ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 560/26/22
адміністративне провадження № К/990/8491/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 24.01.2023 (колегія суддів: Ватаманюк Р.В., Капустинський М.М., Сапальова Т.В.) у справі №560/26/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі № 560/26/22, яке набрало законної сили 29.09.2022, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.03.2021 індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії при розрахунку доплати за понаднормативний стаж у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 із проведенням індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії при розрахунку доплати за понаднормативний стаж у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".
2. Позивач звернувся до суду із заявою, в якій в порядку ст. 383 КАС України, просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у розрахунку пенсії за віком на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2022 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність - 1074 грн, а не середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, проіндексованого у відповідності до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2022 та зменшення розміру доплати за понаднормативний стаж з 56% до 41% при обчисленні доплати за понаднормативний стаж.
3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
4. ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 в апеляційному порядку.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.01.2023 відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2022.
6. Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що за наслідками розгляду заяви позивача, поданої за правилами статті 383 КАС України, оскарженню в апеляційному порядку підлягає ухвала суду про повернення заяви, а також ухвала суду про задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється в порядку статті 249 КАС України. Разом з тим, ні приписами статті 383, ні статті 249 КАС України не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлена відсутність протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача.
7. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити на продовження розгляду.
В касаційній скарзі покликається на те, що Конституційний Суд України Рішенням від 01.03.2023 № 2-р (ІІ)/2023 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ч. 1 ст. 294, ч. 6 ст. 383 КАС України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком ст. 383 КАС України.
8. Верховний Суд ухвалою від 27.03.2023 відкрив касаційне провадження.
9. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
11. Питання можливості апеляційного перегляду ухвали про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними рішення відповідача на виконання рішення суду було розглянуто Об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та у постанові від 13.03.2023 у справі № 440/2582/20 зроблено такі правові висновки:
« 23. В абзаці другому частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України прямо вказано, що ухвала про повернення заяви підлягає (апеляційному) оскарженню.
Стосовно ухвал про задоволення заяви та про відмову в її задоволенні стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України прямих приписів не визначає. Однак у разі наявності підстав для задоволення заяви частина шоста статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України через відсилку до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає прийняття окремої ухвали; відповідно до частини сьомої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
Однак щодо можливості оскарження судового рішення у третьому випадку (у разі відмови у задоволенні заяви) Кодекс адміністративного судочинства України не містить прямих чи опосередкованих вказівок. Зокрема, така ухвала не зазначена у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, який наведено в статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (і на який міститься посилання у частині другій статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України).
На переконання Верховного Суду, відсутність у процесуальному законі можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, не слугує безапеляційним аргументом щодо неможливості такого оскарження з огляду на таке. …
30. Перегляд судового рішення в апеляційній інстанції спрямований на те, щоб мінімізувати вплив суб`єктивних факторів (неповного з`ясування обставин справи, неадекватного тлумачення норми права чи припису закону, іншої судової помилки), які могли б перешкодити винести обґрунтоване і справедливе судове рішення в суді першої інстанції. Таким чином, право на апеляційне оскарження є однією з гарантій, яка забезпечує повноцінну реалізацію права на судовий захист прав людини і громадянина, викладеного в частині першій статті 55 Конституції України, а отже, обов`язку держави гарантувати і захищати права і свободи як засади конституційного ладу відповідно до статті 3 Конституції України.
31. Отже, право на апеляційне оскарження слід розглядати як право на оскарження судового рішення, прийнятого судом першої інстанції при розгляді спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Саме спір щодо рішень, дій і бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладено виконання судового рішення, що набрало законної сили, ініціюється заявою, поданою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (частина перша зазначеної статті).
32. Однак пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України містить істотну відмінність у визначенні обсягу такого закріплення: якщо право на касаційне оскарження може бути реалізоване лише у визначених законом випадках, то стосовно права на апеляційне оскарження (перегляд справи) таке обмеження відсутнє. …
34. Отже, розуміння положень статей 294 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такому сенсі, який визнає неможливим оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, буде означати звуження обсягу конституційного права на апеляційний перегляд, а отже, як наслідок, права на судовий захист прав людини і громадянина, закріпленого і гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України. …
37. Звідси випливає висновок, що тлумачення положень статей 294 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такому сенсі, який визнає неможливим оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, буде порушенням принципу рівності учасників справи перед законом і перед судом. …
40. Враховуючи все вищевикладене, Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду приходить до висновку, що неможливість апеляційного оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, може мати наслідком незабезпечення обов`язковості виконання судового рішення та дієвості судового контролю за його виконанням, і як наслідок, незабезпечення права особи на судовий захист».
12. Отже, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2023 у справі №440/2582/20 відступив від висновку щодо відсутності права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 814/1171/17, від 11.07.2019 у справі №821/11/18, від 17.06.2020 у справі № 420/4480/19, від 03.09.2021 у справі №554/8244/17, від 16.09.2021 у справі № 520/5390/20, від 28.10.2021 у справі №260/852/19 та ін.; дійшов висновку про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої порядком ст. 383 КАС України.
13. Крім того, приписи ч. 6 ст. 383 КАС України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком ст. 383 цього Кодексу, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 2-р(II)/2023.
14. Враховуючи вищезазначену позицію Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Суд вважає необхідним скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України.
Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 скасувати.
Справу №560/26/22 направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко