30.06.2024

№ 554/3983/18

Постанова

Іменем України

16 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 554/3983/18

провадження № 61-15384 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив Буд»;

представник відповідача - ОСОБА_4 ;

третя особа - управління Держпраці у Полтавській області;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив Буд» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2019 року у складі судді Троцької А. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив Буд» (далі - ТОВ «НВП «Інноватив Буд»), третя особа - управління Держпраці у Полтавській області, про визнання правочину удаваним та встановлення факту трудових відносин.

Позовна заява мотивована тим, що 12 липня 2017 року йому запропонували роботу помічника монтажника у ТОВ «НВП «Інноватив Буд», керівництво якого пояснило йому, що не має змоги на даний момент укласти трудовий договір, проте це буде здійснено в подальшому, та наразі він може виконувати обов`язки помічника монтажника неофіційно, після чого він приступив до виконання фактичних трудових відносин.

Зазначав, що 17 жовтня 2017 року стався нещасний випадок на виробництві, на будівельному майданчику «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме - на нього упала бетонна плита, унаслідок чого він отримав тяжку травму правої ноги.

Вказує, що будівництво багатоквартирного житлового будинку здійснювалось компанією відповідача відповідно до договору підряду від 17 лютого 2017року № 1702 та на будівельному майданчику він опинився як фактичний працівник ТОВ «НВП «Інноватив Буд», де працював разом з офіційно оформленими працівниками: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вказував, що після настання нещасного випадку та здійснення йому операції до нього у лікарню прийшов бригадир ТОВ «НВП «Інноватив Буд» ОСОБА_7 , який, користуючись його безпорадним станом, вмовив підписати договір про виконання будівельних робіт та акт виконаних робіт до нього, вказавши дату підписання «04 жовтня 2017 року» та «20 жовтня 2017 року» відповідно. Оскільки він був після травматичного шоку та знаходився під впливом лікарських препаратів, не усвідомлюючи у повному обсязі значення своїх дій, підписав договір.

Вважав вказаний договір удаваним, вчиненим з метою приховання фактичних трудових відносин, оскільки між ним та керівництвом ТОВ «НВП «Інноватив Буд» не було домовленості про укладення договору підряду, а лише про умови його роботи як працівника.

Посилався на те, що фактичний характер роботи та його відносини з товариством є виконанням трудових обов`язків згідно з загальним трудовим розпорядком разом з іншими працівниками зазначеної організації. Крім того, факт удаваності правочину, на його думку, підтверджується датами укладення, а саме: в акті виконаних робіт зазначена дата 20 жовтня 2017 року, однак в той день він знаходився в лікарні, не міг знаходитись на будівництві та підписати акт, передати роботу. Відповідач відмовляється визнати наявність між ним та підприємством трудових відносин.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати договір про виконання будівельних робіт з внутрішнього опорядження та покривання стін перегородок та стель житлових та нежитлових приміщень від 04 жовтня 2017 року № 13, укладений між ним та ТОВ «НВП «Інноватив Буд», удаваним правочином; встановити факт трудових відносин між ним та ТОВ «НВП «Інноватив Буд» з 12 липня 2017 року, зобов`язавши відповідача внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано договір про виконання будівельних робіт з внутрішнього опорядження та покривання стін перегородок та стель житлових та нежитлових приміщень від 04 жовтня 2017року № 13, укладений між ТОВ «НВП «Інноватив Буд» та ОСОБА_1 , удаваним правочином. Встановлено факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Інноватив Буд» з 31 серпня 2017 року, зобов`язавши відповідача внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в спірному договорі будівельного підряду не зазначено про обов`язок замовника передати виконавцю проектну документацію та кошторис, фактично такої передачі цих документів також не відбувалось. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Крім того, 31 серпня 2017 року з позивачем проведено інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, що підтверджується копією журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці «Параджанова, 5».

Тобто, фактично директор ТОВ «НВП «Інноватив Буд», не укладаючи трудовий договір у письмовій формі, допустив позивача до виконання ремонтно-будівельних робіт, під час яких стався нещасний випадок. Відтак, спірний договір будівельного підряду укладений не з метою виникнення реальних правовідносин між замовником та виконавцем, а з метою приховання вже існуючих трудових відносин між роботодавцем та працівником, і такий правочин у розумінні статті 235 ЦК України є удаваним. Відтак, виходячи з доведеності факту трудових відносин між позивачем та відповідачем, наявні підстави для встановлення факту трудових відносин саме з 31 серпня 2017 року - дати первинного інструктажу, який було здійснено при прийнятті ОСОБА_1 на роботу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «НВП «Інноватив Буд» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позивач працював на посаді помічника монтажника (що не відповідає умовам договору підряду від 04 жовтня 2017 року), мав випробувальний термін (що передбачено якраз нормами трудового законодавства), був підвищений з посади розливальника швів до помічника монтажника, що в жодній мірі не узгоджується з умовами договору від 04 жовтня 2017 року та самою суттю цивільно-правової угоди на виконання певного виду робіт. Також, як вбачається з акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2017 року (Форма Н-5) на момент події майстер будівельних та монтажних робіт ТОВ «НВП « Інноватив Буд» ОСОБА_5 та зварювальник ручного зварювання ТОВ «НВП «Інноватив Буд» ОСОБА_6 17 жовтня 2017 року виконували роботи з монтажу панелей, а ОСОБА_1 здійснював розшивку швів на 4-му поверсі панельного будинку, що зводився. Подія сталася близько 18.00 год. Відтак, належними та допустимими доказами доведено, що на момент настання нещасного випадку позивач працював на будівельному майданчику разом з працівниками ТОВ «НВП «Інноватив Буд», виконував роботу помічника монтажника, що свідчить про наявність між сторонами по справі саме трудових відносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ТОВ «НВП «Інноватив Буд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 554/3983/18 з Октябрського районного суду м. Полтави.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до акту розслідування було встановлено вид робіт, які здійснював позивач і вони повністю відповідають предмету цивільно-правового договору від 04 жовтня 2017 року № 13, а саме: виконувати внутрішнє опорядження та покривання стін, перегородок та стель житлових та нежитлових приміщень. Доказів того, що ОСОБА_1 під час настання нещасного випадку виконував інший, а не безпосередньо той вид робіт, який передбачено цивільно-правовим договором, судом не зазначено. ОСОБА_1 працював самостійно без сторонньої допомоги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 жовтня 2017 року між ТОВ «НВП «Інноватив Буд» в особі директора Чередніченка В. М. та ОСОБА_1 укладено договір підряду - договір про виконання будівельних робіт з внутрішнього опорядження та покривання стін, перегородок та стель житлових та нежитлових приміщень № 13 , за умовами якого виконавець ОСОБА_1 зобов`язався на свій ризик виконати за дорученням замовника - ТОВ «НВП « Інноватив Буд» обумовлену цим договором роботу, зокрема: виконувати внутрішнє опорядження та покривання стін, перегородок та стель житлових та нежитлових приміщень (80 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 , в строк з 04 жовтня 2017 року до 31 жовтня 2017 року. Строк дії договору встановлено до 31 жовтня 2017 року (а.с. 4).

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві 2 тис. грн.

Відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг), 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 нараховано винагороду за виконані роботи згідно з договором в сумі 2 тис. грн (а.с. 5).

17 жовтня 2017 року близько 18:00 год. стався нещасний випадок на будівельному майданчику з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Параджанова, 5 у с. Розсошенці, Полтавського району Полтавської області , що підтверджується актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (а.с. 6-14).

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2017 року (Форма Н-5) від 25 січня 2018 року, убачається, що на момент події майстер будівельних та монтажних робіт ТОВ «НВП « Інноватив Буд» ОСОБА_5 та зварювальник ручного зварювання ТОВ «НВП «Інноватив Буд» ОСОБА_6 17 жовтня 2017 року виконували роботи з монтажу панелей, а ОСОБА_1 здійснював розшивку швів на 4-му поверсі панельного будинку, що зводився. ОСОБА_1 отримав травму правої ноги внаслідок падіння плити.

Згідно з довідкою 1-ї міської клінічної лікарні від 23 жовтня 2017 року № 35/284 ОСОБА_1 встановлений діагноз: «політравма розчавлення нижньої третини правої гомілки, п`яти з відкритим переломом обох кісток правої гомілки. Закритий перелом с/з правого стегна. Травматичнй шок II з/перелом правої п`яти». Згідно з наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 липня 2007 року № 370 травма відноситься до тяжкої (а.с. 15-23).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого міського травматологічного відділення 1-ї міської клінічної лікарні від 02 лютого 2018 року № 453 ОСОБА_1 поставлений діагноз: політравма правої нижньої кінцівки; відкритий перелом н/З правої гомілки стан після ЧКДО, повторне зміщення уламків; консолідуючий перелом н/З правого стегна після БІМОС; закритий перелом п`яткової кістки зі зміщенням відломків (а.с. 26).

31 серпня 2017 року з ОСОБА_1 проведено інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, що підтверджується копією журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці «Параджанова, 5» (а.с. 172-174).

З протоколу допиту свідка від 23 листопада 2017 року, вчиненого в межах кримінального провадження від 18 жовтня 2017 року №120171703000001107,

вбачається, що ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_1 після 25 червня 2017 року працевлаштувався на роботу у ТОВ «НВП «Інноватив Буд»на випробувальний термін на посаду розливальника швів, потім зарекомендував себе з позитивної сторони та перейшов на посаду помічника монтажника. В обов`язки ОСОБА_10 на посаді помічника монтажника входила допомога при встановленні бетонних плит під час монтажу каркаса багатоквартирного будинку (а.с. 133-134).

Показаннями свідка ОСОБА_11 , допитаного в межах кримінального провадження від 18 жовтня 2017 року №120171703000001107, установлено, що позивач працював в ТОВ «НВП «Інноватив Буд» на посаді помічника монтажника та здійснював допомогу в монтуванні бетонних плит (а.с. 135-136).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з наведеного вбачається, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору.

Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суди, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про те, що в спірному договорі будівельного підряду не зазначено про обов`язок замовника передати виконавцю проектну документацію та кошторис, фактично такої передачі цих документів також не відбувалось. Умовами договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Крім того, 31 серпня 2017 року з позивачем проведено інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, що підтверджується копією журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці «Параджанова, 5».

Посилання касаційної скарги на те, що відповідно до акту розслідування було встановлено вид робіт, які здійснював позивач не спростовують висновки судів про те, що умовами договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив Буд» залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара