ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 553/1435/17
адміністративне провадження № К/9901/30573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 15.08.2017 (суддя: Кононенко С.Д.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2017 (колегія суддів: Макаренко Я.М., Мельнікова Л.В., Шевцова Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС України про скасування постанови про скасування постанови про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил від 25.05.2017 у справі № 0047/80600/17.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що не вчиняла умисного порушення під час визначення коду УКТЗЕД, що був зазначений у митній декларації. Виявлений Митницею недолік був усунутий шляхом невідкладного зазначення вірного коду імпортованого товару, за який власником сплачені всі необхідні платежі згідно митного та податкового законодавства України.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2017 позов задоволено. Скасовано постанову заступника начальника Полтавської митниці ДФС - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Кримського Андрія Олександровича від 25.05.2017 в справі №0047/80600/17 про порушення митних правил ОСОБА_1 .
Рішення судів мотивовано відсутністю умисних дій з боку позивача, що свідчить про відсутність складу правопорушення, санкція за яке визначене рішенням Митниці.
Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Серед різного обсягу інформації щодо товару, розмитненням якого займався позивач, вказується на те, що визначений нею у митній декларації УКТЗЕД не відповідає структурі імпортованого товару, що могло спричинити недобори до Держаного бюджету України. Тобто, в діях позивача є протиправний умисел, спрямований на зменшення розміру митних платежів, що є уповноваженою особою на роботу з Митницею власником імпортованого товару.
Письмовому відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи про суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Агротехніка» та HAWE WesterGmbH&Co. KG укладено дилерський договір від 28 жовтня 2016 року. На підставі даного договору ТОВ «Агротехніка» придбало у Компанії «HAWE WesterGmbH&Co. KG» універсальне шасі та кузов універсального розкидача. Придбаний товар (універсальне шасі та кузов універсального розкидача) не є унітарним сільськогосподарським обладнанням, яке становить єдине ціле і було спеціально розкомплектоване покупцем. Універсальне шасі (заводський НОМЕР_1) та кузов універсального розкидача DST-A 24 (серійний № DST-A 45619) для транспортування готувалися продавцем та були частково з`єднані в робоче положення з метою безпечної доставку кузова та шасі на вантажному автомобілі.
22.03.2017 особою уповноваженою на декларування-менеджером з постачання ТОВ «АГРОТЕХНІКА» ОСОБА_1 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС до митного оформлення була подана митна декларація UA806010/2017/100769 згідно якої у митному режимі «ІМ40 ДЕ» був зазначений товар №1, який в графі 31 був заявлений з наступним описом: «Кузов універсального розкидача DST-A 24, 1 шт., новий, серійний номер DST-A 45619, кузов для причепа із саморозвантаженням універсального розкидача органічних добрив призначеного для використання у сільському господарстві з метою внесення органічних добрив, наприклад: гною, курячого посліду, дефекату, компосту і т.п. для зручності транспортування кузов DST-A 24, серійний номер DST-A 45619 поставлений та частково з`єднаний з універсальним шасі WPS 22T, серійний номер НОМЕР_2, кузов частково розібраний, зняті ваги, підєднувальні частини та інші дрібні деталі» та у графі 33 МД заявлені відомості про визначення коду товару у товарній під категорії УКТЗЕД-8716903090 та товар № 2, який у графі 31 був заявлений з наступним описом: «Універсальне шасі WPS 22T, нове, 1 шт., серійний номер ; НОМЕР_2, призначене для змінних кузовів причепів виробництва компанії HAWE Wester GmbH & Co. KG», а саме: універсального розкидача органічних добрив, причепа перевантажувача буряка, зерна, силосу, причепів-самоскидів, які використовуються в сільському господарстві і т.і. для зручності транспортування кузов DST-A 24, серійний номер DST-A 45619 частково з`єднаний з універсальним шасі WPS 22T, серійний номер НОМЕР_2, яке частково розібране, а саме: зняті колеса для зручності транспортування» та у графі 33 МД заявлені відомості про визначення коду товару у товарній під категорії УКТЗЕД-8716901090.
Декларантом до митного оформлення товарів №1 та №2 було надано контракт UA-AT1 від 28.10.2016, укладений між ТОВ «АГРОТЕХНІКА» та HAWE Wester GmbH & Co. KG, додаток до контракту №2 від 01.02.2017, рахунок №400085 від 13.03.2017, пакувальний лист б/н від 14.03.2017, CMR б/н від 16.03.2017, сертифікат Євро 1 №Ф115680 від 15.03.2017, лист №16032017/01 від 16.03.2017.
Під час проведення митного контролю у митного органу виникли сумніві у правильності визначення декларантом коду товару, в зв`язку з чим митним органом був проведений огляд товару, за наслідками якого складено акт від 22.03.2017 №UA806010/2017/100769, та прийнято рішення про класифікацію товару за кодом 8716200000.
У зв`язку із чим, постановою заступника начальника Полтавської митниці Кримського Андрія Олександровича від 25.05.2017, яка винесена на підставі протоколу про порушення митних правил від 24.03.2017, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 485 Митного Кодексу України та накладено штраф у розмірі 208893,51 грн.
Висновки митного органу про порушення позивачем приписів статті 485 МК України ґрунтуються на тому, що позивачем, як особою уповноваженою на декларування менеджером з постачання ТОВ «АГРОТЕХНІКА» в митній декларації UA806010/2017/100769 було заявлено неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТЗЕД, що було підставою для зменшення розміру сплати митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Аналізуючи зміст наведених вище є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, <…>.
Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 МК встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так для підтвердження заявленої митної вартості.
Як встановлено у справі, задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах. Підставою для прийняття оскарженої постанови слугували акт від 22.03.2017 №UA806010/2017/100769, та рішення про класифікацію товару за кодом 8716200000.
За встановлених в цій справі обставин Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК. При цьому Верховний Суд враховує, що позивач, маючи на меті уникнути будь-яких неточностей чи порушень під час митного оформлення імпортованого товару його власником, на наступний день після винесення Митницею картки відмови у прийнятті митної декларації, з підстав невірного визначення коду УКТЗЕД, подав нову декларацію вже із кодом, який був визначений згідно рішення про класифікацію товару. Необхідні збори та податки по вже виправленій митній декларації, сплачені власником товару у повному обсязі. Вказані обставини зазначає сам відповідач в касаційній скарзі, що знаходять своє відображення в спірній постанові прийнятої в справі про порушення митних правил. Відтак доводи заявника касаційної скарги, що дії позивача зумовили ймовірні недобори Державного бюджету України спростовуються наведеними обставинами.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 15.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2017 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник