12.07.2025

№ 521/1461/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року

м. Київ

справа № 521/1461/20

провадження № 61-3824св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у складі судді

Чирки С. С., від 05 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

від 18 грудня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 ,

в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 08 квітня 2017 року, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у розмірі 85 284,43 грн, а саме: 62 042,90 грн - заборгованість за кредитом; 18 704,18 - заборгованість за процентами; 4 537,35 грн - заборгованість по штрафам.

2. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання правочину нікчемним, посилаючись на те, що Умови та Правила надання банківських послуг, розміщені на сайті АТ КБ «ПриватБанк», неодноразово змінювались, а анкета-заява не містить умов щодо погодження між сторонами процентної ставки за кредитом і розміру неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Інформація про рух справи в судах

3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 24 червня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову

ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання нікчемним договору кредитування.

4. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 19 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 квітня 2017 року в розмірі 62 042,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

5. Ухвалами Верховного Суду від 07 березня 2023 року, від 27 березня

2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.

6. Постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

7. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 05 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

8. Суди попередніх інстанцій врахували, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, вдруге не з`явився в судове засідання, призначене на 05 березня 2024 року, і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. 23 березня 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 521/1461/20, які у травні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніми інстанціями норм матеріального права та порушення норми процесуального права при вирішенні питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

13. Зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17,

від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, від 01 вересня 2021 року у справі

№ 757/54510/17.

14. Стверджує, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про зупинення провадження у справі на час лікування представника

ОСОБА_1 , а судом апеляційної інстанції - зауваження на протокол судового засідання від 28 вересня 2023 року. Звертає увагу, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, а приписи статті 223 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду не поширюються на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 07 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 25 травня 2020 року вирішено розглядати справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням і викликом сторін.

17. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 24 червня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання нікчемним договору кредитування.

18. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

19. Постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

20. Розгляд справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» неодноразово відкладався.

21. 19 лютого 2024 року та 05 березня 2024 року ОСОБА_1 не з`явився у судові засідання. Про розгляд справи у вказані дати був належним чином повідомлений представник ОСОБА_1 - адвокат Пілюк С. В.

22. 14 лютого 2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пілюк С. В.про зупинення розгляду справи у зв`язку з її хворобою і перебуванням на лікарняному до 04 березня

2024 року. У клопотанні вказано про обізнаність адвоката про дату та час судового засідання, призначеного на 19 лютого 2024 року.

23. 02 березня 2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пілюк С. В.про відкладення судового засідання, призначеного на 05 березня 2024 року, у зв`язку з її хворобою.

24. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

27. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша

статті 2 ЦПК України).

29. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

30. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

31. За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

32. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

33. Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див. постанову Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).

34. Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду

від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21, підстав для відступлення від яких колегією суддів не встановлено.

35. Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3

частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

36. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).

37. Залишаючи без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував положення статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України і дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання і від нього та/або його представника не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. При цьому суд надав правильну оцінку повторній (другій поспіль) неявці належним чином повідомленого позивача, як підставі для залишення позову без розгляду.

38. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивача та/або його представника у судове засідання, призначене на

05 березня 2024 року, є повторною; про судові засідання, призначені на

19 лютого 2024 року та 05 березня 2024 року, позивач був повідомлений; заяв про розгляд справи за його відсутності ОСОБА_1 не подав.

39. Обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи не спростована. Судові повідомлення про розгляд справи вручені представнику ОСОБА_1 - адвокату Пілюк С. В.

40. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

41. Посилання заявника про те, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про зупинення провадження у справі на час лікування його представника, є безпідставними та спростовані протоколом судового засідання від 19 лютого 2024 року, з якого вбачається, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні цього клопотання.

42. За змістом пункту 2 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.

43. Захворювання учасника справи не є обов`язковою підставою, передбаченою статтею 251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі та приписи пункту 2 частини першої статті 252 ЦПК України застосовуються лише у випадку захворювання саме учасника справи, а не його представника.

44. Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

45. Відповідно до положень чинного ЦПК України представник сторін не належить до складу учасників справи в позовному провадженні (див.

пункти 40-42 постанови Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі

№ 760/17947/23).

46. Крім того, у цій справі на неможливість застосування приписів пункту 2 частини першої статті 252 ЦПК у зв`язку з хворобою представника

ОСОБА_1 - адвоката Пілюк С. В. також звертав увагу суд першої інстанції під час розгляду позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором (ухвала від 19 листопада 2021 року).

47. Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пілюк С. В. про наявність зауважень на протокол судового засідання від 28 вересня 2023 року було вирішене ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2025 року.

48. Факт невирішення цього клопотання на час розгляду справи апеляційним судом не свідчить про наявність підстав для скасування правильного по суті судового рішення. При цьому зміст цих зауважень загалом зводиться до незгоди із оформленням ухвали про поновлення строку для подання зустрічного позову, а не питання залишення позову без розгляду.

49. Доводи касаційної скарги про те, що приписи статті 223 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду не поширюються на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання, спростовані приписами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, в редакції Закону України № 3200-IX

від 29 червня 2023 року, яка була чинною на час залишення позову без розгляду.

50. За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанції не суперечать висновкам, викладеним упостановах Верховного Суду

від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 11 березня 2020 року

у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18,

від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

51. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду не спростовують, на законність оскаржених судових не впливають.

52. За загальним правилом передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

53. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

54. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

55. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 05 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 18 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников