Постанова
Іменем України
13 березня 2020 року
м. Київ
справа № 522/13429/13-ц
провадження № 61-14709св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петровська Наталія Володимирівна,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Таварткіладзе О. М., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петровська Н. В. (далі - приватний нотаріус Одеського МНО), про визнання заповіту недійсним і встановлення факту родинних відносин.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_1 (рідна сестра батька) - ОСОБА_4 , що проживала у квартирі АДРЕСА_1 .
Після її смерті позивач звернулася до Шостої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, на підставі якої була заведена спадкова справа № 275/2012 до майна померлої ОСОБА_4
25 травня 2012 року листом Шоста Одеська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про наявність заповіту, складеного
ОСОБА_4 не на її ім`я. Позивач вважає, що вказаний вище заповіт є недійсним на підставі того, що ОСОБА_4 страждала на хронічне прогресуюче порушення мозкового кровообігу, довгий час лікувалась, але хвороба мозку досягла ступеня, коли вона втратила можливість самостійно керувати своїми діями та потребувала сторонньої допомоги. Рішенням Приморської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії
(далі - МСЕК) у місті Одесі ОСОБА_4 з вересня 2006 року була встановлена І група інвалідності (безстроково). Згідно з висновком МСЕК: ОСОБА_4 потребувала стороннього догляду.
Посилаючись на те, що на час посвідчення заповіту ОСОБА_4 зовсім втратила здатність усвідомлювати значення своїх дій, їх наслідки та не могла керувати своїми діями, ОСОБА_1 , з урахування уточнених позовних вимог, просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 11 серпня 2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровською Н. В., та встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08 вересня
2017 року (у складі судді Шенцевої О. П.) позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 , посвідченого 11 серпня 2011 року приватним нотаріусом Одеського МНО Петровською Н. В., відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду міста Одеса від 31 травня 2013 року, а саме - знято арешт з квартири АДРЕСА_1 та заборону з Шостої Одеської державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до довідки Приморської міжрайонної МСЕК від 13 вересня 2006 року ОСОБА_4 була особою з І групою інвалідності, проте, наявність інвалідності свідчить лише про зниження рівня працездатності ОСОБА_4 та не є доказом її недієздатності на момент складання заповіту. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень закону під час вчинення оспорюваного заповіту, які б могли бути підставою для визнання його недійсним.
Разом з тим, позовні вимоги про встановлення факту родинних стосунків між позивачем та ОСОБА_4 є доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, у вересні
2017 року ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, а також подала клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи
Апеляційна скарга та клопотання мотивовані тим, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено без урахування наявних у справі доказів. Крім того, у суді першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що суд першої інстанції необґрунтовано послався в рішенні на висновок судово-психіатричної експертизи Комунальної установи «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» від 06 червня 2017 року № 238, який є недопустимим доказом і суперечить нормативно-правовим документам, оскільки до вказаного висновку внесена завідомо неправдива інформація і він містить необґрунтовані припущення, крім того, висновок належним чином не завірений.
Разом з тим, перед експертами слід поставити такі питання: чи могла ОСОБА_4 на момент вчинення нею заповіту, посвідченого 11 серпня
2011 року приватним нотаріусом Одеського МНО Петровською Н. В., усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також, чи могла ОСОБА_4 на момент встановлення інвалідності 13 вересня 2006 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила призначити у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
Провадження у справі зупинено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у суді заявлені позовні вимоги про визнання недійсним заповіту, вчиненого ОСОБА_4 , з підстав, передбачених частиною першою статті 225 ЦК України, отже, у справі необхідно встановити психічний стан особи (заповідача ОСОБА_4 )
у зв`язку з чим призначення експертизи судом є обов`язковим.
Крім того, експерта установа знаходиться у місті Києві, експертам необхідно надати матеріали цивільної справи, для проведення експертизи і виготовлення експертного висновку необхідний певний час, тому провадження у справі на час проведення експертизи підлягає зупиненню.
У листопаді 2018 року від Київського міського центру судово-психіатричної експертизи Одеської області до апеляційного суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, а саме: медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського МНО Петровська Н. В., про визнання заповіту недійсним і встановлення факту родинних відносин, для проведення експертизи повернуто до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року.
Провадження у справі зупинено.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду мотивована тим, що додаткові матеріали, які витребовувались експертною установою та які необхідні для проведення експертизи надійшли до суду, тому наявні підстави для направлення справи для проведення експертизи. Разом з тим, оскільки для проведення вказаної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу апеляційного суду було постановлено у відсутності позивача, який належним чином не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, призначеного
на 10 липня 2019 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського МНО Петровська Н. В., про визнання заповіту недійсним і встановлення факту родинних відносин.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08 вересня
2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 , посвідченого 11 серпня 2011 року приватним нотаріусом Одеського МНО Петровською Н. В., відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду міста Одеса від 31 травня 2013 року, а саме - знято арешт з квартири АДРЕСА_1 та заборону з Шостої Одеської державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи задоволено частково. Призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського МНО Петровська Н. В., про визнання заповіту недійсним і встановлення факту родинних відносин, для проведення експертизи повернуто до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року. Провадження у справі зупинено.
У листопаді 2018 року від Київського міського центру судово-психіатричної експертизи Одеської області до апеляційного суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, а саме: медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року справу для проведення експертизи повернуто до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року. Провадження у справі зупинено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявила вимогу про визнання недійсним заповіту, вчиненого ОСОБА_4 , з підстав частини першої статті 225 ЦК України (правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, психічний стан особи.
Позивач просила поставити на експертизу наступні питання: чи могла
ОСОБА_4 у момент вчинення нею заповіту, посвідченого 11 серпня
2011 року приватним нотаріусом Одеського МНО Петровською Н. В., усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також, чи могла ОСОБА_4 у момент встановлення інвалідності 13 вересня 2006 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Пунктом 9 частини першої статті 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Направляючи справу для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи та зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з принципу всебічного та повного встановлення обставин у справі, які мають значення для вирішення спору.
Встановивши, що до апеляційного суду надійшли додаткові матеріали, які витребовувались експертною установою та які необхідні для проведення експертизи, апеляційний суд обґрунтовано повернув справу до експертної установи для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області
від 12 жовтня 2018 року.
Доводи касаційної скарги про те, що ухвалу апеляційного суду було постановлено у відсутності позивача, який належним чином не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, призначеного
на 10 липня 2019 року, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, третьої статті 104 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду клопотання про призначення експертизи в апеляційному суді) про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідкового листа Одеського апеляційного суду від 25 червня 2019 року про направлення судових повісток на 10 липня 2019 року повідомлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Одеського МНО Петровська Н. В.
У червні 2019 року на електронну адресу апеляційного суду від
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції задоволено. Визначено Оболонський районний суд міста Києва як суд, до якого має прибути представник ОСОБА_3 для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 10 липня 2019 року о 15 год. 00 хв.
Ухвала апеляційного суду від 26 червня 2019 року була надіслана на адресу позивача ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до апеляційного суду з довідкою пошти із зазначенням причини повернення - «причини, що не дали змоги, виконати обов`язки».
Відповідно до довідки Одеського апеляційного суду відеоконференція, призначена на 10 липня 2019 року у вищевказаній справі не відбулась у зв`язку з технічними проблемами та неявкою представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , справа проводилась за участю осіб, які з`явились до зали судового засідання.
Згідно з протоколом судового засідання Одеського апеляційного суду
від 10 липня 2019 року справа слухалась за участю представника відповідача.
Таким чином, відсутність позивача чи її представника у вищезазначеному судовому засіданні та той факт, що відеоконференція не відбулась, не є достатньою підставою для скасування ухвали про призначення експертизи в частині зупинення провадження у справі, оскільки після проведення експертизи розгляд справи буде поновлено, тому сторони у справі не позбавлені можливості у подальшому надавати пояснення, доводи та заперечення по суті справи відповідно до вимог ЦПК України. Отже, право заявників на справедливий розгляд справи у зв`язку із зупиненням провадження у справі на підставі оскаржуваного судового рішення апеляційним судом не порушено.
Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки апеляційним судом не порушено норми процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк