16.06.2024

№ 520/8938/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа № 520/8938/23

адміністративне провадження № К/990/39819/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 (суддя - Супрун Ю. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 (колегія суддів у складі: Присяжнюк О. В., Спаскіна О. А., Любчич Л. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21.04.2023 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» звернулося до суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, в якому просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 № П/НА-181262/НЮ, від 30.09.2019 № П/Т-191346-НЮ, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, від 28.10.2019 № П/E-19580/HЮ, від 17.12.2019 № П/E-191897/НЮ, від 12.04.2019 № П/Е-19513/НЮ;

- стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби збитки в розмірі 150 831,72 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 520/8938/22 та ухвалено розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.

11.05.2023 до суду від представника Північно-східного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін задоволено частково. Здійснено перехід до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження по справі № 520/8938/23. Окремо суд зазначив, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішив розглянути на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023, задоволено клопотання представника Північно-східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/8938/23. Визнано неповажними причини пропуску Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» строку звернення до суду із позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом та не надано обґрунтованих та змістовних пояснень щодо наявності об`єктивних причин, які завадили йому дізнатися про порушення своїх справ, та матеріалами справи підтверджено, що з 30.06.2021 позивач знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що станом на 30.06.2021 (дата отримання вимоги від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021) у позивача не було об`єктивної можливості дізнатися про порушення його прав та неправомірні дії посадових осіб. А отже отримання позивачем вимоги 30.06.2021 на перебіг строку звернення до суду не впливає, тому що при отриманні такої вимоги неможливо встановити порушення чинного законодавства відповідачем, яке можна було встановити лише після виконання деяких пунктів вимоги, що і було зроблено позивачем. Зазначає, що позовні заяви у вищезазначених справах, з метою виконання вимоги Державної аудиторської служби України від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021, були подані у липні-серпні 2021 року, тобто у максимально короткий період часу. При цьому судами при прийнятті рішень взагалі не було досліджено, коли саме позивачем було отримано рішення судів апеляційних інстанцій.

Крім цього, скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не ураховано загальновідомий факт о наявності на усій території країни карантину, який був установлений 12.03.2020 та тривав до 30.06.2023. На період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється. Спірні відносини між сторонами у цій справі виникли у період діючого карантину так само, як і звернення до суду з позовною заявою, яку судами першої і другої інстанції залишено без розгляду, що позивачем було здійснено також під час дії карантину.

Позиція інших учасників справи

Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу позивача просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

27.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Кашпур О. В., суддів Радишевську О. Р., Уханенка С. А. для розгляду судової справи № 520/8938/23.

Ухвалою Верховного від 04.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.02.2024 № 166/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/8938/23 у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О. В., яку визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) у розгляді судових справ, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/8938/23.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 240 КАС України передбачено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, колегія суддів виходить із такого.

На стадії касаційного провадження спірним у цій справі є виключно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

В цьому випадку предметом оскарження позивачем в судовому порядку є дії посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 № П/НА-181262/НЮ, від 30.09.2019 № П/Т-191346-НЮ, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, від 28.10.2019 № П/E-19580/HЮ, від 17.12.2019 № П/E-191897/НЮ, від 12.04.2019 № П/Е-19513/НЮ та стягнення з Північно-східного офісу Держаудитслужби збитків в розмірі 150 831,72 грн.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 відповідачем 24.06.2021 сформовано та направлено на адресу Акціонерного товариства «Українська залізниця» вимогу про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021, яка була отримана позивачем 30.06.2021 вх. № Ц-21527/0/74-21, що підтверджується копією цієї вимоги.

Зі змісту позовної заяви судами встановлено, що позивач просить визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами, у зв`язку з порушеннями, встановленими в пунктах 74, 75, 76, 77 вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021. Також позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 150 831,72 грн, які понесені ним при розгляді справ за його позовними заявами, які подані на виконання вимоги відповідача, про стягнення збитків за вищевказаними договорами, а саме: витрати на сплату судового збору при поданні позовів про стягнення збитків за вищевказаними договорами, витрати на правову допомогу та витрати на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

На виконання вищезазначеної вимоги відповідача позивачем подані позовні заяви в порядку господарського судочинства, за результатами розгляду яких у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції позивачем отримані: 14.12.2021 - по справі № 922/2844/21, 20.09.2022 - по справі № 912/2128/21; 09.11.2021 - по справі № 922/2848/21; 08.02.2022 - по справі № 922/4804/21. Ці рішення набрали законної сили: по справі № 922/2844/21 - 19.09.2022; по справі № 912/2128/21 - 14.12.2022; по справі № 922/2848/21 - 10.02.2022; по справі № 922/4804/21 - 29.08.2022.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався 30.06.2021, проте з позовом про визнання протиправними дій посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами та стягнення збитків, понесених ним при розгляді справ про стягнення збитків за вищевказаними договорами звернувся лише 21.04.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Відповідно до матеріалів справи, звертаючись до суду з указаним позовом позивач не просив поновити строк звернення до суду.

Судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження по справі питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 задоволено частково клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін та здійснено перехід до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження по справі № 520/8938/23. Окремо суд зазначив, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішив розглянути на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.

27.06.2023 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 задоволено клопотання представника Північно-східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/8938/23. Визнано неповажними причини пропуску Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» строку звернення до суду із позовною заявою у справі № 520/8938/23. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду з підстав, визначених частиною третьою статті 123 КАС України.

При прийнятті ухвали від 27.06.2023 суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази поважності пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, зазначені позивачем у заперечені твердження щодо дотримання ним строків звернення до адміністративного суду з позовом суд уважав необґрунтованими. Також суд зазначив, що жодних інших підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не повідомлено та будь-яких доказів на їх обґрунтування суду не надано.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правильності висновків суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Частинами першою-четвертою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.

З аналізу положень статей 123 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Проте, як встановлено Верховним Судом, позивач, звертаючись до суду з указаним позовом, не просив поновити строк звернення до суду, відтак суд першої інстанції при відкритті провадження у справі питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішував, а лише в ухвалі про залишення позову без розгляду визнав неповажними причини пропуску позивачем строку для звернення до суду з цим позовом.

Водночас системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Постановляючи оспорювану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, зазначивши про відсутність в матеріалах справи доказів поважності пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та ненадання позивачем жодних інших підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та будь-яких доказів на їх обґрунтування.

Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

Суд апеляційної інстанції на указані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.

Верховний Суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною 4 статті 353 України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Постанова ухвалена з окремою думкою одного судді із членів колегії суддів.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк