ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 540/174/21
адміністративне провадження № К/9901/26465/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Калашнікової О.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №540/174/21
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору
за касаційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року
(головуючий суддя: Осіпов Ю.В., судді: Косцова І.П., Скрипченко В.О.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У січні 2021 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - «Підприємство») пред`явило позов до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просило суд:
- скасувати постанову від 25 листопада 2020 року №63528624 про стягнення виконавчого збору у сумі: 796,48 грн.
В обґрунтування позову Підприємство зазначило, що у справі №766/14286/17 було ухвалено рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2020 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року. Згідно судових рішень у справі №766/14286/17 з Підприємства, яке було відповідачем, стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі: 898193,52 грн без урахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, а також судовий збір у розмірі 7964,80 грн.
На виконання указаної постанови апеляційного суду Підприємством 26 листопада 2020 року сплатило 7964,80 грн судового збору на користь держави, що підтверджується платіжним дорученням від 26 листопада 2020 року №7600, та про що повідомило Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) листом №2688/26-01-01/Вих від 26 листопада 2020 року.
Тобто, Підприємство виконало в добровільному порядку рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2020 року у справі №766/14286/17 і постанову Херсонського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині стягнення з нього судового збору в сумі: 7964,80 грн. Таке виконання відбулось, як стверджує позивач, до того як Підприємство отримало постанову про відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, позивач просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Кузьменко В.О. про стягнення виконавчого збору від 25 листопада 2020 року ВП №63528624.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Підприємство подало апеляційну скаргу на нього.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року апеляційну скаргу Підприємства залишено без руху, з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення; у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено; запропоновано указати іншу причину пропуску процесуального строку на звернення до суду апеляційної інстанції.
Так, апеляційний суд зазначив, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), згідно з частиною шостою якої, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Зважаючи на те, що рішення судом першої інстанції у справі ухвалено 19 березня 2021 року, а апеляційну скаргу на нього подано лише 7 квітня 2021 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду), апеляційним судом встановлено факт пропуску заявником строку на апеляційне оскарження рішення окружного суду.
14 червня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зазначив, що суд першої інстанції повний або скорочений текст судового рішення 19 березня 2021 року сторонам не вручив, а скаржник отримав його лише 24 березня 2021 року засобами поштового зв`язку. Виходячи із наведеного, позивач вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у задоволені клопотання Підприємства про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено і відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року.
Апеляційний суд повторно зауважив, що згідно протоколу судового засідання повний текст судового рішення окружним судом було проголошено в день його ухвалення, тобто 19 березня 2021 року, у присутності сторін, в тому числі представника Підприємства.
Суд апеляційної інстанції оцінив указану обставину як таку, що повністю спростовує доводи апелянта про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
До того ж, як зазначив апеляційний суд, представником апелянта не вказано, які саме дії після проголошення судом оскаржуваного рішення, вчинені останнім для отримання повного тексту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року, а також не надано відповідних доказів на підтвердження таких доводів.
Зважаючи на подання представником позивача апеляційної скарги лише 5 квітня 2021 року (засобами поштового зв`язку) встановлений статтею 287 КАС України строк подачі, на переконання суду апеляційної інстанції, є порушеним.
Не погоджуючись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позивач оскаржив її у касаційному порядку.
Скаржник просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.
Так, скаржник вважає, що під час подання апеляційної скарги ним дотримано процесуальні вимоги щодо строку на оскарження. Скаржник наполягає, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав лише 24 березня 2021 року, а апеляційну скаргу на нього подав засобами поштового зв`язку 5 квітня 2021 року. Зауважив, що 5 квітня 2021 року був першим робочим днем тижня, так як 10-ий день строку припав на 3 квітня 2021 року, а саме суботу, тобто неробочий день.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року було відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 2 серпня 2021 року.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частина шоста статті 287 КАС України передбачає, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи (частина сьома статті 287 КАС України).
Одночасно за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Предметом оскарження у цій справі є постанова державного виконавця від 25 листопада 2020 року №63528624 про стягнення виконавчого збору у сумі: 796,48 грн.
Суд зазначає, що стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
У справах цієї категорії, які є терміновими, у розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 червня 2021 року у справі № 380/7669/20, від 8 вересня 2021 року у справі №640/18091/20.
Як свідчать матеріали справи, 5 квітня 2021 року Підприємство подало апеляційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Наведене свідчить, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених спеціальною нормою процесуального закону.
Одночасно, матеріали справи не містять доказів вручення копії повного тексту судового рішення в день його проголошення, тобто 19 березня 2021 року.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, повний текст судового рішення у справі окружним судом направлено сторонам супровідними листами від 22 березня 2021 року (а.с. 133, 134), а отримали його сторони лише 24 березня 2021 року відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 135, 136).
Отже, отримавши повний текст судового рішення 24 березня 2021 року, Підприємство звернулось до апеляційного суду зі скаргою на нього у межах 10-денного строку, зважаючи на ту обставину, що 10-ий день строку припав на суботу (3 квітня 2021 року), а першим робочим днем було саме 5 квітня 2021 року.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату направлення копії оскарженого рішення скаржнику та дату отримання цього рішення, надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги та наявності поважних причин пропущення строку її подання.
Тому, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та необґрунтованим.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Підприємства належить задовольнити, а ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити.
Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №540/174/21 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
О.В. Калашнікова
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду