ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06 жовтня 2020 року
справа № 540/1927/19
адміністративне провадження № К/9901/22138/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (суддя - Дубровна В.А.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (судді - Запорожан Д.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.)
у справі № 540/1927/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумуляторно-батарейні системи"
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України
про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акумуляторно-батарейні системи" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними рішення податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних:
№ 1008773/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 599 від 29 жовтня 2018 року);
№ 1008774/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 601 від 06 листопада 2018 року);
№ 1008814/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 602 від 02 листопада 2018 року);
№ 1008844/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 603 від 07 листопада 2018 року);
№ 1008845/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 604 від 07 листопада 2018 року);
№ 1008834/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 606 від 08 листопада 2018 року);
№ 1008842/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 607 від 08 листопада 2018 року);
№ 1008843/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 608 від 08 листопада 2018 року);
№ 1008851/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 609 від 07 листопада 2018 року);
№ 1008854/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 610 від 08 листопада 2018 року);
№ 1010830/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 611 від 08 листопада 2018 року);
№ 1010853/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 612 від 08 листопада 2018 року);
№ 1008841/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 613 від 08 листопада 2018 року);
№ 1010846/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 614 від 09 листопада 2018 року);
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю "Акумуляторно-батарейні системи" (код ЄДРПОУ 41351130) податкові накладні № 599 від 29 жовтня 2018 року, № 601 від 06 листопада 2018 року, № 602 від 02 листопада 2018 року, № 603 від 07 листопада 2018 року, № 604 від 07 листопада 2018 року, № 606 від 08 листопада 2018 року, № 607 від 08 листопада 2018 року, № 608 від 08 листопада 2018 року, № 609 від 07 листопада 2018 року, № 610 від 08 листопада 2018 року, № 611 від 08 листопада 2018 року, № 612 від 08 листопада 2018 року, № 613 від 08 листопада 2018 року, № 614 від 09 листопада 2018 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, позов задоволено повністю. Задовольняючи адміністративний позов суди попередніх інстанцій виходили з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Не погоджуюсь з рішеннями судів попередніх інстанцій податковим органом подана касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 540/1927/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У касаційні скарзі скаржник вказує, що податковий орган звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що спірні рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за результатами чого ним отримано рішення про залишення скарг без задоволення ще у грудні 2018 року. Звернувшись до суду з адміністративним позовом лише у вересні 2019 року, (більше ніж через вісім місяців з дня отримання рішень за результатом адміністративного оскарження) позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Податковий орган звертає увагу на тому, що судом першої інстанції протокольною ухвалою заяву скаржника про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення, при цьому судом не враховано висновки Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, в якій суд висловив позицію щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної за умови досудового оскарження цього рішення. В рішенні Херсонського адміністративного суду від 12 грудня 2019 року відсутні обґрунтовані мотиви суду щодо відхилення заявленого скаржником клопотання про залишення позову без розгляду, окремого судового рішення суд першої інстанції не ухвалював. Суд апеляційної інстанції взагалі не надав правової оцінки доводам скаржника, викладеним в апеляційній скарзі, стосовно безпідставного відхилення клопотання про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене відповідач вважає, що наявні підстави визначені пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України для касаційного оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №540/1927/19, які прийняті без врахування висновків щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної за умови досудового оскарження цього рішення, викладених у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 та від 25 жовтня 2019 року у справі №640/20569/18.
Також податковий орган звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому в касаційній скарзі викладено обставини справи та процитовано нормативно-правові акти.
04 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №540/1927/19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №540/1927/19 слугувало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 25 жовтня 2019 року у справі №640/20569/18.
15 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №540/1927/19 - без змін.
Товариство звертає увагу на тому, що позиція щодо визнання поважними причин пропущення строку звернення до адміністративного суду ґрунтувалася на тому, що на момент подачі позовної заяви згідно правової позиції викладеної у постанові від 17 липня 2019 року № 640/46/19 (касаційне провадження №К/9901/15928/19) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважалося, що подібні позовні заяви можуть бути подані в межах 1095-денного строку, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України.
11 жовтня 2019 року Верховний Суд у своїй постанові у справі №640/20468/18 відступив від вищезазначеної правової позиції та сформулював нову, згідно якої строки звернення до адміністративного суду із позовними заявами щодо оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних у разі їх попереднього позасудового оскарження встановлюється у межах тримісячного строку з дня отримання рішення про результати розгляду скарги. Зміна у правовій позиції щодо процесуального правозастосування в даному конкретному випадку створила ситуацію юридичної невизначеності, яка сама по собі є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Окрім того, Товариство звертає увагу на тому, що ним було початково застосовано альтернативний спосіб судового захисту, результати якого він очікував. З посиланням на постанову Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №210/3915/17, позивач зазначає що в подібних випадках суд касаційної інстанції вважає таке очікування поважними причинами пропуску строку звернення із позовною заявою.
23 вересня 2020 року справа №540/1927/19 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У вересні 2019 року Товариство звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними рішення податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних: №1008773/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 599 від 29 жовтня 2018 року); № 1008774/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 601 від 06 листопада 2018 року); № 1008814/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 602 від 02 листопада 2018 року); № 1008844/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 603 від 07 листопада 2018 року); № 1008845/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 604 від 07 листопада 2018 року); № 1008834/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 606 від 08 листопада 2018 року); № 1008842/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 607 від 08 листопада 2018 року); № 1008843/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 608 від 08 листопада 2018 року); № 1008851/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 609 від 07 листопада 2018 року); № 1008854/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 610 від 08 листопада 2018 року); № 1010830/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 611 від 08 листопада 2018 року); № 1010853/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 612 від 08 листопада 2018 року); № 1008841/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 613 від 08 листопада 2018 року); № 1010846/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 614 від 09 листопада 2018 року); зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю "Акумуляторно-батарейні системи" (код ЄДРПОУ 41351130) податкові накладні № 599 від 29 жовтня 2018 року, № 601 від 06 листопада 2018 року, № 602 від 02 листопада 2018 року, № 603 від 07 листопада 2018 року, № 604 від 07 листопада 2018 року, № 606 від 08 листопада 2018 року, № 607 від 08 листопада 2018 року, № 608 від 08 листопада 2018 року, № 609 від 07 листопада 2018 року, № 610 від 08 листопада 2018 року, № 611 від 08 листопада 2018 року, № 612 від 08 листопада 2018 року, № 613 від 08 листопада 2018 року, № 614 від 09 листопада 2018 року.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 відкрито провадження у справі за цим позовом.
31 жовтня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання податкового органу про залишення позовної заяви Товариства без розгляду. Зіславшись на постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 та статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вказує на те, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України.
Податковий орган у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду зазначив, що у листопаді - грудні 2018 року позивачем направлялися скарги на оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за результатами розгляду яких комісією у грудні 2018 року прийнятті рішення про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії без змін.
Відповідач в зазначеному клопотанні акцентує увагу на тому, що позивачем не заперечується факт своєчасного отримання рішень Комісії з питань розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням наведеного податковий орган вважає, що звернувшись з цим адміністративним позовом лише у вересні 2019 року Позивачем пропущено строк звернення до суду.
06 листопада 2019 року на адресу Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач у справі зазначив, що з моменту винесення відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації вищевказаних податкових накладних та рішень про відмову у задоволенні скарг Товариство перебувало у стадії судового оскарження рішення податкового органу, яке стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому для відмови в їх реєстрації. Позивач, маючи факт віднесення його до ризикових платників податків скористався альтернативним способом захисту - визнання рішення про його віднесення до ризикових платників протиправним, розраховуючи на те, що у разі скасування цієї передумови блокування податкових накладних при подальшому судовому розгляді справ щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні, по-перше, буде обмежено кількість позовних вимог, а, по-друге, - буде суттєво зменшено обсяг документів (доказів), що мають бути додані до такого судового позову.
Товариство звернуло увагу суду першої інстанції на тому, що позовна заява про визнання протиправним рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків (справа № 540/93/19) була подана 09 січня 2019 року, тобто менш, ніж за місяць після одержання результатів розгляду скарг, а позовна заява у справі №540/1927/19 (судові рішення в якій є предметом касаційного оскарження) подана через два місяці після одержання остаточного рішення у пов`язаній справі №540/93/19.
Таким чином, не враховуючи строку судового розгляду пов`язаної справи №540/93/19, позовна заява у справі № 540/1927/19 була подана в межах тримісячного строку з моменту?винесення відповідачам рішень за результатами розгляду скарг Позивача на рішення податкового органу.
28 листопада 2019 року під час судового засідання Херсонським окружним адміністративним судом розглянуто клопотання про залишення позову без розгляду. Дослідивши надані сторонами документи на підтвердження позиції щодо підстав пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції протокольною ухвалою визнав поважними причини пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом та відмовив в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
З протоколу судового засідання Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/1927/19 від 28 листопада 2019 року та технічного звукозапису зазначеного засідання вбачається, що підставою для відмови в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, слугувало те, що зміна правової позиції Верховного Суду щодо строків звернення до суду в даній категорії справ є об`єктивною підставою пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом. Зазначене відповідає основному принципу верховенства права, а саме очікуванню особи у вирішенні спірних питань в порядку встановленими чинними нормативно-правовими актами, а також правовими позиціями Верховного Суду на момент звернення позивача до суду з цим позовом. Крім того судом першої інстанції прийнято довід позивача стосовно того, що на момент розгляду цієї справи, податковий орган добровільним рішенням виключив Товариство з реєстру платників податків, які відносяться до ризикових.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позов Товариства задоволено, визнано протиправними рішення податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних: №1008773/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 599 від 29 жовтня 2018 року); № 1008774/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 601 від 06 листопада 2018 року); № 1008814/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 602 від 02 листопада 2018 року); № 1008844/41351130 від 30 листопада 2018 року. (ПН № 603 від 07 листопада 2018 року); № 1008845/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 604 від 07 листопада 2018 року); № 1008834/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 606 від 08 листопада 2018 року); № 1008842/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 607 від 08 листопада 2018 року); № 1008843/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 608 від 08 листопада 2018 року); № 1008851/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 609 від 07 листопада 2018 року); № 1008854/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 610 від 08 листопада 2018 року); № 1010830/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 611 від 08 листопада 2018 року); № 1010853/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 612 від 08 листопада 2018 року); № 1008841/41351130 від 30 листопада 2018 року (ПН № 613 від 08 листопада 2018 року); № 1010846/41351130 від 03 грудня 2018 року (ПН № 614 від 09 листопада 2018 року); зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю "Акумуляторно-батарейні системи" (код ЄДРПОУ 41351130) податкові накладні № 599 від 29 жовтня 2018 року, № 601 від 06 листопада 2018 року, № 602 від 02 листопада 2018 року, № 603 від 07 листопада 2018 року, № 604 від 07 листопада 2018 року, № 606 від 08 листопада 2018 року, № 607 від 08 листопада 2018 року, № 608 від 08 листопада 2018 року, № 609 від 07 листопада 2018 року, № 610 від 08 листопада 2018 року, № 611 від 08 листопада 2018 року, № 612 від 08 листопада 2018 року, № 613 від 08 листопада 2018 року, № 614 від 09 листопада 2018 року.
Не погоджуючись з протокольною ухвалою від 28 листопада 2019 року та Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року податковим органом подана апеляційна скарга. Окрім іншого в апеляційній скарзі, з посиланням на статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України та постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 податковим органом зазначено, що клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №540/1927/19 залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції не містить жодного обґрунтування щодо доводів апеляційної скарги в частині безпідставного залишення без задоволення клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.
Відповідно до статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
Статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Як вже зазначалося податковим органом при оскарженні рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №540/1927/19, в апеляційній скарзі з посиланням на статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України та постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 зазначено, що клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення.
Частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Стаття 321 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Стаття 322 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює зміст постанови суду апеляційної інстанції, яка складається зокрема з мотивувальної частини із зазначенням:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Відтак Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов`язок суду апеляційної інстанції зазначати в мотивувальній частині мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Зі змісту оскаржуваної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року вбачається, що суд апеляційної інстанції не надав жодного обґрунтування щодо доводів апеляційної скарги в частині безпідставного залишення без задоволення клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, що свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавство.
З урахуванням наведеного, рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати таким, що в повній мірі відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративний суд України, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За правилами пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до цього суду.
Скеровуючи справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд звертає увагу суду апеляційної інстанції на необхідності надати оцінку кожному окремому і специфічному доводу відповідача зазначеному в апеляційній скарзі, зокрема в частині відхилення заявленого скаржником клопотання про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 540/1927/19 скасувати.
Справу № 540/1927/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І.Я. Олендер