Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 546/1367/19
провадження № 61-7030св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Опорний заклад «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника Решетилівської міської ради»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Опорного закладу «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника Решетилівської міської ради» на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 січня 2021 року у складі судді Стрельченко Т. Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Опорного закладу «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника Решетилівської міської ради» (далі - Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника) про визнання незаконним
і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позов, вказувала, що з 01 вересня 2017 року вона працювала
на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівської гімназії імені І. Л. Олійника.
Рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області від 25 червня
2019 року № 612-19-VI «Про реорганізацію закладів освіти Решетилівської міської ради» утворено Опорний заклад «Решетилівський ліцей імені
І. Л. Олійника Решетилівської міської ради» (Решетилівську гімназію імені
І. Л. Олійника реорганізовано шляхом перейменування в Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника, інші заклади освіти реорганізовано шляхом приєднання
до цього навчального закладу).
На виконання підпункту 2 пункту 16 цього рішення щодо приведення штатного розпису опорного навчального закладу у відповідність з вимогами чинного законодавства України з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти» виконавчий комітет Решетилівської міської ради розробив структуру та граничну чисельність опорного закладу,
які затверджено рішенням Решетилівської міської ради від 16 серпня 2019 року № 641-20-VII.
Відповідно до нового штатного розкладу скорочено 1 посаду заступника директора закладу.
Директор Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника надіслав повідомлення голові первинної профспілкової організації працівників Решетилівської гімназії імені І. Л. Олійника про можливе наступне вивільнення працівників.
27 серпня 2019 року ОСОБА_1 попереджено про зміну істотних умов праці
та можливе наступне вивільнення, в якому вона поставила власноручний підпис у графі «з попередженням про зміну істотних умов праці та можливе наступне вивільнення ознайомлена».
Одночасно їй запропонували посаду вчителя математики з навантаженням
12 годин на тиждень починаючи з 01 вересня 2019 року. На листі від 27 серпня 2019 року № 01-25/145, в якому була викладена ця пропозиція, вона власноручно написала «дане попередження не відповідає чинному законодавству»
та поставила дату і підпис.
28 жовтня 2019 року директор направив подання до первинної профспілкової організації Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника про надання згоди
на звільнення ОСОБА_1 .
На засіданні профспілкового комітету, яке відбулось 06 листопада 2019 року, прийнято рішення про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 .
Наказом директора Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника від 28 листопада 2019 року № 157-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора
з навчально-виховної роботи з 29 листопада 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу.
Посилаючись на незаконність звільнення через те, що у відповідача фактично
не відбулось реорганізації та скорочення штату працівників, роботодавець
не запропонував їй наявних вакантних посад, не врахував її переважного права на залишення на роботі, а також на те, що профспілковий комітет
не надав згоди на її звільнення, ОСОБА_1 просила визнати незаконним
і скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівського ліцею імені
І. Л. Олійника, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, вирішити питання щодо судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 31 березня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ директора Решетилівський ліцей імені
І. Л. Олійника від 28 листопада 2019 року № 157-к «Про звільнення
ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи з 29 листопада 2019 року.
Стягнено з Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68 976,50 грн
(по 237,85 грн за кожний пропущений робочий день починаючи з 30 листопада 2019 року до 28 січня 2021 року включно) з вирахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, а також фактично виплачених сум.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції,
з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника у зв`язку зі скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу з порушенням вимог трудового законодавства, без урахування частини першої статті 42 КЗпП України щодо переважного права позивача на залишення на посаді порівняно
з іншими працівниками, які займають таку ж посаду. ОСОБА_1 звільнено
без отримання на це попередньої згоди первинної профспілкової організації.
Відповідач не довів суду, що в закладі освіти дійсно мали місце зміни
в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників (не надав суду штатного розпису після скорочення посади позивача та матеріалів про скорочення фонду оплати праці у вигляді економічних розрахунків), і що ним додержано норми законодавства, що регулюють процедуру вивільнення працівника.
Суди вважали, що перейменування структурного підрозділу юридичної особи
не може вважатися його реорганізацією та/чи ліквідацією, з якою закон пов`язує звільнення працівника. Якщо на підприємстві і відбулися організаційні зміни,
то для того, щоб звільнити з цих підстав працівника, такі зміни повинні стосуватися його штатної чисельності (скорочення) та/або ж організації роботи (праці) всередині певного структурного підрозділу таким чином, що працівник надалі об`єктивно не може виконувати посадові обов`язки за посадою, яку обіймав до запровадження змін в організації праці (як-от через відсутність кваліфікації або ж унаслідок перерозподілу функціональних обов`язків у межах структурного підрозділу за посадами відповідно до їх категорії, класу, рангу тощо), а щодо переведення на іншу посаду (на цьому підприємстві) він або заперечує, або для цього об`єктивно немає можливості.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У квітні 2021 року Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника посилається на те, що суди при вирішенні справи не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 13 грудня 2018 року у справі № 577/256/18 (провадження № 61-45258св18), від 07 квітня 2021 року у справі № 946/6628/19 (провадження № 61-9503св20), від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3870/16-ц (провадження
№ 61-38248св18), від 04 березня 2020 року у справі № 530/1200/17-ц (провадження № 61-39675св18), від 26 вересня 2018 року у справі
№ 761/24398/15-ц (провадження № 61-21339св18), від 03 липня 2019 року
у справі № 266/3706/15-ц (провадження № 61-34827св18), від 10 липня 2019 року у справі № 266/4915/16-ц (провадження № 61-31199св18), а також у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15.
Особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає про те, що суди дали неправильну оцінку обставинам проведення реорганізації в установі, не врахували, що право визначати штат і чисельність працівників належить лише власнику
чи уповноваженому ним органу, і установа як самостійний заклад має право
на свій розсуд регулювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації. До того ж позивач відмовилась від переведення на іншу посаду.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що в установі дійсно мали місце зміни
в організації виробництва і праці, уповноважений орган змінював штатний розклад, тому існували підстави для розірвання трудового договору з позивачем відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач була у встановленому законом порядку повідомлена про звільнення, а рішення профспілки про відмову
в наданні згоди на звільнення необґрунтоване, мотивоване обставинами, які
не відповідають дійсності.
Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника вказує, що він фінансується лише виконавчим комітетом Решетилівської міської ради, відповідно до статуту, бухгалтерський облік здійснюється централізованою бухгалтерією виконавчого комітету, заробітна плата нараховується та виплачується централізованою бухгалтерією виконавчого комітету, отже, відповідачем у справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен бути виконавчий комітет Решетилівської міської ради, який до участі у справі залучений не був.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу адвокат Сідько С. І., діючи в інтересах
ОСОБА_1 , вказує, що касаційна скарга не містить доводів, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, викладені у ній доводи не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а стосуються переоцінки доказів у справі.
Вказує також, що доводи касаційної скарги про неналежність відповідача
в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідають дійсності. Решетилівська міська рада є лише засновником відповідача, він фінансується за рахунок засновника, проте
є самостійною юридичною особою із самостійним фінансовим балансом
та рахунками.
Зазначає, що відповідач не довів, що у нього дійсно мали місце зміни
в організації виробництва і праці або відбулась реорганізація, які вимагали
б обов`язкового звільнення позивача.
До того ж наголошує на правильності висновків судів першої й апеляційної інстанцій щодо неврахування при звільненні позивача її переважного права
на залишення на посаді у тому разі, якби зміни в організації виробництва і праці або реорганізація дійсно мали місце.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 01 листопада 1990 року обіймала посаду заступника директора Решетилівської середньої школи з навчально-виховної роботи, назва якої у подальшому змінена на Решетилівську гімназію імені
І. Л. Олійника.
Рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області від 25 червня
2019 року № 612-19-VI «Про реорганізацію закладів освіти Решетилівської міської ради» Решетилівську гімназію імені І. Л. Олійника реорганізовано шляхом перейменування в Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника.
Цим же рішенням реорганізовано шляхом приєднання Решетилівську загальноосвітню школу І ступеня Решетилівської міської ради у Решетилівську філію І ступеня Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника; Решетилівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок» Решетилівської міської ради у Решетилівську філію І ступеня
з дошкільним підрозділом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника; Потічанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок» Решетилівської міської ради у Потічанську філію І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника; Колотіївську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Решетилівської міської ради
у Колотіївську філію І-ІІ ступенів Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника.
Рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області від 16 серпня
2019 року № 641-20-VIІ затверджено структуру та граничну штатну чисельність Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника, передбачено три посади заступника директора.
Листом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника від 27 серпня 2019 року
№ 01-25/144 ОСОБА_1 попереджено, що через два місяці з дня отримання повідомлення її буде звільнено відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням посади, яку вона обіймає, з виплатою згідно зі статтею 44 КЗпП України вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку або, за наявності годин в Решетилівському ліцеї імені І. Л. Олійника, їй буде запропоновано іншу посаду.
У графі «З попередженням про зміну істотних умов праці та можливе наступне вивільнення ознайомлена» стоїть особистий підпис ОСОБА_1 з датою ознайомлення «27 серпня 2019 року». У попередженні ОСОБА_1 власноручно вказала «дане попередження не відповідає чинному законодавству» та поставила дату і підпис.
Листом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника від 27 серпня 2019 року
№ 01-25/145 ОСОБА_1 запропоновано посаду вчителя математики
з навантаженням 12 годин на тиждень з 01 вересня 2019 року та повідомлено, що у разі відмови від призначення на запропоновану посаду вона буде звільнена відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. З повідомленням ОСОБА_1 ознайомлена, на якому вона власноручно написала:
«дане попередження не відповідає чинному законодавству» та поставила дату
і підпис.
28 жовтня 2019 року до первинної профспілкової організації Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника директор направив подання № 01-25/178 про надання згоди на звільнення заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Профспілковий комітет Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника відмовив
у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з протоколу від 06 листопада 2019 року № 21.
Приймаючи рішення про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , профспілковий комітет зазначив, що вона працює на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи у цьому закладі 29 років, має великий досвід роботи. За період роботи на посаді не мала жодного дисциплінарного стягнення. За сумлінне виконання службових обов`язків нагороджена нагрудними знаками «Відмінник освіти України» (2001 рік), « Василь Сухомлинський » (2006 рік), грамотою МОП (1998 рік), Почесною грамотою Полтавської обласної ради (2010 рік), численними грамотами обласного відділу освіти, Решетилівської районної державної адміністрації (далі - Решетилівська РДА) та Решетилівської районної ради Полтавської області, відділу освіти Решетилівської РДА. За професіоналізм і добросовісне виконання обов`язків заступник директора гімназії була занесена на Дошку пошани районного відділу освіти.
Наказом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника від 28 листопада 2019 року № 157-к заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника ОСОБА_1 звільнено із займаної посади
з 29 листопада 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу. Вирішено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та грошову компенсацію за 20 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 15 серпня 2019 року до 29 листопада 2019 року.
Підставою для видання цього наказу зазначено наказ від 27 серпня 2019 року
№ 96-к «Про попередження працівників Решетилівської гімназії імені
І. Л. Олійника про зміну істотних умов праці та можливе наступне вивільнення», витяг з протоколу засідання профспілкового комітету Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника від 06 листопада 2019 року № 21.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань Опорний заклад «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника Решетилівської міської ради» є самостійною юридичною особою та є самостійним платником податків і платником єдиного внеску, має ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер платника єдиного внеску.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 13 травня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з позовом про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з посади згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та поновлення її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, підставами позову ОСОБА_1 вказувала те, що: 1) в Решетилівському ліцеї імені І. Л. Олійника фактично не відбулось скорочення штату;
2) профспілковий комітет не надав згоди на її звільнення; 3) роботодавець
не врахував її переважне право на залишення на роботі; 4) їй не пропонувались наявні на підприємстві вакантні посади.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір
до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку змін організації виробництва і праці,
в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно
у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва
і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або
що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом
на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення
з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, скасовуючи наказ
про звільнення ОСОБА_1 та поновлюючи її на роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Решетилівського ліцею імені
І. Л. Олійника, дійшов висновку, що у відповідача не відбулась реорганізація (ліквідація), з якою закон пов`язує звільнення працівника, не відбулась зміна штатної чисельності працівників, а отже не було підстав для звільнення позивача.
Колегія суддів касаційного суду з цим висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, оскільки суди встановили та це підтверджується матеріалами справи, що Решетилівську гімназію імені І. Л. Олійника, в якій ОСОБА_1 тривалий час обіймала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, шляхом перейменування реорганізовано в Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника поряд з іншими освітніми закладами, шляхом приєднання реорганізованими у філії Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника.
При цьому, відповідно до штатного розкладу у 2019 році в Решетилівській гімназії імені І. Л. Олійника було чотири посади заступника директора,
а в затвердженому рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області від 16 серпня 2019 року № 641-20-VIІ штатному розкладі Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника передбачено три посади заступника директора, тобто відбулась зміна штатного розкладу, яка призвела до скорочення штатної чисельності посад заступника директора, а право визначати штат і чисельність працівників належить лише власнику чи уповноваженому ним органу, і установа як самостійний заклад має право на свій розсуд регулювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується і з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відсутності у роботодавця рівноцінних вакантних посад, у тому числі і посад заступників директора, та наголошує,
що роботодавець, дотримуючись трудового законодавства, враховуючи,
що обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника при скороченні чисельності або штату є однією
з найважливіших гарантій для працівників, своєчасно повідомив ОСОБА_1 про наступне вивільнення та у визначеному законом порядку запропонував вакантну посаду вчителя математики, яка в повній мірі відповідала її освіті, кваліфікації та досвіду.
Згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При цьому слід мати на увазі, що до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівників,
які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд не може погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що при звільненні позивача роботодавець повинен був вирішувати питання про наявність у неї переважного права на залишення на роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, оскільки штатним розписом Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника була передбачена тільки одна посада заступника директора з навчально-виховної роботи.
Статтею 43 КЗпП України, зокрема, передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених, в тому числі, пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) частини першої статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім спеціальних випадків, визначених законом.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає
у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про неправомірність звільнення позивача за наявності рішення профспілки, викладеного у протоколі від 06 листопада 2019 року № 21, про відмову у наданні згоди на звільнення, оскільки у цьому випадку розірвання трудового договору може мати місце лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. При цьому вказане рішення профспілкового комітету містить 7 пунктів, у ньому наведені мотиви відмови у наданні згоди
на звільнення з посиланням на норми відповідних Законів України, зазначено відомості про заслуги позивача протягом 29 років роботи на займаній посаді, тобто рішення профспілкового комітету містить правове обґрунтування такої відмови.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та про поновлення її на роботі на посаді заступника директора Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника з навчально-виховної роботи підлягають задоволенню з викладених вище підстав.
Погоджується колегія суддів і з висновком судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про стягнення з Решетилівського ліцею імені І. Л. Олійника на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи ж касаційної скарги про те, що відповідач фінансується лише виконавчим комітетом Решетилівської міської ради, відповідно до статуту бухгалтерський облік здійснюється централізованою бухгалтерією виконавчого комітету, заробітна плата нараховується та виплачується централізованою бухгалтерією виконавчого комітету, отже, відповідачем у справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути виконавчий комітет Решетилівської міської ради, який до участі у справ залучений не був, відхиляються, оскільки позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах саме з Решетилівським ліцеєм імені І. Л. Олійника.
Згідно зі статутом Решетилівська міська рада є засновником відповідача, здійснює його фінансування. Функції Решетилівської міської ради як засновника закладу в частині оплати праці працівників статутом не врегульовано,
а засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України). Водночас відповідач є самостійною юридичною особою та є самостійним платником податків і платником єдиного внеску, відповідно, має ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер платника єдиного внеску.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який непідлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної
та (або) резолютивної частини.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку,
що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те що суд касаційної інстанції, частково задовольняючи касаційну скаргу, лише змінює прийняті у справі судові рішення щодо мотивів задоволення позову, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку
з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 412 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Опорного закладу «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника Решетилівської міської ради» задовольнити частково.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун