11.05.2024

№ 560/10852/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 560/10852/23

адміністративне провадження № К/990/44553/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стеценка С.Г., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест"

до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест"

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сторчака В. Ю., Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. від 5 грудня 2023 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурівінвест» (далі - позивач; ТОВ «Проскурівінвест»; Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій (далі - Департамент) Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницька ОДА; разом - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" в частині пункту 112 Додатку до цього Наказу щодо занесення будинку, розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому, до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області.

2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Проскурівінвест» зазначало, що за результатами електронного аукціону та укладення з Хмельницькою ОДА договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації у лютому 2022 року набуло право власності на нежитлову будівлю за вказаною адресою, яка зблокована з двох різночасових будівель, що мають різні охоронні статуси: частина будівлі - щойно виявлений об`єкт архітектури міста Хмельницького, що не належить до пам`яток культурної спадщини; інша частина будівлі є пам`яткою історії місцевого значення міста Хмельницького - «Будинок, де розміщується штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва». На виконання вимог аукціону Товариство уклало з Департаментом попередній охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення. Умовами аукціону та договору купівлі-продажу не було передбачено укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт архітектури та містобудування, а щодо пам`ятки охоронний договір не укладався, оскільки «Будинок, де розміщується штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва» підпадає під дію Закону України від 9 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон № 317-VIII) та підлягає позбавленню охоронного статусу.

Позивач вважав, що належна йому будівля протиправно занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, оскільки у Переліку відсутні відомості щодо дати спорудження будівлі, немає ознак об`єкту культурної спадщини, зокрема, відомо лише те, що будівля побудована у 1930-х роках невідомим архітектором, не пов`язана з життям і діяльністю видатних людей, немає історичного минулого та архітектурної цінності за інформацією, наданою Комунальним закладом культури «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» (далі - КЗК «Хмельницький обласний краєзнавчий музей»), Державним архівом Хмельницької області, Управлінням культури і туризму та Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, висновків кандидата архітектури, архітектором зі спеціальністю теорія архітектури Ященка Олексія Федоровича та доктора архітектури, професора Київського національного університету будівництва і архітектури Ковальської Гелени Леонідівни.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу було протокол Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницької області від 14 липня 2010 року, яким запропоновано до внесення 121 одиницю по місту Хмельницькому та 8 одиниць по місту Старобільську, а у додатку до наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 таких об`єктів 125 одиниць по місту Хмельницькому та 8 одиниць по місту Старобільську; без обговорення кожного конкретного об`єкта. Облікові картки виготовлені через 11 років після прийняття наказу та містять невідповідності у даті набуття ТОВ «Проскурівінвест» права власності на будівлю; відсутні просторові характеристики об`єкта та не визначено перелік негативних чинників (загроз), що позначаються на об`єкті. В історичних довідках, виготовлених через одинадцять років після прийняття пункту 112 додатку, у списку використаних джерел та літератури є посилання на праці 2018-2019 років.

На момент звернення до суду з цим позовом будівля перебуває в аварійному стані, фізична зношеність становить 85 %, що унеможливлює надалі експлуатацію будівлі. Оскаржуваний наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА має рекомендаційний характер, не був реалізований, будівлю не було занесено до Державного реєстру пам`яток.

3. Відповідач заперечував проти задоволення позову, у відзиві вказував на те, що наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 прийнятий в межах повноважень, у порядку та з дотриманням норм, чинних на момент видачі наказу. Департамент підготував та затвердив у 2021 році окрему облікову документацію на дві зблоковані різночасові будівлі «Щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Готель кін. ХІХ - поч. ХХ ст.» та «Щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Прибутковий будинок кін. ХІХ - поч. ХХ ст.».

4. Позивач у відповіді на відзив наголошувало на тому, що Департамент не зазначив обґрунтування та не надав докази відповідності будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому критеріям автентичності об`єкту культурної спадщини місцевого значення, визначеним у пункті 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 (далі - Порядок № 1760).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 31 липня 2023 року задовольнив позов.

6. Суд першої інстанції мотивував таке рішення тим, що оскаржуваний наказ Департаменту не містить обґрунтування протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Хмельницької області від 14 липня 2010 року щодо дослідження документів та відповідності будинку критеріям, зазначеним у пункті 11 Порядку № 1760; протокол засідання зазначеної ради не містить обговорення об`єкта, документів, які свідчили б про культурну цінність будівлі, та експертних досліджень.

Відповідач не довів, що будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому має вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону, як пам`ятка місцевого значення зберегла автентичність та первісне призначення. Розроблені спеціалістами Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» у 2021 року історичні довідки не містять такі відомості.

Залишення будинку в Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини без достатніх на те підстав є втручанням у право приватної власності ТОВ «Проскурівінвест».

7. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2023 року скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

9. Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин щодо затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, тому такий наказ не породжує для нього право на звернення з цим адміністративним позовом; будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, зберіглася в автентичному стані та характеризується відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій та будівельних технологій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. ТОВ «Проскурівінвест» не погодилося з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. ТОВ «Проскурівінвест» у касаційній скарзі покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III), Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (далі - Порядок № 158); неврахування висновку щодо застосування зазначених норм права, викладених у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17 (щодо правової природи наказів виконавчих органів місцевого самоврядування про внесення об`єкту до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини); недослідження протоколу Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області від 14 липня 2010 року, висновків спеціалістів в області архітектури та реставрації пам`яток щодо невідповідності критеріям об`єкта культурної спадщини та інші докази.

Власник щойно виявлено об`єкта культурної спадщини має у зв`язку з цим обмеження та заборони у реалізації права власності, а тому внесення такого об`єкту до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини прямо стосується прав, свобод та інтересів ТОВ «Проскурівінвест».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. ТОВ «Проскурівінвест» подало касаційну скаргу 28 грудня 2023 року.

13. Верховний Суд ухвалою від 17 січня 2024 року відкрив касаційне провадження.

14. Копія зазначеної ухвали доставлена 19 січня 2024 року до електронного кабінету Департаменту Хмельницької ОДА. Проте відповідач не скористався правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що ТОВ «Проскурівінвест» за результатами електронного аукціону від 19 листопада 2021 року UA-PS-2021-10-22-0000111 з продажу об`єкту малої приватизації уклало 29 листопада 2021 року договір купівлі-продажу, за яким набуло право власності на нежитлову будівлю на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

16. Зазначений будинок зблокований з двох окремих будівель:

- «Будинок, де розміщувався штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва» взятий на облік і під охорону держави рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 19 січня 1983 року № 31;

- інша частина будинку - щойно виявлений об`єкт архітектури міста Хмельницького відповідно до пункту 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування".

17. Державний архів Хмельницької області у листі від 8 вересня 2022 року № 589/01.01-12/2022 повідомив про відсутність на зберіганні документів з історичною інформацією про будинок № 79 на вулиці Проскурівській у місті Хмельницькому.

18. КЗК «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» у листі від 29 вересня 2022 року № 02-07/82 інформував, що не має у розпорядженні відомості щодо історичної та архітектурної значущості будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

19. Управління культури і туризму Хмельницької міської ради у листі від 6 жовтня 2022 року № 01-17-56 зазначило про відсутність відомостей щодо можливих історичних подій та / або пов`язаних з віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; відомостей про архітекторів та / або будівельників цієї будівлі, щодо історичного минулого чи архітектурної цінності будівлі.

20. Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради у листі від 6 грудня 2022 року № 1-02-1546 повідомило, що будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому не має особливої архітектурної цінності, побудована в типовому стилі радянських часів; на будівлі відсутня ліпнина та особливі елементи, які вирізняють її з поміж інших; будинок не являється твором відомих архітекторів та митців; не має поряд ансамблю аналогічних будівель та не впливає на формування та розвиток архітектури та містобудівної діяльності міста; відсутні історичні та культурні нашарування; крім того, в будівлі розміщувався Штаб 1-го кінного корпусу Червоного козацтва (початок XX століття), тому будинок відповідно до Закону № 317-VIII не підлягає збереженню та охороні, має бути демонтованим.

21. 13 червня 2023 року представник ТОВ «Проскурівінвест» звернувся до начальника Департаменту Хмельницької ОДА про скасування пункту 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242.

22. 15 червня 2023 року директор Департаменту Хмельницької ОДА у листі № 02-932 відповів про відсутність правових підстав для виключення будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому з Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

26. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Крім того, статтею 2 та частиною четвертою статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на таке.

29. ТОВ «Проскурівінвест» у доводах касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції релевантних висновків, сформульованих у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17, в якій співвласники будівлі оскаржували наказ Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про занесення належного їм об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини міста Києва та наказ Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

30. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у пункті 68 зазначеної постанови дійшла висновку про необхідність відступлення від раніше сформульованих Верховним Судом висновків у постановах від 20.05.2022 у справі № 160/9717/21 та від 15.11.2022 у справі № 580/2472/21; відповідно до нової правової позиції наказ органів місцевого самоврядування про занесення об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та наказ Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є індивідуальними актами.

31. Такий висновок, перш за все, стосується особливостей розгляду справ щодо оскарження нормативно-правового акта (розгляд справи у загальному позовному провадженні, обов`язкова публікація оголошення про розгляд справи щодо оскарження нормативно-правового акту, тощо), що не вимагається у випадку оскарження індивідуального акту.

32. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 800/489/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18).

33. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення.

34. За визначеннями, наданими у статті 1 Закону № 1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини.

Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

35. У зв`язку з наданням споруді статусу об`єкта культурної спадщини, зокрема щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, у власника об`єкта культурної спадщини виникає ряд обов`язків: допуск уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію (абзац 2 статті 9 Закону № 1805-III); доступ осіб до пам`яток з метою їх екскурсійного відвідування, якщо вони вважаються придатними для цього (стаття 12 Закону № 1805-III); укладення з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір (стаття 23 Закону № 1805-III), ін.

36. Пунктом 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" належна ТОВ «Проскурівінвест» будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області.

37. Такий наказ органу місцевого самоврядування породжує для позивача певні правові наслідки, впливає на його права й інтереси у зв`язку з виникненням нових обов`язків. Тому ТОВ «Проскурівінвест» має бути забезпечено право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень.

38. Крім того, у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17 Верховний Суд відмовив у задоволенні позову співвласників про визнання протиправними та скасування подібного наказу з підстав дотримання Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановленої Порядком № 158 та Порядком № 1760 процедури занесення будівлі до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини міста Києва. Тобто, підтвердив наявність права на позов у матеріальному розумінні.

39. Зважаючи на це, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що у ТОВ «Проскурівінвест» не виникнуло права на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

40. Попри це, суд апеляційної інстанції розглянув спір по суті та дійшов висновку про правомірність пункту 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації від 15 вересня 2010 року № 242 «Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування».

41. Цей висновок суду апеляційної інстанції не може вважатися обґрунтованим, з огляду на таке.

42. У цій справі суди встановили, що будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, проте не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

43. Пам`ятки місцевого значення заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (частина перша статті 14 Закону № 1805-III).

44. Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказ про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, об`єкт культурної спадщини, в тому числі щойно виявлений, до вирішення питання про занесення його до Реєстру підлягає охороні відповідно до вимог цього Закону, про що відповідний орган охорони культурної спадщини у письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган.

Порядок виявлення об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

45. Міністерство культури України 11 березня 2013 року прийняло Наказ № 158 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», яким, зокрема, визначило процедуру занесення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини.

46. Також Кабінет Міністрів України у постанові від 14 вересня 2016 року № 626 «Про внесення змін до Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» виклав у новій редакції Постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760, в якій визначив склад облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини.

47. Між тим, на момент прийняття оскаржуваного наказу (вересень 2010 року) порядок виявлення та обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини регулювався Інструкцією про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури, затвердженою Наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203 (далі - Інструкція № 203), яка у зв`язку з прийняттям Міністерством культури України Наказу «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11 березня 2013 року № 158 більше не застосовується на території України.

48. У пунктах 8-15 зазначеної Інструкції було визначено, що всі пам`ятники історії та культури підлягали державному обліку.

Державний облік пам`яток історії та культури включає виявлення, обстеження пам`яток, виявлення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію і вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Документи державного обліку пам`яток історії та культури, у тому числі виключених з державних переліків пам`яток, підлягають обов`язковому постійному зберіганню у відповідних центрах наукової документації державних органів охорони пам`яток.

При отриманні відомостей про виявлення об`єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, державні органи охорони пам`яток організують проведення експертизи. У разі встановлення їх культурної цінності вказані об`єкти реєструються в Переліках щойно виявлених об`єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність (додаток № 2).

Для проведення експертизи державні органи охорони пам`яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам`ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій.

"Перелік щойно виявлених об`єктів" містить коротку характеристику кожного об`єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об`єкта пам`яткою історії і культури.

На кожну нерухому пам`ятку та щойно виявлений об`єкт, що має історичну, наукову, художню чи іншу художню чи іншу культурну цінність, складається облікова картка, яка містить відомості про місцезнаходження, даті, характері сучасного використання, ступені збереження пам`ятки чи знову виявленого об`єкта, наявності наукової документації, місці її зберігання, короткий опис та ілюстративні матеріали (додаток №3).

49. Міністерство культури і мистецтв України та Державний комітет України з будівництва та архітектури на виконання пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" прийняли Наказ від 13 травня 2004 року № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини».

50. Таким чином, до прийняття Міністерством культури України Наказу «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11 березня 2013 року № 158, виявлення об`єктів архітектури та містобудування здійснювалося у порядку, встановленому Інструкцією № 203, яка передбачала:

- проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою;

- складання облікової документації (картки).

51. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки правомірності дій правління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА щодо занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області на предмет виконання вимог Інструкції № 203 із змінами, внесеними Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104.

52. При цьому, суд апеляційної інстанції взагалі не аналізував дотримання відповідачем процедури (порядку) під час занесення будівлі позивача до щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування до відповідного Переліку, дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову на підставі застосування загальних норм статей 3, 6, 13 та 14 Закону № 1805-III.

53. Верховний Суд звертає увагу на те, що взяття на облік щойно виявленого об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - процедура, що передує занесенню об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Порядки занесення об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не є тотожними, регулюються різними нормативно-правовими актами - до затвердження Міністерством культури України (11 березня 2013 року) Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» порядок занесення об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини встановлювався Інструкцією № 203.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, до внесення відповідних змін постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 626, не регулював питання обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.

54. Також колегія суддів вважає слушними аргументи ТОВ «Проскурівінвест» про недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів.

55. Відповідно до частин першої та третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

56. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову за результатами дослідження, зокрема, протоколу Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області від 14 липня 2010 року та висновків спеціалістів у галузі архітектури - кандидата архітектури, архітектором зі спеціальністю теорія архітектури Ященка Олексія Федоровича та доктора архітектури, професора Київського національного університету будівництва і архітектури Ковальської Гелени Леонідівни.

57. Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у порушення статті 308 КАС України, не обґрунтував підстави для відхилення таких доказів, дійшов протилежного висновку про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

59. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

60. Суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази у розрізі перевірки дотримання відповідачем чинного на момент прийняття оскаржуваного наказу порядку занесення об`єктів до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, встановленого Інструкцією № 203, яка підлягала застосуванню при вирішенню спору.

61. Таке порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року і направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

62. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, не ухвалюючи нового рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест" задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року скасувати.

Справу № 560/10852/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест" до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: С.Г. Стеценко

В.М. Шарапа