ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 521/12249/21
провадження № 61-5971св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Карташова О. Ю., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), у якому просив визнати договір найму житлового приміщення № 58 від 09 червня 2021 року (у редакції з урахуванням протоколу розбіжностей від 29 червня 2021 року до нього) між ним та відповідачем укладеним.
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що він та члени його сім`ї проживають в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Він є особою з інвалідністю ІІ групи, у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на пільги щодо сплати за житлово-комунальні послуги у вигляді 100-відсоткової знижки.
24 червня 2021 року він отримав підписані відповідачем дві копії договору найму житлового приміщення № 58 від 09 червня 2021 року.
29 червня 2021 року він подав до ГУНП в Одеській області підписані з його сторони договори найму. Разом з договорами він подав відповідачу на підпис протокол розбіжностей від 29 червня 2021 року щодо внесення змін до договору найму та врахування в такому належних йому пільг по сплаті за житлово-комунальні послуги у вигляді 100-відсоткової знижки.
Оскільки до цього часу він не отримав від відповідача підписаного договору з урахуванням протоколу розбіжностей, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11 жовтня 2022 року позов задоволено.
Визнано укладеним договір № 58 найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , від 09 червня 2021 року, у редакції із врахуванням протоколу розбіжностей до нього від 29 червня 2021 року, між ГУНП в Одеській області та ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими. Позивач не має іншого способу належним чином оформити правовідносини з власником займаних ним приміщень, окрім як укласти з ним договір найму цих приміщень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 жовтня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимога позивача про зазначення в договорі найму житлового приміщення щодо належної йому пільги по сплаті житлово-комунальних послуг не відповідає вимогам закону. Відповідач як наймодавець у спірних правовідносинах не має права перебирати на себе функції державних органів щодо реалізації останніми державної політики у сфері надання пільг на житлово-комунальні послуги шляхом включення такого в договір найму.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року й залишити в силі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 жовтня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 577/3125/15-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 909/324/19 та від 02 червня 2021 року в справі № 910/6139/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Зокрема не врахував, що відповідач згідно з чинним законодавством України та рішенням суду, що набрало законної сили, зобов`язаний укласти з ним договір найму житлового приміщення з урахуванням належної йому пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Відзив надісланий з пропуском установленого судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку. Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити ГУНП в Одеській області строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
04 липня 2023 року справа № 521/12249/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
На балансі ГУНП в Одеській області перебуває гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та члени його сім`ї проживають в кімнаті № НОМЕР_1 цього гуртожитку. Останній договір найму цього житлового приміщення укладений між сторонами 01 січня 2015 року.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на пільги щодо сплати за житлово-комунальні послуги у вигляді 100-відсоткової знижки.
Таке право позивача визнано також рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 21 грудня 2017 року в справі № 521/8132/17, яке набрало законної сили.
24 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав пропозицію відповідача підписати договір найму житлового приміщення № 58 від 09 червня 2021 року.
У відповідь на це, позивач 29 червня 2021 року подав до ГУНП в Одеській області заяву, у якій просив розглянути та підписати протокол розбіжностей до договору найму житлового приміщення № 58 від 09 червня 2021 року, згідно з яким просив врахувати в договорі найму його право на пільги за житлово-комунальні послуги у вигляді 100-відсоткової знижки.
Листом від 16 липня 2021 року ГУНП у Одеській області повідомило позивача про неможливість включення зазначених ним умов до договору найму, оскільки управління не є суб`єктом надання пільг на оплату комунальних послуг та не здійснює їх розрахунок та виплату.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною першою статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 641 ЦК України).
Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498, користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера; у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла.
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (частина перша статті 810 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Глава 59 «Найм (оренда) житла» підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України містить й інші істотні умови договору найму житла, а саме права та обов`язки наймача житла, строк договору, підстави його розірвання, тощо.
Отже, чинним законодавством передбачені умови, які є обов`язковими при укладенні договорів найму, зокрема щодо внесення наймачем плати за комунальні послуги.
Водночас норм, які б покладали на наймодавця обов`язок зазначати в договорі оренди про наявність у наймача будь-яких пільг на оплату житлово-комунальних послуг, чинне законодавство не містить.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 затверджений Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, який визначає механізм надання громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 01 жовтня 2019 року - у грошовій безготівковій формі або у готівковій формі.
Відповідно до цього Порядку нарахування пільг проводиться департаментом соціального захисту. Особи, що мають статус пільговика, у залежності від обраної форми розрахунків - або ж самі отримують грошові кошти, які спрямовують на оплату житлово-комунальних послуг, або ж (при безготівковій формі) - не отримують грошових коштів, а послуги за них оплачуються повністю чи частково державою.
З огляду на запроваджений державою порядок надання громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг, враховуючи відсутність у відповідача як наймодавця обов`язку відображати в договорі найму про наявні в позивача пільги та їхній розмір, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову в позові.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постановусуду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко