ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №560/13121/23
адміністративне провадження № К/990/43390/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №560/13121/23
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови про накладення штрафу,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (головуючий суддя: Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - «ГУ ПФУ в Хмельницькій області») звернулося до суду із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - «Управління»), у якому просило:
скасувати постанову від 27 червня 2023 року ВП №70085352 про накладення штрафу в розмірі: 5100,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням окружного суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно, апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху. Визнано неповажними наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути виявлені недоліки.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ГУ ПФУ в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження ГУ ПФУ в Хмельницькій області звернулось із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Управління свого відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало через підсистему Електронний Суд 30 січня 2024 року о 02:56 год.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ГУ ПФУ в Хмельницькій області про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалив у цій справі судове рішення у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін 27 липня 2023 року.
Позивач це рішення окружного суду отримав 27 липня 2023 року (а.с.62).
Позивач звернувся до апеляційного суду з відповідною апеляційною скаргою на нього. Одночасно, апелянт подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, чи звільнення від його сплати. Запропоновано позивачу сплатити відповідні кошти у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою від 5 жовтня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд задовольнив зазначене клопотання апелянта і продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше десяти днів з дня отримання вказаної ухвали.
Судовий збір за подання апеляційної скарги позивач сплатив, проте ухвалою від 25 жовтня 2023 року апеляційний суд повторно залишив апеляційну скаргу скаржника без руху з підстав пропуску останнім строку звернення до апеляційного суду з відповідною скаргою.
Так, апеляційний суд зауважив, що позивачем до апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що на території України введено воєнний стан та станом на 11 серпня 2023 року в підсистемі Електронний суд зареєстровано більше 76 тисяч документів у справах.
Як зазначалось вище, позивач отримав рішення окружного суду 27 липня 2023 року, а з апеляційною скаргою на нього звернувся до суду апеляційної інстанції 11 серпня 2023 року.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, звернувшись 11 серпня 2023 року до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення окружного суду від 27 липня 2023 року, позивач пропустив десятиденний строк на його оскарження. Останнім днем оскарження рішення окружного суду у цій справі є 7 серпня 2023 року, з огляду на те, що десятий день (6 серпня 2023 року) припадає на вихідний - неділя.
Тому, ухвалою від 25 жовтня 2023 року апеляційний суд відмовив позивачеві у відкритті апеляційного провадження у цій справі. Одночасно, апеляційний суд надав оцінку, що позивачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та звернутись з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Перш за все слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 6 листопада 2023 року № 734/2023, від 5 лютого 2024 року № 49/2024, від 6 травня 2024 року № 271/2024. Указом Президента України від 7 серпня 2024 року № 469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник покликався на введення в країні воєнного стану, а також те, що станом на 11 серпня 2023 року в підсистемі Електронний суд зареєстровано більше 76 тисяч документів у справах.
Між тим, жодних доказів наявності обставин, які спричинені воєнним станом, і які стали підґрунтям для несвоєчасного виконання своїх процесуальних повноважень, до клопотання про поновлення процесуального строку скаржник не долучив.
У касаційній сказі позивач, аналогічно як і у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку у суді апеляційної інстанції, обмежився самим лише покликанням на введення в країні воєнного стану, не навівши ґрунтовного посилання на обставини, спричинені цим воєнним станом, які обєктивно унеможливили належну та своєчасну реалізацію позивачем своїх процесуальних прав та дотримання процесуальних обовязків.
Варто також у контексті порушеного питання звернути увагу на значну віддаленість місця знаходження позивача (місто Хмельницький) до лінії ведення активних бойових дій на Сході та Півдні країни, що також свідчить про необхідність наведення скаржником конкретних мотивів та обставин неможливості реалізації своїх процесуальних прав у межах визначених Кодексом строків.
Тож, покликання скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованими й погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Підсумовуючи наведене, Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Отже, наведені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №560/13121/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду