ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №521/21809/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1622/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - управління ДАБК) на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 червня 2017 року (прийняту судом у складі судді Леонова О.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 управління ДАБК Якименка Руслана Костянтиновича та управління ДАБК про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати постанову заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу № 1 управління ДАБК від 16 грудня 2016 року № 094/16 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень (далі - Спірна постанова) та закрити провадження в адміністративній справі.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Малиновський районний суд міста Одеси постановою від 13 червня 2017 року позов задовольнив частково.
Скасував Спірну постанову. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб`єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб`єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб`єкта містобудування з роз`ясненням строків та порядку його оскарження. Проте відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 жовтня 2017 року управління ДАБК звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що наявні документи та факт виявлення виконання будівельних робіт свідчать, що даний об`єкт самочинно реконструюється. Позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції квартири з надбудовою мансардного поверху. Об`єкт експлуатується.
Позивачка відмовилася від підпису та отримання матеріалів перевірки, тому вони були надіслані їй поштою.
Отже, управлінням ДАБК не було допущено порушень.
Присутність ОСОБА_1 під час проведення перевірки підтверджується наданням особисто копій правовстановлюючих документів на об`єкт будівництва.
Також позивачка була присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 жовтня 2017 року залишив касаційну скаргу без руху.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 02 січня 2018 року відкрив касаційне провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року № 891/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
05 грудня 2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 управління ДАБК Ташматовою Н.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що у позивача відсутня реєстрація дозвільних документів щодо виконання будівельних робіт та готовності прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , чим було порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
16 грудня 2016 року заступником начальника управління ДАБК ОМР Якименко Я.К. винесено постанову № 094/16 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. ОСОБА_1 в постанові зазначила, що з цією постановою не згодна, вважає її необґрунтованою та такою, що винесена з порушеннями.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62522736 від 01 липня 2016 року ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_1 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м. Крім того, з технічного паспорту від 24 червня 2016 року не вбачається, що спірне приміщення є самочинним.
Не погодившись зі спірною постановою, позивач звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 41 Закону № 3038-VІ встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до статті 5 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно частини 5 статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Статтею 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 11 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Згідно з пунктами 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Однак, як встановили суди, на порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідачем не було надано до суду доказів того, що позивач була присутня під час проведення перевірки. Про зазначене також свідчить факт отримання позивачем 14 грудня 2016 року поштою поштового відправлення від відповідача, в якому містилися акт перевірки від 05 грудня 2016 року, припис про усунення порушення від 05 грудня 2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2016 року, що підтверджується супровідним листом та копією конверта.
Наказ ДАБІ України від 08 вересня 2015 року № 976 про проведення позапланової перевірки позивача відповідачем, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.
Крім того, з акта перевірки, отриманого позивачем 14 грудня 2016 року, вбачається, що у графі, яка передбачає наявність відомостей про дату отримання направлення на перевірку та номер направлення, відомості відсутні.
При цьому, суд апеляційної інстанції надав відповідь на доводи відповідача про те, що з акта, припису та протоколу, вбачається, що перевірка проводилась у присутності позивача та остання відмовилась отримувати документи, які були складені за наслідками проведення такої перевірки, та зазначив, що як вбачається з означених документів, усі відомості (персональні дані, дані щодо підстави набуття права власності та інше) викладені в акті, а також зміст нібито встановлених порушень оформлені комп`ютерним набором тексту та усі зазначені документи розпечатані на принтері. Дані обставини свідчать про те, що місце складання вказаних документів також не відповідає дійсності.
До акта також не додані матеріали, які б підтверджували факт експлуатації позивачем новозбудованого будинку.
Аналогічні порушення допущені інспектором і при оформлені припису на ім`я позивача.
Також, як убачається з протоколу від 05 грудня 2016 року, який складено головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 управління ДАБК Ташматовою Н.Л., у ньому не зазначено про роз`яснення позивачу її прав та обов`язків та вручення копії протоколу.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що не роз`яснивши позивачу її прав та обов`язків, не надавши можливість подати свої пояснення та не надавши копію протоколу, відповідачем порушено права особи, які передбачені статтею 268 КУпАП.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має права ознайомлюватися з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.
Крім того пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Отже, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
При цьому, відповідно до вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до вимог статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до частин першої та третьої статті 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб`єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб`єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб`єкта містобудування з роз`ясненням строків та порядку його оскарження.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судами фактичні обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що дії заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по винесенню постанови від 16 грудня 2016 року № 094/16 є неправомірними, а постанова від 16 грудня 2016 року № 094/16 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець