02.07.2024

№ 523/336/17-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №523/336/17-а

адміністративне провадження №К/9901/45506/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на постанову Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Малиновського О.М. від 06.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Зуєвої Л.Є., суддів: Шевчук О.А., Федусика А.Г. від 05.07.2017

у справі № 523/336/17

за позовом ОСОБА_1

до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К.,

про визнання дій неправомірними, скасування припису, наказу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 10.01.2017 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі також - управління ДАБК, відповідач 1), заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. (далі також - відповідач 2), в якому просила: визнати протиправними та скасувати припис від 21.12.2016, наказ від 21.12.2016 №01-13/76Д про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД082163551681 від 20.12.2016 та постанову №110/16 від 03.01.2017; закрити провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності.

2. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.12.2016 щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства; визнано протиправним та скасовано наказ управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/76Д від 21.12.2016 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082163551681 від 20.12.2016; визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №110/6 від 03.01.2017, ухвалену заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 7 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП); в решті позовних вимог відмовлено.

3. 28.08.2017 від управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, в яких просить такі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.05.2007, є власником приміщення-офісу № 602 в будинку

АДРЕСА_1. 8 . Відповідно до нотаріально посвідченого договору від 23.03.2014 у власність ОСОБА_1 перейшло право приватної власності на 39/100 частин нежитлового приміщення №603 в тому ж будинку, які складаються з приміщення №3 площею 19,0 кв.м.

9. З метою об`єднання вказаних нежитлових приміщень №602 та №603 в одне, ОСОБА_1 було прийнято рішення про проведення відповідної реконструкції шляхом влаштування дверного пройому.

10. 06.12.2016 позивач звернулася до управління ДАБК із питанням щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та надала заповнену декларацію про початок виконання будівельних робіт, реконструкції нежитлового приміщення-офісу №602 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаменту по АДРЕСА_1 , робочий проект реконструкції нежитлового приміщення офісу №602, нотаріально посвідчений договір міни від 23.06.2014, свідоцтво про право власності на нежиле приміщення №602, технічний паспорт на приміщення №602, звіт про проведення технічного обстеження, технічний паспорт на приміщення №602, експертний висновок про розгляд проектної документації від 26.04.2016, копію паспорта громадянки України ОСОБА_1 , копію нотаріально посвідченої довіреності.

11. На підставі вказаних вище документів управлінням ДАБК 20.12.2016 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (реконструкція нежитлового приміщення-офісу №602 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаменту по АДРЕСА_1 ) під №ОД082163551681.

12. Однак спеціалістом управління ДАБК ОСОБА_2 наступного дня, а саме 21.12.2016, проведено позапланову перевірку щодо достовірності зазначених даних у дозвільних документах та дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеної на об`єкті будівництва (АДРЕСА_1).

13. За результатами перевірки складений акт, в якому було зазначено, що об`єкт реконструкції будується без належно затвердженого проекту, що дає підстави вважати, що об`єкт є самочинним будівництвом.

14. В акті зазначено, що відповідно до проектної документації реконструкція офісного приміщення №602 планується з приєднанням 39/100 частин офісного приміщення №603. При цьому спеціалістом були виявлені розбіжності, а саме в проектній документації найменування об`єкта будівництва зазначено "Реконструкція нежитлового приміщення-офісу №602 без зміни цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1", в експертизі проектної документації - "Реконструкція нежитлового приміщення офісу №602 за адресою: АДРЕСА_1", проте в декларації про початок виконання будівельних робіт змінено на "Реконструкція нежитлового приміщення-офісу №602 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаменту". В декларації про початок виконання будівельних робіт була зазначена загальна площа приміщення до реконструкції 63,2 кв.м, після реконструкції - 83,3 кв.м. Реконструкція відбувається шляхом приєднання до приміщення №602 39/100 частин приміщення №603, натомість у декларації зазначено, що відбувається реконструкція лише приміщення №602. Такі суперечності є недостовірними даними та суперечать пункту 8 "Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011.

15. На підставі вказаного акта ОСОБА_2 в той же день були складені припис про усунення порушень та протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з посиланням на порушення статей 36, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

16. 21.12.2016 начальником управління ДАБК на підставі акта від 21.12.2016, доповідної записки ОСОБА_2 був виданий наказ №01-13/76Д, згідно з яким була скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД082163551681 від 20.12.2016 з підстав, зазначених у акті від 21.12.2016.

17. Постановою №110/16 від 03.01.2017 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 7 статті 96 КУпАП з тих підстав, що нею в декларації були зазначені недостовірні відомості, а саме реконструкція здійснюється без проекту, затвердженого належним чином.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

18. Позивач позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 7 статті 96 КУпАП, оскільки вона не допускала будь-яких порушень під час проведення реконструкції офісу № 602 в будинку АДРЕСА_1 , а відомості, зазначені в постанові про здійснення нею таких робіт без проекту, затвердженого належним чином, не відповідають дійсності та фактичним обставинам. Також позивач зазначає, що спеціаліст управління ДАБК ОСОБА_2 до приміщення офісу 21.12.2016 не приходив, в присутності позивача не складав будь-які документи (приписи, акти тощо), які вказували б, що було вчинено адміністративне правопорушення.

19. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначив, що при прийнятті оскаржуваних припису, наказу та постанови відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач надала управлінню ДАБК робочий проект реконструкції приміщення-офісу, по якому був наданий відповідний експертний висновок та звіт про проведення технічного обстеження об`єкта реконструкції, які відповідають вимогам зазначених вище норм. Про проведення реконструкції шляхом збільшення площі нежитлового приміщення з 63,20 кв.м до 83,30 кв.м було зазначено ОСОБА_1 при заповненні декларації про початок виконання будівельних робіт. Висновок відповідача щодо проведення ОСОБА_1 самочинного будівництва (реконструкції) не узгоджується з вимогам статті 376 Цивільного кодексу України та не відповідає фактичним обставинам, встановлених судом. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 21.12.2016 не дотримано вимог статті 268 КУпАП, оскільки такий складено за відсутності позивача, якому не було роз`яснено права та обов`язки згідно з вимогами вказаної статті. Такий протокол був складений без виходу на місце об`єкта будівництва. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності заступник начальника Управління ДАБК Якименко Р.К. на вказані порушення закону з боку позивача уваги не звернув та безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності, поклавши в обґрунтованість постанови як доказ вчиненого адміністративного правопорушення акт від 21.12.2016, припис про усунення порушень від 21.12.2016, які даним рішенням суду визнані протиправними. Суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних вимог виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з наступних підстав. Судами не у повному обсязі враховано обставини справи. Позивач не надав відеодоказів, на які посилався у суді першої інстанції. Суд надав перевагу показанням свідків сторони позивача та ставився упереджено до показань особи, яка проводила перевірку. Робочий проект реконструкції нежитлового приміщення офісу №602 має важливе значення для вирішення справи, оскільки через його невідповідність фактичній реконструкції позивач припустився помилки у назві робіт у декларації, а тому несе відповідальність. Суди дійшли висновку про відповідність робочого проекту, експертного висновку та звіту про проведення технічного обстеження вимогам зазначених ними норм, однак такі не були долученими до матеріалів справи. Також помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що декларант не несе відповідальності за повноту і достовірність даних, наведених у декларації, посилаючись на те, що факту права власності достатньо для реєстрації відповідної декларації.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Повноваження управління ДАБК у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

26. Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

28. Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

29. Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

30. Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

31. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

32. Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

33. Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

34. Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (скасування декларації про початок будівництва).

35. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2019 у справі №695/3442/17, від 30.09.2019 у справі №818/260/17.

36. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

37. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

38. Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

39. Частиною другою статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

40. На реалізацію наведеної норми абзацом 7 пункту 22 Порядку проведення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, (далі - Порядок №466) закріплено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

41. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

42. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

43. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

44. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

45. Аналогічні позиції щодо застосування зазначених вище актів законодавства викладені Верховним Судом у постановах від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 30.09.2019 у справі № 818/260/17, від 17.10.2019 у справі №824/64/16-а та у справі № 826/6988/16, від 14.11.2019 у справі № 826/5055/16.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є власником приміщення-офісу № 602 в будинку АДРЕСА_1 та 39/100 частин нежитлового приміщення № 603 в тому ж будинку

. 47 . З метою об`єднання вказаних нежитлових приміщень №602 та №603 в одне, ОСОБА_1 було прийнято рішення про проведення відповідної реконструкції.

48. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернулась до управління ДАБК із питанням щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та надала, зокрема, заповнену декларацію про початок виконання будівельних робіт, реконструкції нежитлового приміщення-офісу №602 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаменту по АДРЕСА_1 ; робочий проект реконструкції нежитлового приміщення офісу №602; нотаріально посвідчений договір міни від 23.06.2014; свідоцтво про право власності на нежиле приміщення №602; технічний паспорт на приміщення №602; звіт про проведення технічного обстеження; технічний паспорт на приміщення №602; експертний висновок про розгляду проектної документації від 26.04.2016р.; копію свого паспорта громадянки України; копію нотаріально посвідченої довіреності.

49. При цьому аналогічний пакет документів було подано позивачем щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції нежитлового приміщення-офісу №603 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаменту по АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована позивачем та є чинною на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

50. Саме за рахунок приєднання частини офісу №603, який розташований поруч, збільшується по проекту площа офісу №602, а площа офісу №603 на таку ж кількість квадратних метрів зменшується.

51. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що характеристики об`єкта, зазначеного у декларації про початок виконання будівельних робіт, об`єкта, щодо якого розроблено проектну документацію, та об`єкта, на якому здійснюються будівельні роботи, співпадають по таких ознаках як просторове місце розташування (адреса), геометрична площа та правовий статус тощо.

52. Враховуючи встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність виключної підстави для скасування декларації про початок будівництва, а саме факту здійснення самочинного будівництва.

53. За змістом частини першої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виявлення Інспекцією недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, є підставою для внесення до декларації змін у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не для скасування реєстрації декларації.

54. Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 21.12.2016 ОСОБА_2 не дотримався вимог КУпАП та склав протокол за відсутності ОСОБА_1 , не роз`яснив її прав та обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а відтак колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що у такий спосіб позивач порушив права позивача.

56. Доводи касаційної скарги, що суди односторонньо та неповно надали оцінку доказам, надали перевагу показанням свідків з боку позивача, а не відповідача, є безпідставними, оскільки рішення судів є вмотивованими та містять відповідні висновки щодо оцінки доказів, в тому числі щодо оцінки їх у сукупності.

57. Також суд відхиляє доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, що позивач не надав відеодоказів, на які посилався у суді першої інстанції, оскільки такі судами не досліджувалися та не враховувалися при прийнятті оскаржуваних рішень.

58. Помилковими є також твердження відповідача у касаційній скарзі щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій про відповідність робочого проекту, експертного висновку та звіту про проведення технічного обстеження вимогам зазначених законодавства України у зв`язку із їх відсутністю у матеріалах справи, оскільки копії відповідних документів наявні у матеріалах справи.

59. Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача у касаційній скарзі щодо помилковості висновку судів попередніх інстанцій, що декларант не несе відповідальності за повноту і достовірність даних, наведених у декларації, з огляду на те, що факту права власності достатньо для реєстрації відповідної декларації, оскільки відповідний висновок у оскаржених судових рішеннях відсутній.

60. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

61. Також Суд звертає увагу, що здійснює перегляд судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

63. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

64. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

65. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

66. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

67. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко