесення зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану» Закон № 2232-XII було доповнено статтею 18-1 такого змісту:
«Стаття 18-1. Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану
1. Під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
2. Під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо:
організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку;
направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні».
Отже, мобілізація по своїй суті є логічним продовженням обов`язкового призову на строкову військову службу, яка під час дії воєнного стану не проводиться.
При цьому правове регулювання військового обов`язку здійснюється відповідно до Закону № 2232-XII, а право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначається статтею 23 Закону № 3543-XIII.
Оцінюючи доводи скаржника про те, що позивач, відповідно до статті 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він був здобувачем фахової вищої освіти, колегія суддів зазначає, що указана обставина не дорівнює звільненню його від обов`язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову на військову службу.
При цьому наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.
Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22, від 16.11.2023 у справі № 160/15200/22.
Отже, на момент призову на військову службу позивач, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не може бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу здобувача фахової вищої освіти.
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22.
Так, пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Подібні положення відображено у пункті 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого призовники і військовозобов`язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Отже, право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком призовників, військовозобов`язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів справи, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.05.2023 № 117/ВП, рішенням районної призовної комісії, протокол від 05.10.2020 № 3, позивачу була надана відстрочка у зв`язку з навчанням.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач у 2020 році повідомив відповідний орган, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_5 , де він перебував на військовому обліку як призовник, про те, що він є здобувачем вищої освіти денної форми навчання.
Отже, посилання суду апеляційної інстанції на те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивачем до військової частини НОМЕР_1 надавалися будь-які документи на підтвердження того, що він є студентом та має право на відстрочку від призову, є безпідставними, оскільки не відповідають вимогам частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII.
Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема: призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з відміткою у посвідченні про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_5 , позивач був призваний на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» безпосередньо військової частиною НОМЕР_1 .
Відповідач у своєму відзиві підтверджує факт зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом від 22.03.22.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції та відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є призовником.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зарахування позивача до списків військової частини, як то зазначено в оскаржуваному наказі, могло мати місце у випадках: або призову позивача на військову службу за мобілізацією; або укладення позивачем контракту на проходження військової служби.
Аналіз положень частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII дає підстави для висновку про повноваження та можливості призову командиром військової частини на військову службу під час мобілізації тільки військовозобов`язаних, яким не є позивач, а щодо призовників такими повноваженнями наділені виключно територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Отже, зарахування позивача до списків військової частини, як то зазначено в оскаржуваному наказі, могло мати місце лише у випадку укладення позивачем контракту на проходження військової служби (у добровільному порядку).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинне законодавство України не забороняє у добровільному порядку, без відповідного виклику, приходити на збірні пункти чи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чи військової частини, чи СБУ, чи органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з метою призову по мобілізації. При цьому, законодавець не розділяє осіб, які прийшли добровільно, а які викликані повісткою під час оформлення документів та фактичного призову. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів примусового призову позивача на військову службу матеріли справи не містять, 22.03.2022 позивач добровільно прибув до одного з місць дислокації територіальної оборони м. Харкова, де пройшов навчання.
Так, дійсно, чинне законодавство не забороняє цього, проте чинне законодавство не дає право командиру військової частини діяти усупереч норм Закону № 3543-XII та Закону № 2232-XII, а саме: призивати призовників на військову службу не у добровільному порядку (за контрактом), а за мобілізацією. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що з позивачем був укладений контракт на проходження військової служби, тобто у добровільному порядку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2022 № 3, в частині: призначення до військової частини НОМЕР_1 , згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметником 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А та призначення та зарахування до списків особового складу військової частини, відповідно до мобілізаційного призначення, - солдата запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101627А є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що військові частини не уповноважені здійснювати безпосередній призов солдатів запасу в обхід територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Верховний Суд зазначає таке.
За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
У цій справі позивач, як зазначено вище, є призовником, а не солдатом запасу, незважаючи на те, що в оскаржуваному наказі він зазначений як солдат запасу, тому зазначений висновок суду першої інстанції є помилковим та підлягає виключенню з мотивувальної частини судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, проте не всі мотиви, що стали основою рішення суду першої інстанції, є правильними, тому його мотивувальну частину необхідно змінити, виклавши її у редакції цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому його рішення підлягає скасуванню.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із зміною рішення суду першої інстанції в частині мотивів, а в іншій частині із залишенням його без змін, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційної скарги у цій справі позивач сплатив 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.10.2023 № 0206310069. Відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 скасувати, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 , польова пошта НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко
Судді: А. В. Жук
Н. М. Мартинюк