ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року
м. Київ
справа №560/11685/24
адміністративне провадження № К/990/16108/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Матущаком В.В.), та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якій просила:
- визнати протиправною відмову Управління у нарахуванні щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713) з 01 березня 2022 року;
- зобов`язати Управління перерахувати та виплатити з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ №713 з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що на виконання постанови КМУ №713 до основного розміру призначеної пенсії мала би отримати доплату у розмірі 2000 грн. На звернення позивачки щодо надання інформації про встановлення доплати до пенсії на виконання вищевказаної постанови, відповідач повідомив, що підстави для встановлення щомісячної доплати з 01 липня 2021 року до розміру пенсії відсутні. Позивачка вважає дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 липня 2021 року доплати до пенсії у розмірі 2000 грн протиправними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що постановою КМУ №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивачки на виконання рішення суду. Оскільки перерахунок пенсії позивачки, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, тому не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ №713.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким частину позовних вимог, заявлених поза шестимісячним строком, залишити без розгляду.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосувати положення статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), порушили положення статей 122 123 КАС України, оскільки не врахували, що позивачка пропустила строк звернення з позовом до суду.
7. Крім того суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
8. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, у якому зазначено, що норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
9. Разом з тим, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 16 квітня 2025 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 560/11685/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 09 липня 2025 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від позивачки 21 липня 2025 року надійшов відзив на касаційну скаргу. Останній обґрунтований тим, що вона має право на доплату, передбачену положеннями постанови КМУ № 713, оскільки перерахунок пенсії, який проведений їй на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року справі №560/6491/24 має на меті усунення порушеного права на належний розмір пенсії і не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення. На підставі вищезазначеного, позивачка вважає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
16. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року справі №560/6491/24 Управлінням проведено перерахунок пенсії позивачки з урахуванням раніше проведених виплат з 01 квітня 2019 згідно оновленої довідки. В результаті проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача з 01 квітня 2019 року склав 9380,46 грн.
17. На звернення позивачки, Управління листом від 23 липня 2024 року повідомило, що підстави для встановлення щомісячної доплати з 01 липня 2021 року до розміру пенсії відсутні, оскільки розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду збільшився на 5053,71 грн, у порівнянні до основного розміру (9380,46 грн - 4326,75 грн), тобто, більше, ніж на 2000 грн.
18. Позивачка вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
24. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
26. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
27. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
28. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
29. Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.
30. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
31. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
32. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
33. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.
34. Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
35. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року справі №560/6491/24 Управлінням проведено перерахунок пенсії позивачки з урахуванням раніше проведених виплат з 01 квітня 2019 згідно оновленої довідки. В результаті проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача з 01 квітня 2019 року склав 9380,46 грн.
36. Ухвалюючи оскаржувані Управлінням судові рішення у справі № 560/11685/24, суди попередніх інстанцій виходили з помилковості твердження відповідача про те, що позивачка позбавлена права на отримання доплати у розмірі 2000 грн, згідно постанови КМУ № 713, у зв`язку із тим, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивачки на належний розмір пенсії, право на отримання якої у неї виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
37. Звертаючись з касаційною скаргою, Управління не спростовує зазначених висновків судів попередніх інстанцій та погоджується з тим, що позивачка має право на отримання відповідної доплати, що передбачена положеннями постанови КМУ № 713. Водночас стверджує, що суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що право на її нарахування та виплату з`явилося у позивачки з 01 березня 2022 року.
38. Аналізуючи наведені доводи касаційної скарги в контексті обставин, що виникли у цій справі, Суд зазначає таке.
Щодо обґрунтованості припинення виплати передбаченої положеннями постанови КМУ № 713 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.
39. З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.
40. За змістом пункту 1 постанови КМУ № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
41. Суд також зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови КМУ № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 1 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000,00-2700,00 грн.
42. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 1 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року. Тобто такі доплати є тимчасовими.
43. Отже, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови КМУ № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою КМУ № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29 січня 2020 року.
44. За аналогічних правовідносин, здійснивши аналіз пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, дійшов таких висновків:
з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;
доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01 березня 2018 року;
метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;
виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;
якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;
водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).
45. Велика Палата Верховного Суду, погодившись з такими висновками, також вказала, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.
Тобто у цьому випадку не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду чи/або одразу на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року в розумінні постанови КМУ № 713 як підстави для припинення або зміни доплати, передбаченої цією постановою, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.
46. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що перерахунок пенсії позивачки, здійснений на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року справі №560/6491/24, проведений з 01 квітня 2019 року відповідно до оновленої довідки, фактично відбувся після 01 березня 2018 року. Водночас такий перерахунок здійснено на виконання рішення суду з метою відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на яке виникло у нього ще до 01 березня 2018 року. Враховуючи наведене, зазначений перерахунок не може розглядатися як підстава для припинення чи невиплати доплати в розмірі 2000 грн.
47. Ухвалюючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій вказали, що право на отримання зазначеної доплати виникло у позивача з 01 березня 2022 року.
48. Водночас, Суд наголошує на тому, що право громадян на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
49. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
50. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
51. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
52. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
54. Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
55. Верховний Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
56. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
57. Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі № 420/23756/24.
58. З огляду на це, колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
59. Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є протиправність дій Управління, які полягають у нездійсненні нарахування позивачу доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої положеннями постанови КМУ № 713 з 01 березня 2022 року.
60. Водночас зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що із заявою про необхідність нарахування відповідної доплати позивачка звернулася до Управління 08 липня 2024 року, а з позовом до суду - 06 вересня 2024 року.
61. Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом 06 вересня 2024 року її права можуть бути захищені судом з 06 березня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 березня 2022 року, у зв`язку з чим рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 05 березня 2024 року відповідно до статті 123 КАС України.
62. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24, від 11 лютого 2025 року у справі № 280/3620/24, від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24 та від 08 квітня 2025 року у справі №260/4303/24.
63. У зв`язку із цим, доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 122 123 КАС України та неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, знайшли своє підтвердження під час здійснення касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
64. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
66. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
67. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають частковому скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01 березня 2022 року по 05 березня 2024 року.
У цій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін