№ 530/1892/18

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 530/1892/18

провадження № 61-19322св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом - приватне підприємство «Агроекологія»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за первісним позовом - Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду

від 22 жовтня 2019 року, постановлену колегією у складі суддів: Лобова О. А., Прядкіної О. В., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, про розірвання договору оренди землі.

У грудні 2018 року ПП «Агроекологія» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення товарно-матеріальних цінностей та просило суд стягнути із ОСОБА_1 24 637,34 грн, 13,65 центнерів ячменю,

27,29 центнерів кукурудзи, 6 центнерів соняшнику та 65,97 центнерів пшениці, разом на суму 111 000 грн.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 грудня

2018 року зустрічний позов ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 лютого

2019 року зустрічний позов ПП «Агроекологія» повернуто позивачу.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 березня

2019 року відмовлено у задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про повернення судового збору.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня

2019 року у задоволенні заяви представника позивача ПП «Агроекологія» про виправлення описки в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки повернуто заявнику.

Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф у розмірі

3 842 грн.

Ухвала від 22 жовтня 2019 року мотивована тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу

ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали, для сплати судового збору та надання оригіналу апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Вказана ухвала неодноразово направлялась ПП «Агроекологія», однак 12 серпня 2019 року та 17 вересня 2019 року до апеляційного суду повернулись листи з копією ухвали від 01 липня 2019 року з поштовою відміткою: «повернення за закінченням терміну зберігання». Заявником станом на 22 жовтня 2019 року недоліки, зазначені в ухвалі від 01 липня

2019 року, не усунуті, станом розгляду апеляційної скарги заявник не цікавиться.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про наявність в діях

ПП «Агроекологія» ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисного затягування розгляду справи по суті, оскільки ПП «Агроекологія», подаючи апеляційні скарги не приєднує до них квитанції про сплату судового збору, свідомо не отримує судову кореспонденцію, яка направляється судом за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, клопотаннях, а також наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду,

ПП «Агроекологія», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із Зіньківського районного суду Полтавської області.

У листопаді 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПП «Агроекологія» обґрунтована помилковістю висновку апеляційної інстанції про існування підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання заявником вказаної ухвали.

На думку заявника, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про зловживання підприємством процесуальними правами, оскільки жодних процесуальних документів від апеляційного суду ПП «Агроекологія» не отримувало, тому було позбавлене можливості усунути недоліки у зв`язку із обставинами, що не залежали від підприємства.

Заявник вважає помилковими мотиви, викладені в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду, які не є достатніми для висновку про зловживання

ПП «Агроекологія» процесуальними правами та накладення штрафу.

Крім того, апеляційний суд не навів мотивів застосування до заявника штрафу в максимальному розмірі 3 842 грн, не встановив пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходу процесуального впливу на заявника і причин вчинення таких дій, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про накладення штрафу в максимальному розмірі, який в сім разів перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною першою

статті 148 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано

Фактичні обставини справи

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі.

У грудні 2018 року ПП «Агроекологія» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 грудня

2018 року зустрічний позов ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків визначених даною ухвалою.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 лютого

2019 року зустрічний позов ПП «Агроекологія» повернуто позивачу.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 березня

2019 року відмовлено у задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про повернення судового збору.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня

2019 року у задоволенні заяви представника позивача ПП «Агроекологія» про виправлення описки в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року відмовлено.

18 червня 2019 року ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня

2019 року електронною поштою.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання заявником апеляційної скарги в паперовому вигляді та несплати судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За приписами частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 357, частини третьої статі 185 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору після залишення її без руху та неусунення у встановлений судом строк недоліків, вважається неподаною та повертається особі, яка подає скаргу.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановивши, що ПП «Агроекологія» не усунуло у встановлений судом строк недоліки визначені в ухвалі від 01 липня 2019 року, зокрема не надіслало на адресу суду апеляційну скаргу в паперовому вигляді, підписану особою, яка її подає із наданням копій апеляційної скарги та додатків до неї відповідно до кількості учасників справи, що відповідає вимогам частини третьої

статті 356 ЦПК України, та не надало документ на підтвердження сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що невиконання ним вимог ухвали від 01 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, пов`язано з тим, що ПП «Агроекологія» не було відомо про існування такої ухвали, є безпідставними, оскільки подавши у червні 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» тривалий час - до жовтня 2019 року, не цікавилось результатами її розгляду.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Полтавський апеляційний суд неодноразово направляв копію ухвали від 01 липня 2019 року для її виконання ПП «Агроекологія» за адресою вказаною в апеляційній скарзі і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте ця поштова кореспонденція повернута до суду апеляційної інстанції після закінчення встановленого терміну зберігання.

Ухвала апеляційного суду від 01 липня 2019 року оприлюднена 03 липня

2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин, касаційний суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції вжив достатніх заходів для повідомлення заявника про залишення апеляційної скарги без руху та необхідність усунення недоліків.

При цьому, касаційний суд враховує, що доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ПП «Агроекологія» своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення дій, спрямованих на своєчасне виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, заявник не надав.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (Рішення ЄСПЛ

від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України»).

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (Рішення ЄСПЛ у справах «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У Рішенні ЄСПЛ

від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами,

вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Установивши, що ПП «Агроекологія» вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, чим перешкоджає первісному позивачу ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до правосуддя, та які свідчать про зловживання процесуальними правами, апеляційний суд з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано стягнув із підприємство штраф, як захід процесуального примусу.

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі

3 842 грн та не зазначення мотивів стягнення штрафу в такому розмірі є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої

статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до

3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням того, що станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1 921 грн, апеляційний суд, визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що цим судом допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 грудня

2018 року справа № 530/342/17, від 19 грудня 2018 року справа № 530/1820/16-ц, від 20 червня 2019 року справа № 530/725/18,

від 25 листопада 2019 року справа № 530/89/18.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишенню без змін.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О.В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович