№ 522/8676/15-ц

Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа 522/8676/15-ц

провадження № 61-12601св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року в складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року в складі колегії суддів: Черевка П. М., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко» (далі - ОСББ «Зіркове містечко») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , (далі - нежитлове приміщення) є його приватною власністю та використовувалось орендарем цього приміщення, як дитячий центр, було залито каналізаційними стоками, внаслідок чого було пошкоджено майно ОСОБА_1 , що спричинило йому реальні збитки. В результаті зазначеного залиття була унеможливлена діяльність дитячого центру у спірному приміщенні, внаслідок чого припинені орендні відносини позивача, що спричинило ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди. Окрім того, позивач посилається на те, що він зазнав моральної шкоди у формі душевних страждань у зв`язку із пошкодженням свого майна.

Посилаючись на вказані обставини, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 березня 2016 року, просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 554 216, 00 грн, а саме: 74 216,00 грн - реальні збитки, 480 000,00 грн - упущеної вигоди, а також 55 421,60 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Стягнуто з ОСББ «Зіркове містечко» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 554 216,00 грн, а саме: реальні збитки у сумі 74 216,00 грн, упущену вигоду у сумі 480 000,00 грнта моральну шкоду у сумі 55 421, 60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за належний технічний стан та за своєчасну ліквідацію аварій у внутрішньобудинковій системі водовідведення у будинку, де знаходиться спірне нежитлове приміщення, несе ОСББ «Зіркове містечко», яким не вжито всіх заходів для негайної ліквідації аварії, а тому ОСББ «Зіркове містечко» має відшкодовувати, збитки, завдані майну ОСОБА_1 , а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються судом відповідно до фактичних обставин справи на підставі законодавства та договору.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСББ «Зіркове містечко» задоволено частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року в частині стягнення упущеної вигоди - скасовано та в цій частині відмовлено в задоволенні позову.

В частині стягнення моральної шкоди рішення змінено - зменшено суму стягнення моральної шкоди до 10 000, 00 грн.

В решті рішення залишено без змін.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Зіркове містечко» суму судового збору - 5 040,11 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення упущеної вигоди та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що жодними доказами не було підтверджено, що через затоплення, приміщення стало непридатним до використання, та перебувало в антисанітарному стані. Відповідач мав можливість розпоряджатись та використовував вказане приміщення з метою отримання прибутку й надалі. Крім того стягуючи упущену вигоду, суд першої інстанції залишив поза увагою, що після припинення договору з ОСОБА_2 , з 2015 року зазначене приміщення було надано позивачем у користування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 , що свідчить про те, що факту недоотримання прибутку не було.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та зменшуючи її розмір до 10 000, 00 грн, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано принципи розумності, врівноваженості та справедливості. При визначенні розмірі моральної шкоди судом апеляційної інстанції враховано глибину фізичних та духовних страждань позивача, а також зазначено, що оцінка позивачем моральної шкоди є значно завищеною, а розрахунку належного обґрунтування суб`єктивних та об`єктивних доказів моральної шкоди, позивачем надано не було.

Також ОСОБА_1 не вказано та не доведено, що у результаті наслідків затоплення офісу, що сталося 31 січня 2014 року, він переніс моральні та фізичні страждання, а у матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б свідчили про негативні наслідки вказаної події, які б вплинули на зміну звичайного стану життя позивача.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27 червня 2019 року ОСББ «Зіркове містечко» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи.

Заявник зазначає, що головуючим суддею у судді першої інстанції порушено право відповідача на справедливий розгляд справи, оскільки заявляючи самовідвід з підстав своєї необ`єктивності при розгляді даної справи та після продовжуючи розгляд справи, суддею було порушено процедуру самовідводу, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не надав жодної оцінки.

Судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, вказавши на безпідставність їх допиту, оскільки вони допитувались попереднім складом суду, чим порушено норми процесуального права та право відповідача щодо надання доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки судів щодо стягнення збитків з відповідача, є помилковими, оскільки затоплення приміщення позивача сталося не з його вини. Крім того відповідно до договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя від 16 грудня 2013 року, який укладений між ним та позивачем, відшкодування збитків здійснюються відповідачем тільки у разі невиконання покладених на нього обов`язків, і тільки після підписання акту-претензії щодо порушення умов договору. Однак позивач не звертався до відповідача з пропозицією підписати акт-претензією, що свідчить про відсутність порушень з боку відповідача щодо невиконання своїх обов`язків за договором.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними рішеннями в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 74 216,00 грн та моральної шкоди.

В іншій частині (упущеної вигоди) оскаржувані рішення не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України, предметом касаційного перегляду не є.

Доводи інших учасників справи

07 жовтня 2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Возіян А. А. подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить частково задовольнити касаційну скаргу ОСББ «Зіркове містечко» та скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, залишити в силі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року.

Аргументи відзиву на касаційну скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо недоведення позивачем упущеної вигоди та моральної шкоди у визначеному ним розміру, посилаючись на те, що такі висновки є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Приморського районного суду міста Одеси.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСББ «Зіркове містечко» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 2011 року належить спірне нежитлове приміщення (Т. 1 а.с. 14-18).

16 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСББ «Зіркове містечко» укладено договір № 3/2-Н відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя (надалі - договір управління)(Т. 1 а.с. 22-31).

Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.5. договору управління, ОСББ «Зіркове містечко» зобов`язується здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та загальним майном власників. Своєчасно та якісно надавати послуги з водо-, та теплопостачання та водовідведення. В свою чергу, пунктом 6.2. договору управління встановлено, що управитель відшкодовує власнику приміщення матеріальні збитки, завдані невиконанням обов`язків передбачених цим договором в порядку, визначеному законодавством.

31 грудня 2014 року у нежитловому приміщенні сталося залиття каналізаційними стоками. Відповідно до матеріалів справи, відповідач визнає сам факт залиття спірного приміщення, а також, факт пошкодження майна позивача.

Як випливає з встановлених у справі обставин та з пояснень, наданих сторонами, 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (головним інженером ОСББ «Зіркове містечко») був складений акт про залиття нежитлового приміщення і псування майна, відповідно до якого було зіпсовано майно ОСОБА_1 , а саме: міжкімнатні двері (2 шт.); покриття підлоги (ламінат, 168 м); зарядні пристрої для фотоапарату (3 шт.); подовжувач на 5 секцій (2 шт.); тумби (2 шт.); килим з утепленням (1 шт.). Окрім того, у вказаному акті було визначено і причину залиття нежитлового приміщення - засмічення стояка (Т. 1 а.с. 49).

20 січня 2015 року ОСББ «Зіркове містечко» було затверджено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі побутової каналізації (надалі - акт про залиття), в якому зазначено про факт залиття спірного нежитлового приміщення внаслідок засмічення стояка каналізаційної системи у будинку в якому знаходиться спірне приміщення. Внаслідок аварійного засмічення каналізаційного стояка побутової системи залило покриття підлоги спірного нежилого приміщення і підлоги приміщення баків запасу води на 0-му поверсі технічного коридору 3-го корпусу. Причиною залиття, аварії що трапилась є несанкціоноване втручання мешканців будинку у роботу системи каналізації, що призвело до засмічення каналізаційного стояка.

На підставі фактичних обставин справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем спірні правовідносини виникли у сфері надання послуг з водовідведення під час здійснення діяльності щодо утримання житлового будинку.

На підставі договору про проведення незалежної оцінки № 03-02/14 від 03 лютого 2015 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПП «Експертна оцінка майна» експертом визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 74 216, 00 грн без ПДВ та матеріальної шкоди у розмірі 70 875,03 грн без ПДВ, спричинених внаслідок залиття власнику спірного нежитлового приміщення.

Крім того, судами встановлено, що 21 жовтня 2013 року позивач по справі уклав з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 договір оренди спірного нежитлового приміщення, відповідно до якого вартість оренди становить 3197,2 грн.

Судом апеляційної інстанції з відповіді Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адвокатський запит № 3616/0/15-54-17-00 від 30 червня 2015 року встановлено, що позивачем у 2014 році не було отримано жодного доходу від надання в оренду ФОП ОСОБА_2 нежитлового приміщення.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 2015 року спірне приміщення було надано позивачем у користування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 для здійснення господарської діяльності, а саме під розміщення магазину риболовних товарів.

Комісією ОСББ «Зіркове містечко» був зафіксований факт здійснення господарської діяльності у спірному нежитловому приміщенні про що складений відповідний акт, та проведена фотофіксація (Т. 2, а.с. 145-155).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Відповідно до пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, усувати аварії та інші порушення надання послуг, відшкодовувати, збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім`ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.

Окрім того, пунктом 2.1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року встановлено, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3. Так, відповідно Додатку 3 визначено, граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків - течі в трубопроводах та їх сполученнях - негайно з моменту виявлення.

Також, пунктом 5.3.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, передбачено, що під час обслуговування системи водопроводу і каналізації серед іншого необхідно усувати засмічення в системі.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Так відповідно до статті 4 даного закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем спірні правовідносини виникли у сфері надання послуг з водовідведення під час здійснення діяльності щодо утримання житлового будинку. За належний технічний стан та за своєчасну ліквідацію аварій у внутрішньо будинковій системі водовідведення у третьому корпусі будинку АДРЕСА_2 відповідальність несе ОСББ «Зіркове містечко».

Задовольняючи позов в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що майнова шкода була завдана внаслідок засмічення каналізаційного стояка, забезпечення належного нагляду за яким належить до обов`язку ОСББ «Зіркове містечко». Визначаючи розмір збитків, спричинених позивачу, суд вірно виходив з висновку ПП «Експертна оцінка майна», яким вартість ремонтно-відновлювальних робіт необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття спірного нежитлового приміщення визначено у розмірі 74 216, 00 грн.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття належного йому приміщення, оскільки у деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довів свою невинуватість у заподіянні такої шкоди позивачу.

При цьому відповідач не надав доказів, які б спростовували наявність його вини у залитті нежитлового приміщення позивача.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, судами не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 487/2120/16 (провадження 61-29142св18).

За правилами передбаченими статтями 16 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженні честі, гідності та ділової репутації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та зменшуючи її розмір до 10 000, 00 грн, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано принципи розумності, врівноваженості та справедливості. Судом апеляційної інстанції враховано глибину фізичних та духовних страждань позивача.

Такі висновки суду є правильними та обґрунтованими, та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди у 10 000, грн, за обставин справи є достатньо справедливою компенсацією моральних страждань позивача.

Доводи касаційної скарги, що головуючим суддею у судді першої інстанції порушено право відповідача на справедливий розгляд справи, оскільки заявляючи самовідвід з підстав своєї необ`єктивності при розгляді даної справи та після продовжуючи розгляд справи, суддею було порушено процедуру самовідводу, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не надав жодної оцінки, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.

Заявивши самовідвід суддя суду першої інстанції Бойчук А. Ю. вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої ухвалив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні самовідводу, що підтвержується протоколом судового засідання від 06 листопада 2018 року (Т. 3 а.с. 58). Після даної відмови суддею у самовідводу, сторонами не було заявлено судді відводу, що свідчить про довіру складу суду у розгляді справи.

Доводи касаційної скарги, що судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, вказавши на безпідставність їх допиту, чим порушено норми процесуального права та право відповідача щодо надання доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, є неприйнятними колегією суддів, оскільки, розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні клопотанні, оскільки вони допитувались попереднім складом суду, а також вбачав за достатніми доказів, наявних у матеріалах справи.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко