ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року
м. Київ
справа №560/1009/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №560/1009/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Оборонова І.В., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Майора Г.І., суддів: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, в якому просив визнати незаконною і скасувати постанову №232-ф від 22.09.2016 про накладення штрафу в розмірі 850,00 грн та закрити провадження відносно нього за ч.1 ст.96 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №232-ф від 22.09.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.96 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення змінено, а саме зменшено суму штрафу до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суди встановили, що 8 вересня 2016 року на підставі звернення ОСОБА_2 та направлення №569 про проведення позапланової перевірки, відповідачем здійснено позапланову перевірку будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 .
В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеним Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №569 від 08.09.2016, зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів, правил та затверджених правових рішень під час будівництва господарської будівлі в м.Дубровиця, а саме: будівництво проводилось з відхиленням від будівельного паспорта від 27.12.2012 №90 в плані розміщення на відстані 2,35 м від сусідньої господарської будівлі, розмірами 5,0 х 3,0 м, що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз.2 .ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі акта перевірки від 08.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Тимощуком Володимиром Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.96 КУпАП, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень, під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів та споруд, а саме: будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_1 . проводиться з відхиленням від будівельного паспорта від 27.12.2012 №90, що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз.2 .ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
08.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Тимощуком В.М. позивачу вручено припис №241 від 08.09.2016 з вимогою: з дати отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт по будівництву господарської будівлі по АДРЕСА_1 .
Постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Тимощука В.М. №232-ф від 22.09.2016, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, а також вказуючи про наявність підстав для закриття провадження відносно нього за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідач, в порушення вимог ст.33 КУпАП, визначаючи розмір штрафу в максимальному розмірі, передбаченому ч.1 ст.96 КУпАП, не враховав і, відповідно, не з`ясовував обставин того, що сім`я позивача є багатодітною та малозабезпеченою, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу до його мінімальної межі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності дотримано передбачений законом процесуальний порядок. Зазначив, що зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, належить до компетенції органу (посадової особи) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що відповідачем не дотримано порядок під час розгляду справи про притягнення його до адмінвідповідальності, а акт перевірки, протокол про вчинення правопорушення, припис та постанова не відповідають встановленій формі.
У поданих запереченнях відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки інспекцією є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Згідно п.11 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурного - будівельного контролю мають право: складати акти перевірок, видавати обов`язкові для виконання приписи, складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Як встановлено судами, будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_1 . позивачем здійснювалось з відхиленням від будівельного паспорта від 27.12.2012 №90, виданого Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Дубровицької РДА, що, в свою чергу, свідчить про порушення позивачем ч.1 ст.96 КУпАП.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст.33 КУпАП під час винесення постанови про притягнення до адмінвідповідальності, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За приписами статті 33 цього Кодексу стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанови. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщання про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивач відмовився від надання пояснень, зазначивши, що просить справу розглянути без його участі. Тобто, позивач мав реальну можливість надати заперечення та відповідні докази до часу розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судами не встановлено обставин, які б свідчили про необ`єктивний та невсебічний розгляд відповідачем справи про притягнення позивача до адмінвідповідальності.
Крім того, згідно з наявною в матеріалах справи копією постанови від 03.12.2013 №849-ф, позивач вже був притягнутий за правопорушення у сфері містобудування, а саме за будівництво без затвердженої проектної документації та повідомлення про початок будівельних робіт.
За наведених вище обставин, правильними є висновки апеляційного суду, що проведення відповідачем перевірки не суперечить вимогам законодавства, а постанова про притягнення до адмінвідповідальності та накладення штрафу є об`єктивною.
Щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи, що орган, уповноважений на прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, дійшов висновку про наявність в діях позивача правопорушення, то, відповідно, обґрунтовано не закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі №560/1009/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду